Розділові знаки при прямій мові

1. Пряма мова береться з обох боків у лапки:

„А я вже бачив день! ”

2. У діалогах пряма мова починається з абзацу, і перед репліками ставиться тире:

-Вставай, сину, підемо.

- Куди, мамо?

3. Пряма мова у драматичних творах:

- пишеться після назви дійової особи та крапки (без лапок):

Хлопчик. У мене вуха змерзли...

Наталка. Насунь шапку!

-пишеться під назвою дійової особи в поетичних творах (без крапки або після двокрапки):

Єлизавета

А де ж твій край?

Микита

То Новгород великий.

В усіх випадках пряма мова починається з великої літери, але по-різному поєднується зі словами автора.

1. Якщо слова автора стоять:

- перед прямою мовою – після них ставиться двокрапка:

У цілого війська девіз був один: „За волю, за рідну країну! ”

- після прямої мови – перед ними ставиться тире, крапка замінюється на кому (знак питання, знак оклику, три крапки залишаються без змін):

„Ось я йду! ” – обізвалася Зима.

- у середині прямої мови – вони виділяються з обох боків комами й тире; проте якщо розрив робиться між двома окремими реченнями, то після слів автора ставиться не кома, а крапка й тире: „Мої друзі – вбогі бідолахи, - говорить Кармель, - от мої друзі! ”.

2. Якщо репліки беруться в лапки й записуються підряд без слів автора, то між ними ставиться тире:

“Мамо, - питаю, - то льони цвітуть? ” А мати сміються: „То, - кажуть, - Дніпро”.

ПРИМІТКА:

- слова автора, коли вони стоять у середині чи після прямої мови, починаються з малої літери;

- слова автора та пряма мова завжди становлять окремі речення.

3. Якщо пряма мова, розірвана словами автора, є складним реченням із двокрапкою, то перед його другою частиною після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з малої літери: „Дівчаточка мої, голубочки! Глядіть, лишень не перехваліть його, - сміється Катря дівчатам: - ставні бубни за горами, а зблизька – шкуратяні”.

4. Якщо одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга – другої, що йде після слів автора, то після першої частини розділові знаки ставляться за загальними правилами, а перед другою частиною – двокрапка й тире: „Оце так! – оторопів Ярослав, потім запитав грубо: - А ще кого ти любиш? ”.

ПРИМІТКИ:

*не виділяється лапками пряма мова, коли немає прямої вказівки на конкретного мовця: Кажуть: щоб солодко відпочивалося, треба гарно потрудитись;

*слова, що вказують на джерело повідомлення, виділяються лише комами: У Києві, повідомляють газети, розпочала роботу Верховна Рада України;

*зберігаючи граматичні й стилістичні особливості прямої мови, текст подається мовби від автора, але без спеціальних розділових знаків – це власне пряма мова: Навіть старі хвалили Гущу. Вони ходили розпитати у нього, чи скоро буде нарізка землі. Він, певно, знає. Марко сміявся. Ніхто з доброї волі землі не дасть;

*коли пряма мова входить до простого речення як непряма, текст подається без спеціальних розділових знаків: Мати сказала припнути теля;

*не виділяється також непряма мова, що входить до складного речення його підрядною частиною та поєднується сполучниками що, щоб, мов, наче, немов, неначе, частками хай, нехай: Сусіда попередив, щоб я не запізнювався на роботу.