Світова валютна (грошова) система діє як грошова система окремої країни і виконує подібні функції.

Призначенням (функціями) будь-якої валютної системи є:

· ь сприяння розвитку товарообмінних операцій

· ь встановлення правил та механізмів для забезпечення співвідношень між національними грошовими відносинами

· ь здійснення платежів для покриття угод

· ь забезпечення стійкої одиниці вартості і стандарту відкладених платежів

Головне завдання світової валютної системи:

· § ефективне опосередкування платежів за експорт і імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міжнародної діяльності;

· § створення сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці;

· § забезпечення безперебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва.

· Ключові вимоги, які необхідні для успішного функціонування світової валютної системи:

· § Забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору.

· § Дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти.

· § Впевненість у міжнародній грошовій системі.

Международная валютная система (МВС) — совокупность организаций, правил, обычаев, договорённостей и инструментов, созданных для осуществления валютных отношений между странами; то есть, платежей, сопровождающих международные экономические операции. Настоящая МВС возникла, большей частью, на Бреттон-Вудской конференции (США) в 1944 году, в которой участвовали 29 государств. Её основная задача — производить валютную ликвидность (с помощью золотых резервов, сырья, финансовых активов какой-то одной страны, наднациональных финансовых активов и т. д.), для того, чтобы международная торговля — в частности, расчёты в разных национальных валютах — могла развиваться свободно.

Функции настоящей МВС, с более сложной структурой, чем у предыдущих, можно разделить на четыре основные и две производные:

1. Основные:

· Регулирование (выправлять реальные диспропорции, замеченные в платёжных балансах, которые влияют на отношения между валютами)

· Ликвидность (определять резервные продукты, формы их создания и возможности их использования для покрытия диспропорций платёжных балансов)

· Управление (распределять и следить за компетенциями, более или менее сосредоточенными на таких организациях как Международный валютный фонд и центральные банки отдельных стран).

· Производить, таким образом, уверенность в стабильности системы.

2. Производные или вторичные функции любой системы:

· Назначать доходы от денежной эмиссии, разницы между издержками от эмиссии и стоимостью валюты.

· Согласовывать режим валютного курса.

Возможно именно эта последняя функция (механизм, через который определяются обменные курсы) является наиболее оспариваемым и переменчивым фактором; в частности, в последние десятилетия обсуждение идёт вокруг трёх моделей: система колеблющихся обменных курсов, в которой стоимость каждой валюты определяется рыночными силами, система фиксированных обменных курсов и смешанная система управляемых курсов, в которой стоимость одних валют колеблется свободно, стоимость других определяется Государством, а стоимость третьих зафиксирована по отношению к другой валюте или группе валют.