Пояснювальна записка. Рекомендовано до друку Вченою радою

ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: 6.030402 «Правознавство»

ЛЬВІВ – 2010

ББК

УДК

Рекомендовано до друку Вченою радою

Львівського державного університету внутрішніх справ

(протокол № __ від __________ 2010 р.)

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри господарсько-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ

(протокол № 7 від 11 січня 2010 р.)

Рецензенти:

Г.Б.Яновицька – кандидат юридичних наук, доцент (Львівський державний університет внутрішніх справ)

А.В.Рабінович – кандидат юридичних наук, доцент (Львівська комерційна академія)

Г.В.Смолин, С.В.Романцова

Господарське право: Методичні матеріали(программа навчальної дисципліни, плани семінарськиз занять, індивідуальні навчальнодослідні завдання, завдання для модульних контролів) Для студентів юридичного факультету.. –

Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010.____ с.

Г.В.Смолин, С.В.Романцова

Львівський державний університет

внутрішніх справ 2010

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Пояснювальна записка

Мета вивчення дисципліни

“Господарське право” викладається студентам юридичного факультету. Програма навчальної дисципліни дає їм можливість засвоїти економіко-правові засади і правове регулювання господарської, що виникає як між суб’єктами господарювання, так і між ними та органами господарського керівництва, знати види і умови господарсько-правової відповідальності.

Дисципліна “Господарське право” передбачає вивчення студентами правових інститутів господарського права, спираючись на вже одержані знання з теорії держави і права, конституційного, адміністративного, фінансового, цивільного права та ін.

Завдання вивчення дисципліни

Студенти повинні знати:

на понятійному рівні тенденції розвитку господарського права в умовах ринкової економіки яка породила різноманітні організаційні форми господарювання, що зумовлює необхідність знань не тільки відповідно правового регулювання, а й вивчення правових засад господарської діяльності;

на фундаментальному рівні зміст проблеми господарського права як комплексної галузі права, методологічні засади аналізу нормативно-правової бази, аналітичної інформації, специфіку предмета правового регулювання, а також джерел, норм яких власне і складають його систему;

на практично-творчому рівні вимоги, які ставляться до юриста-спеціаліста, юриста-керівника це правове супроводження господарської діяльності та недопущення правопорушень, формування високої культури господарювання.

Студенти повинні вміти:

на репродуктивному рівні реалізувати вимоги держави щодо формування у керівників і спеціалістів адаптованості до виконання своїх обов’язків з організації здійснення господарської діяльності та управління нею у відповідності з вимогами господарського законодавства;

на евристичному (алгоритмічному) рівні формувати власну точку щодо об’єктивної необхідності господарського права, а також на відносини, що недостатньо врегульовані законодавчими актами;

на творчому рівні використовувати свої внутрішні якості у підвищенні ефективності професійної діяльності, досліджувати недоліки законодавчого регулювання окремих господарських відносин в умовах ринкової економіки і формувати пропозиції щодо їх вирішення.

Структура дисципліни

“Господарське право” складається із загальної та особливої частини, що відповідають чотирьом модулям. У загальній частині висвітлюються загальні положення (поняття, предмет, метод, правовідносини, джерела, принципи тощо), правовий статус учасників господарських відносин (у тому числі створення і державну реєстрацію суб’єктів господарювання, їх ліквідацію, зокрема в порядку банкрутства, ліцензування і патентування певних видів діяльності тощо), господарські договори, відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. У особливій частині висвітлюється правове регулювання функціональних видів господарської діяльності (обмеження монополізму і захисту конкуренції, ціноутворення, ринку цінних паперів, зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання тощо) і особливості правового регулювання в окремих галузях економіки (в електроенергетиці, у сфері сільського господарства, в галузі будівельної діяльності, в харчовій промисловості, торгівельній діяльності та побутовому обслуговуванні).

Семінарські заняття проводяться з основних проблем господарського права. На основі активної форми навчання закріплюється теоретичний матеріал, навички та уміння, формується готовність до правозастосовчої практики в сфері діяльності суб’єктів господарювання.

Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надати допомогу у вивченні відповідних тем і запропонованої літератури, у пошуку відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу.

Форми контролю – поточний, модульний, підсумковий семестровий контролі.

Примітки:

1. Критерії успішності навчання та засоби її діагностики визначаються. Положенням про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у Львівському юридичному інституті МВС України на 2004-2005 навчальний рік.

2. Інформаційний обсяг дисципліни і конкретні форми проведення навчальних занять та їх об’єм, форми підсумкового контролю визначаються навчальним планом.

3. Тематичний план дисципліни на навчальний рік затверджується кафедрою.

4. Завдання для семінарських занять і самостійної роботи, індивідуальні завдання та контрольні питання (питання для самоконтролю) видаються окремо.

Критерії оцінювання роботи студентів на семінарському занятті

«Відмінно» - якщо студент повно і всебічно висвітлив тему, вільно оперує термінологією, демонструє глибокі знання використаної при підготовці літерату­ри, має власну думку щодо питання за темою заняття і може її довести. Логічно та послідовно викладає матеріал і в змозі вільно та професійно вести дискусію.

«Добре» за умов, зазначених вище, але є певні недоліки при висвітленні матеріалу, припускається неточних тверджень, не підкріплених нормативними чи іншими доказами.

«Задовільно» - якщо студент висвітлив тему в загальних рисах, розуміє її суть, намагається зробити висновки, але при цьому допускає грубі помилки, відсутня логіка викладення матеріалу.

«Незадовільно» - якщо студент не може відповісти на питання або відпові­дає неправильно, не розуміє його суті, а отже, не може зробити висновки.

Непідготовленість студента до семінарського заняття або відсутність його на занятті розцінюється як академічна заборгованість, яка повинна бути відпра­цьована. Крім того, через академічну заборгованість студент може бути не до­пущений до складання модульних робіт з дисципліни «Господарське право», а від­так до складання іспиту.

Усі результати поточного контролю заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами та їх успішності. Загальна кількість ба­лів за роботу протягом семестру на семінарських, практичних, лабораторних заняттях, виконання самостійної роботи та індивідуальних завдань визначаєть­ся як середнє арифметичне всіх отриманих оцінок, що множиться на коефіцієнт вагомості - 8 (40: 5=8), де 40 - це максимальна кількість балів, яка може бути набрана студентом на семінарських, практичних, лабораторних заняттях, у процесі виконання самостійної роботи та індивідуальних завдань; 5 - це макси­мальна оцінка за національною шкалою оцінювання.

Звідси випливає, що якщо з практичних, семінарських, лабораторних за­нять студент має семестрову середню арифметичну оцінку:

«відмінно», то він набрав 40 балів (5x8);

«добре», то він набрав 32 балів (4х8);

«задовільно», то він набрав 24 бал (3х8).

За один модульний контроль студент може набрати максимально 30 ба­лів. Студент вважається таким, який склав модуль, якщо він набрав 16 і більше балів. Якщо студент набрав менше 16 балів, модуль вважається не складений.

При встановленні саме такої мінімальної кількості балів, за якої модуль вважається складеним, враховувалося наступне.

При встановленні ж фактичної мінімальної кількості балів, необхідних для оцінки модуля як складеного на «задовільно» враховувалося, що зазвичай від­повідь студента оцінюється як «задовільна» за умови, що він відповідає на 2, 6 від оцінки «задовільно» і до 3, 5 від оцінки «дооре», як «добра» - за умови, що він відповідає на 3, 6 від оцінки «добре» і до 4, 5 від оцінки «відмінно» і як «від­мінна» — за умови, що він відповідає на 4, 6 від оцінки «відмінно» до 5. Відпові­дно до цього студент вважається таким, що склав модуль на «задовільно», якщо він набрав від 16 до 21 бала (2, 6 від «задовільно» - це 16 балів, а 3, 5 від «добре» - це 21 бал), на «добре», якщо він набрав від 22 до 27 балів (3, 6 від «добре» - це 22 бали, а 4, 5 від «відмінно» - це 27 балів), а на «відмінно», якщо він набрав від 28 до 30 балів (4, 6 від «відмінно» - це 28 балів, 5 - це 30 балів).

Усі результати модульного контролю заносяться викладачем окремою графою до журналів обліку відвідування занять студентами та їх успішності. Викладач виставляє за складений модуль ту кількість балів, яку студент набрав. У випадку не складення модуля, тобто набрання студентом менше 16 балів, у відомість успішності за цей і наступні модулі проставляється нуль балів.

До складання модульного контролю допускаються студенти які не мають незадовільних оцінок і (чи) невідпрацьованих пропущених практичних, семі­нарських, лабораторних занять без поважних причин. Якщо модуль був прийн­ятий без фактичного відпрацювання незадовільних оцінок і пропущених прак­тичних, семінарських, лабораторних занять та без захищеної курсової роботи або необґрунтовано був визнаний викладачем складеним, якщо результат моду­лю було зараховано помилково, результати його на підставі письмового висно­вку комісії відповідного факультету чи університетської комісії анулюються розпорядженням начальника (декана) відповідного факультету або відповідно першим проректором з навчальної та методичної роботи університету.

Пропущені семінарські заняття, а також отримані під час їх проведення незадовільні оцінки студент може у встановлені строки відпрацювати у формі, визначеній кафедрою, але не більше однієї теми впро­довж одного робочого дня з даної навчальної дисципліни, з якої він має пропу­щені заняття або незадовільну (незадовільні) оцінку (оцінки). За відпрацювання студентом такого заняття науково-педагогічний працівник повинен виставити відповідну оцінку в журналі навчальної групи. Інші помітки в журналі не допу­скаються.

Семестрова середня арифметична оцінка з практичних (семінарсь­ких, лабораторних) занять обчислюється шляхом ділення суми кодів (5, 4, 3), отриманих на заняттях протягом семестру позитивних оцінок («відмін­но», «добре», «задовільно»), на їх кількість. Так, якщо студент отримав з практичних (семінарських, лабораторних) занять протягом семестру оцінки «задовільно», «добре», «добре», «відмінно», «добре», «добре», то його се­местрова середня арифметична оцінка з цих занять буде «добре» (3+4+4+5+4+4/6=4).

Якщо семестрова середня арифметична оцінка з практичних (семінарських, лабораторних) занять складає не ціле число, а дробове, то заокруглення до цілого числа відбувається за встановленими правилами. Так, якщо студент отримав з практичних (семінарських, лабораторних) занять протягом семестру оцінки «доб­ре», «задовільно», «відмінно», «відмінно», «відмінно», «відмінно», «відмінно» то його семестрова середня арифметична оцінка з цих занять буде «добре» (4+3+5+5+5+5+5/7=4, 57, що заокруглюється до 5).

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПРИМІРНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1