Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Відбір та підготовка проб






Стадія пробовідбору є досить важливим етапом здійснення екологічного моніторингу. Перш за все, необхідно забезпечити такі умови, при яких відібрана проба відображатиме реальний віст досліджуваних компонентів у навколишньому середовищі.

Для попередження забруднення проби вже на стадії її відбору слід застосовувати спеціальні заходи безпеки. Такі заходи описані в самих методиках.

Метою підготовки проби є переведення компонента (і проби), що досліджується, у форму, придатну для аналізу за допомогою обраного методу, усунення заважаючих речовин чи їх маскування, а в деяких випадках – чітка зміна концентрації досліджуваного компонента таким чином, щоб очікуваний його вміст був близьким до середини робочого діапазону методу аналізу, що застосовується.

Дії щодо відбору, оброблення та зберігання ґрунту для досліджень виконуються згідно із ДСТУ ISO 10381-6 і ISO 10381-6. Стандарти висвітлюють настанови щодо відбору, оброблення та зберігання ґрунту для дослідження аеробних мікробіологічних процесів у лабораторії. Ґрунти являють собою гетерогенний комплекс, оскільки вони складаються з живих і неживих компонентів, які зустрічаються в різноманітних комбінаціях. Тому стан ґрунтового зразка від його відбору до завершення експерименту повинен контролюватися щодо впливу ґрунтової мікрофлори. Температура, вміст води, наявність кисню та трива­лість зберігання, як відомо, впливають на мікрофлору ґрунту, і отже на процеси, опосередковано. Проте, ґрунти можуть ефективно використо­вуватися в лабораторних системах, для дослідження мікробіологічних опосередкованих процесів, за умови, що динаміка життєдіяльності мікрофлори визначена. Ця частина ISO 10381 містить настанови щодо відбору, оброблення та зберігання ґрунтів для лабораторних досліджень, головним напрямком яких є вивчення життєдіяльності мікроорганізмів в аеробних умовах. Тут описується як мінімізувати вплив коливань температури, вмісту води і наявності кисню на аеробні мікробіологічні процеси, щоб полегшити одержання достовірних лабораторних результатів.

Методика і техніка відбору

Знаряддям для відбору проб може бути ґрунтовий бур або штикова лопата. У разі взяття проб ґрунтовим буром слід заглибити його вертикально на потрібну глибину, прокрутити кілька разів у різні сторони, витягнути та зчистити пробу на заздалегідь підготовлену поліетиленову плівку, або у відро. Щоб взяти пробу за допомогою штикової лопати, слід викопати ямку потрібної глибини з вертикальним відкосом, потім з цього відкосу ножем зрізати тонку та вузьку смужку ґрунту згори до низу.

Відбирання проб не можна проводити під час дощу або зразу після нього. У разі застосування засобів хімічної меліорації, внесення добрив або інших речовин рекомендується проводити відбори не раніше як через два місяці. Відбираючи проби, слід уникати потрапляння до зразка рослинних решток.

Вплив рельєфу

Якщо поверхня поля рівна, то відбір проводять шляхом проходження по його діагоналях. У разі горбистої поверхні — на гребнях, у низинах та по центральній лінії схилу: у такому разі зразок буде сформований з рівної кількості проб, узятих на гребнях, у низинах та по центральній лінії схилу.

Складання середнього зразка

Методика і техніка відбору зразків повинна забезпечувати об'єктивну оцінку. Для цього складають змішаний зразок шляхом узагальнення кожної з індивідуальних проб. При відборі останніх слід прагнути до рівномірного розміщення точок відбору на ділянках. Для одержання середніх зразків орного шару ґрунту використовують індивідуальні зразки, отримані із 6—10 свердловин, масою 300 г кожен (стакан бура), а з глибших шарів — із 3—4 свердловин.

Щоб правильно сформувати середній зразок з відібраних проб, потрібно зсипати їх в якусь посудину або на шмат поліетиленової плівки та ретельно перемішати з одночасним подрібненням грудок. Потім з цієї змішаної маси проб відбирають середній зразок масою понад 400 ґрунту і поміщають його в поліетиленовий чи паперовий пакет. Зверху кладуть етикетку, згорнуту написом всередину із зазначенням номера поля, назви господарства, села, району, області, культури, попередника, назви ґрунтової відміни, дати відбору зразка. Якщо ґрунт надмірно вологий, його потрібно підсушити, поклавши в сухе місце, куди не потрапляє пряме сонячне проміння. Висушують зразки ґрунту в приміщеннях, які добре провітрюються, при кімнатній температурі або з підігрівом до 40 °С. Слід зазначити, що висушування потрібно робити в день відбору зразків. У разі транспортування зразків треба випустити зайве повітря з пакетів і щільно їх зав’язати.

Результати дослідження ґрунту наведені в табл.. 2.4.

Таблиця 2.4

Еколого-агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки

Показник стану ґрунту Методи визначення Середньозважені величини за рік обстеження (2012)
     
1. Агрофізичний    
Щільність ґрунту, г/см3   1, 5
Продуктивна волога (ММЗПВ) в 0-100см, мм    
2. Фізико-хімічні та агрохімічний    
Кислотність, мг-екв/100 г:    
Гідролітична Каппена 1, 93
Обмінна    
Показники рН:    
Сольовий Потенціометричний 6, 1
Водний    
Сума увібраних основ (Ca+Mg), мг-екв/100г    
Тип засолення    
Вміст в орному шарі ґрунту: гумусу, % Тюріна 1, 38
Елементів живлення, мг/кг:    
азоту, що легко гідролізується Корнофілда  
рухомого фосфору Кірсанова  
обмінного калію Кірсанова  
Бору Колориметричний 0, 39
Молібдену Атомно-адсорбційний 0, 07
марганцю Атомно-адсорбційний 58, 7
Кобальту Атомно-адсорбційний 0, 58
міді Атомно-адсорбційний 0, 59
Цинку Атомно-адсорбційний 0, 41
Агрохімічна оцінка в балах 33, 15
3. Забруднення Вміст рухомих форм, мг/кг:    
Кадмію Атомно-адсорбційний 0, 23
Свинцю Атомно-адсорбційний 5, 1
Ртуті Атомно-адсорбційний 0, 1
Залишки пестицидів, мг/кг:    
ДДТ і його метаболіти    
гексахлоран (сума ізомерів)    
2, 4-Д амінна сіль    
Щільність забруднення, Кі/км2:    
цезієм-137 Гама-спектрометричний 1, 1
стронцієм-90 Радіохімічний 0, 022
Еколого-агрохімічна оцінка в балах 32, 49
Виконавець  

 

 


 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.