Постфікс— афікс, що стоїть після кореня. До постфіксів належать суфікси і флексії (закінчення).

а).Суфікс — афікс, що стоїть між коренем слова і закінченням: баб-ус-я, знахар-к-а, поль-к-а, орл-ин-ий; англ. teach-er " учитель", eatable " їстівний", beauti-ful " прекрасний"; нім. Schon-heit " краса".

б).Флексія або закінчення, — змінний афікс, що стоїть у кінці слова і виражає синтаксичні відношення між словами у словосполученні й реченні. Наприклад: сел-о, біл-ий, англ. reads " читає", нім. frag-st " питаєш". Флексія виражає реляційне граматичне значення й утворює різні форми слова. Її не можна усунути зі складу слова без руйнування його

цільнооформленості: вікн/о, чорн/ий, розумн/ий, пиш/у.

У мовознавстві є й інше розуміння постфікса. Дехто схильний ним вважати лише афікс, який стоїть у слові після його закінчення, наприклад, укр. смієшся, рос. трудящийся, нім. Kinderchen, де афікси -ся, -chen стоять

після закінчень -єш, -ий, -ег.

-Інтерфікс — афікс, що стоїть між двома коренями і служить для зв'язку цих коренів у одному складному слові. На-

приклад: пароплав, земл-е-мір, нім. Klasse-n-heft " класний зошит", Arbeit-s-tag " робочий день". Дехто до інтерфіксів відносить й так звані прокладки між коренем і суфіксом, які використовуються для утворення зручної для вимови форми (для уникнення збігу приголосних, фонетичних чергувань тощо): шосе-й-ний, дністр-ов-ський, ялт-ин-ський.

-Інфікс — афікс, вставлений у середину кореня. Наприклад: гр. elabon " узяв" — la-m-bano " беру", лат. pigmentum " фарба" (корінь pig-) —pi-n-go " фарбую", англ. stood " стояв" — sta-n-d " стояти".

- Циркумфікс або конфікс — перерваний афікс, який охоплює з двох боків корінь. Як приклад такої морфеми можна назвати нім. ge-t, ge-en, які утворюють форми пасивного дієприкметника (Partizip II): ge-mach-t " зроблений", ge-les-en " прочитаний". Дехто до циркумфіксів відносить усі випадки префіксально-суфіксального словотворення: за-річ-ч (я), рос. за-тыл-ок.

- Трансфікс — перерваний афікс, вставлений у перерваний корінь. Трансфікси наявні в арабській мові: bank " банк" — bunuk " банки" (трансфікси а, и-и).

2).Несєгментні морфеми — морфеми, які не можливо вичленити сегментуванням слова.

До них належать нульова морфема і суперсегментні морфеми.

1.НУЛЬОВИМИ можуть бути флексії (вода — водо, зима — зим0; рос. беле — бела), суфікси (киян-ин — киян0, бол-

гарин — болгарв) і префікси (болг. охубав — по-хубав —най-хубав " найкращий").

2.СУПЕРСЕГМЕНТНИМИ є морфеми, які розміщуються над сегментами. Це морфеми наголосу (ру-ки — руки, англ. progress " прогрес", progress " прогресувати") і морфеми тону (в деяких мовах, як, зокрема, в мові тлінгіт, майбутній час дієслова утворюється високим тоном, а минулий — низьким).