Запозичення

Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому в кожній мові, крім " своїх", є " чужі", тобто запозичені слова. Так, скажімо, в лексичному складі корейської мови є 75% китаїзмів, в англійській — до 60% слів французького походження. Крім зовнішніх чинників, запозичення стимулюються внутрішніми чинниками. По-перше, це намагання уникнути полісемії, закріпити за своїм і чужим словом різні смислові відтінки. Наприклад: варення " зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти" і джем (англ. jam) " желеподібне варення"; подорож " поїздка або пересування пішки по місцях, віддалених від постійного місця проживання" і круїз (англ. cruise) " подорож по воді".

Розрізняють матеріальні запозичення і калькування.

Матеріальне (лексичне) запозичення — запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й експонент). Наприклад: лазер (англ. laser, що є скороченням, яке складається з перших букв виразу light amplication by stimulated emission of radiation " підсилення світла за допомогою індукованого випромінювання"), мітинг (англ.meeting), тінейджер (англ. teenager " підліток від 13 до 19 років), гейша (японськ. гейся " жінка, яку наймають на прийоми, банкети для розважання гостей"), кімоно (японськ., буквально — " одяг").

Калькування ( від фр. caique " копія") — копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова. За калькування переймаються лише значення іншомовного слова та його структура, але не його матеріальний екс-понент. Так, наприклад, укр. недолік є калькою рос. недочет, самовизначення — калькою самоопределение, займенник — калькою лат. ргопотеп, хмарочос — калькою нім. Wolhenhratzer (Wolke " хмара", kratzen " чесати"); рос. небоскреб — калькою англ. skyscraper {sky " небо", scraper" скребти"), рос. представление — калькою нім. Vorstellung (vor " перед", stellen " ставити"), нім. Selbstbildung (selbst" сам", Bildung " освіта") — калькою рос. самообразование.

Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна частина слова запозичена, а інша калькується. Наприклад: телебачення (англ. television із гр. tele " далеко" й англ. vision" бачення").

Окремими різновидами є семантичні й словотвірні запозичення.

СЕМАНТИЧНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ — такі запозичення, коли своє слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник. Наприклад, слова правий і лівий, які мали значення відповідно " розташований праворуч" і " розташований ліворуч" під упливом фр. droit і gauche отримали значення " консервативний" і " революційний" (на засіданнях конвенту партія жирондистів сиділа справа, а партія монтаньярів — зліва).

СЛОВОТВІРНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ — такі запозичення, коли власний зміст передається морфемами інших мов. Так, наприклад, слово телефон складене з давньогрецьких елементів tele " далеко" і phone " звук" у США. У давньогрецькій мові такого слова не було, як не було й таких слів, як телеметрія, агробіологія, телетайп тощо.

Запозичення можуть здійснюватися усним і писемним шляхом, можуть бути прямими й опосередкованими. В усних запозиченнях слова сильно пристосовуються до фонетики мови-запозичувачки, навіть можуть бути перекрученими. А в писемних запозиченнях кожна буква передається звуком навіть тоді, коли в мові-оригіналі якийсь звук не вимовляється. Саме через те одне й те саме слово, запозичене усним і писемним шляхом, може звучати по-різному і сприйматись як два різні слова. Наприклад, від гр. krystallos писемним шляхом запозичені укр. кристал та рос. кристалл, а усним — укр. кришталь (можливо, через німецьке посередництво) і рос. хрусталь

Прямі запозичення — запозичення, які безпосередньо переходять із однієї мови до іншої. Так, зокрема, до української мови безпосередньо з польської ввійшли слова місто, стьожка, урядник, мешканець, кпини, кохання, мавпа, розмаїтий, збруя, підлога, посаг, шиба, з російської —мужик, чиновник, сарафан, самовар, нагідки, цілинник, рубильник, духовка.

Опосередковані запозичення — запозичення, які проникли із однієї мови до іншої через посередництво третьої мови (це вже запозичення запозиченого слова). Так, зорема, слово петрушка запозичене російською мовою з польської (pietruszka) через українську. Слова гвинт, фартух, бляха, крохмаль, ринок запозичені з німецької мови (Gewinde, Vortuch, Blech, Kraftmehl, Ring) через польську (gwint, fartuch, blacha, krochmal, rynek). Грецьке алмаз потрапило до української мови через арабську і турецьку.

Проходячи через декілька мов, запозичене слово може до невпізнання змінити свою форму. Так, ім'я Гая Юлія Цезаря, яке стало уособленням верховної влади, залежно від мови, з якої воно запозичувалося, має в українській мові варіанти цар, кесар, цісар, кайзер.

Запозичення — активний процес. Як бачимо з прикладів, мова, яка запозичує слова, переробляє їх, перебудовує, підпорядковуючи своїм внутрішнім закономірностям. Якщо цього з іншомовним словом не відбувається, то воно залишається варваризмом, тобто іншомовним вкрапленням, що більш-менш регулярно вживається, але зберігає своє іноземне обличчя, тобто не стає елементом мови-запозичувачки (о'кей, чао, мерсі, капут, all right, happy end, Hdnde hochl).

Слід зазначити, що запозичені слова втрачають свою внутрішню форму (мотивованість). Так, наприклад, слово помідор в італійській мові, звідки воно запозичене, означає буквально " золоті яблука"; курорт в німецькій мові складається з двох коренів — Киг " лікування" і Ort " місце"; гастроль також у німецькій мові-джерелі складне слово — Gast " гість" і Rolle " роль".

Запозичуються слова, як правило, в одному значенні. Як приклад можна навести запозичене з французької мови депо в єдиному значенні " транспортне підприємство, що забезпечує експлуатацію і ремонт рухомого складу залізниць", тоді як у французькій мові це слово (depot) має вісім значень.

Багато запозичених слів утратили свій іншомовний вигляд, давно стали рідними в мовах, куди вони потрапили.Так, скажімо, ніхто з українців не відчуває, що такі слова, як огірок, вишня, школа є запозиченими.

Серед запозиченої лексики окрему групу становлять інтернаціоналізми.

Інтернаціоналізми — слова, поширені у більшості мов світу. Наприклад: нація, конституція, біологія, університет, декрет, ректор, алгебра, адмірал, іслам, бюро, мораль, політика тощо. Інтернаціональні слова стосуються переважно спеціальної термінології, різних галузей науки і техніки.

Питання 45 Фразеологія. Види фразеологізмів

Фразеологія (від гр. phrasis " вираз" і logos " наука") - 1) сукупність фразеологізмів даної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови.

Предметом фразеології як науки є дослідження природи фразеологізмів і їх ознак, а також виявлення закономірностей функціонування їх у мові.

Фразеологізми — стійкі словосполучення. Це готові сполучення слів, які не створюються в мовленні подібно до вільних словосполучень (новий костюм, великий будинок, читати газети, йти до школи), а відтворюються: якщо мовцеві необхідно вжити фразеологізм, то він його вилучає, як і слово, в готовому вигляді зі свого фразеологічного запасу, а не будує його заново.

Фразеологізми характеризуються відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю, непроникністю.

Фразеологізм — відтворювана ОДИНИЦЯ МОВИ з двох або більше слів, цілісна за своїм значенням і стійка за складом та структурою.