Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Правове регулювання використання та охорони вод
|
|
У процесі вивчення теми слід звернути увагу на такі питання: водний фонд та водний об'єкт і їх різновиди; система законодавства що до використання та охорони вод, співвідношення водного та іншого природоресурсового законодавства; поняття, види та суб'єкти водокористування; складові системи стандартизації і нормування в галузі використання і охорони вод; засвоїти поняття охорони вод та систему заходів водоохорони.
Контрольні питання:
1.Води як об'єкт екологічних відносин.
2.Система законодавства щодо використання та охорони вод.
3.Поняття водокористування та його види.
4.Суб'єкти водокористування їх права та обов'язки.
5.Стандартизації і нормування в галузі використання і охорони вод
6.Поняття охорони вод та система заходів водоохорони.
7.Водоохоронні зони та зони санітарної охорони
8.Здійснення заходів по охороні вод від забруднення, засмічення і вичерпання.
9.Запобігання шкідливим діям вод та аваріям на водних об'єктах і ліквідація їх наслідків.
Задача № 1
Відпочиваючі на міському пляжі Сердюк та Пархоменко (далі С. та П.) виявили бажання зайти на платну частину пляжу, при цьому вони поцікавилися вартістю вхідного квитка та підставами стягнення плати. Працівники платного пляжу повідомили, що їх територія належить на праві оренди підприємству «Уют» а вартість вхідного квитка встановлена наказом директора підприємства і становить 10, 0 грн.
С. та П. Звернулися до прокуратури з проханням перевірити обґрунтованість встановлення такої плати за користування пляжем.
Висловіть свою думку з приводу вказаної ситуації, чи порушуються права С. та П.?
Задача № 2
Державне управління екології і природних ресурсів (Управління) після проведення перевірки зобов’язало товариство “Кристал” отримати дозвіл на спеціальне водовикористання. Товариство звернулося до суду (позивач по справі) і вказало, що не має власних водозабірних споруд і отримує воду з водозабірних споруд первісного водокористувача(Міськводоканал) і скидає стічні води у його системи на умовах, які встановлюються між позивачем і Міськводоканалом на підставі договору. Таким чином позивач є вторинним водокористувачем (пункт 4 статті 42 ВКУ). Дану обставину підтверджує і відповідач у акті перевірки. Крім того, товариство як вторинний водокористувач не користується водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва.
Відповідач проти позову заперечував, вказував, що необхідність отримати дозвіл на спеціальне водовикористання виникає при використанні води в виробництві з метою отримання продукції, і згідно з статтею 49 ВКУ у дозволі на спец використання встановлюється як ліміт на забір води, так і ліміт на використання води. При цьому відповідач посилається на Інструкцію по заповненню статистичної форми 2гп (водхоз), затвердженої наказом Держкомстату України № 230 від 30.09.1997р., і стверджує, що оскільки державному обліку води підлягає використання води промисловими, будівельними, транспортними, сільськогосподарськими та іншими підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності і джерел водопостачання (а до них відносяться і підприємства, які забирають воду із комунального водопроводу) і цей збір складає 50 і більше кубічних метрів на добу, то вимога відносно отримання дозволу на спеціальне водовикористання є правомірним. Крім того, відповідач вважає, що оскільки Позивач використовує воду для задоволення господарсько-побутових і промислових потреб і здійснює скидання стічних вод у водні системи первісного водокористувача – Міськводоканалу, то він є вторинним водокористувачем і повинен отримати дозвіл на здійснення спеціального водовикористання.
Чи підлягає позов задоволенню?
Задача № 3
Державний університет звернувся до міської ради з проханням про надання земельної ділянки у постійне користування. На земельній ділянці більш ніж 25 років знаходиться та функціонує спортивний комплекс університету. Міська рада прийняла рішення про надання дозволу університету на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Під час погодження проекту відведення, міський архітектор зауважив, що поряд з спортивним комплексом знаходиться струмок річки Лопань і зобов'язав університет визначити водоохоронну зону та прибережну захисну смугу за рахунок зменшення площі стадіону, що знаходиться на земельній ділянці. Він мотивував своє рішення тим, що відстань від стадіону до струмка в окремих містах становить меньше ніж 25 метрів. При цьому архітектор вказував на необхідність виготовлення університетом проекту визначення розміру і меж водоохоронної зони, в противному випадку він відмовлявся погодити проект відводу земельної ділянки під спортивним комплексом.
Чи законні вимоги міського архитектора?
Задача № 4
Фізична особа підприємець (ФОП) уклав з обласною радою договір оренди ставка для риборозведення. Під час перевірки державним інспектором було встановлено, що ФОП надає платні послуги населенню по рибальству на орендованому ставку. Матеріали перевірки були передані до прокуратури. Прокурор звернувся з позовом до суду про розірвання договору оренди ставка.
Чи підлягає позов задоволенню?
Задача № 5
Господарський суд розглянув справу за позовом Підприємства " Кам'янець-Подільськтеплокомуненерго" до Закритого акціонерного товариства Кам'янець-Подільський " Хлібокомбінат" про стягнення заборгованості.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості з оплати за скид стоків з понаднормативним забрудненням в сумі 21670, 72 грн. і штрафу в сумі 1083, 54 грн., посилаючись на те, що останній припустився скидання стічних вод з понаднормативним забрудненням за актом відбору проб стічних вод N 2 від 19.07.2004 року на його об'єкті, і зобов'язання з оплати за таке порушення виникає в нього з чинного законодавства. Між сторонами було укладено договір N 29 від 01.02.2004 року, за умовами якого позивач зобов'язався забезпечувати відповідача питною водою та приймати від останнього стічні води, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату за водоспоживання та водовідведення.
Згідно п. 2.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 року N 37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 року за N 403/6691 (далі - Правила), водоканали мають право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств і пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень при порушенні як цих правил, так і місцевих Правил приймання.
Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що оплата за скид стоків з понаднормативним забрудненням та штрафи не передбачені договором, що укладено з позивачем. Останній не є державною установою, до компетенції якої входить екологічний контроль за забрудненням навколишнього природного середовища.
Чи підлягає позов задоволенню?
Література та основні нормативні акти
Водне господарство в Україні /за ред. А.В.Яцика, В.М. Хорева. - К., 2000.
Ерофеев Б.В. Правовой режим морских прибрежных пространств. - М., 1987.
Калиниченко Т.Г. Право сельскохозяйственного водоиспользования.- М., 1989.
Колбасов О.С. Водное законодательство в СССР. - М., 1972.
Водний кодекс України// Відом. Верхов. Ради України. -1995. - № 24.
Про виключну (морську) економічну зону України: Закон України від
16.05.1995 р.//Голос України. - 1995. - б червня.
Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» Офіційний Вісник України 2002 № 6 (22.02.2002) ст. 223
Закон України «Про Загальнодержавну програму розвитку водного» господарства Офіційний Вісник України 2002 № 8 (07.03 2002) ст.328
Указ Президента України «Про Положення про Державний комітет України по водному господарству» Офіційний Вісник України 2000 № 29 (04.09.2000) ст. 1208
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення» Зібрання Постанов Уряду України, 1996, № 8, ст.241
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах» Офіційний Вісник України 2002 № 11 (29.03.2002) ст. 508
Наказ Державного комітету України по водному господарству «Про затвердження Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення» Офіційний Вісник України 1998 № 2 (29.01.1998) ст. 60
Питання до іспиту
з екологічного права
1. Предмет екологічного права, об’єкти і суб’єкти екологічного права.
2. Поняття екологічного права.
3. Методи регулювання в екологічному праві.
4. Принципи екологічного права.
5. Система екологічного права.
6. Поняття і види джерел екологічного права.
7. Конституція України - основа екологічного права.
8. Закони та підзаконні акти в системі джерел екологічного права.
9. Договір як джерело екологічного права.
10. Судовий прецедент та звичай як форма офіційного вираження та
11. закріплення правових норм.
12. Поняття права власності на природні ресурси його зміст та специфіка.
13. Конституційні засади права власності на природні ресурси.
14. Суб'єкти права власності на природні ресурси:
15. Право власності Українського народу на природні ресурси;
16. Суб'єкти прав державної та комунальної власності на природні ресурси;
17. Суб'єкти права приватної власності на природні ресурси.
18. Об'єкти права державної, комунальної та приватної власності на природні ресурси;
19. Поняття державного управління в галузі екологічних відносин, його мета та функції.
20. Система органів державного управління в галузі екологічних відносин.
21. Громадське управління в екологічних відносинах.
22. Моніторинг навколишнього природного середовища.
23. Облік в галузі екологічних відносин.
24. Екологічне інформаційне забезпечення.
25. Екологічна експертиза.
26. Стандартизація і нормування в галузі екологічних відносин.
27. Лімітування та ліцензування в екологічній галузі.
28. Екологічний контроль.
29. Земля як об'єкт екологічних відносин.
30. Використання землі на праві власності;
31. Використання землі на праві користування;
32. Використання землі на підставі інших речових прав;
33. Охорона земель.
34. Води як об'єкт екологічних відносин.
35. Поняття водокористування та його види.
36. Суб'єкти водокористування їх права та обов'язки.
37. Стандартизації і нормування в галузі використання і охорони вод
38. Поняття охорони вод та система заходів водоохорони.
39. Водоохоронні зони та зони санітарної охорони
40. Здійснення заходів по охороні вод від забруднення, засмічення і вичерпання.
41. Запобігання шкідливим діям вод та аваріям на водних об'єктах і ліквідація їх наслідків.
42. Надра як об'єкт екологічних відносин.
43. Поняття використання надр та його види.
44. Порядок надання надр у користування.
45. Суб'єкти надрокористування їх права та обов'язки, припинення права користування надрами.
46. Користування надрами для їх геологічного вивчення.
47. Користування надрами для видобування корисних копалин та для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
48. Здійснення заходів по охороні надр.
49. Ліси як об'єкт екологічних відносин.
50. Поняття використання лісів та його види.
51. Використання лісів на праві власності.
52. Використання лісів на праві користування.
53. Лісові сервітути.
54. Використання лісових ресурсів.
55. Здійснення заходів по охороні лісів.
56. Атмосферне повітря як об'єкт екологічних відносин.
57. Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.
58. Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел та рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.
59. Регулювання діяльності, що впливає на погоду і клімат.
60. Регулювання викидів пересувних засобів і установок та впливу їх фізичних факторів.
61. Охорона атмосферного повітря під час застосування пестицидів та агрохімікатів; видобування надр та проведення вибухових робіт; охорона від забруднення відходами.
62. Відвернення і зниження шуму.
63. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення охорони атмосферного повітря
64. Охорона атмосферного повітря при проектуванні, будівництві та реконструкції підприємств та інших об'єктів.
65. Рослинний світ як об'єкт екологічних відносин.
66. Загальне використання природних рослинних ресурсів.
67. Спеціальне використання природних рослинних ресурсів.
68. Ліміти та збір за використання рослинних ресурсів.
69. Використання природних рослинних ресурсів з господарською метою.
70. Використання природних рослинних ресурсів з іншою (не господарською) метою.
71. Охорона рослинного світу.
72. Інтродукція, акліматизація та селекція рослин; ботанічні колекції.
73. Тваринний світ як об'єкт екологічних відносин.
74. Право власності на об'єкти тваринного світу.
75. Використання об'єктівтваринного світу та його види.
76. Мисливство.
77. Рибальство.
78. Використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях.
79. Використання корисних властивостей життєдіяльності тварин та отримання продуктів їх життєдіяльності.
80. Добування (придбання) диких тварин з метою їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі
81. Охорона тваринного світу.
82. Поняття та складові елементи екологічної мережі.
83. Право власності на об'єкти екомережі.
84. Засоби забезпечення формування, збереження та використання екологічної мережі.
85. Планування екомережі.
86. Схеми формування екомережі.
87. Поняття природно-заповідного фонду його склад та режим.
88. Форми власності на території та об'єкти природно-заповідного фонду та види їх використання.
89. Режим природних заповідників.
90. Режим біосферних заповідників.
91. Режим національних природних парків.
92. Режим регіональних ландшафтних парків.
93. Режим пам'яток природи та заповідних урочищ.
94. Режим зоологічних парків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.
95. Охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
96. Курорти та лікувально-оздоровчі зони.
97. Рекреаційні зони.
98. Червона та Зелена книги.
99. Поняття екологічної безпеки
100. Загрози національній екологічній безпеці України
101. Об'єкти та діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
102. Конституційні засади забезпечення екологічної безпеки
103. Види заходів забезпечення екологічної безпеки
104. Забезпечення радіаційної безпеки
105. Забезпечення біологічної безпеки.
106. Поняття економіко-правового механізму в екологічному праві та види економічних заходів;
107. Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
108. Поняття та види зборів за спеціальне використання природних ресурсів;
109. Плата за землю;
110. Збір за використання лісових ресурсів;
111. Збори за спеціальне водокористування;
112. Плата за користування надрами;
113. Збір за спеціальне використання об'єктів тваринного світу
114. Збори за забруднення навколишнього природного середовища та за погіршення якості природних ресурсів;
115. Економічне стимулювання в екологічній сфері;
116. Екологічне страхування та екологічний аудит.
117. Поняття надзвичайної екологічної ситуації і її види;
118. Надзвичайні ситуації державного та регіонального рівнів;
119. Надзвичайні ситуації місцевого та об'єктового рівнів;
120. Порядок оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;
121. Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації;
122. Поняття та види відходів;
123. Принципи і напрями державної політики у сфері поводження з відходами;
124. Державне регулюванню безпеки у сфері поводження з радіоактивними відходами.
125. Підстави застосування в Україні норм міжнародного права;
126. Принципи міжнародного права навколишнього середовища;
127. Органи міжнародного екологічного співробітництва;
128. Право навколишнього середовища ЄС;
129. Екологічне співробітництво між Україною і ЄС, адаптація законодавства.
130. Загальна характеристика екологічних прав людини.
131. Право вільного доступу до інформації про стан довкілля
132. Гарантії екологічних прав громадян
133. Захист екологічних прав людини
134. Екологічні обов'язки людини і громадянина
135. Поняття та загальна характеристика юридичної відповідальність за екологічні правопорушення;
136. Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення
137. Види екологічних правопорушень за які передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність
138. Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
Укладач: доцент кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Пейчев Костянтин Прокофійович.
Соціологія
Форма контролю:
· контрольна робота
· залік
Варіант контрольної роботи з курсу „Соціологія” студенти обирають самостійно на свій розсуд. Своєчасно виконана робота є допуском до складання екзаменаційної сесії.
Завдання для контрольних робіт
Модульная контрольная работа №1
I ВАРИАНТ
1. Отметьте правильные утверждения (6 баллов):
а) Николо Макиавелли был философом и действующим политиком
б) Социология появилась в 18 веке в Великобритании
в) Основателем социологии был Огюст Конт
г) Платон был учеником Сократа
д) Общество – это многочисленная совокупность индивидов
е) Томас Гоббс работал в русле к утопической философской традиции.
2. Укажите в правом столбце номера утверждений, которые можно приписать конкретному автору (10 баллов):
| Объяснить социальный мир – значит, объяснить человеческое поведение, что возможно только на основе бихевиоризма | Герберт Спенсер | ||
| Человек должен покоряться судьбе и Богу, поскольку в земной жизни ему нет спасения | Джордж Мид | ||
| Значительная часть самоубийств обусловлена состоянием общества - аномией, когда социальные нормы перестают действовать. | Фома Аквинский | ||
| Общество, как и другие природные явления, подчиняется всем законам эволюции | Карл Маркс | ||
| Язык, безусловно, более, чем другие свойства человека, отличает его от животных в силу своей социальной природы | Макс Вебер | ||
| Любое общество в своём развитии проходит три стадии: религиозную, метафизическую, позитивную | Огюст Конт | ||
| Революция является тем стимулом, средством, без которого невозможен качественный, диалектический социальный скачок | Августин Блаженный | ||
| Власть – частный случай социального обмена, который всего лишь определяет возможность её появления | Питер Блау | ||
| Структура общества определяется, в том числе, и господством трёх типов: традиционным, харизматическим, легальным | Джордж Хоманс | ||
| Человек должен пытаться очиститься от грехов хотя бы для того, чтобы порадовать Бога | Эмиль Дюркгейм |
3. Сравните теории структурного функционализма и конфликтные теории (14 балла)
II ВАРИАНТ
1. Отметьте правильные утверждения:
а) Аристотель был учителем Сократа
б) Социология появилась в 19 веке во Франции
в) Основателем социологии был Карл Маркс
г) Августин Блаженный опровергал Фому Аквинского
д) Общество – это целостное явление, объединённое социальными связями и взаимодействием
е) Томас Мор работал в русле к утопической философской традиции.
2. Укажите в правом столбце номера утверждений, которые можно приписать конкретному автору:
| Хорош лишь тот государь, который любит свой народ, и которому народ отвечает тем же | Роберт Мертон | ||
| Государство – это подводное чудовище, охраняющее порядок в океане, необходимое зло | Николо Макиавелли | ||
| Социальная жизнь отличается от природной осознанным стремлением к прогрессы, целенаправленным характером | Чарльз Кули | ||
| Каждый из нас играет множество ролей на социальной сцене, и чтобы не потерять себя среди них, мы вынуждены надевать маски | Ральф Дарендорф | ||
| Эра толпы подходит к завершению, и на смену толпе приходит созданная газетами публика | Томас Гоббс | ||
| Четыре принципа ограничивают любого учёного – объективность, бескорыстность, разумный скептицизм, всеобщность знания | Габриэль Тард | ||
| Конфликт – это идеологическое явление, никогда не исчезающее, а лишь видоизменяющееся | Лестер Уорд | ||
| Существуют три основные социальные ситуации: конфликт, перемирие и революция. | Льюис Козер | ||
| Конфликтуют два типа социальных интересов: стабилизирующий интерес власти и революционный интерес подчинённого | Ирвин Гоффман | ||
| Структура личности содержит три элемента, и формируется в первичных социальных группах | Джон Рекс |
3. Сравните натуралистическую социологию (О. Конт и Г. Спенсер) с психологическим направлением в социологии.
Вопросы к зачету
1. Понятие протосоциологии. Основные представители, их роль в развитии социологии.
2. Социальное знание античности.
3. Средневековая теософия и её социальный смысл.
4. Социальные идеи Возрождения. Утописты.
5. Н. Макиавелли и его политическая теория.
6. Социальные идеи Просвещения и Нового времени.
7. Предпосылки формирования социологии как самостоятельной науки.
8. " Позитивизм" О.Конта и его роль в развитии социологии.
9. " Биологическая" социология Г. Спенсера.
10. Психологическое направление в социологии: общая характеристика, представители.
11. Подражание, толпа и публика в теории Г. Тарда.
12. " Динамическая" социология Л. Уорда.
13. " Социологизм" Э. Дюркгейма.
14. Роль социологической теории К. Маркса в развитии социологии
15. " Понимающая" социология М. Вебера
16. Теория стратификации и социальной мобильности П. Сорокина.
17. Общая характеристика социологии ХХ века, основные представители.
18. Структурный функционализм как " универсальная" теория.
19. Основные положения теории обмена.
20. Теория конфликта: подходы, представители.
21. Специфика символического интеракционизма.
22. Роль социологии в современном мире.
23. Специфика социологического взгляда на общество.
24. Место социологии в системе социогуманитарного знания.
25. Предмет социологии.
26. Структура социологической науки.
27. Функции социологии.
28. Социальная группа: определение, типы.
29. Социальный институт.
30. Социальные нормы.
31. Девиантное поведение в социологическом анализе.
32. Понятие социальной структуры.
33. Социальная страта и социальная стратификации.
34. Отличия классовой и стратификационной теории социальной структуры.
35. Социально-поселенческая структура общества.
36. Социально-профессиональная структура общества.
37. Социально-классовая структура общества.
38. Социально-демографическая структура общества.
39. Национально-этническая структура общества.
40. Личность в социологическом анализе: человек, индивид, индивидуальность, личность.
41. Социальный статус и социальная роль.
42. Социальная невротизация.
43. Понятие маргинальности.
44. Понятие социализации.
45. Потребности, интересы, ценности.
46. Социологический анализ культуры.
47. Элементы культуры.
48. Функции культуры.
49. Типы культуры.
50. Культура и цивилизация.
Литература
1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. – М., 1993
2. Захарченко М. В., Бурлачук В. Ф. Соціологічна думка України. – К., 1996
3. Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології від античності до поч. ХХ ст. – К., 1993
4. Краткий словарь по социологии / Под общ. ред. Д. Гвишиани. – М., 1989
5. Монсон П. Лодка в аллеях парка. Введение в социологию. – М., 1995
6. Мостовая И. Зачёт по социологии в кармане. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998
7. Смелзер Н. Социология. – М., 1994
8. Социологические учения ХІХ века. Хрестоматия. Том І / Под общ. ред. Ковалёвой И.Д. – Х., 1995
9. Якуба О. О. Соціологія. – Х., 1996
Составитель: к.соц.н., доцент кафедры политической социологии социологического факультета Литовченко Артем Дмитриевич
Етика
Форма контролю:
· контрольна робота
· залік
Вступ
Мета – вивчення етичного надбання, ознайомлення майбутніх фахівців з основними традиціями та підходами до сутності етичного, які разом із відомостями, отриманими з інших гуманітарних курсів, сприятимуть цілісності знань майбутніх фахівців. Вивчення курсу передбачає, що майбутні фахівці мають навчитися розпізнавати філософсько-світоглядний рівень моральної свідомості та особистості і моральної культури суспільства, здійснювати філософсько-теоретичний аналіз етико-прикладних суджень і рішень, виробити загальний погляд на прикладну етику як особливу стадію розвитку моральної теорії и практики
Завдання – розвиток гуманістичної свідомості майбутніх фахівців, виховання орієнтації на етичні засади професійної діяльності та гуманістичного підходу до навчального процесу у вищій школі.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен
знати:
– основні твори етичної спадщини людства як класичні, так і некласичні, а також основні твори етичної спрямованості ХХ–ХХI сторіччя;
– знати і критично відноситися до різноманітних теоретичних інтерпретацій прикладної етики;
– основні етапи розвитку етичної думки та розуміти корелятивність філософії і етики, етики і культури, етики і соціальної історії.
вміти:
– читати та аналізувати літературу з етики;
– теоретизувати на тему моральних засад;
– обговорювати характерні аспекти основних етичних підходів;
– дискутувати з приводу протиріч, властивих цим підходам.
|
|