Перевірка правопису

Перевірка тексту на можливі помилки запускається командою Сервис => Правописание або клавішею F7. При знаходженні відхилення від закладених в Word правил орфографії й граматики, можлива помилка коментується, і пропонуються варіанти виправлення:

Word може вказати на орфографічну помилку через відсутність слова в наявному словнику. У цьому випадку є можливість поповнити словник, використовуючи кнопку «Добавить». Часто фіксуються помилки через використання словника іншої мови. Word намагається самостійно визначити словник, але далеко не завжди вдало. Для примусової зміни словника у фрагменті тексту потрібно виконати команду Сервис => Язык => Выбрать язык, але простіше це зробити двічі кликнувши на назві мова словника в нижньому інформаційному рядку Word:

Через вікно «Правописание» можна одержати доступ до параметрів перевірки правопису. Його так само можна викликати командою: Сервис => Параметры => Правописание:

При встановленні прапорців автоматичної перевірки, слова з орфографічними помилками підкреслюються хвилястою червоною рискою, граматичні - зеленою. Через кнопку «Словари» можна коректувати словник.

До цього ж розділу можна віднести можливості Word пропонувати синоніми й інструмент «Тезаурус», призначений для заміни слова або фрази в тексті синонімом, антонімом або зв'язаним за суттю словом. Для одержання списку синонімів до даного слова, найпростіше використати контекстне меню, у ньому ж є доступ до тезауруса:

Тезаурус можна також викликати комбінацією клавіш Shift+F7.

1. Загальні відомості про ЕОМ: Основні операції процесора, програмування в машинних кодах.

В сучасних ЕОМ процесор являє собою єдину інтегральну схему, такий процесор називається мікропроцесором. Як процесор так і мікропроцесор складається з пристрою управління, АЛП, регістрів. В більшості випадків АЛП і ПУ складають основу процесора.
Процесор – це пристрій для обробки даних.
В його роботу покладено принцип програмного управління, який полягає в тому, що процесор виконує команди, які містяться в оперативній пам’яті. Сама робота процесора зводиться до циклічного виконання цих команд.
Існують паралельні обчислювальні системи які складаються з кількох процесів, що працюють одночасно. Такі системи ще називають суперкомп’ютерами, для їх роботи розробляються спеціальні програми, що дозволяють забезпечити одночасну роботу всіх процесорів.
Основні характеристики процесора: 1. – швидкодія, 2 – розрядність, 3. – тип процесора.
Швидкодія – це, число виконуваних процесором операцій за одну секунду. Розрядність – це об’єм інформації, яку процесор обробляє за одну операцію. Тип процесора - характеризує його архітектуру, можливості, розрядність шини. Розрядність процесора майже не суттєва для користувача, який виконує прикладні задачі за допомогою обчислювальних систем. Швидкодія процесора відчутна для тих задач, які потребують великих обчислювальних ресурсів і майже не відчутна коли необхідно здійснювати при розв’язку задачі постійний діалог з користувачем.

Програмування в машинних кодах
Програмувати комп'ютер можна різними способами. Самий очевидний - це брати різні команди, що розуміє процесор, і записувати їх підряд один за одним. Написавши десяток команд, уже можна стомитися, а коли їх стане два десятки, навіть дуже досвідчені програмісти починають плутатися і робити помилки.
Для перших комп'ютерів програм не існувало, тому їх створювали ті ж самі люди, що створювали ці комп'ютери. Крім них мало хто знав, які команди розуміє процесор, і тільки вони вміли ним керувати. Ці програми записували як послідовності чисел, наприклад так:
31, 45, 00, 33, 46, 00, 24, 32, 45, 00..
Таке програмування називають програмуванням у машинних кодах. Зрозуміти, де тут команди, де числа, а де адреси комірок пам'яті, із яких вони беруться, міг тільки той, хто своїми руками розробляв комп'ютер і його процесор. До того ж, у різних процесорів різні системи команд, і якщо хтось міг навчитися програмувати в машинному коді один комп'ютер, для іншого комп'ютера його знання не годилися.
Незважаючи на те, що машинним кодом програми ніхто давним-давно не пише, усе рівно всі програми записані саме цим кодом - нічого іншого процесор не розуміє. Просто в наші дні машинний код пишуть не програмісти, а програми-компілятори. Компілятор перекладає тексти програм із мов програмування, якими вони записані, у машинний код.

1. Текстовий процесор WORD: Список. Види списків. Зміна параметрів списку.