Матриця Swot-аналізу

Поле СиМ вимагає розробки стратегій підтримки і розвитку сильних сторін підприємства у напрямі реалізації шансів зовнішнього оточення.

Поле СиЗ потребує формування стратегій використання сильних сторін з метою усунення загроз.

Поле СлМ потребує розробки стратегій подолання слабких сторін підприємства завдяки можливостям зовнішнього середовища.

Поле СлЗ називають «кризовим полем», оскільки тут об'єднуються загрози оточення і слабкі сторони підприємства. У зв'язку з цим існує необхідність розробки стратегій, спрямованих як на подолання загроз, так і на усунення слабких сторін підприємства, що завжди є складною задачею.

V. Стратегічний набір

Стратегічний набір включає наступні стратегії:

1. Загальні для всього підприємства в цілому
2. Загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямками
3. Для кожного з напрямків діяльності організацій – корпоративні (портфельні стратегії)
4. Для кожної з функціональних підсистем організації – функціональні стратегії
5. Ресурсні для забезпечення досягнення стратегічних орієнтирів

ЗАГАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ ВСЬОГО ПІДПРИЄМСТВА В ЦІЛОМУ

СТРАТЕГІЇ ЗРОСТАННЯ (різними темпами) – базується на збільшенні масштабів діяльності підприємства і вимагає стійких конкурентних переваг, є високоефективною на швидко зростаючих ринках. Стратегія зростання здійснюється шляхом значного щорічного підвищення рівня коротко- і довгострокових цілей над рівнем показників попереднього року.

Зростання може бути внутрішнім і зовнішнім.

Внутрішній розвиток (інтенсивне зростання) має на увазі досягнення підприємством більш високих результатів у сферах діяльності, що існують у межах базового ринку. Стратегія інтенсивного зростання передбачає підвищення результатів діяльності шляхом удосконалення бізнесу, що існує, та використання прихованих «внутрішніх» резервів, характеризується розширенням асортименту товарів і обсягом їх випуску.

Зовнішнє зростання може бути виражене у формі вертикального і горизонтального зростання у суміжних галузях. Тобто зовнішнє зростання передбачає розвиток підприємства шляхом експансії за рахунок інтеграційних процесів у межах індустріального ланцюжка (інтеграційне зростання), а також освоєння нових сфер бізнесу поза межами основної діяльності (диверсифікаційне зростання).

1. Стратегія концентрованого росту (експансії) – пов’язана зі змінами продукту або ринку без зміни інших елементів. Тобто підприємство, або намагається покращити свій продукт без зміни галузі, або покращити свої позиції на ринку, або перейти на інший ринок.

2. Стратегія інтеграційного зростання - пов'язана з можливостями об'єднання з іншими елементами маркетингової системи галузі. Стратегія цього типу виправдана в тому випадку, коли немає можливості зростання по відношенню до базового ринку, що може бути пов'язано з його стабілізацією (стадія зрілості життєвого циклу галузі, ринок поділений тощо). Розрізняють вертикальну і горизонтальну інтеграцію.

3. Стратегія диверсифікованого росту – підприємство шукає додаткові можливості для виробництва нових видів продукту в межах виробництва, що існує, або за рахунок нової продукції, яка вимагає нової технології, але пов’язана з вже існуючим виробництвом, або розширення підприємства за рахунок виробництва нових продуктів, які технологічно не пов’язані з тими, що вже виробляються.

СТРАТЕГІЇ ОБМЕЖЕНОГО ЗРОСТАННЯ (СТРАТЕГІЇ ПІДТРИМКИ АБО СТАБІЛІЗАЦІЇ) – використовується в розвинених дозрілих галузях зі стабільною технологією, в тому випадку коли підприємство задоволено своїм становищем і не ставить перед собою підвищених завдань. Для них характерне встановлення цілей від досягнутого рівня, скоригованого з урахуванням рівня інфляції.