Овочеві рослини

Найважливішою не зерновою культурою вважається картопля. Батьківщина її — Південна Америка (Чілі). У Росію картопля була завезена Петром І на початку XVIII ст. Впроваджувалася ця культура дуже повільно і широке розповсюдження почалося з 40 років XIX ст. З картоплі можна приготувати до 200 різних страв. Бульби містять крохмаль, білки, цукор, вітаміни. Картопля — важливий вид сировини для багатьох галузей промисловості —з неї одержують крохмаль, глюкозу, патоку, ацетон, пластмаси, спирт. Культурні види картоплі розмножуються бульбами, а в селекційній роботі насінням.

Помідор — поширена в Україні культура. Походить з Південної Америки. Цю рослину називали томати, але після введення культури в XVI ст. в Іспанії, Португалії її стали називати «золотим яблуком» звідси — помідор.

Важливим представником польових є баклажан. Уперше в культуру він був введений в Індії. Плоди баклажана смажать, тушкують, маринують, роблять з нього ікру, соте тощо.

З рослин родини хрестоцвітих в Україні найчастіше вирощують капусту, редис, редьку. Найбільше значення має капуста. Вона походить від диких форм городньої капусти. Як ніяка інша рослина, вона має багато різновидностей. Найчастіше вирощується головчаста, цвітна, кольрабі, брюссельська.

Редька і редис — різновидність редьки — також досить поширені городні культури. Вони містять ефірні масла і вітаміни, мають лікарське значення,

Рослини родини зонтичних: морква, петрушка, селера, кріп. Морква введена в культуру в країнах Середземномор'я понад 4000 років тому і вирощувалася спочатку як лікарська рослина, а пізніше як харчова і кормова. Вона містить багато каротину (провітаміну А), ефірні масла, має важливе значення в дієтичному харчуванні при авітамінозах і недокрів'ї.

Досить широко використовуються у харчуванні петрушка, селера, у яких листя і коренеплоди багаті на вітаміни, особливо аскорбінову кислоту (вітамін С).

Широко відомою харчовою рослиною є кріп, у листках якого багато вітамінів. Використовують його як ароматичну приправу для багатьох блюд і під час консервування овочів. Відвари і настої плодів використовують у медицині.

Рослини родини гарбузових об'єднують огірки, дині, гарбузи, кабачки, кавуни. У представників цієї родини стебла мають органи прикріплення — вусики.

Батьківщина огірків — Індія. Стебла у рослини соковиті, ніжні. На них розвиваються жіночі і чоловічі квітки, які запилюються бджолами. Плоди використовуються у зеленому вигляді, а для одержання насіння їх доводять до повної стиглості. Розглядаючи з дітьми перед висадженням огірків картинку із зображенням рослини, вихователь розповідає дітям:

«Придивіться, яка гарна рослина: золотисті квітки, наче зірочки, широкі вирізні листки і зелені довгасті плоди. А знаєте, що огірок — мандрівник. Його привезли до нас з далекої, дуже теплої країни — Індії. Ось тому він може рости тільки тоді, коли дуже тепло, як у нас у кімнаті, любить, коли його поливають теплою водою. А чи знаєте ви, для чого вирощують огірки. Звичайно, вони дуже смачні, корисні. Ось сьогодні ми будемо сіяти огірки і, коли вони виростуть, почастуємо всіх дітей».

Поширеними рослинами цієї родини є гарбуз і різновидність гарбуза — кабачок. Це рослини з довгими стеблами, великими квітками, які мають багато пилку і запилюються бджолами та іншими комахами. Маса плодів може досягати 90 кг.

На півдні України вирощуються дині, кавуни. Кавун за походженням африканська рослина. Дикорослі кавуни і зараз ростуть у пустелі Калахарі.

Слід відмітити, що рослини родини гарбузових відзначаються своєрідною красою, приваблюють багатьох комах, що створює сприятливі умови для цікавих спостережень.

Ознайомлення дошкільників з овочевими рослинами відбувається найчастіше на городі дитячого садка під час їх вирощування. Важливо дати змогу дітям ознайомитися з насінням цих рослин, прослідкувати найважливіші фази розвитку: появу сходів, розвиток листків, вусиків, цвітіння, утворення плодів, достигання в них насіння.