Рослинний світ України

Рослинний світ України багатий і різноманітний. Природною рослинністю зайнято 32 % її території, яка налічує близько 30 тис. нидів нижчих і вищих рослин. З них: водоростей близько 4 тис, грибів і міксоміцетів — близько 15 тис, лишайників — близько 1 тис, мохів близько 800, вищих судинних рослин — близько 5 тис.

Видатний учений К. А. Тімірязєв, вказуючи на величезне значений рослин у житті людини, закликав бути уважними до зелених рослин, які дають необхідне людині тепло, годують, одягають її. Він казав, що треба вивчати рослини і піклуватися про них. Цей палкий заклик ученого особливо актуально звучить зараз, коли на всій земній кулі гостро стоїть питання про збереження зеленого дивосвіту, формування у підростаючого покоління знань, спрямованих на покращення навколишнього середовища.

Зелені рослини оточують нас скрізь. Це доступні, цікаві для дошкільників об'єкти. Важливо, щоб у процесі ознайомлення з ними вихователь зміг викликати у дітей емоційні переживання через відчуття краси наших зелених друзів, сформував інтерес до них.

Вивчення рослинного світу нашої країни ми розпочнемо з розкриття ролі рослин у природі і житті людини.

Рослинам належить унікальна планетарна роль. Вони перетворюють сонячну енергію в енергію хімічних сполук (фотосинтез), що дозволяє їм створювати органічні речовини з неорганічних. Усі живі істоти існують на Землі завдяки тому, що зелені рослини в процесі фотосинтезу утворюють органічні речовини, які є джерелом їхнього живлення, а також виділяють кисень, необхідний для дихання. Більш того, рослини регулюють газовий склад атмосфери.

Живі рослини синтезують органічні речовини, які є основним джерелом поповнення біомаси планети. Відмерлі рослини продовжують брати участь в обміні речовин і енергії в біоценозах завдяки бактеріям і грибам, які мінералізують органічні речовини. Грунт формується у безпосередньому зв'язку з рослинами, від яких залежить його родючість. Важливе значення для людини має одне з головних джерел енергії — кам'яне вугілля і торф, про які можна сказати, що вони являють собою акумульовану в рослинних решт­ках минулого енергію сонця.

Зелені насадження є гігантським фільтром для очищення повітря. Вони затримують пил, кіптяву та інші шкідливі домішки. Один гектар лісу очищає за рік 18 млн. м³ повітря. Ліс у 10 разів більше освіжає і зволожує повітря, ніж водна поверхня. В цілому очищувальна здатність поверхні Землі на 60—80 % залежить від рослин.

Важлива роль зелених рослин у поглинанні шуму. Крони де­рев, кущі пом'якшують різкий міський шум.

Рослини виділяють в атмосферу велику кількість фітонцидів — летких речовин, які згубно діють на збудників хвороб. Виявлено, що 1 га діброви щодоби виділяє до 5 кг фітонцидів, а соснові та ялинові насадження удвічі більше. За декілька хвилин вони знищують масу бактерій і цим оздоровлюють повітря, перешкоджаючи поширенню інфекційних захворювань.

Рослинний покрив відіграє величезну противоруйнівну роль у природі. Він утримує поверхневі води і поповнює запас ґрунтових вод, регулює течію річок, стримує згубну силу повені. Рослинний покрив допомагає у боротьбі з ерозією ґрунтів, суховіями і чорними бурями. Навколишнє середовище значного мірою перебуває Під контролем рослинності. Рослинність впливає на клімат.

Рослини — основна, визначальна ланка в складному ланцюгу живлення всіх організмів, у тому числі людини. Перше місце в житті людини належить хлібним (пшениця, рис, кукурудза тощо) і різним круп'яним культурам. Ними засівають майже % полів іншої планети. Важливе місце належить картоплі, яку справедливі) називають другим хлібом.

Широко використовуються багаті рослинними білками зернобобові (квасоля, горох, соя тощо), цукроносі (цукрові буряки, цукрова тростина), численні олійні (соняшник, арахіс, маслина), плодові, ягідні, овочеві та інші культурні рослини.

Сучасне суспільство важко уявити без тонізуючих рослин — чаю, кофе, какао.

Тваринництво базується на використанні дикорослих і культурних кормових рослин.

Людина навчилася з льону, бавовни одержувати льняні та бавовняні тканини, за допомогою яких вона захищає себе від несприятливих погодних умов, прикрашає себе і своє житло.

Деревна рослинність — це комора, з якої черпають сировину майже всі галузі народного господарства. Тепер з деревини виготовляють майже 10 тис. виробів і продуктів: папір, меблі, фарби, лік, будівельні матеріали, спирт тощо.

З рослин виготовляється понад 50 % лікарських препаратів, які використовуються при багатьох хворобах.

Дикорослі рослини є важливим генофондом для селекційної роботи, поліпшення якостей культурних рослин.

За останнє десятиріччя стала відомою ще одна функція рослин — індикаторна. Спостерігаючи за рослинами, людина здавна засвоювала орієнтири у просторі та часі. Деякі рослини досить точно показували час доби, інші виконували функцію барометра і гігрометра. Вони дозволяли за кілька годин, а іноді й днів, передбачати погіршення чи покращення погоди. Збираючись копати колодязь, людина відшукувала певні рослини, які підказували, як глибоко залягає вода, солона вона чи прісна.

Рослини-індикатори не втратили свого значення і тепер. Зв'язок між рослинами, ґрунтом і підґрунтовими породами настільки тісний, що за зовнішнім виглядом або хімічним складом деяких рослин можна дізнатися, які рудні копалини залягають у даному місці, який стан ґрунтів тощо. Зараз рослини-індикатори використають у своїх дослідженнях і практичній діяльності геологи, ґрунтознавці, лісоводи, гідрогеологи, кліматологи, археологи.

Спостерігаючи за рослинами, кліматологи помітили, що вони чутливо реагують на зміни погоди. Відомо понад 400 рослин, за якими, наче за барометром, можна заздалегідь визначити погіршення погоди. Це кульбаба, березка польова, чистотіл, квасениця, конюшина, монстера тощо.

Досить часто рослини використовують замість компаса. Листові пластинки дикого салата-латука повернуті широкою стороною до сходу і заходу, а ребрами — на північ і південь. У поодинокого дерева крона завжди густіша з південного боку.

За рослинами можна визначати час. Спостерігаючи за квітками окремих рослин, можна помітити, що розкриваються вони при­близно в один і той же час. Найраніше, о 3—5 год ранку, відкриваються жовті суцвіття козельців, о 4—5 — квітки маку, шипшини, о 5—6 год — кульбаби. Закриваються квіти та суцвіття теж у пев­ний час: о 14—15 закриваються мак, цикорій, кульбаба, о 15— 16 — нагідки, о 17—18 — латаття біле. Знаючи ці особливості рослин, можна визначати час протягом доби.

Неоціненне значення мають рослини в житті людини як джерело естетичних вражень.

Актуалізація завдань екологічного виховання дошкільників вимагає розширення знань дітей про значення рослин у природі. Особливо важливо на доступному матеріалі показати дітям значення рослин у покращенні повітря (у парку, в лісі, на луці ди­хається легше, повітря чисте, духмяне), ґрунту. Слід навчати дітей розуміти значення рослин для тварин (комах, птахів, ссавців). Поряд з цим треба показати роль рослин у діяльності людини: задоволенні потреб у їжі, виготовленні одягу, будівництві житла, лі­куванні, можливості орієнтування у часі, просторі, зміні погоди, роль рослин у сприйнятті прекрасного і відтворення його у мистецтві, побуті.