Природні умови України

ВСТУП

Видатний український педагог В. О. Сухомлинський відзначав, що в світі є країни, де природа яскравіша наших полів і лук, але природа повинна стати для наших дітей найдорожчою.

Вивчення природи свого краю є обов'язковою умовою підготовки майбутніх працівників дошкільних закладів. Найретельніша методична підготовка без спеціальних знань не забезпечить якісної повноцінної роботи з дітьми.

Багаторічні спостереження за випускниками шкіл і педагогічних училищ та спеціальні дослідження доводять, що більша частина випускників середніх шкіл і педагогічних училищ виявляють особливо слабкі знання або повне незнання біології, місцевої фауни і флори. У підготовці працівників дитячих дошкільних закладів це неприпустимо, оскільки вся робота з ознайомлення дошкільників з природою перш за все ґрунтується на вивченні найближчого оточення, будується через безпосередній контакт з природою. Це найбільше відповідає особливостям психічного розвитку дошкільника.

Вивчення природи рідного краю потрібно для формування вихователя, його самосвідомості. Найболючішими проблемами нашої сучасності є екологічні – збереження життя на нашій планеті. Ці проблеми стоять так само гостро, як усунення загрози ядерної війни. Виникнення їх пов'язано з науково-технічною революцією. Академік І.Вернадський зазначав, що сучасний вплив людини на біосферу можна порівняти з тими геологічними процесами, які діяли на Землі в період її утворення. У всіх людей планети виникає тривога за стан навколишнього середовища. Безліч промислових підприємств викидають у повітря мільйони тонн сірчаного ангідриду, оксидів азоту. У повітрі вони з'єднуються з парами води і випадають на Землю у вигляді розбавленої сірчаної і азотної кислот. Ці дощі перетворюють озера, річки, ставки у мертві водойми, знищуючи в них усе живе: від риб до мікроорганізмів і рослинності. Особливо високим рівнем кислотності відзначаються тумани, що погано впливають на все живе.

Людство стурбоване деградацією озонового шару атмосфери, виникненням над планетою озонових дір, що може призвести до глобальної катастрофи.

Уже зараз відмічається помітне зниження вмісту кисню у повітрі (20, 5 проти 20, 94 %). Швидкими темпами йде нагромадження вуглекислого газу (оксиду вуглецю (IV)). В Україні все більшим дефіцитом стає ковток чистого повітря. П'ята частина її населення живе за умов, коли рівень забруднення атмосфери значно перевищує гранично допустимі норми. На грані екологічної кризи опинилися донедавна квітучі регіони: Північний Крим, узбережжя Чорного і Азовського морів, а Донецько-Придніпровський басейн взагалі тримає першість у країні по техногенному навантаженню та деградуванню природи.

Дуже серйозний стан в Україні з прісними водоймами. Безконтрольне використання води, знищення водоохоронних лісових смуг, осушення верхових боліт призвели до масової загибелі малих річок. Величезних розмірів набуло замулювання їх: закупорюються виходи численних джерел, заболочуються і засолюються багаті чорноземи. Скорочується водоносність і великих річок. Внаслідок цього відбувається різке осолонення морів, зміни у флорі і фауні. Виснажуються підземні прісні води. Нині у багатьох річках і озерах України стає ризиковано навіть помити руки. За рік туди потрапляє понад 2 млн. тонн хімічних шкідливих сполук. Деградує Дніпро, в клоаки промислових і комунально-побутових нечистот перетворилися Інгулець, Сіверський Донець, Дністер, Самара. Від забруднення і замулення потерпають тисячі малих річок — винятково важливих капілярів біосфери.

Відбувається деградація ґрунтів. Учені відзначають, що наші чорноземи втратили одну третину гумусу — основу родючості. Щорічно відбувається скорочення кількості земель внаслідок ерозій, відведення під будівництво, прокладання доріг тощо. Близько 77 % сільгоспугідь пошкоджується вітровою і водною ерозією. Справжня «хімічна війна» ведеться проти земель України через технологічно неякісне внесення в ґрунти мінеральних добрив і пестицидів. Викликає занепокоєння виснаження корисних копалин, руйнування ландшафтів. Усі ці зміни в навколишньому природному середовищі негативно позначаються на житті тварин і рослин.

З болем констатують учені, що кожного дня на планеті вимирає один вид живих організмів. За оцінками Всесвітнього фонду диких тварин до 2000 р. в світі зникнуть горили, носороги, бенгальські тигри, орангутанги. З сучасних 10 млн. видів загальна кількість, що може зникнути до XXI ст., оцінюється в 1 млн. Зменшення кількості біологічних видів матиме в майбутньому негативні наслідки через втрату генофонду, тобто резерву потенційно ко­рисних тварин і рослин. Адже 90 % продовольчих товарів рослинного виробництва забезпечують усього 12 культур. Така генетична одноманітність сприяє виникненню епідемій, оскільки збудники і шкідники поступово долають природну і штучну стійкість рослин, ослаблюються їхні захисні властивості і строк служіння звичайних сортів зернових становить 5—10 років. Тому доводиться підвищувати життєстійкість рослин, вводячи в них свіжий генний матеріал, а його, у зв'язку з вимиранням видів, стає все менше.

Головна причина загибелі живих організмів — руйнування місць їхнього проживання, наступ міст, розширення сільськогосподарських угідь, будівництво транспортних систем, знищення лісів, забруднення річкових систем, ґрунтів, повітряного середовища. До Червоної книги України внесено понад 150 видів рослин і 85 видів тварин; готується нове видання, в якому їх кількість буде значно збільшено.

Погіршення екологічної ситуації в Україні згубно впливає на здоров'я населення. Тривалість життя наших людей на 6 років нижча, ніж у більшості розвинутих країн. Загальна захворюваність в Україні за останні 10 років зросла на 35 %, удвічі зріс показник первинної інвалідності. Злоякісні новоутворення, серцево-судинні й алергічні захворювання та ряд інших важких розладів здоров’я – наслідок екологічних бід, у тому числі найбільшої — аварії на Чорнобильській АЕС.

Усе це доводить, що потрібно формувати у людей нове ставлення, прозріння по відношенню до природи. Майбутні працівники дитячих дошкільних закладів повинні глибоко усвідомлювати необхідність дбайливого ставлення до неї, щоб бути прикладом для оточуючих, успішно вирішувати завдання екологічного виховання найменших.

Вивчення природи рідного краю є важливим фактором професійної підготовки вихователів. Навколишня природа у знаючого і вмілого педагога є важливим засобом гармонійного розвитку дітей. Ще К.Д.Ушинський писав, що вчитель, вихователь не знайде більш багатого матеріалу, різноманітного, доступного для розвитку мислення і мови, ніж матеріал навколишньої природи. Ознайомлення з рідною природою сприяє розширенню кола знань дітей. Вони дізнаються про різноманітні природні явища, зміни пір року, про рослини, тварини, умови їхнього існування тощо. Все це поглиблює знання дітей про навколишнє середовище, сприяє систематизації їх, що має важливе значення в розвитку дітей.

Вихователі повинні добре розуміти, що в процесі ознайомлення з природою є невичерпні можливості для розвитку мови і мислення дітей. Це зумовлюється різноманітністю самої природи. Насправді, лише комах в Україні налічується більше 30, а вищих квіткових рослин – близько 5 тис. видів. Використовуючи цей багатющий матеріал, педагоги мають змогу збагачувати словниковий запас дітей, розвивати їхню мову.

Скільки, наприклад, прикметників може ввести вихователь в словник дітей, визначаючи стан неба: високе, прозоре, синє, блакитне, похмуре, низьке, сіре, непривітне тощо. Багато зв'язків і залежностей у природі діти сприймають безпосередньо, що створює великі можливості для розвитку мислення.

Природа — важливий фактор сенсорного розвитку. Дошкільний вік є основним для розвитку органів чуттів. Багатство фарб, кольорів, їхніх відтінків, звуків, запахів — все це об'єктивні умови, використовуючи які вихователь здійснює сенсорний розвиток дітей.

Зараз перед народною освітою гостро ставиться питання про розвиток творчих потенцій особистості, адже прискорення науково-технічного прогресу вимагає від суспільства розв'язання все більш складніших завдань, створення технологій, які б запобігали заподіянню шкоди природі тощо. Однією з найважливіших умов формування творчих сил особистості є розвиток пізнавальних інтересів. Сучасними дослідженнями Н.К.Постнікової, Л. В. Маневцової, Т. А. Куликової доведено, що пізнавальні інтереси успішно формуються в процесі ознайомлення з природою. Важливе значення в розвитку пізнавальних інтересів мають знання, їхня новизна. А чи є якась інша сфера нашого буття, більш багата на різноманітні об'єкти і більш доступна, ніж природа? Звичайно, ні. Тому, добре знаючи природу рідного краю, вихователь у змозі успішно вирішувати завдання розвитку пізнавальних інтересів.

Вивчення природи рідного краю є основою для екологічного виховання. В дошкільному віці потрібно сформувати у дітей елементарні наукові знання про природу, ціннісні орієнтації, виховати бажання спілкуватися з нею, озброїти дошкільнят першими знаннями про природокористування і сформувати перші навички, що сприяли б покращенню навколишнього середовища. Виконання цих завдань вимагає глибокої екологічної культури самого вихователя, його захопленості рідною природою, її неповторною красою.

Ставлення дітей до природи перш за все формується під впливом знань. Не можна любити того, про що не маєш уявлення. А любов до природи є основою любові до Батьківщини. Саме так розуміли це глибоке почуття мислителі минулого, саме так розуміють це і зараз.

Краса природи, її гармонія є основою розвитку естетичних почуттів, вражень. Важливо, щоб вихователь усвідомив, що своєрідність естетичного виховання малят засобами природи полягає в тому, що без впливу дорослих діти не здатні самі оцінити красу Землі, інколи і зовсім не помічають її. Лише систематична робота з прищеплення Дітям уміння бачити красу у заході сонця, казкових нагромадженнях купчастих хмар, у розмаїтті форм і барв квітів сприятиме вихованню у дітей справжнього відчуття прекрасного. А природа України дає для цього багатий матеріал.

Неоціненний вплив природи і на фізичний розвиток малят. Вихователі повинні розуміти, що перебування в лісі, на лузі, де повітря насичене фітонцидами, благотворно впливає на дихальну, нервову систему дитини, знімає нервове напруження, посилює обмін речовин. Все це в сукупності сприяє повноцінному фізичному розвитку дітей.

ПРИРОДНІ УМОВИ УКРАЇНИ

РЕЛЬЄФ

Рельєф — це сукупність різноманітних за формою і походженням нерівностей земної поверхні. Розрізняють рівнинні і гірські країни. Переважна частина території України має рівнинний характер; гори підносяться лише на заході та півдні. Рельєф є одним з провідних компонентів природи. Він впливає на кліматичні умови, розподіл поверхневих і ґрунтових вод, властивості ґрунтів, розміщення рослинності тощо. Рельєф впливає і на господарську діяльність людини.

У навчально-виховній роботі з дошкільниками рельєф місцевості використовується для виховання любові до рідного краю, бо він становить основу краєвидів.

Сучасний рельєф поверхні України сформувався в процесі тривалої складної взаємодії внутрішніх (ендогенних) та зовнішніх (екзогенних) процесів.

Ендогенні — це внутрішні процеси, які призводять до руху земну кору і супроводжуються землетрусами, розломами, зміщенням ділянок поверхні. Так утворюються морфо-структурні елементи рельєфу (великі низовини, гірські системи тощо).

Екзогенні — це зовнішні процеси, що відбуваються на поверхні землі під впливом вітру, води, льоду, сонячної енергії, життєдіяльності організмів тощо. Під їх впливом виникають ерозії, зсуви, карстові процеси. Вплив екзогенних факторів призводить до ство­рення морфоструктур рельєфу (річкових долин, балок, кучугур та ін.).

З дією деяких з цих факторів, наприклад води, можна познайомити старших дошкільників під час прогулянки, екскурсії до яру. Дитячі враження надовго залишаться в пам'яті. Одночасно слід пояснити шкідливий вплив факторів на господарську діяльність людини.

Головні риси рельєфу території України склалися під впливом геологічних процесів.

За характером рельєфу рівнинні простори України поділяються на височини і низовини. Утворення височин пов'язано, насамперед, з Українським кристалічним щитом, Волино-Подільською плитою і Донецькою складчастою спорудою.

Тектонічним западинам відповідають низовини — Придніпровська і Причорноморська.