Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Передача на письмі звукового складу слів
|
|
В українській мові для передачі звуків на письмі використовується 31 буква.
Крім них, є і інші знаки, у т.ч. м’який знак, який передає м’якість приголосних звуків і апостроф (додатковий знак алфавіту, яким позначається роздільна вимова твердого приголосного і наступного м’якого й).
| Співвідношення деяких букв і звуків |
| -Буква «м’який знак» звука не позначає, і використовується для позначення м’якості приголосних на письмі: день-(ден). -Звук (дж) позначається двома буквами д і ж; (дж)- буквами д і з; (дз)- буквами д, з, ь. Сполучення букв дж і дз позначають два окремі звуки (д) і(ж) та (д) і(з) тільки тоді, коли префікс слова закінчується на д, а корінь починається на ж або з. -Буква щ завжди позначає два звуки –(ш) і (ч): щука-(шчука). -Буква Ї завжди позначає два звуки –(й) та (і)- Їсти-(йісти). -Буква я, ю, є можуть позначати два звуки (йа), (йу), (йе) або один (а, у, е) та м’якість попереднього приголосного. |
| Звукове значення букв я, ю, є | |
| Позначають два звуки: | Позначають один звук і м’якість попереднього приголосного |
| -на початку слова: яма ( йама): -після голосного: моя (мойа): -після апостофа: м’яч(мйач): -після м’якого знака: мільярд(міл\йард) -у деяких словах після (й): фойє(фоййе) | -безпосередньо після приголосного: няня-(н\ан\а) |
| Фонетична транскрипція |
| -Запис береться у квадратні дужки: ключ -«кл\уч». -Кожен звук передається окремим знаком. -Позначається наголос, якщо у слові два і більше складів. -Не використовуються великі букви. -Не використовуються букви я, ю, є, ї, щ. -Знак \-позначає м’якість приголосних, знак ‘-пом’якшені відтінки приголосних: знак: -подвоєння приголосних; «Еи», «Ие», «Оу»-нечіткий голосний. -На позначення короткої паузи в реченні ставиться похила, вертикальна риска(\), на позначення кінця речення або тривалої паузи (на місці частин складного речення) ставляться дві похилі вертикальні риски (\\) |
Українські голосні — вимовляються чітко й виразно як у наголошеній
позиції, так і в ненаголошеній, але в ненаголошеній позиції вимовляються приблизно в два рази коротше, і тому можуть мати уподібнення до інших звуків.
| Вживання ненаголошених голосних [е] [и] [о] | |
| Ненаголошені [е] [и] [о], що перевіряються наголосом | |
| У складах з наголошеним голосним пишеться та сама буква, що й під наголосом | Степовий, бо степ; Голубка, бо голуб |
| Ненаголошені [е] [и] [о], що НЕ перевіряються наголосом | |
| Пишемо е, якщо при змінюванні слова сумнівний звук випадає або чергується з [і] | Вітер - вітру, каменя - камінь, АЛЕ: згинати, починати, проривати |
| Пишемо е в кореневих буквосполученнях –ере-, -еле- | Берег, пелена |
| Пишемо и в кореневих буквосполученнях –ри-, -ли- | Тривога, глитати |
| Пишемо о, якщо при змінюванні в наступному складі немає наголошеного [у] чи [і] | Поріг - порога |
|
|