Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Документальне оформлення обліку довгострокових зобов'язань
Кредит – економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку. Прийнято виділяти різні види кредиту (табл. 2.1). Таблиця 2.1 Класифікація кредитів
Продовження таблиці 2.1
Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником в письмовій формі. Укладання кредитної угоди (договору) – досить складна та тривала процедура. Для укладання кредитної угоди підприємству потрібно необхідно надати наступні документи: – клопотання про надання кредиту, в якому зазначаються основні параметри кредиту (строк використання, сума і мета використання); – бізнес-план, його обґрунтування та розрахунок повернення кредиту; – копії документів (договір, рахунки-фактури на постачання устаткування або матеріалів, під які береться кредит); – фінансову звітність за останнє півріччя (рік); – документи, що гарантують повернення кредиту; – кредитний договір, що буде регулювати кредитні відносини між банком і підприємством. Якщо ж отримання кредиту планується в банку, де підприємство не має поточного рахунку, необхідно також надати: установчі документи із зазначенням юридичної адреси, картку із зразками підписів, завірену банком, та довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позиками. Чинним законодавством України не передбачено вимоги щодо форми і змісту кредитного договору. Але кредитний договір повинен бути укладений в письмовій формі. У кредитному договорі банк бере на себе зобов'язання надати в розпорядження позичальника на визначений період деяку суму грошей, а позичальник, в свою чергу, бере на себе наступні зобов'язання: – використовувати позичені кошти на умовах і в цілях, визначених угодою; – платити всі збори у зв'язку з виданим кредитом; – повернути основну суму боргу і відсотки в обумовлений період часу. Кредитний договір повинен містити наступні положення: – визначення сторін угоди та основні зобов'язання цих сторін, тобто зобов'язання банку надавати грошові кошти в розпорядження позичальника, і зобов'язання позичальника повернути суму з відсотками; – сума позики; – графік повернення позики; – розмір процентної ставки і обставини, за яких вона може бути змінена; – сума комісійних по виданій позиці; – належні банку виплати у зв'язку з використанням позики і забезпечення цього кредиту заставою; – умови використання кредиту позичальником; – строк погашення позики; – зобов'язання позичальника надавати банку інформацію та документи про його фінансовий стан. В сучасній банківській практиці застосовують 2 варіанти надання банківського кредиту (рис. 2.1). Варіант 1 Варіант 2 Рис. 2.1. Варіанти надання банківського кредиту
|