Правовий режим господарської діяльності в охоронних зонах

Характеризу­ється такими рисами:

I. Види охоронних зон: санітарно-захисні, водоохоронні, території та об'єкти
природно-заповідного фонду України, курортні, лікувально-оздоровчі, рекреа­ційні та інші території та об'єкти, віднесені законодавством до таких, що особливо охороняються.

II. Система нормативно-правових актів про спеціальний режим господарю­вання в охоронних зонах:

Господарський кодекс України (статті 413, 418);

закони України: від 25.06.1991 р. «Про охорону навколишнього природного середовища»; від 16.06.1992 р. «Про природно-заповідний фонд України»; від 15.02.1995 р. «Про статус гірських населених пунктів в Україні»; від 10.02.2000 р. «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» та ін.;

підзаконні нормативно-правові акти, прийняті відповідно до згаданих законів.

III. Зміст правового режиму: А. Стимули, спрямовані на збереження та по­кращення природного, оздоровчого, історико-культурного, духовного та ін. по­тенціалу цих територій (зон); Б. Обмеження для суб'єктів господарювання - ін­весторів, що мають на меті охорону та захист природного, оздоровчого, історико-культурного, духовного та іншого потенціалу цих територій (зон) від негативного впливу результатів господарської діяльності (заборона застосування певних спо­собів, методів і форм господарювання, що завдають чи можуть завдати шкоди по­тенціалу охоронної зони).

Спеціальний режим господарювання в окремих галузях народного госпо­дарства (галузеві режими господарювання)

Може встановлюватися за поданням Кабінету Міністрів України у формі прийняття Верховною Радою відповідного закону у разі необхідності стабілізації або прискореного розвитку у цих галузях. Такий режим встановлено, зокрема, щодо господарської діяльності у Збройних силах України.

Система нормативно-правових актів про галузеві режими господарювання: Гос­подарський кодекс України (статті 414, 418); закони (зокрема, Закон України від 21.09.1999 р. «Про господарську діяльність у Збройних силах України»); підзаконні нормативно-правові акти, прийняті відповідно до ГК та спеціальних законів.

Специфіка правового режиму господарювання у Збройних силах України по­лягає у такому:

• у військових частинах дозволена лише неприбуткова господарська діяль­ність відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України переліку;

• мета здійснення такої діяльності - отримання додаткових джерел фінансу­вання повсякденного функціонування військових частин, закладів та орга­нізацій, а також для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілі­заційної готовності;

форма здійснення господарської діяльності - створювані військовими час­тинами (закладами, організаціями) підсобні господарства, що мають забезпечувати виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг з вищез­гаданою метою;

• можливість передання (на конкурсних засадах і в передбаченому порядку) в оренду майна (крім бойового та спеціального) юридичним та фізичним особам за умови, якщо це не шкодить бойовій мобілізаційній готовності;

• можливість обмеження чи припинення господарської діяльності військо­вих частин за рішенням Міноборони, у встановленому КМУ порядку.

Спеціальний режим господарської діяльності в умовах надзвичайного стану,