Фактура матеріалу

Важливу роль у композиції вироби грає фактура матеріалу, тобто його поверхню отримана в результаті певної технологічної обробки. Вона виступає як один з основних джерел обов'язкової інформації і може створювати враження холоду і тепла, важкості та легкості і т.д Кожен із природних матеріалів має своєї, властивої тільки йому фактурою: шерсть - м'якістю, бавовна - матовістю, шовк - блиском, шкіра - пластичністю.

У кожній фактурі закладено ознаки певного образу. Гладкі матеріали з благородним блиском використовуються для ошатних вечірніх суконь. Пестроткание матеріали - картаті, в смужку - рекомендуються зазвичай для повсякденного одягу.

Недостатня увага до властивостей фактури часто призводять до невдалого поєднанню в одному виробі різних матеріалів, що візуально, створює дробность і дисгармонію

форми. Якщо виріб має недостатньо виражені фактуру і колір, то його форма виглядає неорганізованою, невиразною.

Фактура матеріалу - самостійний активний елемент форми моделі, який надає не менш значний вплив на пропорційні співвідношення елементів форм, ніж розмір і колір виробу.Великий малюнок фактури зменшує розміри поверхні, дрібний - збільшує. Складну із малюнка поверхню слід врівноважувати: невелика ділянка яскраво вираженої фактури краще виглядає на гладкому тлі поверхні великої площі (рис.48).

Розрізняють ручний і механічний способи створення фактури.До першого раніше відносили вишивку, аплікацію, в'язання, плетіння, тепер ці види фактур можна отримати машинним способом. До другого відносяться створення ткацьких переплетень, хімічна обробка матеріалів з метою додання поверхні певного фактурного ефекту, тиснення, друк і т.д Всі фактури повинні бути ритмічно організовані тобто мати орнаментальну закономірність.

костюма.З точки зору структури існують тканини " сухі" (шерсть з лавсаном, льон з лавсаном тощо), які частково ускладнюють обробку виробів, але завдяки пружної еластичності дозволяють створювати стійкі форми з чіткими контурами і внутрішніми лініями (рис.50).

Тканини пухкі, м'які, типу букле можуть створювати форму нестійку, сковзну.

а б

Є тканини тонкі, прозорі, але наділені різними пластичними властивостями, наприклад капрон і шифон: перший створює жорсткі склади, другий - м'які, склади, які ніби" ллються».

Універсальним матеріалом не тільки для костюмів, суконь, білизни, але і для меблів, портьєр, технічних виробів є трикотаж. Він володіє прекрасними пластичними драпірованими і гігієнічними властивостями.

Принциповою відмінністю трикотажу від тканини є його структура - полотно створюється за рахунок петель, звідси його особливі властивості такі як розтяжність, еластичність, м'якість і т.д

Все більшого поширення при виготовленні одягу отримують неткані матеріали.

Завдяки високій пористості і пухкості неткані матеріали мають хорошу повітря-і паропроникність, високі теплозахисні властивості (рис.54).

Недоліком нетканих матеріалів є їх деформація при носінні, мала драпируемость, усадка по довжині та ширині.

Широке поширення отримали плівкові матеріали і штучні шкіри

Вони можуть бути монолітної або пористої структури, прозорі і непрозорі, безбарвні. Їх застосування дуже велика - від спеціального одягу, що служить захистом від забруднень, масел, до пальто різного призначення, не кажучи вже про таких виробах, як плащі, парасолі й т.д.

Найбільшого поширення набули плівкові матеріали. Плівки - прекрасний матеріал для нанесення на них різних візерунків фарбою, способом тиснення. Але вони мають і суттєві недоліки. Наприклад, слабку повітро-і паропроникність, швидке старіння. Однак ці матеріали дуже економічні у виробництві.

Штучні шкіри мають волокнисту основу з лицьовим покриттям під натуральну шкіру або замшу. В якості основи використовуються бавовняні і вовняні тканини.

Штучні шкіри достатньо зносостійкі, еластичні, водонепроникні, добре очищаються, але погано драпіруються і важкі.

Основними і традиційними матеріалами, з яких завжди виготовляли одяг, є тканини.

Вовняні тканини відрізняються багатьма цінними якостями, завдяки яким вони давно стали необхідні людині. Вони володіють високими теплозахисними властивостями і хорошою гігроскопічністю, повітропроникністю.

Традиційні істинно російські лляні тканини видозмінилися за рахунок надання їм більшої пластичності, розрідженості.Завдяки цьому вони стали більш легкими. Лляні тканини найрізноманітніше оформлення. Серед них є набивні з ткацьким малюнком, гладкофарбовані з мелкоузорним і ажурним малюнками за рахунок ткацьких переплетень.

Виходячи із структурних, фактурних, гігієнічних і теплозахисних властивостей різних матеріалів, що використовуються для виготовлення одягу, створюються певні види і форми виробів конкретного функціонального призначення.

У композиції костюма велике значення набувають орнаментовані тканини. Кожен матеріал з його структурними та фактурними властивостями вимагає свого декоративного і орнаментального оформлення.

Орнамент - це візерунок, що складається з ритмічно впорядкованих елементів і призначені для прикраси різних предметів.

Різноманіття орнаментації тканини в основному може бути представлено наступними видами орнаменту: класичний, рослинний, зооморфний, абстрактно-геометричний і др Тканина може бути орнаментована так само малюнками тематичного характеру: пейзаж, натюрморт.

Посилення ефекту від орнаментації тканини може бути досягнуто різними способами: ткацтвом, набойкой, вишивкою, та ін Але функції орнаменту полягають не тільки в прикрасі тканини, він багато в чому сприяє формуванню образного рішення костюма в цілому.

Фактура – це поверхня форми яка створює зовнішній вигляд і визначає його зоровий образ.

Фактура може бути притаманна тканині від природи або отримана в процесі обробки.

По способу відображення світла від поверхні фактури бувають:

Матова – має доволі крупні та середні по величині елементи які розсіюють світло під різними кутами(рис.57 а).

Шершава – має дуже крупні елементи які створюють складну світлотіньову гру на поверхні матеріалу(рис.57 б).

Глянцева – має дрібні елементи при яких світлові промені відображаються від поверхні під одним кутом(рис.57 в).

Мерехтливі – світло відображається в певному напрямку(рисю57 г).

Дзеркальні – 100 % відбиття світла(рис.57 д).

За характером поверхні фактури бувають:

1) Гладка – тканини з рівнею поверхнею і чітким рисунком переплетення.

2) Шорстка – нерівна, вузелкувата зерниста поверхня

3) Рельєфна – виводить при введені тканини ниток з іншими характерними крученням та товщини.

4) Валяна – створена в результаті механічної обробки з метою ущільнення

В залежності від сили сприйняття розрізняють:

а) Пасивні – мають однорідну поверхню з дрібними елементами.

6) Активні – мають складну поверхню з крупними елементами, ці фактури надають тканині великої декоративності.