IV. Практична робота

Тема роботи. Вплив інтенсивності ерозійних процесів

на стан ґрунтового покриву

Мета роботи: провести аналіз впливу інтенсивності ерозійних процесів на стан ґрунтового покриву.

Обладнання й матеріали: картки для практичної роботи з алгоритмом об­числення інтенсивності ерозії, робочий зошит.

Картка для практичної роботи

Інтенсивність водної ерозії (Ф) вимірюють за втратою ґрунтом його маси (т) з одиниці площі (5) за одиницю часу (?) і виражають у тоннах на гектар (т/га) за формулою:

Я = т/(8-і)

Хід роботи

1. Обчисліть інтенсивність ерозії ґрунтів для трьох ділянок (кожна площею
1 га), якщо ерозія тривала протягом одного місяця, а втрати маси ґрунту
становили 1, 5 і 10 тонн для першої, другої та третьої ділянки відповідно.
Вкажіть, на якій з ділянок ґрунт постраждав найсильніше.

2. Обчисліть місячну інтенсивність ерозії ґрунтів для двох ділянок (кожна
площею 1 га), якщо ерозія тривала протягом двох місяців для першої (втра­
та маси ґрунту становила 8 тонн) і трьох місяців — для другої (втрата маси
ґрунту становила 9 тонн). Вкажіть, на якій з ділянок ґрунт постраждав най­
сильніше.

5 Самостійне виконання учнями завдань.

6 Складання звіту по виконаній роботі.

7 Обговорення отриманих результатів роботи

8 Перевірка результатів виконання завдань.

9 Підбиття підсумків, аналіз та оцінка роботи учнів на уроці.

10 Домашнє завдання.

Конспект

ПЛАН УРОКУ 12

з предмету Екологія

Тема уроку: Колообіг речовин як системоутворюючий фактор

Мета уроку: сформувати знання учнів про складові колообігу речовин

Тип уроку: формування нових знань

Методи та прийоми проведення: розповідь, бесіда, демонстрація

Комплекснометодичне забезпечення уроку: підручники, презентація, мультимедійний комплекс

ХІД УРОКУ

1 Організаційна частина (перевірка: наявності учнів, чергових, готовності учнів до уроку)

3 Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація теми.

4 Основна частина.

4.1 Вивчення фактичного матеріалу. Запис теми, плану.

План уроку

1 Малий та великий кола кругообігу речовин

2 Хімічна сила живих організмів

3 Харчові ланцюги

1 При вивченні кругообігу речовин необхідно чітко розрізняти малий (біологічний) та великий (геологічний) кругообіги речовин в біосфері. Перший проходить в межах певного ландшафту або декількох сусідніх ландшафтів і включає організми, атмосферу, воду та ґрунт і характеризується невеликими часовими інтервалами; інший охоплює різні ландшафти і проходить між сушею та океаном; характеризується значними часовими інтервалами.

Хімічні процеси, які мають місце в біосфері, проходять значно швидше, ніж в інших сферах Землі. Особливо велика швидкість кругообігу вуглекислого газу (до 35 років). За цей період рослини в процесі фотосинтезу вичерпали б весь запас вуглекислого газу, який знаходиться у повітрі, якщо би вуглекислота не виділялась в атмосферу за рахунок:

Ø дихання людей - 1, 08.1012 кг СО2,

Ø роботи промислових підприємств - 1, 256.1012 кг СО2,

Ø діяльності вулканів, пожеж - дуже мало,

Ø дихання рослини та тварин - 1013-1014 кг СО2.

Біогенне походження має й кисень атмосфери, який виник за рахунок фотосинтезу - утворення органічних речовин зеленими рослинами з води та вуглекислого газу під впливом сонячної енергії, і лише невелика його частина виникла в результаті фотолізу води або дегазації нижніх шарів земної кори. Можна вважати, що життя, яке виникнуло на Землі, поступово привело до формування сучасного складу атмосфери.

Велике значення мають організми у формуванні сольового складу океану. У зміні сольового режиму гідросфери приймають участь водні організми, які накопичують певні сполуки у своїх тілах та черепашках, що після смерті відкладаються на дні океанів і утворюють великі поклади вапняків та інших осадових порід.

Певну роль відіграють організми в утворенні кори вивітрювання. Вони постачають ґрунтові води та ґрунтове повітря органічними розчинними та газовими компонентами, які, діючи на гірські породи, викликають їх руйнування та перетворення. До цих організмів відносяться переважно анаеробні бактерії, які живуть без доступу кисню.

Основну ж масу органічних речовин ґрунту складає гумус - сукупність складних за складом органічних речовин, які утворились в результаті розкладу залишків рослин та синтезу високомолекулярних органічних сполук при частковому вилугувані зольних елементів.

Велику роль у цих процесах відіграють бактерії та актиноміцети, які окислюють безазотисті органічні сполуки, внаслідок чого виділяються спирти та кислоти (бродіння), і розкладають азотовмісні органічні речовини, внаслідок чого виділяються амінокислоти, аміди, а також аміак та інші азотисті сполуки (гниття).

Бактерії приймають участь у багатьох інших процесах, які проходять в ґрунтах: фіксації азоту (перетворенні газоподібного азоту в азотовмісні, розчинні у воді мінеральні речовини, які доступні для рослин при мінеральному живленні); нітрифікації (окисленню сполук азоту до солей азотної та азотистої кислот) і денітрифікації (відновлення солей азотної та азотистої кислот до аміаку); окисленню сірководню, сполук заліза та марганцю та ін. Кількість бактерій в ґрунті вимірюється мільйонами на 1 г.

2 Хімічна сила живих організмів. Організми відіграють істотну роль і в багатьох інших хімічних процесах, які проходять в біосфері. В.І.Вернадський писав: “На земній поверхні нема хімічної сили, більш постійно діючої, а тому і більш могутньої за своїми кінцевими результатами, ніж живі організми, взяті в цілому”.

Одна діатомея може, якщо не зустріне перепон при розмноженні, за 8 днів дати таку кількість матерії, яка рівна за об`ємом нашій планеті, а на протязі наступної години подвоїти цю кількість. Звичайна інфузорія за 5 років може дати кількість органічних речовин, яка перевищує у 104 рази об`єм Землі. Одна бактерія вагою всього в 10^-11-10^-10 г може за три доби дати масу, яка перевищує у декілька тисяч разів вагу всіх живих організмів, які населяють біосферу.

В.І.Вернадський (1934) зазначає: “Якщо бактерія холери може покрити суцільним покривом поверхню планети за одну добу з чвертю, то такий організм суші, як індійськийслон, який розмножується найбільш повільно, - зробить це за 3000-3500 років; швидкість передачі геохімічної енергії життя для бактерії 33000 см/сек - близька до швидкості звукових хвиль: вона для слона буде біля 10^-2 см/сек. В безмежності геологічної довготи життя геохімічний ефект двох морфологічних форм - слона і бактерії - буде по суті одним і тим же. Самий повільний організм у біосфері буде такою ж потужною, яка змінює навколишнє середовище, силою, як і самий швидкий” (с.178).

3 Організми, які входять до складу екосистем, поєднані між собою харчовими відношеннями. За типом харчування розрізняють такі групи організмів:

1. Автотрофи (або продуценти) – це зелені рослини, які утворюють у процесі фотосинтезу органічні сполуки; тобто вони з неорганічних сполук продукують органічні сполуки. Продуценти – акумулятори сонячної енергії.

2. Гетеротрофи. Ці організми не можуть самі утворювати органічні речовини, вони живуть за рахунок вже готових органічних речовин, синтезованих автотрофами (продуцентами). Заєць, вовк, горобець, метелик, що порхає над луками в теплий літній день, безліч комах і, нарешті, людина – все це приклади гетеротрофів, яких ще називають консументами.

3. Редуценти. Вони також самі не утворюють органічні сполуки, а живуть за рахунок енергії, яка отримується при розкладанні залишків мертвих рослин і тварин. Це, в основному, безліч мікроорганізмів, гриби, актиноміцети.

Перенесення речовин в біосфері здійснюється одночасно з перенесенням енергії харчовими шляхами від першої до третьої групи. Перенесення енергії харчів від їх продуцентів – зелених рослин – через ряд організмів, що проходить шляхом поїдання одних організмів іншими, називається харчовим (трофічним) ланцюгом (наприклад, фітопланктон ® зоопланктон ® дрібні риби ® велика риба ® людина).

Закріплення знань

Дайте відповіді на питання:

1 Надайте означення малому (біологічному) кругообігу речовин в біосфері

2 Надайте означення великому (геологічному) кругообігу речовин в біосфері

3 Які типи харчових відносин живих організмів в біосфері ви знаєте?

4 Поясніть названі вами типи харчових відносин.

5 Підбиття підсумків, аналіз та оцінка роботи учнів на уроці.

6 Домашнє завдання.

ПЛАН УРОКУ 13

з предмету Екологія

Тема уроку: Вплив антропогенних факторів на коло обіг речовин та енергії в природі

Мета уроку: сформувати знання учнів про фактори впливу антропогенних факторів на колообіг речовин в природі, визначити ступінь їх стійкості до антропогенних забруднень, та визначити РНДУ з попередньої теми

Тип уроку: комбінований

Методи та прийоми проведення: розповідь, бесіда, самостійна робота

Комплексно методичне забезпечення уроку: підручники, презентація, мультимедійний комплекс

ХІД УРОКУ

1 Організаційна частина (перевірка: наявності учнів, чергових, готовності учнів до уроку)

2 Повторення та узагальнення попередньої теми

Опитування

1 Розкрийте поняття «великого» та «малого» кругообігу речовин та енергії в природі

2 Перерахуйте основні кола кругообігу основних елементів в природі

3 Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація теми.

4 Основна частина.

4.1 Вивчення фактичного матеріалу. Запис теми, плану.

План уроку

1 Антропогенний вплив на коло обіг речовин

2 Фактори порушення геологічної рівноваги

1 Проблеми народонаселення та ресурсів біосфери тісно пов'язані з реакціями навколишнього природного середовища на антропогенний вплив. Природний екологічно збалансований стан навколишнього середовища зазвичай називають нормальним. Цей стан, при якому окремі групи організмів біосфери взаємодіють один з іншим та з абіотичним середовищем без порушення рівноваги кругообігів речовин та потоків енергії в межах певного геологічного періоду, обумовлене нормальним протіканням природних процесів в всій геосфері. Природні процеси можуть мати катастрофічний характер, наприклад виверження вулканів, землетрус, повінь, що, однак, також складає 'норму' природи. Ці та інші природні процеси поступово, із геологічною швидкістю, еволюціонують і в той же час на протязі тысячорічч (протягом одного геологічного періоду) залишаються в збалансованому стані. При цьому протікають малий (біологічний) та великій (геологічний) кругообіги речовин та встановлюються енергетичні баланси між різноманітними геосферами і космосом, що поєднує природу в єдине ціле.

Кругообіги речовин та енергії в біосфері характеризуються певними кількісними параметрами, які специфичні для даного геологічного періоду і для кожного елементу земної поверхні у відповідності з їхньою географією.

Ці параметри стану навколишнього середовища можуть бути кількісно визначені експериментальним шляхом для кожного району, великого регіону, природної зони або ландшафтно-географічного пояса, нарешті, для земної кулі вцілому; вони кількісно характеризують стан та просторову неоднорідність середовища.

Геохімічний параметр стану навколишнього середовища також суттєво змінився, особливо у відношенні біологічного і геологічного кругообігів. Під впливом людської діяльності відбуваються великі зміни в розподілі хімічних елементів в біосфері, природна та антропогенна трансформація речовин, а також перехід хімічних елементів з одніх сполук до інших. Природний біологічний кругообіг речовин порушений людиною на площі, яка досягає майже половини всієї поверхні суши: антропогенні пустелі, індустріальні та міські землі, сади, вторинні

2 Порушенню геологічного кругообігу речовин сприяли такі фактори:

1. Ерозія грунтового покриву і зростання твердого стоку в океан;

2. Переміщення величезних мас земної кори;

3. Видобування з надр чималих кількостей руд, пальних та інших копалин;

4. Перерозподіл солі в грунтах, грунтових та річкових водах під впливом зрошувального землеробства;

5. Застосування мінеральних добрив та ядохімікатів;

6. Забруднення середовища сільськогосподарськими, промисловими і комунальними відходами;

7. Потрапляння до природного середовища енергетичних забруднень.

Таким чином, дослідження змін параметрів стану навколишнього природного середовища (хоча і на якісному рівні) дозволяє зробити висновок про відсутність в нинішній час глобальної екологічної кризи. В той же час є всі підстави вважати теперішній стан біосфери порушеним і ненормальним. Такий стан може перейти в кризовий, якщо людство не проведе спеціальні заходи по оздоровленню навколишнього середовища. В нинішній час вся територія нашої планети підтверджена різним антропогенним впливам. Серйозний характер набули наслідки руйнування біоценозів і забруднення середовища. Вся біосфера знаходиться під все більш зростаючим тиском діяльності людини.

Актуальним завданням в наш час стають природоохоронні заходи, які людство повинно застосовувати як умога частіше.

5 Підбиття підсумків, аналіз та оцінка роботи учнів на уроці.

6 Домашнє завдання.

ПЛАН УРОКУ 14

з предмету Екологія

Тема уроку: Категорія збалансований розвиток, її еволюція.

Мета уроку: сформувати знання учнів про збалансований розвиток та основні етапи його еволюції, виховувати екологічну культуру учнів

Тип уроку: формування нових знань

Методи та прийоми проведення: розповідь, бесіда, демонстрація

Комплекснометодичне забезпечення уроку: підручники, презентація, мультимедійний комплекс

ХІД УРОКУ

1 Організаційна частина (перевірка: наявності учнів, чергових, готовності учнів до уроку)

3 Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація теми.

4 Основна частина.

4.1 Вивчення фактичного матеріалу. Запис теми, плану.

План уроку

1 Природні ресурсі.

2 Класифікація природних ресурсів.

3 Природокористування

4 Збалансований розвиток

Природні ресурси — сукупність об'єктів і систем живої і неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини і суспільства.

2 П.р. класифікують за різними критеріями: приналежністю до тих чи інших компонентів природи (мінеральні, кліматичні, лісові, водні тощо); можливістю відтворення в процесі використання — на вичерпні (поновлювальні й непоновлювальні П.р.) і невичерпні та ін. До П.р. входять сонячна енергія, атмосфера, гідросфера, наземна рослинність, ґрунт, тваринний світ, ландшафт, корисні копалини. Осн. напрям освоєння природних ресурсів — їх комплексне використання.

Природні ресурси поділяються на ресурси неживої природи і ресурси живої природи. Речовина природи, яка залучена до суспільного виробництва і складає його сировинну і енергетичну базу.

Ресурси поділяються на: первинні, вторинні, невичерпні, вичерпні, відновні і невідновні.

3 Раціональне природокористування — використання природних ресурсів в обсягах та способами, які забезпечують сталий економічний розвиток, гармонізації взаємодії суспільства і природного середовища, раціоналізацію використання природно-ресурсного потенціалу, економічні механізми екологобезпечного природокористування.

Раціональне природокористування спрямоване на забезпечення умов існування людства і отримання матеріальних благ, запобігання можливих шкідливих наслідків людської діяльності, на підтримання високої продуктивності природи та охорону і економне використання її ресурсів.

Раціональне природокористування повинно забезпечити повноцінне існування і розвиток сучасного суспільства, за умови збереження високої якості середовища проживання людини. Цього можна досягнути завдяки економічній експлуатації природних умов і ресурсів при найефективнішому режимові їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів розвитку господарства і збереження здоров’я людей.

Нераціональним є таке природокористування, коли вплив людини на природу призводить до знесилення її відновлювальних властивостей, зниження якості і вичерпання природних ре­сурсів, забруднення навколишнього середовища. Воно може ви­никнути як наслідок не тільки прямих, але й опосередкованих впливів на природу.

Дотримання принципів раціонального природокористування дозволить розробити заходи з охорони довкілля, відновити порушені взаємозв’язки в екосистемах, запобігати загостренню екологічних ситуацій.

Принципи раціонального природокористування

“Нульовий рівень” споживання природних ресурсів.

Відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону.

Збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання

Збереження природно обумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності.

Погодження виробничого і природного ритмів.

Пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу під час визначення економічної ефективності поточного природокористування

Закріплення знань

1 Складіть схему «Класифікація природних ресурсів»

2 Із термінів і характеристик складіть пари так, щоб вийшли правильні твердження, щоб вийшли твердження, що розкривають визначення термінів

5 Підбиття підсумків, аналіз та оцінка роботи учнів на уроці.

6 Домашнє завдання.

ПЛАН УРОКУ 15

з предмету Екологія

Тема уроку: Проблема збереження біотичного і ландшафтного різномініть

Мета уроку: сформувати знання учнів про збереження біотичного і ландшафтного різноманіть, виховувати екологічну культуру учнів

Тип уроку: комбінований

Методи та прийоми проведення: розповідь, бесіда, самостійна робота

Комплексно методичне забезпечення уроку: підручники, презентація, мультимедійний комплекс

ХІД УРОКУ

1 Організаційна частина (перевірка: наявності учнів, чергових, готовності учнів до уроку)

2 Повторення та узагальнення попередньої теми

Установіть відповідність між закономірністю природокористування та її характеристикою

Напишіть випадки порушення природокористування у вашому районі, надайте пропозиції щодо вирішення цих проблем.

Порушення: ___________________________________________________________________

Пропозиції: ___________________________________________________________________

3 Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація теми.

4 Основна частина.

4.1 Вивчення фактичного матеріалу. Запис теми, плану.

План уроку

1 Біорізноманіття

2 Класифікація біорізноманіття

3 Проблема збереження біорізноманіття

У Конвенції про охорону біологічного різноманіття термін «біологічне різ­номаніття» визначається як різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи наземні, морські та інші водні екосистеми й екологічні комплек­си, частиною яких вони є; це поняття включає в себе різноманітність у рамках виду, між видами й різноманітність екосистем».

Поняття «біорізноманіття» почало широко застосовуватися після того, як 1986 року в США відбувся Національний форум з біорізноманіття, а 1988 року за результатами його діяльності відомий американський біолог Едвард Вілсон видав книжку «Біорізноманіття».

Біорізноманіття, яке існує сьогодні, — це продукт еволюції життя впро­довж мільярдів років, який визначається природними процесами й на який усе більше впливає людська діяльність. Біорізноманіття — це тканина життя, складовою частиною якої є ми і від якої ми повністю залежимо. Для людей біо­різноманіття має економічну, рекреаційну, культурну, екологічну та інші цін­ності. Наше власне здоров'я, а також здоров'я економіки й суспільства в цілому залежить від безперервного отримання різноманітних «екосистемних послуг», замінити які буде або дуже дорого, або просто неможливо, тобто тих вигод, які людство отримує від екосистем. Це послуги екосистем із забезпечення людства природними ресурсами, здоровим середовищем існування, іншими екологічно й економічно значущими «продуктами».

Причини деградації біорізноманіття

Руйнування природного середовища життя

Це основна причина вимирання біологічних видів. Сюди належить заготовка деревини, добування корисних копалин, вируб лісу під пасовища, будівництво дамб і автомагістралей на місці незайманих ділянок дикої природи. Екосисте­ми змушені «відступати», а флора й фауна, що живе в них, утрачає необхідні

умови існування. Природне середовище розчленовується, руйнується і знищу­ється. Порушуються маршрути міграцій. Генетичне різноманіття бідніє. Попу­ляції тварин і рослин не можуть протистояти хворобам та іншим несприятли­вим факторам. Урешті-решт біологічні види один за одним вимирають.

Чужорідні види

Коли людина ввозить у будь-яку екосистему чужорідні біологічні види, вони можуть зайняти екологічні ніші, що до того належали іншим видам. Іноді чужорідні види змінюють усю екосистему настільки, що витісняють інші види, або приносять із собою такі хвороби, проти яких у них немає імунітету.

Надмірна експлуатація природних ресурсів

Деякі біологічні види гинуть саме з цієї причини. Яскравий приклад цьо­го — мандруючий голуб. На початку XIX століття популяція цих птахів у Пів­нічній Америці була найчисельнішою. Але наприкінці того ж століття, у ре­зультаті полювання на них, цей вид опинився на межі зникнення, а у вересні 1914 року в зоопарку міста Цінціннаті помер останній мандруючий голуб.

Швидке зростання населення

У середині XIX століття чисельність населення Землі складала один мільярд осіб. Через півтора століття, коли ця кількість збільшилася до шести мільярдів, люди стали замислюватися, що використання ними природних ресурсів переви­щує допустимі норми. Населення нашої планети невпинно зростає, і з кожним роком темпи витіснення нами різних видів тварин викликає все більше три­воги.

Загроза глобального потепління

Згідно з оцінками Міжурядової комісії з кліматичних змін, протягом остан­нього століття температура на Землі може підвищитися на 3, 5 градуса за Цель-сієм. Таке різке потепління може викликати зникнення деяких видів тварин і рослин. За даними досліджень, підвищення температури води — одна з при­чин загибелі коралових рифів, які є середовищем життя багатьох морських ор­ганізмів.

За оцінками вчених, підняття рівня Світового океану на 1 м може призвести до затоплення великих прибережних ділянок заболочених земель, багатих різ­номанітною флорою та фауною. Деякі вчені вважають, що глобальне потеплін­ня викличе танення льодового покриву Гренландії й Антарктиди, а це загрожує екологічною катастрофою.

4 Узагальнення, систематизація і контроль знань і вмінь учнів

1. Що таке біорізноманіття?

2. Які причини деградації біорізноманіття?

3. Чому треба зберігати біорізноманіття?

5 Підбиття підсумків, аналіз та оцінка роботи учнів на уроці.

6 Домашнє завдання.

ПЛАН УРОКУ 16

з предмету Екологія

Тема уроку: Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі

Мета уроку: ознайомити учнів з основними категоріями запо­відних об'єктів, сформувати в них уявлення про екомережі; розвивати навички порівняльного аналізу; виховувати любов до рідного краю.

Тип уроку: комбінований

Методи та прийоми проведення: розповідь, бесіда, самостійна робота

Комплексно методичне забезпечення уроку: підручники, презентація, мультимедійний комплекс

ХІД УРОКУ

1 Організаційна частина (перевірка: наявності учнів, чергових, готовності учнів до уроку)

2 Повторення та узагальнення попередньої теми

1. Що таке біорізноманіття?

2. Які причини деградації біорізноманіття?

3. Чому треба зберігати біорізноманіття?

Території та об'єкти природно-заповідного фонду України

Державний заповідник

Створюють для збереження в природному стані типових або унікальних для певної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчен­ня природних процесів і явищ, що відбуваються в них, ідля розробки наукових основ охорони природи

Державний природний національний парк

Створюють для збереження природних комплексів, що мають особливу екологічну, історичну та естетичну цінність у зв'язку зі сприятливим поєднанням природних і культурних ландшафтів і використанням їх у рекреа­ційних, освітніх, наукових і культурних цілях

Державний заказник республіканського значення

Територія, виділена з метою збереження, відтворення та відновлення окремих або кількох компонентів найбільш цінних типових чи унікальних комплексів

Державний заказник місцевого значення

Територія, виділена з метою збереження, відтворення та відновлення окремих або кількох цінних для регіону компонентів природи

Державний пам'ятник

Територія або окремий природний об'єкт, що мають природи республіканського особливу цінність і є унікальними або типовими для значення України. Беруть під охорону для збереження в природному стані в наукових, культурно-освітніх та естетич­них цілях

Державний пам'ятник природи місцевого значення

Територія або окремий природний об'єкт, що мають особливу цінність і є унікальними або типовими для одного регіону

Державний ботанічний сад

Створюють з метою збереження, вивчення та збагачення

у спеціально створених умовах різноманітних рослин для їх найбільш ефективного наукового, культурного й господарського використання

Державний дендрологічний парк

Створюють з метою збереження, вивчення та збагачення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників для їх найефективнішого наукового, культурного й господарського використання

Територія або об'єкт

природно-заповідного

Фонду

Державний зоологічний парк

Створюють з метою збереження та вивчення у спеціально створених умовах об'єктів дикої фауни для науково-освітніх, пізнавальних і науково-дослідних цілей

Державний парк-пам'ятник

Найвизначніші зразки паркового будівництва беруться садово-паркового мистецтва під охорону в естетичних, наукових, природоохоронних республіканського значення та оздоровчих цілях

Державний парк-пам'ятник

Цінні зразки паркового будівництва беруться під
садово-паркового мистецтва охорону в естетичних, наукових, природоохоронних та місцевого значення оздоровчих цілях

Державне заповідне урочище Лісові, степові та інші природні комплекси, що мають велике наукове, природоохоронне й естетичне значення. Виділені для їх збереження в природному стані

Екомережа — це єдина територіальна система, яка утворюється з ме­тою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного й біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного й рос­линного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання те­риторій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і, відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України, підлягають особ­ливій охороні.

4 Практична робота

Тема роботи. Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України

Мета роботи: провести аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України.

Обладнання й матеріали: картки для практичної роботи з даними по запо­відній мережі України і робочий зошит.

Текст картки для практичної роботи

Станом на 01.01.2009 р. природно-заповідний фонд складається із 7 424 те­риторій та об'єктів 11 категорій, загальна площа його становить 3, 04 млн га, або 5, 04% від площі України.

Частка площ територій та об'єктів окремих категорій у природно-запо­відному фонді становить: природних заповідників — 5, 3 %, біосферних запо­відників — 7, 3 %, національних природних парків — 24, 6 %, заказників — 38, 2 %, пам'яток природи — 0, 8 %, регіональних ландшафтних парків — 20, 1 %, заповідних урочищ — 3, 1 %, ботанічних садів — 0, 1 %, зоологічних парків — 0, 01 %, дендрологічних парків — 0, 05 %, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва — 0, 44 %.

Хід роботи

1. Використовуючи картку для практичної роботи, розглянути співвідношен­
ня різних типів об'єктів природно-заповідного фонду й розташувати їх у по­
рядку зменшення загальної площі.

2. Зробити висновок, у якому пояснити, чому певні типи природоохоронних
територій переважають у екомережі України.

5 Домашнє завдання

ПЛАН УРОКУ 17

з предмету Екологія

Тема уроку: Тематичне оцінювання

Мета уроку: визначити рівні НДУ з теми

Тип уроку: тематичне оцінювання

Методи та прийоми проведення: контрольна робота

Комплексно-методичне забезпечення уроку: мультимедійний проектор

ХІД УРОКУ

1 Організаційна частина (перевірка наявності учнів, чергових, готовності учнів до уроку).

2 Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація теми.

3 Перевірка рівня навчальних досягнень учнів.

І рівень (0, 5 бали)

1 Установіть відповідність між видом забруднення та його джерелом:

Вид Джерело

А Гідрологічне 1 Нафтопереробний завод

Б Шумове 2 ТЕС

В Атмосферне 3 Тютюновий дим

Г Ґрунтове 4 Перерва в школі

І рівень (по 0, 5 бала за кожну відповідь)

1. Доповніть речення.

а) Наука, що вивчає взаємодію живих організмів нашої планети один з одним та з навколишнім середовищем, називається …

б) Оболонка Землі, яка є наслідком взаємодії живих і неживих ком­понентів, — це …

в) Привнесення або утворення у середовищі не характерних для нього агентів – це…

г) Речовина, створена живими організмами, називається …

д) Здатність до автоматичного встановлення і підтримання життєдіяльності на певному рівні називається…

е) Інертність, відновлюваність, пластичність — це …

2. Позначте всі правильні твердження.

() А У результаті парникового ефекту зміщується теплова рівновага в природі.

() Б Учення про біосферу розробив Е. Геккель.

() В Поява озонової діри припадає на третю екологічну кризу.

() Г Кислотний туман — це сполучення оксидів Сульфуру й Нітрогену з атмосферною вологою.

() Д Найбільш швидко в біосфері проходить колообіг Нітрогену.

() Е Глобальне потепління клімату дасть змогу вирішити проблему нестачі питної води на планеті.

II рівень (по 1 балу за кожне завдання).

У завданнях 2-4 позначте одну правильну відповідь

2. До біотичних чинників належать:

А вологість

Б освітленість

В мікроорганізми

Г вітер

3. Екологічні закономірності існування популяцій вивчає:

А аутоекологія

Б синекологія

В демекологія

Г геоекологія

4. Природна аномалія, що виникає внаслідок прямого чи опосередковано впливу діяльності людини на природні процеси:

А екопроблема В екокриза

Б екокатастрофа Г екокатаклізм

5 Установіть відповідність між видом забруднення та забруднюючим чинником