Культура як центральне поняття культурології.

Культурологія оперує понятійним апаратом багатьох наук. Визначальним поняттям є поняття культури.

Культура – одне з найяскравіших явищ людського життя. Вона виникла і розвивалась разом з людиною, цей фактор складає якісну відмінність людини від інших живих істот і природи в цілому. Культура багатогранна, її зміст невичерпний.

Дати єдине і прийняте для всіх визначення культури досить складно.

По-перше, культура надзвичайно багатогранна. До явищ культури можна віднести і граматику мов, і «Сікстинську мадонну» Рафаеля, і освіту, і звичку мити руки перед їжею, і примітивні кам’яні знаряддя.

По-друге, культуру вивчали різні гуманітарні науки з самих різних точок зору. За минулі століття кожна з них сформувала свій погляд на культуру. Результат є таким.

Американські вчені А.Кребер і К.Клакхон, дослідивши на початку 50-х років минулого століття існуючі культурологічні концепції, виявили всезростаючий інтерес науковців до поняття культури. Наприклад, якщо, за їх підрахунками, з 1871 до 1919 pp. було запропоновано лише сім визначень культури (перше з них належить видатному англійському етнографові Едварду Тайлору (1832—1917 pp.), автору відомої праці " Первісна культура"), то з 1920 до 1950 pp. було вже 157 визначень цього поняття. Пізніше (1964) кількість зібраних Кребером та Клакхоном дефініцій досягла 257 і з того часу зросла не менш ніж вдвічі. Таким чином, до початку третього тисячоліття наука накопичила більше 600 визначень культури.

Ряд авторів висловлюють думку, що культура не піддається визначенню: «Навряд чи можна дати закінчене визначення культури… це завдання вирішується так само важко, як і спроба розрізати навпіл за допомогою ножиць полум’я свічки»(Введення в культурологію, ред.. Е. В. Попов).

Проте, вперше в літературі слово «культура» зустрічається в творі «Тускуланські диспути» (45 р. до н.е.) римського оратора, філософа Марка Тулія Цицерона. Етимологічно воно походить від латинського «обробляти». Цицерон писав: «Як родюче поле без обробку не дасть урожаю, так і душа. Обробка душі – це є культура, вона виполює в душі пороки, готує душі до прийняття посіву, і сіє тільки те насіння, яке, визрівши, приносить рясний урожай». Отже, за Цицероном, культура – це обробка душі. Старогрецький філософ Демокріт (бл. 460 – 371 рр. до н. е.) визначив культуру як «другу натуру» - «другої природи».

У подальші епохи уявлення про культуру одержали нові грані. В епоху середньовіччя частіше вживалося слово «культ», ніж «культура», і воно позначало натхненність, обожнення людини, тобто залучення її до Бога.

Епоха Відродження перенесла акцент з Бога на людину, повернула основні риси античного розуміння культури. Культура тепер розуміється як засіб духовного розкріпачення і всебічного розвитку людини.

І лише в Новий час культура стає предметом спеціального вивчення як самостійне поняття. Вперше культура розглядається, як цілісне явище суспільного життя в епоху Просвітництва. Просвітителі ХVІІ ст. звернулися до ідей Розуму, Свободи, Справедливості, вони оперували категоріями, які дозволяли розвинути вчення про культуру: ці категорії - природа, суспільство, людина, розум. Зміст поняття культури формувався в процесі зіставлення культури і природи, культури і цивілізації, культури і моралі. Слово «культура» починає сприйматися як центральна категорія філософії, яка розуміється як історія духовного розвитку людства. Поняття культури стає рівнозначним розумному удосконалені людини в ході її історичної еволюції.

Сучасне розуміння культури - багатозначне.

Культура – це вторинне, штучно створене середовище, яке людина «напластовує» на природу. Це середовище включає: мову, норми поведінки, звички, ідеї, вірування, систему цінностей, соціальну організацію, технічні процеси і результати людської праці. З цієї точки зору, можна сказати, що людина – це і є культура. Люди не можуть жити поза культурою. Засвоєння культури здійснюється за допомогою навчання. Оскільки воно не отримується біологічним шляхом, кожне покоління відтворює її і передає наступному. Цей процес є основою соціалізації. Без культури люди не здатні засвоїти впорядкований спосіб життя, оволодіти мовою, навчитися здобувати кошти для існування.

З цієї точки зору можна дати наступне визначення культури:

Культура – це всі досягнення людства, сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людським суспільством за всю свою історію; сукупність результатів людської діяльності.