Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 4. Форма держави






Поняття та загальна характеристика елементів форми держави. Форма державного правління: поняття та види. Монархія як форма державного правління: поняття, ознаки та види. Республіка як форма державного правління: поняття, ознаки та види. Загальна характеристика форми державного устрою. Унітарна держава: поняття, ознаки та види. Федерація: поняття, ознаки та види. Інші форми державного устрою. Міжнародні об’єднання держав: поняття, види та загальна характеристика. Державно-правовий режим як елемент форми держави: поняття та види.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юриста

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки форма держави є однією з головних категорій, які її характеризують. Форма надає буття змісту і сутності держави. Дослідження форми держави має власну історію. Ще у давніх Греції і Римі філософи та юристи висловлювали думки щодо розуміння форми держави. Так, Платон поділяв держави за формою, виходячи з того, хто здійснює управління державою. Він виділяв п'ять форм держави: аристократія – справедливе правління найкращих, тимократія – правління найбільш сильних воїнів, олігархія – правління невеликою кількістю найбагатших членів суспільства, демократія — влада народу, тиранія – влада однієї особи. Він вказував на можливість поступового переростання однієї форми в іншу.

Юридична наука виробила універсальну конструкцію, втілену в такому складному понятті, як форма держави. Вона включає три головні аспекти: 1) порядок створення вищих органів держави, відносини між ними та населенням країни (форма правління); 2) спосіб територіального устрою держави, тобто певний порядок відносин між центральними, регіональними та місцевими органами влади (державний устрій); 3) прийоми та методи здійснення політичної державної влади (політичний режим).

Зокрема, в межах цієї теми необхідно детально зупинитися на визначенні державного (політичного) режиму як елемента форми держави, дати класифікацію політичних режимів, а саме до їх поділу на демократичні та недемократичні. Особливу увагу слід приділити факторам, що впливають на становлення певних режимів.

Ключові слова: форма держави, структура форми держави, форма державного правління, монархія, республіка, абсолютна монархія, конституційна монархія, парламентська монархія, обмежені монархії, необмежені монархії, парламентарна монархія, дуалістична монархія, парламентська республіка, президентська республіка, змішана республіка, форма державного устрою, унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія, форма державного режиму, демократичний режим, антидемократичний режим, авторитарний режим, тоталітарний режим, ліберально-демократичний режим, консервативно-демократичний режим, радикально-демократичний режим.

Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати такі поняття, як форма держави, структура форми держави, форма державного правління, монархія, республіка, абсолютна монархія, конституційна монархія, парламентська монархія, обмежені монархії, необмежені монархії, парламентарна монархія, дуалістична монархія, парламентська республіка, президентська республіка, змішана республіка, форма державного устрою, унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія, форма державного режиму, демократичний режим, антидемократичний режим, авторитарний режим, тоталітарний режим, ліберально-демократичний режим, консервативно-демократичний режим, радикально-демократичний режим;

вміти загальному вигляді висвітлити структуру форми держави та дати визначення окремих її елементів, необхідно також окремо проаналізувати чинники, що впливають на становлення тієї чи іншої форми правління.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

ТЕМА 5. МЕХАНІЗМ ТА АПАРАТ ДЕРЖАВИ

Поняття, ознаки та елементи механізму держави. Принципи механізму держави: поняття, види, нормативно-правова регламентація. Державний апарат: поняття та структура. Співвідношення державного апарату та механізму держави. Органи держави як основний елемент механізму держави: поняття, ознаки, класифікація. Поділ влади як принцип організації і діяльності державного апарату. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої, судової влади та їх функції. Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юриста

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки практична реалізація завдань держави передбачає функціонування спеціально утвореного для цього механізму, що складається із державних органів, які об'єднуються в багатогалузеву ієрархічну систему – державний апарат, та інших державних організацій. Механізм держави є її атрибутом, відбиває інституціональний аспект державності. На цьому засноване розуміння сутності і змісту державності під кутом зору інституціонального підходу, головною особливістю якого є те, що держава тлумачиться насамперед як механізм (апарат) влади та управління в суспільстві.

Механізм держави розглядається в контексті виконання певним прошарком людей окремого різновиду суспільно корисної праці – управлінської діяльності на постійних професійних засадах. У такому людському вимірі механізм держави виступає своєрідним фізичним (людським) її втіленням як відносно виокремлений, конституйований в окремий інститут і структурно організований прошарок осіб, який склався на етапі формування держави внаслідок суспільного розподілу праці на тих, хто керує, і тих, ким керують.

Важливим теоретичним аспектом цієї теми є поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки. Слід дати визначення кожної з гілок державної влади, проаналізувати їх ознаки та розкрити структуру на прикладі Української держави. Окремо слід зупинитися на характеристиці механізму стримувань і противаг як необхідній умові ефективного функціонування всіх гілок державної влади. В межах цього питання необхідно розглянути інститути системи «стримувань і противаг», які передбачені Конституцією України 1996 р.

Ключові слова: механізм держави, державний апарат, структура державного апарату, державний орган, структура механізму держави, орган держави, інститут держави, державні підприємства, державні установи, принципи організації і діяльності державного апарату, поділ влади, система «стримувань і противаг», парламент, судочинство, правосуддя, орган законодавчої влади, орган виконавчої влади, орган судової влади, місцеві державні органи, органи місцевого самоврядування, державна служба, державний службовець, посада, посадова особа.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати такі поняття, як механізм держави, державний апарат, структура державного апарату, державний орган, структура механізму держави, орган держави, інститут держави, державні підприємства, державні установи, принципи організації і діяльності державного апарату, поділ влади, система «стримувань і противаг», парламент, судочинство, правосуддя, орган законодавчої влади, орган виконавчої влади, орган судової влади, місцеві державні органи, органи місцевого самоврядування, державна служба, державний службовець, посада, посадова особа;

вміти при розкритті поняття механізму держави висвітлити його загальні ознаки та структуру, ототожнити державний апарат з поняттям «механізм держави», оскільки в юридичній літературі трапляється таке ототожнення, де поняття механізму держави ширше за поняття державного апарату за складом і структурою тощо.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

2. Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим: Закон України від 10 лютого 1998 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 29. — Ст. 191.

3. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 25. — Ст. 146.

4. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 7 жовтня 2010 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 9. — Ст. 58.

5. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 4. — Ст. 20.

6. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 793.

7. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 41, № 41-42, № 43, № 44-45. — Ст. 529.

8. Регламент Верховної Ради України від 10 лютого 2010 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 14-17. — Ст. 133.

ТЕМА 6. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВА

Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства. Взаємодія громадянського суспільства і держави. Концепція відкритого суспільства та відкритої держави. Поняття, функції та структура політичної системи суспільства. Місце та роль держави в політичній системі суспільства. Політичні партії в політичній системі суспільства: правове регулювання статусу та діяльності. Держава і громадські об’єднання.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юриста

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки громадянське суспільство виступає соціальним фундаментом, на якому будується політична система суспільства, формується і здійснюється державна влада. З погляду інтересів громадянського суспільства держава може брати на себе тільки ті питання сумісної життєдіяльності, які не можуть бути вирішені ні окремими індивідами, ні на рівні їх безпосередніх громадських об'єднань. Поняття «громадянське суспільство» відображає самоврядний потенціал сучасного суспільства, те, в яких межах воно здатне самоорганізовуватися на основі виявлення і реалізації своїх потреб, інтересів індивідів та їх об'єднань, що мають громадську, а не політичну природу.

Зокрема, в межах цієї теми необхідно розглянути поняття громадянського суспільства як спільноти вільних та рівноправних людей, кожен з яких може бути власником та приймати активну участь в політичному житті суспільства, природу громадянського суспільства, характер і форми його взаємодії з державою, показавши при цьому процес становлення і розвитку громадянського суспільства. Слід проаналізувати різноманіття поглядів на поняття політичної системи суспільства, що існують в юридичній науці та визначити найбільш вдале, зробити аналіз функції політичної системи, в яких втілюється її сутність та соціальне призначення. Слід присвятити аналізу місця і ролі держави в політичній системі суспільства, продемонструвати взаємозв’язок держави з іншими елементами політичної системи суспільства.

Розглянути поняття політичної партії як добровільної політичної організації постійного типу, що здійснює вплив на політичні шляхи та напрямки розвитку громадянського суспільства відповідно до партійної програми і статуту, прагне посісти ключові позиції у владних структурах держави, як правило, через вибори або контролювати їх діяльність у разі перебування в опозиції.

Ключові слова: суспільство, громадянське суспільство, політична система суспільства, суб’єкти політики, політичні норми, політичні відносини, політичний процес, політичні функції, політичний режим, політична свідомість, політична культура, політична влада, політична діяльність, об’єднання громадян, політична партія, партійна система, громадська організація, корпорація.

Обсяг знань, вмінь студента, слухача після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати визначення таких понять, як суспільство, громадянське суспільство, політична система суспільства, суб’єкти політики, політичні норми, політичні відносини, політичний процес, політичні функції, політичний режим, політична свідомість, політична культура, політична влада, політична діяльність, об’єднання громадян, політична партія, партійна система, громадська організація, корпорація;

вміти визначити поняття громадянського суспільства як спільноти вільних та рівноправних людей, кожен з яких може бути власником та приймати активну участь в політичному житті суспільства, природу громадянського суспільства, характер і форми його взаємодії з державою, показавши при цьому процес становлення і розвитку громадянського суспільства. Слід проаналізувати різноманіття поглядів на поняття політичної системи суспільства, що існують в юридичній науці та визначити найбільш вдале, зробити аналіз функції політичної системи, в яких втілюється її сутність та соціальне призначення. Слід присвятити аналізу місця і ролі держави в політичній системі суспільства, продемонструвати взаємозв’язок держави з іншими елементами політичної системи суспільства.

Розглянути поняття політичної партії як добровільної політичної організації постійного типу, що здійснює вплив на політичні шляхи та напрямки розвитку громадянського суспільства відповідно до партійної програми і статуту, прагне посісти ключові позиції у владних структурах держави, як правило, через вибори або контролювати їх діяльність у разі перебування в опозиції.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

2. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 504.

 

 


ТЕМА 7. ДЕМОКРАТИЧНА, СОЦІАЛЬНА, ПРАВОВА ДЕРЖАВА

Поняття та ознаки демократичної держави. Форми та інститути демократії як прояв державної влади. Принципи демократії та її функції. Правова держава: поняття та ознаки. Верховенство права і правова держава: питання співвідношення та взаємодії. Поняття та ознаки соціальної держави. Демократична, соціальна, правова держава як принцип державного ладу. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юрист

Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки демократії є втіленням багатовікової мрії людства про забезпечення в суспільстві для кожної людини справжньої свободи і рівних прав у економічній, соціальній, політичній сферах. Вона здатна безпосередньо впливати на економічні, соціальні відносини, сприяти найбільш ефективному втіленню в життя державної волі, прийняттю оптимальних рішень, досягненню політичних компромісів. Демократія є надійним засобом волевиявлення волі народу, врахування суспільної думки, забезпечення громадянського миру, підвищення громадської активності.

Зокрема, в межах цієї теми необхідно показати плюралізм думок різних вчених щодо правової держави, визначити шляхи формування соціальної, правової держави в Україні, проаналізувати конкретні шляхи для становлення України як дійсно соціальної, правової держави; необхідно розглянути форми та інститути демократії в Україні, приділити особливу увагу поняттю та загальній характеристиці виборів та референдуму як форм безпосередньої демократії, охаректеризувати ідеї правової держави,

Ключові слова: соціальна держава, правова держава, конституційна юрисдикція, верховенство права, законність, принцип пріоритету права, принцип правової захищеності людини і громадянина, принцип єдності права і закону, демократія, демократична держава, вибори, референдум, правова політика держави.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

Після вивчення даної теми студенти повинні:

знати визначення таких понять, як соціальна держава, правова держава, конституційна юрисдикція, верховенство права, законність, принцип пріоритету права, принцип правової захищеності людини і громадянина, принцип єдності права і закону, демократія, демократична держава, вибори, референдум, правова політика держави;

вміти охаректеризувати ідеї правової держави, звернувши при цьому увагу на ідеї і положення, вироблені мислителями античності (Сократ, Демокрит, Платон, Аристотель та ін.; прогресивними мислителями буржуазних революцій (Б. Спіноза, Т. Гоббс, Д. Локк, Ш. Монтеск’є, Д. Дідро, П. Гольбах, Т. Джеферсон та ін.), їх вплив на формування державно-правових уявлень; царської Росії (Д. Писарев, А. І. Герцен, П. Г. Чернишевський, А. І. Радищев, П. І. Пестель, Г. Сковорода, Т. Шевченко, І. Франко а також П. Н. Коркунов, С. А. Котляревський, П. І. Новгородцев, М. І. Бердяєв та ін.); показати плюралізм думок різних вчених щодо правової держави, визначити шляхи формування соціальної, правової держави в Україні, проаналізувати конкретні шляхи для становлення України як дійсно соціальної, правової держави; необхідно розглянути форми та інститути демократії в Україні, приділити особливу увагу поняттю та загальній характеристиці виборів та референдуму як форм безпосередньої демократії.

Перелік нормативних актів України до вивчення теми

1. Конституція України від 28 червня 1996 року (зі змінами і допов.) // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; Офіційний вісник України. — 2010. — №72/1 Спеціальний випуск. — С. 15. — Ст. 2598.

2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Офіційний вісник України. — 2008. — № 93. — Ст. 3103.

Змістовий модуль 2

Поняття і сутність права: сучасні підходи.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.