І. Актуалізація знань учнів

1.“Письменницька кав'ярня” (учень- очевидець чи учасник розмови). Що міг би розповісти Остап Вишня про

- своє життя;

- мету життя;

- якусь подію із життя;

- гріхи життя.

Дати відповіді на запитання:

У чому життєвий подвиг Остапа Вишні?;

Назвати найпопулярніші збірки Остапа Вишні;

До яких жанрів звертається Остап Вишня?

Учні-літературознавці готували повідомлення про:

- усмішку;

- фейлетон;

- нарис;

- гумореску.

Нарис — прозовий документальний твір, у якому автор, використовуючи образні засоби, змальовує справжні конкретні події, місцевість, а дійові особи є реальними людьми. У нарисах ідеться про важливі суспільні події, змальовуються портрети видатних діячів чи відомих осіб, проблеми сучасності.

Гумореска — це невеликий твір, у якому розповідається про якусь смішну пригоду в житті людини, смішну історію чи випадок. Сміх у ній жартівливий, легкий, негострий. Тому в гуморесці не висміюються, як у сатирі, негативні явища чи дії людей, державної системи, а лише часткові недоліки, смішні риси навіть позитивних людей.

Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу видатним гумористом Остапом Вишнею, автором багатьох збірок “Вишневих усмішок”. Своєрідність жанру усмішки в поєднанні захоплюючого сюжету з частими авторськими відступами, у лаконізмі й дотепності.

Фейлетон — невеликий художньо-публіцистичний жваво написаний твір у періодичній пресі, у якому злободенні події зображено в сатиричному або гумористичному плані. Фейлетон близький до гумористичного оповідання. Це переважно прозовий твір, але іноді буває й вірш.

У своїх фейлетонах Остап Вишня висміював інтервентів, розпалювачів нової війни, буржуазних націоналістів, а також такі негативні явища, як бюрократизм, шкурництво, кар'єризм, міщанство, неуцтво, головотяпство, підлабузництво, окозамилювання тощо.

Кубування на тему “Усмішка”

- порівняйте це: усмішку можна порівняти з сонцем, яке несе тепло, радість;

- опишіть це: як ви знаєте, усмішка з'являється на устах людини, коли в неї радісно на душі. Приємніше, звичайно, бачити усміхнене обличчя, аніж похмуре, або ще гірше — зле. Іноді усмішка може бути загадковою, як, наприклад, “усмішка Джоконди”;

- про що це змушує думати: у нашому житті проблеми й негаразди пригнічують людину. І, на жаль, дуже важко їх вирішувати;

- виникнення: усмішка, напевно, виникла з появою людини;

“За” і “проти”:

Усмішка відіграє важливу роль у житті людей, особливо коли вона доброзичлива, поліпшує настрій. Але бувають усмішки глузливі, які принижують людську гідність.

Висновок: нехай живе лагідна усмішка.

Бесіда з учнями:

- Як розміщуються події у творі “Моя автобіографія”? (хронологічно)

- Визначити проблематику твору “Моя автобіографія”:

а) збереження рідної мови;

б) пошана до старших;

в) проблема відповідальності за свою працю;

г) проблема злиднів, неосвіченості, пошук свого шляху в епоху соціальних бур;

д) проблема батьків і дітей (батьки повинні дбати не лише про фізичний розвиток дитини, а й про духовний);

е) проблема сім'ї (допомога багатодітним сім'ям).

- Дослідити мову твору “Моя автобіографія”

Можлива відповідь

Письменник, досконало володіє усіма засобами творення комічного. Це змішування “високого” та “низького” стилів; використання займенників середнього роду та дієслів у третій особі однини стосовно людини; іронія, вульгаризми, жартівливі народні прислів'я та приказки, комічні ситуації та події; застосування політичних та наукових термінів для зображення побутових явищ, повтори, підтекст. Наприклад, жартівливі прислів'я, приказки, фразеологізми: “яка тебе лиха година... потягла”, “куди дірка дівається, як бублик їдять”, “як муха дише”, “душа в штанях”, “як мокра миша” і подібні.

Влучно використано суспільно- політичну лексику для опису побутових подій, дитячих витівок: “класова свідомість”, “соціалізм”, “експлуататорша”, “конституція нервова” і подібні.

Не менш досконало автор використовує і підтекст: “Так що наші з М. К. Зеровим стежки розійшлися. Він — на Рим, я на — Шенгеріївку”. Тобто М. Зеров заглибився у вивчення античної літератури, а Остап Вишня — у народну творчість, життя рідного народу.

Отже, розмаїття художніх засобів творення комічного свідчить про великий талант письменника-гумориста.