ІІІ. Осмислення та узагальнення матеріалу

Постановка проблеми: Який же Степан Радченко позитивний чи негативний?

Аналіз епіграфів твору:

«Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола…»

Талмуд

«Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?»

А. Франс «Таїс»

Запитання до учнів

Чому саме ці вислови використав автор як епіграфи?

Що тваринне, а що янгольське має Степан Радченко?

Як тілесне начало керує вчинками героя?

Що остаточно перемагає у Радченку: тілесне чи духовне?

Створення схеми «цілісної» людини

Біологічне: Соціальне: Духовне:

• стосунки з • навчання та • літературна

жінками пошук роботи творчість

• задоволення • пошук свого • зміна моральних

побутових місця у соціумі цінностей

потреб • зацікавлення • переродження

• насолода людини, їхнім внутрішнього «я»

життям внутрішнім

світом

Очікуваний висновок.

На початку твору Степан – один з багатьох сільських парубків, які прибувають до Києва. У нього переважає біологічне: відчуженість до незрозумілого міста, стосунки з жінками є щаблями задоволення егоїстичного «я». проте письменник вивів людину, в якій постійно борються комплекси добра і зла, який цікавиться людьми, що дає поштовх до розвитку особистості. Поступово інтелектуальне начало здобуває перемогу. Степан розвивається як людина і як письменник. У першому його оповіданні «Бритва» показано шлях бритви від одного господаря до іншого (людина відсутня в оповіданні). А в кінці твору Радченко сідає писати повість про людей. Таким чином, замальовується еволюція героя. Цим відрізняється герой В. Підмогильного від західноєвропейських «романів кар’єри». Зростання Степана Радченка замальовується у трьох вимірах: соціальній, внутрішній, творчій. Існує думка, що В. Підмогильний змалював в образі Степана сучасного йому письменника.

Аналіз жіночих образів твору.

Складання асоціативних гнізд

• наївність • досвід

Надійка • беззахисність Мусінька • самотність

• сільськість • жертовність

• міщанство • приреченість

• енергія • упевненість

Зоська • міськість Рита • творчість

• тепло • принадність

• жертва • загадковість

Запитання учнів

Яка роль жінок у житті героя?

Як впливають героїні на розвиток особистості Степана?

Чого прагнула кожна жінка у стосунках із Степаном?

Чи можна назвати Радченка негідником у цих стосунках?

Очікуваний висновок

Автор подає нам героя не тільки на шляху кар’єрного зростання, а й через приватне життя – любовні пригоди. Степан спочатку зустрічається з односельчанкою Надійкою, далі – з немолодою міщанкою Мусінькою, потім – з міською дівчиною Зоською, а наприкінці роману знайомиться з балериною Ритою. Він спілкується з жінками різного соціального статусу, а тому проходить певні етапи свого розвитку. Герой Підмогильного, зростаючи як особистість, розчаровується у своїх подругах. Надійка – це уособлення його зв’язку з селом; Мусінька – пошук опори у великому місті, потреба також тепла і захисту, час формування нових сил; Зоська допомагає адаптуватися у місті, прилучитися до його темпу; Рита – усвідомлення досягнутого, могутності, перемоги.

Слово вчителя На складних шляхах свого життя й розвитку Степан в одному був певним і послідовним: «Він не брехав перед собою ні в думках, ні в учинках…» До нього приходять почуття відповідальності й обов’язку, а з ними відкриття: «Люди різні! Божевільно відмінні…кожне обличчя зберігало свою загадку – загадку людини». Він збагнув, що у житті знайшов найбільшу нагороду – творчість. Критик Григорій Костюк пояснив так популярність роману серед молоді: «Вона в ідеях, образах, ситуаціях і конфліктах знаходила себе, свої почуття, свої ідеї й прагнення….»