Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Заняття №. Тема заняття: Ремонт побутових нагрівальних приладів
|
|
Дата:
Клас:
Розділ: ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ РОБОТИ
Тема заняття: Ремонт побутових нагрівальних приладів
Мета: Ознайомити учнів з побутовими електронагрівальними приладами, правилами їх безпечного користування, паспортними даними; розвивати вміння виконувати демонтаж та монтаж приладів; виховувати старанність, спостережливість
Тип заняття: ФЗВН
Обладнання, матеріали, інструменти: плакат, роздатковий матеріал, зразки
Хід заняття:
І.Організація класу.
ІІ. Вступний етап:
1. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань, та знань, які лежать в основі вміння.
1. Яке з'єднання споживачів електричної енергії називають послідовним?
2. Яка головна незручність послідовно з'єднаних споживачів?
3. Які відомі тобі побутові електроприлади належать до освітлювальних? Нагрівальних?
4. Який елемент побутового електроприладу називають робочим?
2. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Ви вже знаєте, що для того, щоб користуватися будь якими приладами, в тому числі нагрівальними треба знайомитися з його паспортними даними, де є відомості як правильно його експлуатувати, так і дані для виконання ремонтних робіт (демонтаж та складання). Сьогодні ви навчитеся це робити.
3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.
ІІІ. Основна частина:
1. Вивчення нового матеріалу.
1.1.Класифікація побутових нагрівальних електроприладів за їх призначенням.
Для полегшення праці, створення комфортних умов для відпочинку людиною сконструйовано безліч електричних приладів. За призначенням їх поділяють на п'ять груп: для приготування їжі (плити, жаровні, каструлі, сковороди); для створення комфортних умов (радіатори, рефлектори, конвектори, каміни); для нагрівання рідини (чайники, самовари, кип'ятильники); для особистої гігієни та прасування (праски, фени, бігуді); нагрівальні електроінструменти (паяльники, випалювачі, глянсувачі, вулканізатори та інші). Основною частиною цих приладів є нагрівальний елемент, виготовлений з ніхромового, фехралевого або нікелевого дроту у вигляді спіралі.
Електроприлад, у якому тепло передається безпосередньо від його спіралі до предмета, що нагрівається, називається відкритим. Якщо спіраль покривається теплоізоляційними матеріалами, прилад називається захищеним. При вміщенні нагрівальної спіралі в спеціальний ізоляційний корпус нагрівальний елемент називається закритим.
Кожен електроприлад має певне призначення, розрахований на певні умови використання, має певні електричні характеристики. Ці дані записуються в технічному паспорті, який у вигляді таблички кріпиться на корпусі приладу. На ній зазначається робоча напруга, потужність, дата випуску, завод-виготовлювач тощо. До кожного побутового електроприладу додається інструкція-паспорт, де зазначаються технічні характеристики, будова та принцип роботи, правила безпечної експлуатації та інші дані.
Промисловість випускає велику кількість різних за конструкцією та призначенням побутових електричних приладів. Особливістю їх конструкції є наявність спеціальних пристроїв, які вмикаються в електричне коло приладу для управління електричним струмом та роботою приладу.
Прилади, які обладнані таким пристроєм, називаються регульованими (праска) або автоматичними, а при їх відсутності — нерегульованими (паяльник).
1.2. Конструктивні особливості нагрівальних приладів.
Промисловість випускає велику кількість різних за конструкцією та призначенням побутових електричних приладів. Основною частиною цих приладів є нагрівальний елемент, виготовлений з ніхромового, фехралевого або нікелінового дроту у вигляді спіралі.
Нагрівальний елемент, від якого тепло передається безпосередньо до споживача, називають відкритим. Якщо нагрівальний елемент покритий теплоізоляційними матеріалами, його називають захищеним, а якщо вміщений у спеціальний ізоляційний корпус, - закритим.
Особливістю конструкції електропобутових приладів є наявність спеціальних пристроїв, які вмикаються в електричне коло приладу для керування електричним струмом та роботою приладу. Прилади, обладнані такими пристроями, називають регульованими, або автоматичними, а за їх відсутності - нерегульованими.
До найпростіших приладів з нерегульованим принципом (режимом) роботи належать деякі конструкції: електричних плиток, електричних обігрівачів, електричних паяльників та ін.
В електроплитці (рис.) електрична спіраль розміщена в корпусі нагрівального елемента і запресована ізоляційним матеріалом. Електричний шнур з'єднаний з металевими вивідними контактами, захищеними від струмопровідних елементів металевого корпусу фарфоровими ізоляторами. Електрична схема приладу зображена на малюнку.
Подібний до електроплитки принцип роботи електричного обігрівача (рис.). Нагрівальний елемент розміщений у теплоізоляційній основі. Для кращої тепловіддачі обігрівач обладнаний кількома нагрівальними елементами та вентилятором. Електричну схему конструкції електрообігрівача з двома паралельно з'єднаними нагрівальними елементами показано на малюнку.
Складнішим нагрівальним приладом є електричний паяльник (рис.). Він призначений для розплавляння легкоплавних сумішей (припоїв) при спаюванні (з'єднанні) елементів металевих виробів.
Під час нагрівання спіралі тепло передається до мідного стрижня (жала), за допомогою якого розплавляється метал або сплав - припой. Нагрівальний елемент, закритий ізоляційним теплостійким матеріалом, разом із жалом розміщений у металевому корпусі.
В електронагрівальних приладах найчастіше виникають неполадки через перегорання проводів нагрівальних елементів у місцях їх з'єднання з вивідними контактами. Щоб відремонтувати електроприлад, необхідно розібрати (демонтувати) його, знайти пошкодження та усунути їх. Справність струмопровідних елементів перевіряють за допомогою електричного пробника. Для цього його щупи почергово під'єднують до кожного струмопровідного елемента, починаючи зі штепсельної вилки.
Усі роботи необхідно виконувати уважно й ретельно за вимкненого з електромережі приладу. Особливо ретельно слід з'єднувати струмопровідні жили проводів з контактами нагрівальних елементів. Стежити, щоб оголені частини проводів не з'єднувалися між собою та з металевим корпусом приладу, оскільки це може призвести до короткого замикання та виникнення пожежі.
Якщо під час роботи електроприладу відчувається запах диму або помічено іскріння струмопровідних елементів, його необхідно негайно вимкнути з електромережі та повідомити про це дорослих.
3. Правила безпечної праці при користуванні побутовими нагрівальними електроприладами.
Перед тим як вмикати електроприлад в мережу електричного струму, необхідно впевнитись у справності його струмопровідних елементів. Для цього потрібно перевірити стан ізоляційної оболонки електричного шнура, надійність кріплення деталей штепсельної вилки, вимикача, стан нагрівального елемента. Необхідно також з'ясувати, чи не торкаються оголені струмопровідні елементи корпусу електроприладу.
Якщо за зовнішніми ознаками не виявлено неполадок або ушкоджень, прилад можна вмикати в електромережу.
4. Технологія виявлення несправностей електроприладів та їх усунення.
Може трапитися так, що прилад не працює. Це означає, що неполадки виникли у закритих для огляду місцях приладу. Із метою виявлення та усунення неполадок прилад знеструмлюють та приступають до виявлення неполадок в елементах електричного кола електроприладу. Виявляють їх за допомогою електричного пробника або тестера після виконання демонтажних робіт.
Якщо виявилось, що несправний нагрівальний елемент, його замінюють новим. Закриті нагрівальні елементи ремонту не підлягають.
Перевірка справності електронагрівальних приладів здійснюється в такій послідовності:
· Контроль справності струмопровідних жил електричного шнура.
· Контроль справності штепсельної вилки.
· Перевірка справності контактної колодки та контактних виводів приладу.
· Перевірка справності нагрівального елемента.
Така послідовність є загальною і обов'язковою майже для всіх випадків виявлення несправностей в електричному колі.
Усі роботи необхідно виконувати уважно і ретельно при вимкнутому з електромережі приладі.
Особливо ретельно необхідно з'єднувати струмопровідні жили проводів з контактами нагрівальних елементів. Слідкувати, щоб оголені частини проводів не з'єднувались між собою та з металевим корпусом приладу, оскільки це може призвести до короткого замикання та пожежі.
Якщо під час роботи електроприладу відчувається запах диму або помітне іскріння струмопровідних елементів чи прилад не працює, його необхідно негайно вимкнути з електромережі та повідомити про це дорослих.
2. Первинне закріплення (осмислення та встановлення об’єктивних зв’язків і залежностей в новому матеріалі):
1. У чому сутність роботи нагрівальних приладів?
2. Який елемент електричної плитки, електропаяльника є робочою частиною?
3. Які найбільш імовірні неполадки можуть виникнути в електронагрівальних приладах?
4. Як виявити несправність нагрівального електроприладу?
5. Яких правил безпечної праці необхідно додержувати під час ремонту електроприладу?
3Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:
- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;
- ознайомлення з інструкційними картами;
- акцентування уваги на правила ТБ;
- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);
4. Поточний інструктаж:
4.1 Цільові обходи робочих місць учнів:
- перевірка організації робочого місця;
- перевірка правильності виконання трудових прийомів;
- перевірка правильності виконання трудових операції;
- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;
- перевірка дотримування правил ТБ.
4.2 Індивідуальний інструктаж учнів.
4.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.
|
|