Побудова абонентської розподільчої мережі

Схема організації абонентського доступу на АТС

МД – магістральна кабельна ділянка абон. розподільчої мережі, яка виконана на багато парному кабелю (від 200 до 1200 пар);

РД – розподільча ділянка, організується на 10-50 парному кабелю;

АП – абонентська проводка;

ВП – внутрішня проводка у приміщенні абонента;

РШ – розподільча шафа;

АБ – абонентський блок (блок абон. обладнання);

КП – кінцевий доступ первинної мережі.

Приклад абон. розп. кільцевої мережі на базі обладнання SAT

Різновиди абонентських ліній

Основні типи абонентських комплектів АТС складається з:

1)абонентські лінії ділового сектору (підприємства, установи), по ним допускається збільшений потік навантаження до 0, 2 Ерл.;

2)абон. лінії квартирного сектору індивідуального користувача, допускається навантаження до 0, 1 Ерл.;

3)лінії таксофонів для місцевого та міжнародного телефонного зв’язку;

4)лінії таксофонів для зв’язку з платними сервісними службами;

5)лінії переговорних пунктів для міжміського, внутрішньо зонового і міжнародного зв’язку.

Крім того сучасні цифрові АТС повинні забезпечити вмикання пристроїв передачі даних і факсимільної інформації для яких з’єднання встановлюється по телефонному алгоритму, а також кінцеве абонентське обладнання ISDN.

Абонентські лінії (мідні) повинні мати наступні параметри:

1)Опір шлейфу не повинен перевищувати 1000 Ом; для віддалених абонентів не більше 2000 Ом; для деяких типів установчих АТС допускається збільшення граничного значення опору 3000 Ом.

2)Опір шлейфу абонентської лінії включаючи опір телефонного апарату не більше 1800 Ом.

3)Ємність між дротами і по відношенню до землі не більше 0, 5 мкФ; для лінії віддалених абонентів допускається граничне значення ємності до 1 мкФ.

4)Опір ізоляції між дротами або між кожним дротом і землею повинен бути не менше 20 км, для деяких АТС – 80 км.

5)Власне згасання не повинно перевищувати 4, 5 дБ - для кабелів з діаметром жил 0, 5 мм і не більше 3, 5 дБ – для кабелів з діаметром жил 0, 32 мм.

6)Перехідне згасання на ближньому кінці до АТС між ланцюгами двох сусідніх абонентських ліній не повинно перевищувати 69, 5 дБ. Крім того по абонентським лініям повинна забезпечуватись можливість трансляції адресної інформації і процедур додаткових послуг, які можуть передаватися багато частотним кодом.

Для абонентської лінії замкнення шлейфу на час менше 120 мс не повинно сприйматися приладами АТС, як міжсер. час.

Мінімальне значення міжсер. часу складає 400 мс. При сигналізації багаточаст. способом по абон. лінії одночасно передаються дві частоти по одній з кожної групи згідно рекомендації МСЕ: Q 1 гр.-697, 770, 852, 941 Гц

2 гр.-1209, 1336, 1477, 1633 Гц.

Ці частоти спеціально обрані в діапазоні вище 500 і нижче 2000 Гц, що забезпечує ліпший захист від струмів, які виникають при розривах і менший перехідний вплив між телефонними трактами. При цьому рівень кожної з частотних складових, сигнал набір номера на виході телефонного апарату, не повинен бути для першої групи частот менше 6 дБ±2, для другої групи 3 дБ±2.