Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Характеристика родовища.
|
|
3.1. Геологічна характеристика родовища.
Сліпчицьке родовище габро -нориту і лабрадориту розташоване в межах
північно-західної частини Українського кристалічного щита і відноситься до
середньопротерозойських інтрузивних порід Коростенського комплекса, які
перекриваються товщею осадових порід кайнозоя.
М’які розкривні породи (грунт, суглинки, глини, каолін, жорства)
розповсюджені на всій площі родовища і відсутні тільки в межах кар’єру, де вони зняті в процесі видобувних робіт.Потужність м яких розкривних порід коливається в широких межах-до 11.2, середня- 4.47 м. До скельних розкривних
порід відносяться вивітрені габро-норити потужністю від 0 м. до 3.2 м в середньому –0.37 м.
Корисною копалиною на Сліпчицькому родовищі є:
-незмінені вивітрюванням габро-норити і лабрадорити для виробництва
блоків із природнього каменю;
-порушені вивітрюванням габро-норити для виробництва каменю бутового і щебеню будівельного.
Порушені вивітрюванням породи більш ширше розвинуті ніж вивітрені і їх
середня потужність 1.06 м. Максимальна потужність порушених вивітрюванням габро -норитів спостерігається на заході родовища (Свр. 20 –18.0 м),
що обумовлено інтенсивною тріщинуватістю порід в свердловині.
Потужність незмінених габро -норитів 4.4 –43.5 м, в середньому 26.76 м,
потужність лабрадориту (до гор. +150 м) 2.1- 42.1, в середньому 16.71 м.
На Сліпчицькому родовищі виділяються 4 системи тріщин -продольні (S),
поперечні (Q), діагональні(D), і пластові(L). Елементи залягання тріщин і
відстань між ними розбивають масив на окремості не прямокутної форми, які
дозволяють одержувати блоки, що відповідають вимогам ГОСТ 9479-84.
По особливостям своєї геологічної будови згідно класифікації інструкції
ДКЗ, Сліпчицьке родовище відноситься до 1 групи –тип залягання
магматичних порід неоднорідного складу.
3.2.Гідрогеологічна характеристика родовища.
Гідрогеологічні умови Сліпчицького родовища характеризуються наявністю двох
водоносних горизонтів.
Перший водоносний горизонт відноситься до м ’яких відкладів четвертичного
періоду, які представляють собою, головним чином, дрібнозернисті кварцеві піски. Цей горизонт зустрітий на родовищі всіма розвідувальними свердловинами Глибина залягання зеркала ґрунтових вод змінюється від 0 до 3.05 м. Рух підземних вод в межах родовища прослідковується погано. Розвантаження водоносного горизонту проходить в діючий кар’єр.
Другий водоносний горизонт відноситься до тріщинуватої зони кристалічних
порід.
Ці два водоносних горизонта гідравлічно зв ’язані між собою.
Відповідно звіту про геологорозвідувальні роботи 1984 року очікуваний
водопритік в кар’єр Сліпчицького родовища габро-нориту і лабрадориту на період його максимального відпрацювання з урахуванням середньорічних атмосферних опадів, складе 3296, 3 м 3/ добу або 137, 3 м 3 / годину.
3.3.Розвідані запаси корисної копалини на 1 жовтня 2013 року.
Запаси корисної копалини на Сліпчицькому родовищі габро-нориту і
лабрадориту станом на 1.10.2013 року наступні по категоріях:
| № п/п | Корисна копалина | Категорія запасів | Балансові запаси, тис. м 3 |
| Габро-норит | А В С 1 | 2641, 45 6161, 3 | |
| А+В+ С 1 | 11584, 75 | ||
| Лабрадорит | А В С 1 | ||
| А+В+ С 1 |
3.4. Земельні і гірничі відводи.
Гірничий відвід на Сліпчицьке родовище виданий Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України від 24 вересня 2012 р за
№ 2251. площею 51.82 гектара термін чинності акта про надання гірничого відводу до 03.06.2018 р.
Спеціальний дозвіл на користування надрами 2698 виданий 03.06.2002 р. на термін 16 років Державною службою геології та надр України на підставі наказу від 23.12.2011 № 204.
Договір оренди землі укладено 17 жовтня 2013 року з Житомирською обласною державною адміністрацією. В оренду передана земельна ділянка площею
95, 1090 гектара. Договір укладено строком до 03.06.2015 року. Державну реєстрацію проведено в Реєстраційній службі Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області. Дата державної реєстрації – 18.10.2013р. Кадастровий номер: 1825655500: 03: 000: 0188
4.Охорона оточуючого природного середовища від шкідливого впливу гірничих робіт.
4.1 Види і рівні впливу на оточуюче природне середовище.
При розробці родовищагірничі роботи будуть шкідливо впливати на оточуюче
природне середовище.
До таких впливів відносяться:
-порушується природний рельєф денної поверхні з утворенням кар’єрної
виїмки;
-в місцях навантаження гірничої маси і при русі транспорту на кар’єрних
автодорогах відбувається пилоутворення;
-працюючі механізми є джерелом шуму і пилу;
-під час роботи машин і механізмів з двигунами внутрішнього згорання
виділяються токсичні гази.
4.2 Охорона оточуючого повітря від забруднення.
Для запобігання пилоутворення на транспортних шляхах передбачається
поливка їх водою в літній період.Для цих цілей використовується поливочна
машина.
Бурові станки обладнані системами пилоуловлення, передбачаючи,
відсмоктування запиленого повітря від забою шпурів і очищення його в спеціальних фільтрах.
На підприємстві є дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря стаціонарними джерелами за №1825655500-10, термін дії дозволу п’ять років з 25 грудня 2012 року до 25 грудня 2017 року.
4.3. Охорона і раціональне використання землі.
В період експлуатації родовища грунтово-рослинний шар родючого грунту
розробляється селективно окремо від інших розкривних порід і складується в тимчасові відвали, а потім використовується для відсипання поверхні зовнішніх відвалів розкривних порід, що рекультивуються, лишки грунтово-рослиного шару використовуються для покращення найближчих малопродуктивних земель.
Для захисту тимчасових відвалів родючого грунту проти вітряної ерозії їх
поверхню і відкоси засівають багаторічними травами. Оптимальний термін зберігання родючого грунту в тимчасових відвалах не більше 10 років.
4.4 Охорона водойм від забруднення стічними водами.
По хімічному складу води тріщинуватого водоносного горизонту відносяться до
типу гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієво-натрієвим. Води відносяться до
прісних їх мінералізація досягає 0, 32 мг/л. Загальна жорсткість досягає
5, 1 мг-екв/л і відносяться (по класифікації О.А.Алекіна) до помірно-жорстких.
Річні води аналогічні по хімічному складу і мінералізації.
Для очищення кар’єрних вод від механічних домішок передбачається відстій їх
в зумфі -відстійнику.
Кар єрні води частково використовуються для заповнення системи оборотного
водопостачання каменеоброблювального цеху.
Господарсько-побутові стічні води скидаються на очисні споруди біологічної
очистки КП “Головино-Добробут”.
Водомірна апаратура встановлена, журнали обліку води ведуться.
На підприємстві є договір про водопостачання та водовідведення з
КП “Головино-Добробут”. від 2 січня 2010 року. Предмет договору є постачання води Споживачу із артезіанських свердловин і приймання стоків у комунально-каналізаційну систему.
Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області погодило умови скиду кар’єрних вод для ЗАТ " Головинський кар'єр " Граніт" на Головинське родовище лабрадориту і Сліпчицьке родовище габро-нориту, лабрадориту від 29.05.2009 року
№ 2596-3/1-4-2833.
Затверджую:
Голова правління ПАТ " Головинський Граніт"
Ф.І.Горбань
Заходи
по охороні надр і навколишнього природного середовища на 2014 рік
| № п/п | Найменування заходів | Термін виконання | Відповідальний за виконання |
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. | В запобіганні забруднення повітря і пилоутворення в літній період регулярно проводити поливку кар’єрних доріг. Заправку паливно-мастильними матеріалами і огляд обладнання проводити в спеціально відведеному для цього місці. Проводити щоденний огляд гірничого обладнання і при необхідності усувати підтікання паливно-мастильних і інших речовин, які могли б зашкодити навколишньому природньому середовищу. Для зменшення шкідливих викидів в атмосферу при подрібненні відходів від видобутку блоків проводити їх подрібнення гідромолотом. При відокремленні монолітів від масиву, а також при виколці блоків використовувати технології, що виключають використання вибухових речовин. Для зменшення втрат і покращенню якості видобутої корисної копалини, при відокремленні монолітів від масиву використовувати станок алмазно-канатного різання. Передбачити використання і переробку відходів від видобутку блоків і використання і переробку порушених вивітрюванням габро-норитів, переробляючи їх на бут будівельний, бруківку, щебінь. Проводити щорічний радіаційний контроль за породами в кар’єрі та продукцією з них на відповідність вимогам НРБУ-97. Згідно умов скиду кар’єрних вод двічі на рік проводити аналізи зворотних вод лабо-раторією, акредитованою на право дослідження зворотніх вод. З метою охорони та збереження в природному стані середньозернистої породи габро, що є цінним декоративно – облицювальним матеріалом на території пам’ятки природи у відповідності з охоронним зобов’язанням № 9 від 21 квітня 2006 р. забороняється будь- яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного її стану. Проведення маркшейдерського обліку за об’ємами видобутої корисної копалини | літній період постійно --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- --//-- Раз в квартал | Начальник гірничого цеху, механік автогаража. -//- Механік автогаража, механік гірничого цеху Майстер, механік гірничого цеху Начальник, майстер гірничого цеху --//-- --//-- Головний інженер, Головний інженер Нач.гірничого цеху, головний маркшейдер. Головний маркшейдер |
Головний інженер ПАТ " Головинський Граніт" М.Г.Краснобокий
5.Гірничі роботи.
|
|