Технологія особистісно зорієнтованого уроку

Для того щоб бути суб'єктом навчальної діяльності, учень має оволодіти основними етапами:

орієнтація → визначення мети → проектування → організація → реалізація → контроль → корекція → оцінка.

I. Етап орієнтації включає:

· мотивацію вчителем запланованої діяльності, позитивну настанову на роботу

орієнтацію учнів щодо місця даного заняття в цілому курсі, розділі, темі за допомогою схем, таблиць, опор, вербальних установок тощо;

· визначення особистісного досвіду учнів і пов'язання цього досвіду з проблемами заняття.

II. Етап визначення мети передбачає:

· визначення на уроці разом з учнями особистісно значущої мети здійснення
тієї діяльності, яка запланована вчителем (підведення учнів до усвідомлення того,
що може дати дане заняття школяру в даний час, через деякий час, у майбутньому);

· визначення показників досягнення мети.

Методи та прийоми реалізації першого та другого етапів: актуалізація; проблематизація; інтрига; ігрова ситуація; прийоми розвитку пізнавального інтересу.

III. Етап проектування включає:

· виконання запрограмованої вчителем діяльності шляхом залучення учнів до виконання випереджальних завдань, підготовки повідомлень, рефератів, виготовлення та відбору наочності;

· складання плану роботи;

· обговорення плану роботи.

IV. Етап організації виконання плану діяльності передбачає:

· подання можливих варіантів і способів виконання навчальної діяльності (усна чи письмова форма, типи завдань, форми звітності, індивідуальна робота чи робота в групах, робота з текстом чи з іншими засобами інформації);

· вибір учнями способів фіксації нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки тощо);

· вибір учнями (якщо можливо) завдань і способів їх виконання під час закріплення знань, формування вмінь і навичок;

· варіативність домашнього завдання.

V. Контрольно-оцінювальний етап:

• залучення учнів до контролю за перебігом навчальної діяльності шляхом заохочення їх до різних видів контролю, самоконтролю, взаємоконтролю, роботи в групах;

· участь учнів у виправленні помилок і недоліків у знаннях, усвідомлення їх причин шляхом взаємо- та самоаналізу;

· надання учням можливості самостійно або за допомогою вчителя, інших учнів порівняти отримані знання з еталоном;

· використання механізмів цінування (позитивного ставлення до успіхів школяра), оцінювання (виставлення оцінок, поурочного бала, рейтинг) не тільки результатів, а й самого процесу навчання.

VI. Заключний етап передбачає:

• усвідомлення учнями ситуації досягнення мети;

· відчуття успіху;

· підкріплення позитивної мотивації стосовно діяльності, тобто реалізацію «механізму оцінювання».

Розроблена Л. Благодаренко структура уроку в системі особистісно зорієнтованого навчання виглядає за етапами так:

I. Етап мотивації, який охоплює дидактичне стимулювання, мобілізацію активності учнів; орієнтацію учнів на усвідомлення внеску даного заняття в цілісну систему вивчення розділу або всього курсу; керування діяльністю учнів через зміст навчальної інформації з метою активізації їх суб'єктного досвіду; створення сприятливих умов для проведення заняття.

II. Етап особистісної орієнтації та прогнозування передбачає визначення разом з учнями аксіологічної, особистісної та практичної значущості елементів подальшої діяльності; усвідомлення можливих рівнів досягнення результатів при виконанні поставлених завдань.

III. Етап проектування діяльності та діагностики її результатів включає виділення наукової інформації, яка вивчатиметься на уроці, залучення учнів до визначення цілей і завдань уроку; діагностику готовності учнів до навчального процесу; визначення спільно з учнями логіки обговорення чи дослідження питання, проблеми; аналіз умов і засобів для здійснення діяльності; розробку плану діяльності та конструювання її окремих елементів.

IV. Етап забезпечення виконання завдань уроку, що передбачає регуляцію дій учнів у виборі оптимальних способів навчальної діяльності відповідно до поставлених завдань; створення умов для вибору учнями способу фіксації нової інформації; організація діяльності зі сприймання, переробки та первинного запам'ятовування знань, способів дій, зв'язків, відносин між об'єктами пізнання з урахуванням особистісних характеристик когнітивних процесів учнів класу; залучення учнів до виконання диференційованих завдань за вибором під час
закріплення, повторення нових знань і способів дій; підтримка ділової дисципліни, керування поліфункціональним спілкуванням учнів, формування моральних якостей і культури поведінки; залучення учнів до здійснення активної, продуктивної діяльності з осмислення та усвідомлення місця набутих знань у системі раніше отриманих, виявлення зв'язків між ними.

V. Етап контролю й оцінювання передбачає виявлення спільно з учнями якості та рівнів оволодіння знаннями, способами дій за допомогою контролю, самоконтролю та взаємоконтролю; створення умов для корекції отриманих результатів, залучення учнів до виконання вправ із виправлення помилок, осмислення причин їх появи; надання учням можливості порівняння отриманого результату із критеріями стандарту освіти, визначеними в навчальній програмі, визначення ступеня адекватності результатів власного оцінювання своєї діяльності з результатами вчителя, інших учнів; створення ситуацій успіху для учнів.

VI. Підбиття підсумків уроку включає спільний з учнями аналіз успішності їх діяльності, відповідність досягнутих результатів поставленій меті; стимулювання внутрішньої позитивної мотивації навчальної діяльності; визначення перспектив подальшої діяльності з вивчення теми; інформацію про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання з урахуванням можливості для учнів здійснити вибір завдань, диференційованих за рівнем складності, формою виконання, видом звітності тощо.

Особливості діяльності вчителя із планування та проведення таких уроків полягають у:

- конкретизації цілей для кожного етапу уроку, створенні умов для прийняття їх учнями;

- переведенні змісту навчальної інформації в систему проблемних навчальних завдань;

- управлінні навчально-пізнавальною діяльністю учнів на основі дотримання психологічних умов процесу набуття знань, урахування індивідуальних особливостей психічного розвитку учнів;

- створенні умов для розвитку внутрішньої позитивної мотивації, стимулюванні ініціативи, активізації когнітивних процесів;

- наданні учням можливості реалізувати своє право на вибір рівня опанування матеріалу, форми фіксації його основних положень, способів дій, видів контролю, обсягу домашнього завдання;

- забезпеченні постійного зворотного зв'язку між учителем і учнями, діагностуванні за зовнішніми ознаками та за допомогою спеціальних методик внутрішнього стану учнів і врахуванні результатів цих процедур в управлінні навчальним процесом;

- створенні умов для рефлексивної діяльності учнів, стимуляції ініціативи та творчості.

Які ж засоби допомагають втілити ідею особистісно орієнтованого навчання?

1) Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що сприяє розкриттю суб'єктного досвіду учнів;

2) Створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;

3) Стимулювання учнів до висловлювання, використання різних способів виконання завдань, без будь-якого остраху помилитися чи дати неправильну
відповідь;

4) Використання під час уроку дидактичного матеріалу, який дає змогу учневі вибирати найбільш значущі для нього вид та форму навчального змісту;

5) Оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом (правильно — неправильно), а й за процесом його досягнення;

6) Заохочення прагнень учня знаходити свій спосіб роботи (вирішення завдання), аналізувати способи роботи інших учнів під час уроку, вибирати й засвоювати більш раціональні;

7) Створення педагогічних ситуацій спілкування на уроці, що дають змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, тстворення умов для природного самовиявлення учня.

Виділені загальна мета та засоби організації особистісно орієнтованого уроку мають бути конкретизовані вчителем залежно від призначення уроку, його тематичного змісту.

· Розкрити особливості організації та проведення уроку математики в технології проблемного навчання.