Реферат. “Бізнес-план у системі господарювання”

на тему:

“Бізнес-план у системі господарювання”

Виконала:

Студентка групи МЕ-09

Магоцька Х.М.

Прийняла:

Остовська Г.В.

ЛЬВІВ 2014
План

1. Місце планування в ринковій економіці

2. Цілі, завдання та функції бізнес-плану

3. Порядок формування інформаційного забезпечення бізнес планування

4. Загальна методологія складання бізнес-плану

1.Місце планування в ринковій економіці

Планування - це процес розробки і прийняття цільових установок кількісного і якісного характеру і визначення шляхів найефективнішого їх досягнення. Це установки, що розробля­ються у вигляді " дерева цілей".

Місце фінансового планування в ринковій економіці виз­начається тим, що планування є однією з функцій управління, от­же фінансове планування - це функція управління фінансами.

Планування в управлінні - це:

1) конкретизація цілей управління в системі показників фінансово-господарської діяльності підприємства;

2) розробка стратегії і тактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту.

З погляду менеджменту функція " планування" полягає в розробці змісту та послідовності. дій для досягнення сформульо­ваних цілей.

Практично вся система господарського управління і регу­лювання виробництва побудована на методах планування. Ос­кільки завершення одного етапу роботи служить початком наступ­ного, пов'язати всі етапи без допомоги планування неможливо.

За твердженням канадського бізнесмена Д. Дейла, " план є основою контракту між підприємцем і фінансистом-інвестором. План бізнесу - це загальноприйнятий прийом менеджменту, який використовується корпораціями і установами всіх розмірів для того, щоб сформулювати мету і запропонувати шляхи її до­сягнення. Він, як правило, складається на 5 років. Рада дирек­торів розвинутої компанії орієнтується на довгостроковий план, як на дорожню карту".

Вдалий план, на думку Д. Дейла, - одна з головних умов успіху будь-якої фірми. Виходити на ринок зі своєю продукцією, не маючи чітко продуманого і розрахованого плану дій, гарантія провалу фірми.

Необхідність складання планів визначається багатьма причинами, наприклад, В.Ковальов виділяє три найважливіших (рис.1).

Зміст координуючої ролі плану полягає у наявності добре деталізованих і взаємопов'язаних цільових установок, що дис­циплінують оперативну і перспективну діяльність підприємства.

Невизначеність майбутнього полягає не у визначенні точ­них цифр і орієнтирів стану фірми у майбутньому, а у встанов­ленні важливих напрямів (коридору), в межах яких може колива­тись той чи інший показник.

Рис. 1. Причини складання планів

Оптимізація економічних наслідків полягає в, тому, що будь-яке неузгодження чи збій діяльності системи потребує фінансових затрат на його подолання. Якщо є план, ймовірність збою є нижчою.

Сьогодні планування діяльності підприємства стало до­сить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виника­ють при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах пла­ни і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в не­обхідний час, в потрібному місці.

Планування - це процес, який складається з на­ступних процедур:

1) аналіз фінансових та інвестиційних можливостей, які має підприємство.

2) прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнення несподіванок і усвідомлення зв'язку зробленого сьо­годні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.

3) обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду мож­ливих (цей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).

4) оцінка результатів підприємства в порівнянні з ціля­ми, встановленими у фінансовому плані.

Хоча потреба широкого впровадження планування в сучасних економічних умовах є очевидною, однак є певні фактори, які обмежують його застосування в Україні. Такими факторами виступають:

- відсутність зрозумілих стратегічних цілей у підпри­ємств;

- нестабільність фіскальної політики держави;

- складності при визначенні потреб підприємства в ре­сурсах;

- недостатність досвіду самостійної постановки цілей, планування дій і залучення ресурсів в умовах ринку; недоліки існуючої системи управлінського обліку;

- застарілі методи оперативного планування; відсутність кваліфікованих кадрів і обізнаних із суча­сними методами планування;

- недостатній; рівень розвитку інформаційних технологій на підприємствах.

2.Поняття, цілі, завдання та функції бізнес-плану

Бізнес-план - це письмове обґрунтування програми проведення бізнес-операції, угоди, система раціонально, планомірно організованих заходів, дій, які розраховані на отримання підсумку попередньо прогнозований результат.

Іншими словами, бізнес-план - це документ, який включає перелік планових потреб та заходів щодо всіх основних сторін діяльності підприємства: його виробничі, комерційні і соціальні проблеми. Він складається на 3-5 років з розбивкою по роках, а перший рік – по місяцях. На відміну від директивного плану він не приймає законодавчого характеру, а регулярно корегується в залежності від кон’юнктури ринку і, таким чином, адаптується до непередбачених ситуацій.

В цілому період бізнес-плану залежить від характеру та масштабів діяльності підприємства. Головне, щоб рядки плану були достатніми для повного, закінчення реалізації разового проекту, або для виходу на планову потужність виробництва і збуту, визначення строків окупності вкладень та їх рентабельності.

Бізнес-план може бути підготований менеджером, підприємцем, фірмою або групою фірм. Якщо у керівника виникла ідея освоїти виготовлення нового продукту, виявити нову послугу або просто новий засіб організації і управління виробництвом, він пропонує свою ідею для бізнес-плану. Для розробки стратегії розвитку великої фірми складається розгорнутий бізнес-план.

Бізнес-план використовується:

а ) персоналом управління підприємством:

для визначення кола проблем, з яким зустрінеться підприємство при реалізації своєї наміченої мети;

- оцінки фінансового положення і конкурентноздатності підприємства на існуючому і новому ринку товарів і послуг;

- вироблення концепції і стратегії діяльності підприємства в умовах конкурентної боротьби з іншими виробниками таких же товарів і схожих послуг;

- формулювання і забезпечення шляхів вирішення цих проблем.

б) потенційним інвестором (кредитором) і партнером:

- для оцінки економічної ефективності бізнес-проектів, що намічаються, реальності отримання бажаного прибутку;

- повернення кредиторам вкладених в цей проект засобів.

Цілі розробки бізнес-плану можуть бути різноманітними, наприклад:

- виявити ступінь реальності досягнення намічених результатів в завершеному проекті або технічному рішенні;

- переконати колег в реальності досягнення певних якісних або кількісних показників програми, що пропонується;

- підготувати суспільну думку до проведення акцiювання підприємства, за схемою, що пропонується;

- довести певному колу осіб доцільність перебудови роботи і організації існуючої або створення нової фірми;

- для притягнення уваги і підсилення зацікавленості потенційного інвестора.

Таким чином, розробка бізнес-плану необхідна для вирішення таких завдань:

1) чіткого формулювання цілей підприємства, визначення конкретних кількісних показників, їх реалізації і строків досягнення;

2) розробки взаємозв’язаних виробничих, маркетингових і організаційних програм, які забезпечують досягнення поставлених цілей;

3) визначення необхідних об’ємів фінансування i пошук його джерел;

4) виявлення труднощів i проблем, з якими прийдеться зіткнутися в ході реалізації проекту;

5) організації системи контролю за ходом здіснення проекту;

6) підготовки розгорнутого обґрунтування, необхідного для залучення інвесторів до фінансування проекту.

Аналіз перших п’яти направлень використання бізнес-плану свідчить про те, що він необхідний підприємцю навіть в тих випадках, якщо участь капіталу зі сторони в проекті не передбачається. Зараз в умовах падіння виробництва і високої інфляції, підприємства далеко не завжди відчувають потрібність в розробці довгострокових бізнес-планів, пов’язаних зі значними вкладеннями у виробничі проекти. Але слід мати на увазі, що реформи почнуть приносити відчутні результати тільки тоді, коли буде створений сприятливий клімат для інвестиційних вкладень в виробничі проекти. Тільки тоді вміння розробляти і складати бізнес-плани стане необхідним елементом діяльності будь-якого підприємства. А також, перехід української економіки на ринкову основу, відкриває можливості, пов’язані з залученням зарубіжних капіталів. І тут для того, щоб говорити з зарубіжними партнерами на зрозумілій для них мові конкретних проектів та цифр, знову ж таки необхідна підготовка відповідних обґрунтувань або бізнес-планів. Тому будь-який господарський одиниці, для розвитку якої необхідні зовнішні джерела фінансування, потрібно вміти на основі детального аналізу ринкових та своїх можливостей вибирати перспективні та реальні завдання, що сподобаються потенційному інвестору.

Завдання бізнес-плану дати цілісну, системну оцінку перспектив інвестиційного проекту. З цієї точки зору він виступає як форма подання результатів попереднього техніко-економічного обґрунтування великих і середніх проектів в діловому плануванні, реалізація яких забезпечує підтримання високої ділової активності фірми, підприємства. Що стосується малих промислових і інших бізнес-проектів він може бути документом, який розкриває результати повного інвестиційного проекту.

Розробка бізнес-планів дозволяє вирішити ще одне завдання – прогнозувати різний сценарій розвитку подій і виявити перепони, які можуть виникнути в ході реалізації проекту. З однієї сторони, це дозволить підготовити варіанти дій по їх усуненню, а з другої сторони – умовити інвестора в тому, що ті, хто розробляв проект, думають реальними категоріями і готові до усунення перешкод.

Бізнес-план виконує як зовнішні, так і внут­рішні, життєво важливі для діяльності кожного підприємства, функції. При пошуках партнерів, інвесторів і кредиторів добре виконаний та оформлений бізнес-план є найкращою візитною карткою підприємця: стає можливою стандартизація процесу ознайом­лення з підприємством, що дає змогу зекономити часі впорядкувати контакти. Грунтовно складений бізнес-план може бути швид­ко перетворений на заявку на фінансування, оскіль­ки він містить всю необхідну інформацію про залу­чення коштів для розвитку бізнесу (партнерства, інве­стування, кредитування).

Наявність бізнес-плану суто психологічно викли­кає почуття обгрунтованості та солідності підприєм­ницького починання його власника.

Крім цих зовнішніх функцій, що реалізуються до­кументом як таким, процес планування змушує підприємців адекватно оцінити передбачувану ними гос­подарську діяльність у всіх аспектах (збут, персонал, організація, фінансування тощо). Багато із сильних та слабких сторін підприємництва, можливо, не мог­ли б бути виявлені без детальної оцінки їх у ході бізнес пла­нування, можуть бути виявлені у первісному стані
проблеми розвитку підприємства, які в майбутньому здатні перерости у значні перепони та суттєво усклад­нити роботу.

За рахунок чітко визначених кінцевих цілей роз­робленого бізнес-плану вся справа бізнесу набуває цілеспрямованості, що дозволяє спрямувати енергію та дії підприємців в оптимальне русло. Підготувавши бізнес-план, підприємець отримує інструмент контро­лю управління, що забезпечує поступове.просування підприємства до встановленої мети.

У процесі складання бізнес-план виступає інстру­ментом самонавчання, а після реалізації передбачених ним дій - основою для порівняння з фактичними до­сягненнями. Таким чином, підприємець набуває знань, досвіду та професіоналізму, що неможливо без пла­нування.

В умовах ринкової економіки бізнес-план є робочим інструментом, який використовується у всіх галузях підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми, показує, яким чином її керівники мають намір досягти своєї мети, насамперед підви­щення прибутковості роботи. Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмі зростати, завойовувати нові позиції на ринку, розробляти перспективні плани свого розвитку, формувати концепції виробництва нових товарів і послуг та обирати раціональні шляхи їх реалізації.

Бізнес-план не є сталим документом: він система­тично поновлюється, до нього вносяться зміни, обу­мовлені змінами, що відбуваються всередині фірми, змінами на ринку, в економіці в цілому. Бізнес-план узгоджує внутрішній аналіз фірми з макроекономічним аналізом, що його проводять спеціалізовані нау­кові організації.

Як результат досліджень та організаційної роботи, що має своєю метою вивчення конкретного напрямку діяльності фірми на визначеному ринку в організа­ційно-економічних умовах і що склалися, бізнес-план грунтується на:

— конкретному проектуванні виробництва визна­ченого товару (послуги), створення нового типу ви­робів або нових послуг;

— всебічному аналізі виробничо-господарської та комерційної діяльності організації, метою якого є ви­ділення її слабких і сильних сторін, специфіки та відмінностей від інших аналогічних фірм;

— вивченні конкретних фінансових, техніко-економічних та організаційних механізмів, що викорис­товуються в економіці для реалізації конкретних зав­дань.

Бізнес-план є одним із складових документів, що визначають стратегію розвитку фірми, базуючись вод­ночас на загальній концепції розвитку фірми, доклад­ніше розробляє економічний та фінансовий аспекти стратегії,, дає техніко-економічне обгрунтування конкретних заходів. Реалізація стратегії грунтується на широких інвестиційних програмах, що є складовими цілої системи взаємопов'язаних технічних, організа­ційних та економічних змін за визначений проміжок часу. Бізнес-план охоплює один із розділів інвести­ційної програми, термін реалізації якої, як правило, обмежений кількома роками.

Особливістю бізнес-плану як стратегічного докумен­та є його збалансованість за визначеними завданнями з урахуванням реальних фінансових можливостей фір­ми. Для того, щоб бізнес-план був прийнятий, він має бути забезпечений необхідними фінансовими ресурсами. Це значною мірою визначає характер проектів, які вивчаються при розробці бізнес-плану. Ці проек­ти мають бути не лише інноваційними, тобто відрізня­тися науково-технічним нововведенням, а й мати до­статньо повну розробку: які витрати необхідні для їх реалізації та який прибуток очікується. Ступінь інноваційності та ризикованості проекту визначає засоби залучення капіталу. Рівночасно залучення самого про­екту в бізнес-план можливе лише за умови " визначен­ня джерел його фінансування. Узагальнено сутність та функції бізнес-плану наведено на рисунку 2.

Рис. 2. Сутність та функції бізнес-плану

3.Порядок формування інформаційного забезпечення бізнес планування.

Процесу розробки бізнес–плану передує робота по формуванню інформаційного забезпечення (інформаційного поля), тобто робота по підбору інформації щодо розроблюваного проекту.

Інформаційне поле бізнес–плану - це сукупність документів або даних правового, економічного, комерційного, науково–технічного, зовнішньокономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес–плану.

Зусилля підприємця в процесі формування інформаційного забезпечення бізнес–плану мають бути зосереджені в основному на пошуку маркетингової, виробничої, фінансової та загальноекономічної інформації. Так, для успішного просування товару, в якому втілена підприємницька ідея, від виробника до споживача необхідним є підбір маркетингової інформації, тобто інформації про:

- потенційних споживачів продукції майбутнього бізнесу, їхні запити і незадоволені потреби;

- технічні, експлуатаційні та споживчі якості аналогічних видів продукції й ціни на них;

- особливості просування даної продукції на споживчий ринок, інші відомості, які характеризують ринок майбутнього бізнесу.

Також, для виготовлення продукції, яка буде пропонуватися споживачам є необхідним отримання інформації виробничого характеру, тобто інформації про технологію виробництва даної продукції, про машини і устаткування, про сировину, про спеціальності та кваліфікації робітників, тощо, про встановлення контактів і проведення попередніх переговорів з потенційними постачальниками та партнерами по виробничій кооперації.

Завдання підприємця полягає не лише в тому, що виготовити і довести свій продукт до споживача. Зробити це треба так, щоб окупити всі витрати на виробництво та реалізацію продукту та й ще отримати певний прибуток. З цього погляду підприємця цікавить також і фінансова інформація, тобто інформація про рівень рентабельності аналогічної продукції, про необхідний початковий капітал, про потреби в кредитах, про особливості руху готівки, про оподаткування, тощо.

З погляду системного підходу будь – який підприємницький проект – це відкрита система, яка може існувати за умов активної взаємодії з навколишнім діловим світом. Це означає, що успіх реалізації підприємницького проекту багато в чому залежатиме від того, як вдало він буде пристосований до реальної дійсності. Отже, для опрацювання бізнес – плану необхідна також інформація про загальноекономічні і галузеві чинники, які впливають на процес реалізації проекту, загальноекономічну ситуацію в державі, соціальні та політичні умови реалізації проекту, законодавчі обмеження, тенденції розвитку галузі тощо.

Основними джерелами інформації для розробки бізнес – плану можуть бути (рис. 3):

- власний досвід практичної діяльності;

- безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками;

- відомості про конкурентів;

- статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі;

- поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;

- рекламні матеріали, інформаційно – комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково - практичних конференцій;

- публікації з питань підприємництва.

Цінність бізнес – плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Тому в процесі формування інформаційного поля бізнес – плану особливу увагу звертають на якість базової інформації. Основними показниками якості інформації вважають:

1) об’єктивність, що характеризується оцінкою повноти, точності та несуперечливості інформації;

2) актуальність, що передбачає відповідність інформації її конкретним інформаційним потребам;

3) своєчасність, що відображає здатність задовольняти інформацій ні потреби у визначений термін;

4) комунікативність, що унаочнює зрозумілість інформації для відповідного користувача;

5) наочність, тобто очевидність.

Необхідно зазначити що інформація по бізнес–плану не може складатися тільки з фактичної інформації, тому при розробці бізнес–плану завжди існує елемент невизначеності - передбачення та припущень. Такими передбаченнями та припущеннями можуть бути прогнозування обсягів виробництва та реалізації; частки ринку; можливих цін; темпів розвитку бізнесу тощо.

Рис. 3. Складові та джерела інформації інформаційного поля розробки бізнес-плану

4.Загальна методологія складання бізнес-плану.

Процес складання бізнес – плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично не можливо дати якусь єдину схему його розробки. Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес – плану три стадії: початкову, підготовчу, основну (рис. 4).

При розробці бізнес-плану для започаткування бізнесу, усі вищезазначені стадії розробки бізнес-плану повинні бути пройдені. Якщо ж бізнес-план розробляється для розширення вже існуючого бізнесу, то необхідність у початковій стадії його розробки відпадає.

Розглянемо докладніше кожну зі стадій розробки бізнес – плану.