Обладнання для миття сировини

Міністерство аграрної політики України

Вінницький національний аграрний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З ДИСЦИПЛІНИ

«МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ»

для студентів напряму підготовки

0919 – Механізація та електрифікація сільського господарства спеціальності 6.091902 – Механізація сільського господарства

денної та заочної форми навчання

Лабораторна робота №1 ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ МИТТЯ СИРОВИНИ

Вінниця

Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Машини та обладнання для переробки сільськогосподарської продукції» для студентів напряму підготовки 0919 – Механізація та електрифікація сільського господарства спеціальності 6.091902 – Механізація сільського господарства денної та заочної форми навчання. / Укладачі: В. М. Бандура, Л.В.Фіалковська, І.М. Берник. – Вінниця: ВНАУ, 2010. – с.

Укладачі: к.т.н., доцент кафедри «Процеси та обладнання переробних і харчових виробництв ім. професора П.С. Берника» В. М. Бандура; к.т.н., доцент кафедри «Процеси та обладнання переробних і харчових виробництв ім. професора П.С. Берника» Л. В. Фіалковська; старший викладач кафедри «Процеси та обладнання переробних і харчових виробництв ім. професора П.С. Берника» І.М. Берник.

Відповідальний за випуск І.П. Паламарчук, д. т. н., професор ВНАУ

Рецензенти: д.т.н., професор ВНАУ М.Ф. Друкований;

д.т.н., професор Вінницького національного технічного університету

І. О. Сивак

Рекомендовано до друку:

- на засіданні методичної комісії факультету механізації сільського господарства ВНАУ протокол № 1 від “ “ 2010 р.

- рішенням навчально-методичної комісії Вінницького національного аграрного університету протокол № від “ “ 2010 р.

ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ МИТТЯ СИРОВИНИ

Миття та очищення сировини і тари визначають якість кінцевого продукту і в значній мірі впливають на потужність виробництва, а часто визначають і економічні прибутки підприємства. Режими, та обладнан­ня для миття сировини залежать від виду сировини, величини і виду забруднень, потужності виробничих потоків та кількості і характеру сто­ронніх домішок. Часто процес миття сировини виконується не на одній машині, а на спеціальній технологічній лінії, куди включається обладнан­ня для відмочування, перетирання і ополіскування. Харчова сировина, як правило, забруднена залишками ґрунту, пилу, має домішки рослинного та мінерального характеру. Характер поверхні сировини буває досить складний, особливо у коренеплодів (буряків, картоплі, топінамбуру). Для миття сировини використовується чиста чи оборотна вода, і тільки на кінце­вих операціях використовується чиста вода з антисептиками, якщо при подальшій обробці сировини можливі небезпечні мікробіологічні процеси.

Забруднення на поверхні тари бувають досить складні і складаються з рідкої і твердої фаз (жири, частки попереднього продукту, осади і та ін.).

Склад забруднень обумовлює їх різні механічні властивості та сили зчеп­лення з поверхнею, хоч поверхня тари не буває складною.

Для миття тари використовуються такі миючі засоби: аніоно- і катіо­ноактивні, амфолітні і неіоногенні. Миючий розчин повинен забезпечити змочування поверхонь і диспергування забруднень (набухання, пептизація і подрібнення білкових речовин, омилювання жирів).

Змочування поверхонь залежить від поверхневого натягу миючого розчину і міжфазового натягу між рідиною і твердим тілом. Найбільш ефективне змочування і миття забезпечується при мінімальному по­верхневому натязі миючого розчину. Для досягнення цього використо­вують два методи - тепловий і з добавками поверхнево активних речо­вин (ПАР).

Залежно від виду забруднень до складу миючого розчину входять різні речовини: такі, що емульгують жири і омилюють жирні кислоти - їдкий луг; пептизують білки і знижують жорсткість води - тринатрійфосфат та ін.; запобігають корозії металів - рідке скло і ПАР. Кількість кожного компоненту визначається видом і особливістю поверхні, що відмивається.

Якість відмитих поверхонь визначається по відсутності слідів заб­руднень, миючих засобів та по кількості мікроорганізмів на них.

В теперішній мас для миття харчової рослинної сировини, тари і са­нітарної обробки обладнання використовуються мийні машини різних типів і конструкцій (рис. 2.1). їх можна класифікувати: залежно від ха­рактеру процесу (безперервно і періодично діючі); від виду оброблю­ваних об'єктів (для миття сировини і тари); від способу дії мийного середовища (відмочні, струменеві, відмочно-струменеві, шприцеві, відмочно-шприцеві) і за іншими ознаками. Але цю класифікацію не можна вважати закінченою тому, що час від часу з'являються нові і нові машини для підготовки сировини і тари.

Інтенсифікація процесу миття можлива за рахунок використання більш ефективних миючих розчинів, інтенсифікації руху мийних розчинів біля брудних поверхонь. Вона виконується різними способами: турбулізацією розчину повітряним барботуванням, механічним перемішуванням мий­них розчинів або сировини, використанням щіток для відмивання повер­хонь; приведенням мийного розчину або сировини в коливальний рух за допомогою динамічних вібраторів.

До мийних машин пред'являються наступні вимоги: висока ступінь відмивання об'єктів, мінімальне псування і подрібнення сировини; мінімальні потреби води і електроенергії, простота обслуговування і ре­монту, надійність в експлуатації.

Очищенням харчової сировини називається процес видалення не­їстівних частин (кісточки, плодоніжки) або малоцінних у харчовому відно­шенні (шкурки) частин овочів і плодів.

Відомі наступні методи очищення харчової сировини від шкірних по­кровів: термічний, механічний, хімічний і комбінований. Вибір методів очищення залежить від сировини, яка надходить на обробку, а також виду готової продукції.

Розрахунок стрічкової машини для миття овочів та плодів

Миття рослинної сировини проводять зануренням у воду, якщо ця сиро­вина важча за воду (відмочка), ополіскуванням струменями води, викорис­танням щіткових пристроїв, активним перемішуванням, а також перетиран­ням. У більшості машин використовують комбінацію цих методів миття.

Із багатьох мийних машин найбільше розповсюдження отримали ло­патеві, стрічкові, барабанні, щіткові, комбіновані, вібраційні та інші. Вибір конструкції мийної машини визначається структурно-механічними і міцнісними властивостями рослинної сировини, а також характером та кількістю забруднення на її поверхні. [16] Для кожного виду сировини потрібен свій спосіб і режим миття.

Уніфікована мийна машина (рис. 2.2) призначена для миття різних овочів і плодів як з м'якою, так і з твердою структурою. Вона складається з ванни (1), роликового конвеєра (2), душового (струминного) пристрою (3) і приводу (4). На каркасі ванни змонтовані всі вузли мийної машини.

При роботі машини плоди подаються у мийний простір ванни безпе­рервно. Для інтенсифікації миття плоди активно перемішуються за допо­могою стиснутого повітря, що підводиться від нагнітача. Вимиті плоди із мийного простору переміщаються нахиленим транспортером, у верхній частині якого вони ополіскуються водою із струминного пристрою (3).

Вивантаження продукту проводиться через лоток, що регулюється по висоті. Величина шару продукту, що надходить на транспортне по­лотно, регулюється заслінкою. Вода, що надходить у ванну через стру­минний пристрій, видаляється через зливну щілину. Чистка ванни прово­диться через грязьовий люк та бокові вікна.