Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лабораторна робота №6






Тема: Машини для розпушування м’яса

Мета роботи:

- вивчити будову і принцип роботи м'ясорозпушуючих машин і механізмів;

- придбати навики їх експлуатації;

- визначити конструктивні й експлуатаційні параметри м'ясорозпушувачів;

- виконати розрахунки основних параметрів, що характеризують роботу машин;

- провести порівняльний аналіз отриманих результатів з розрахунками і визначити якісні показники процесу розпушування м'яса.

Матеріальне забезпечення: машина для розпушування м'яса МРМ-15, змінний механізм МРПІІ-1. Лабораторний стіл з контрольно-вимірювальними приладами (амперметр, вольтметр, ватметр), секундомір, штангенциркуль (вимірювальна лінійка), циферблатні ваги, інструкції і паспорти до м'ясорозпушувачів, каталоги і плакати існуючих машин.

Продукти: м'ясо

Література:

Л1 - с.311-320.

Паспорта на існуючі види машин.

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1.Суть процесу розпушування м’яса і вплив його на якість готового продукту і час теплової обробки.

2.Які види підлягають розпушуванню.

3.Типи машин і змінних механізмів, що використовуються для розпушування м’яса.

4.Назвати основні параметри, що характеризують роботу Які конструктивні параметри м’ясорозпушувачів впливають на його продуктивність.

5.Порядок проведення експериментальної частини.

Порядок виконання роботи:

Ознайомитися з машинами для розпушування м'яса МРМ-15, МС-19-1400 і МРП-ІІ-І. Вивчити будову машин шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів на яких представлені плани і розрізи м'ясорозпушувачів.

Розібрати машину і вивчити конструкцію та призначення окремих вузлів і деталей. Вивчити будову робочих інструментів:

- вийняти каретку з ножами;

- роз'єднати каретку на дві половини;

- вивчити конструкцію каретки;

- визначити кількість ножів (фрез) на кожному валу каретки;

- виміряти віддаль між зубцями ножа, довжину ріжучої кромки одного зубця, діаметр ножа, віддаль між ножами (фрезами) і міжцентрову віддаль валів каретки;

- порахувати кількість зубців на ножі.

Вивчити кінематичну схему машини.

Хід і методика виконання експерименту:

Ознайомитися зі схемою стенду і призначенням контрольно-вимірювальних приладів;

Підготувати м'ясорозпушувач до роботи:

відповідно до інструкції по експлуатації зібрати машину (звернути увагу на надійне з’єднання половинок каретки і зачеплення штифтів валів каретки з напівмуфтами привідних валів приводу, на правильність встановлення двох гребінок і відсутність між ножами сторонніх предметів);

впевнитись в наявності заземлення (занулення);

підставити тару для обробленого продукту.

Підготувати продукт. М'ясо помити, видалити сухожилля і нарізати на порційні шматочки у відповідності з технологічними вимогами. Виміряти довжину і товщину кожного шматочка і визначити їх середню довжину і ширину.

Після дозволу викладача виконати дослідження роботи машини на холостому ході і заміряти споживану електродвигуном потужність.

Виконати розпушення м'яса (для контролю залишити два порційні шматочки – один не розпушений, а другий розпушений вподовж волокон):

визначити за допомогою секундоміра час оброблення всіх порцій м'яса;

визначити споживану електродвигуном потужність при розпушуванні м'яса.

Виконати тепловий обробіток м'яса. При тепловій обробці стежити за станом контрольних і розпушених шматочків м'яса.

Провести дегустацію контрольних і розпушених зразків м'яса.

Після завершення дослідження виконати санітарну обробку машини: робочі інструменти почистити від залишків продукту, промити їх водою, протерти і зібрати машину.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

За результатами проведеного експерименту визначити основні параметри, що характеризують роботу машини для розпушування м'яса.

Продуктивність м'ясорозпушувачів визначається з виразу:

Q=3600 φ, (шт/год)

де v – кутова швидкість ножа (фрези);

n – частота обертання ножа, об/хв;

r –радіус ножа в місці прикладення сили м;

r = S/2

S – міжцентрова віддаль робочих валів, м;

L – довжина порційного куска, м;

φ – коефіцієнт перерв подачі м'яса, φ = 0, 2-0, 5

Продуктивність м'ясорозпушувачів визначається і за формулою:

Q=3600 φ, (шт/год)

де nn – кількість порцій м'яса, шт;

τ – час за який оброблюють всі порції м'яса, с;

Потужність, яку необхідно затратити на розпушування м'яса в м'ясорозпушувачі, може бути визначена за формулою:

N=2ω ּ qּ bּ zּ r

де ω - кутова швидкість ножа, рад/с;

q – питомий опір різанню;

q = 500-800Н/м – для парного м'яса;

q = 2300-3000Н/м – для мороженого м'яса;

b – довжину ріжучого краю одного зубця ножа;

z – число зубців ножів на одному валу, які надрізають м’ясо;

r – радіус ножа в місці прикладення сили, м.

Корисна потужність машини визначається за формулою:

Nкор.=Nзаг.-Nх.х.,

де Nзаг – потужність електродвигуна при роботі машини при навантаженні, Вт;

Nх.х - потужність електродвигуна при роботі на холостому ходу, Вт

Коефіцієнт корисної дїї машин для розпушування м’яса визначається за формулою:

η =

Результати дослідних даних і розрахунків заносять до журналу результатів дослідження.

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи; технічні характеристики існуючих машин (оформлені у вигляді таблиці), їх питомі показники; заповнений журнал результатів дослідження; кінематичні схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; схему прив’язки; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

1. Будова м’ясорозпушувачів.

2. Робочі органи машин для розпушування м’яса, їх будова.

3. Що запобігає намотуванню продукту на ножові блоки?

4. Як визначаються основні параметри, що характеризують роботу машин для розпушування м’яса.

5. Правила безпечної експлуатації машин.

 

Журнал результатів дослідження до роботи №6

 

Тип машини _______________________________________________

 

Продукт __________________________________________________

Дата досліджень “__”_______________ 20_ _ р.

 

№ п/п Показники Умовні позначення Одини-ці виміру До-слідні дані Розрахункові дані
           
  Діаметр ножів Д м    
  Довжина ріжучої кромки одного зубця в м    
  Відстань між зубцями δ м    
  Кількість дисків на одному валі на другому валі z1 z2 шт шт    
  Відстань між ножами H м    
  Міжцентрова відстань робочих валів S м    
  Розміри порційного куска м’яса (середні): ширина довжина a l м м    
  Число зубців ножів на одному валі, що надрізають м’ясо z шт    
  Частота обертання вала електродвигуна nq об/хв    
  Частота обертання ножів n об/хв    
  Кутова швидкість ножа υ м/с    
  Потужність холостого ходу Nxx кВт    
  Загальна потужність Nзаг кВт    
  Корисна потужність Nкор кВт    
  Продуктивність Q шт/год    
  Час обробітку всіх порцій м’яса τ с    
  Коефіцієнт корисної дії машини η      
  Передаточне відношення привода і      

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

 

Тема: Дозувально-формувальне обладнання

Мета роботи:

- вивчити будову і принцип роботи дозувально-формувального обладнання;

- придбати навики його експлуатації;

- визначити конструктивні та експлуатаційні параметри котлетоформувальної машини;

- виконати розрахунки основних параметрів, що характеризують роботу машин;

- провести порівняльний аналіз отриманих результатів.

Матеріальне забезпечення: машина для формовки котлет МФК-2240, ручний дозатор масла РДМ-5. Лабораторний стіл з контрольно-вимірювальними приладами (амперметр, вольтметр, ватметр), секундомір, штангенциркуль (вимірювальна лінійка), циферблатні ваги, інструкції і паспорти до обладнання, каталоги і плакати існуючих машин.

Продукти: м'ясо

Література:

Л1 - с.408-437.

Паспорта на існуючі види машин.

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Призначення дозувально-формувального обладнання.

2. Основні вимоги до обладнання, що виконує фасувально-формувальний процес.

3. Суть процесу дозування і формування продуктів, що виконується за допомогою обладнання.

4. Типи машин і змінних механізмів, що використовуються для дозування і формування продуктів.

5. Порядок проведення експериментальної частини.

 

Порядок виконання роботи:

Ознайомитися з конструкцією котлетоформувальної машини МФК-2240 і ручного дозатора масла РДМ-5. Вивчити будову машин шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів.

1. Вивчити будову і принцип роботи котлетоформувальної машини.

2. Частково розібрати котлетоформувальну машину і вивчити конструкцію та призначення окремих вузлів і деталей. Вивчити будову робочих інструментів:

- зняти лопасті, що знаходять в бункері для нагнітання котлетної маси, звернути при цьому увагу на їх будову та як вони закріплюються;

- зняти зкидач котлет і бункер для паніровочних сухарів;

- зняти кришку стола і бункер для фаршу і вивчити її конструкцію;

- зняти формуючий стіл, звернути увагу на кріплення стола на приводному валі;

- вивчити конструкцію формуючого столу, поршнів;

- вивчити конструкцію механізму регулювання товщини напівфабрикату (ходу поршня);

- вивчити конструкцію привідного валу і кулачка-копіру;

- ознайомитися з приводом машини;

3. Зібрати котлетоформувальну машину.

4. Визначити діаметр поршнів і їх максимальну та мінімальну глибину опускання, максимальну та мінімальну товщину котлет.

5. Визначити діаметр, висоту і об’єм бункеру для фаршу.

6. Вивчити правила експлуатації і технічного обслуговування машин.

7. Вивчити кінематичну схему машини.

Хід і методика виконання експерименту:

Ознайомитися зі схемою стенду і призначенням контрольно-вимірювальних приладів;

Провести дослідження роботи котлетоформувальної машини на холостому ході.

включити машину і визначити частоту обертання приводного валу стола;

заміряти споживану потужність електродвигуном.

Виконати технологічний процес формування котлет:

підготувати і завантажити в бункер котлетну масу;

засипати в відповідний бункер паніровочні сухарі;

підготувати листи для вкладання котлет, посипавши їх паніровочними сухарями;

відрегулювати за вказівкою викладача необхідну масу котлет. За допомогою регулювального гвинта встановити необхідну глибину опускання поршня;

виконати формування котлет заданих мас, зважуючи при цьому котлети після кожної зміни положення регулювального гвинта. Виготовлені машиною котлети знімаються за допомогою лопатки і складаються не панірованою стороною на підготовлений лист;

визначити за допомогою секундоміра час виготовлення котлет заданої маси;

заміряти споживану потужність електродвигуном при виготовленні котлет.

Після завершення дослідження виконати санітарну обробку машини: робочі інструменти почистити від залишків продукту, промити їх водою, протерти і зібрати машину.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

За результатами проведеного експерименту визначити основні параметри, що характеризують роботу котлетоформувальної машини.

 

Теоретична продуктивність котлетоформувальних машин визначається за формулою:

QT = 60 · n· z, кг/год

де n – частота обертання робочого столу, об/хв;

z – кількість котлетоформуючих ячейок в столі, шт.

 

Продуктивність котлетоформувальної машини може бути визначена з виразу:

Q=3600 , (шт/год)

де Z – кількість котлет, виготовлених машиною, шт;

τ - час виготовлення котлет, с

Корисна потужність машини визначається за формулою:

Nкор.=Nзаг.-Nх.х., кВт

де Nзаг – потужність електродвигуна при роботі машини при навантаженні, Вт;

Nх.х - потужність електродвигуна при роботі на холостому ходу, Вт

Питомі затрати енергії на процес виготовлення одної котлети:

Р = , кВт · год/шт

Коефіцієнт корисної дії котлетоформувальної машини визначається за формулою:

η =

Результати дослідних даних і розрахунків заносять до журналу результатів дослідження.

 

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих машин (оформлені у вигляді таблиці); заповнений журнал результатів дослідження; кінематичні схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

1.Будова і принцип роботи котлетоформувальної машини МФК-2240.

2. Робочі органи котлетоформувальної машини, їх будова і призначення.

3. Як визначаються основні параметри, що характеризують роботу котлетоформувальної машини.

4. Ручний дозатор масла, будова і принцип роботи.

5. Як відбувається регулювання порції масла, що видавлюється?

6. Правила безпечної експлуатації машин.

 

 

Журнал результатів дослідження до роботи №7

 

Тип машини _______________________________________________

 

Продукт __________________________________________________

Дата досліджень “__”_______________ 20_ _ р.

 

№ п/п Показники Умовні позначення Одини-ці виміру До-слідні дані Розрахункові дані
           
  Діаметр бункера для фаршу Д м    
  Висота бункеру для фаршу Н м    
  Об’єм бункеру для фаршу V м3    
  Діаметр поршня   d м    
  Глибина опускання поршня мінімальна максимальна hmin hmax м м    
  Число формуючих ячейок z шт    
  Частота обертання робочого столу n об/хв    
  Частота обертання валу електродвигуна n1 об/хв    
  Маса котлети: максимальна мінімальна задана mmax mmin m г г г    
  Кількість котлет, що виготовлені машиною Z шт    
  Час виготовлення котлет τ с    
  Потужність, що споживається електродвигуном при роботі машини на холостому ході Nxx кВт    
  Потужність, що споживається електродвигуном при виготовлені котлет Nзаг кВт    
  Корисна потужність Nкор кВт    
  Продуктивність Q шт/год    
  Питомі затрати енергії Р кВт.год/шт    
  Коефіцієнт корисної дії машини η      

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №8

Тема: Машини для просіювання борошна,

розкатування і замісу тіста.

Мета роботи:

- вивчити будову і принцип роботи машин і механізмів для просіювання борошна, розкатування і замісу тіста;

- придбати навики їх експлуатації;

- визначити конструктивні й експлуатаційні параметри машин і механізмів для просіювання муки, розкатування і замісу тіста;

- виконати розрахунки основних параметрів, що характеризують роботу машин;

Матеріальне забезпечення: машини для замісу тіста ТММ-1М і розкатування тіста МТР-60М, змінний механізм для просіювання муки МПП-ІІ-1. Інструкції, паспорти, каталоги і плакати існуючих типів машин.

Література:

1. Л1 - с.44-64, 365-386.

2. Паспорта на існуючі види машин.

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Призначення процесу просіювання борошна.

2. Призначення тістомісильних машин і вимоги до конструкції робочих органів.

3. Який рух виконує тістомісильний важіль?

4. Призначення машини для розкатування тіста.

5. Чому вальці в процесі розкатування тіста повинні посипатися борошном?

6. Порядок проведення експериментальної частини.

 

Порядок виконання роботи:

І. Ознайомитися з конструкцією і принципом роботи машин та змінних механізмів для просіювання борошна.

1. Вивчити будову машин та змінних механізмів для просіювання борошна шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів на яких представлені плани і розрізи.

2. Розібрати змінний механізм для просіювання борошна і вивчити конструкцію та призначення окремих вузлів і деталей. Вивчити комплектність машин.

3. Підготувати просіювальний механізм МС 24-300 до роботи і звернути увагу на правила збирання механізму.

4. Після дозволу викладача виконати дослідження роботи машини на холостому ході.

5. Ознайомитися з правилами санітарного обробітку машини після завершення роботи на ній.

6. Вивчити кінематичну схему машини.

ІІ. Ознайомитися з конструкцією і принципом роботи машин для замісу тіста.

1. Вивчити будову машин для замісу тіста шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів на яких представлені плани і розрізи.

2. Виконати частковий розбір тістомісильної машини і вивчити конструкцію окремих вузлів і механізмів. Звернути увагу на будову приводу, кривошипу, шарового шарніру, на призначення маховика, розташованого на верхньому кінці валу електродвигуна, конструкцію фундаментної плити; діжу, особливості її кріплення.

3. Підготувати тістомісильну машину ТММ-ІМ до роботи. Звернути увагу на правильність встановлення тістомісильної діжі.

4. Після дозволу викладача виконати дослідження роботи машини на холостому ході.

5. Ознайомитися з правилами санітарного обробітку машини після завершення роботи на ній.

6. Вивчити кінематичну схему машини.

ІІІ. Ознайомитися з конструкцією і принципом роботи машини для розкатування тіста МРТ-60М.

1. Вивчити будову машин для розкатування тіста шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів на яких представлені плани і розрізи.

2. Виконати частковий розбір тістомісильної машини МРТ-60М і вивчити конструкцію окремих вузлів і механізмів. Звернути увагу на будову приводу, механізму регулювання зазору між вальцями, будову транспортеру, як відбувається натяжка стрічки транспортеру, яким шляхом відбувається коливальний рух бункера для просіювання муки, на наявність блокувального пристрою та його призначення.

3. Підготувати тісторозкатувальну машину МРТ-60М до роботи.

4. Після дозволу викладача виконати дослідження роботи машини на холостому ході.

5. Ознайомитися з правилами санітарного обробітку машини після завершення роботи на ній.

6. Вивчити кінематичну схему машини.

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих машин (оформлені у вигляді таблиці); кінематичні схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; схема прив’язки; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

 

1. Які марки машин для просіювання борошна використовуються на підприємствах та їх будова?

2. Чому під час роботи просіювала МС 24-300 лійка повинна бути доверху наповнена борошном.

3. Як вручну перевести місильний важіль в верхнє положення?

4. Як закріплюється візок діжі на фундаменті плити?

5. Як приводиться в дію тістомісильний важіль?

6. Як приводиться в дію діжа?

7. Як регулюється товщина розкатування тіста?

8. Як виконано електроблокування в машині МРТ-60М і його призначення?

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №9

 

Тема: Машини для нарізання хліба і гастрономічних продуктів

Мета роботи:

- вивчити будову і принцип роботи машин для нарізання хліба і гастрономічних продуктів;

- придбати навички їх експлуатації;

- визначити конструктивні і експлуатаційні параметри хліборізок, що впливають на якість нарізання хліба;

- виконати розрахунки основних параметрів, що характеризують роботу машин;

- провести порівняльний аналіз отриманих результатів з розрахунками і визначити якісні показники процесу нарізання хліба.

Матеріальне забезпечення: хліборізки і машини для нарізання гастрономічних продуктів, лабораторний стіл з контрольно-вимірювальними приладами (амперметр, вольтметр, ватметр), секундомір, штангенциркуль (вимірювальна лінійка), циферблатні ваги. Інструкції, паспорти, каталоги та плакати існуючих машин для нарізання хліба і гастрономічних продуктів.

Продукт: хліб.

 

Література:

1. Л1 - с.330-347.

2. Паспорта на існуючі види машин.

 

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Принцип роботи машин для нарізання хліба і вимоги до якості продукту.

2. Чому в хліборізці МРХ-200 використовується дисковий ніж? Який рух він виконує і чому?

3. Від чого залежить продуктивність хліборізки?

4. За допомогою якого показника дають якісну оцінку процесу нарізання продукту?

5. Які випускаються типи машин для нарізки гастрономічних продуктів, в чому їх відмінність?

6. Порядок проведення експериментальної частини.

Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитися з конструкцією і принципом роботи машин для нарізання хліба типу МРХ-200, АХМ-300Т і гастрономічних продуктів МРХ-300А, МРГУ-370. Вивчити будову машин шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів та плакатів на яких представлені плани і розрізи машин.

2. Розібрати машину для нарізки хліба і вивчити конструкцію та призначення окремих вузлів і деталей:

- розібрати частково машину;

- вивчити привід машини: визначити діаметр шківів пасової передачі, число зубців зірочок ланцюгової передачі, число зубців малої і великої зірочок планетарної передачі, зняти дані електродвигуна; познайомитися із конструкцією гальмування і блокування;

- вивчити конструкцію дискового ножа, визначити його діаметр кут загострення, віддаль між віссю привідного валу і віссю ножа, кут між радіусом ножа і перпендикуляром до водила в точці початку і кінця нарізки хліба;

- вивчити конструкцію пристрою для загострення ножа;

- вивчити конструкцію пристрою регулювання товщини відрізаних скибочок (при цьому звернути увагу на кріплення ексцентрика, регулювання ексцентриситета),

- ознайомитися з пристроєм переривчастої подачі хліба в зону нарізання.

Хід і методика виконання експерименту:

1. Ознайомитися із схемою стенду та призначенням контрольно-вимірювальних приладів;

2. Зібрати машину і після дозволу викладача виконати дослідження роботи машини на холостому ході (включити машину і заміряти споживану потужність електродвигуном.

3. Виконати технологічний процес нарізання хліба:

- зважуємо порцію хліба;

- встановлюємо необхідну товщину нарізання скибочок хліба;

- закріплюємо порцію хліба в каретці захватом подаючого пристрою і заводимо в зачеплення ролик каретки з ходовим гвинтом;

- включити машину;

- за допомогою секундоміра визначити час подачі порції хліба до ножа, час нарізання і час повернення каретки в попередній стан і закріплення нової порції хліба;

- вимірюємо споживану потужність електродвигуном при нарізанні продукту;

Забороняється: під час роботи машини виймати руками

скибочки хліба

4. Зважити нарізаний хліб. Візуально визначити якість його нарізання і визначити процент відходів.

5. Дослід повторюють на іншому виді хліба.

6. Виключити машину і провести її санітарний обробіток. Очистити ніж від налиплої м'якушки, а машину від крихт хліба.

7. При необхідності ніж загострити.

8. Виконати нарізку хліба на машині АХМ 300Т. Звернути увагу на характер руху ножа і пристрої, що подає хліб.

 

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

За результатами проведеного експерименту визначити основні параметри, що характеризують роботу хліборізки.

Теоретична продуктивність хліборізок визначається з виразу:

Qт = кг/год,

де m – маса нарізаної порції хліба, кг;

τ з – час подачі хліба до ножа, с;

τ н – час нарізки хліба, с;

, с

де l – довжина нарізаної порції хліба, м;

h – товщина відрізаної скибочки хліба, м;

nв – частота обертання дискового ножа навколо осі приводного валу, об/хв;

τ в – час повернення каретки в попередній стан і закріплення порції хліба, с.

Процент відходів хліба при нарізанні його на скибочки визначається із виразу:

,

де m1- маса якісно нарізаних шматочків хліба.

Корисна потужність машини визначається за формулою:

Nкор.=Nзаг.-Nх.х.,

де Nзаг – потужність електродвигуна при роботі машини при навантаженні, кВт;

Nх.х - потужність електродвигуна при роботі на холостому ходу, кВт

Питомі витрати енергії Р на процес нарізання визначається по формулі:

, де

Т – час, витрачений на нарізання хліба, с

Т = τ зн

Коефіцієнт корисної дії машин визначається за формулою:

η =

Результати дослідних даних і розрахунків заносять до журналу спостережень.

Оформлення звіту про проведену роботу.

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих машин (оформлені у вигляді таблиці); заповнений журнал спостережень; кінематичні схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; схему прив’язки; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

1. Як регулюється товщина нарізки хліба в машині МРХ-200?

2. Як відбувається переривчаста подача хліба в зону нарізання?

3. Які в машині МРХ-200 є блокуючи пристрої і їх призначення?

4. Призначення гальм у хліборізці?

5. Як виконується загострення ножа в машині МРХ-200?

6. Який рух виконує лоток в машині МРГ-300А?

7. Як регулюється товщина нарізки продукту в машині МРГ-300А?

8. Правила безпечної експлуатації машин для нарізання хліба та гастрономічних продуктів.

9. Принципова будова машини МРГУ-370

10. Як забезпечується необхідна товщина нарізки в машинах МРГ-300А та МРГУ-370?

Журнал результатів досліджень до роботи №9

 

Тип машини____________________________________________

 

Продукт ________________________________________________

Дата досліджень “__”_______________ 20_ _ р.

 

№ п/п Показники Умовні поз-начення Одиниці виміру Дослідні дані Розрахункові дані
           
  Межі регулювання товщини нарізаних скибочок   м    
  Товщина нарізаних скибочок h м    
  Довжина нарізаної порції хліба l м    
  Максимальний розмір відрізаної скибочки. l1 м    
  Маса нарізаної порції хліба m кг    
  Маса якісно нарізаних скибочок хліба m1 кг    
  Процент відходів q %    
  Час: подачі хліба до ножа нарізання хліба повернення каретки в початкове положення і закріплення порції хліба   tз tн tп     с с с    
  Потужність, що споживається електродвигуном при роботі машини на холостому ході Nxx кВтс    
  Потужність, що споживається електродвигуном при нарізанні хліба Nзаг кВт    
  Корисна потужність Nкор кВт    
  Питомі затрати енергії   Р кВтгод/ кг    
  Коефіцієнт корисної дії машини η      

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №10

 

Тема: Збивальні машини

Мета роботи:

- вивчити будову і принцип роботи машин і механізмів для збивання продуктів;

- придбати навики їх експлуатації;

- провести порівняльний аналіз вивчених типів машин і механізмів для збивання продуктів

Матеріальне забезпечення: машина для збивання продуктів МВ-6, МВ-35М, коктелезбивач “Воронеж”, змінний механізм МВП-ІІ-1. Інструкції, паспорти, каталоги і плакати існуючих типів машин та змінних механізмів для збивання продуктів.

 

Література:

1. Л1 - с.386-408.

2. Паспорта на існуючі види машин.

 

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Призначення збивальних машин і механізмів.

2. Якими збивачами комплектуються збивальні машини?

3. Який рух виконує збивач в збивальній машині?

4. Призначення коктейлезбивалок.

 

Порядок виконання роботи:

І. Ознайомитися з конструкцією і принципом роботи збивальних машин МВ-6, МВ-35М, коктелезбивача “Воронеж”, змінного механізму МС 4-7-8-20. Вивчити будову збивальних машин та змінних механізмів шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів на яких представлені плани і розрізи.

2. Виконати частковий розбір збивальних машин і вивчити конструкцію і призначення окремих вузлів і деталей:

- вивчити конструкцію робочого бачка. Звернути увагу на кріплення бачка і будову механізму його підняття;

- вивчити комплектність машин змінними збивачами і їх призначення. Звернути увагу на кріплення збивача на вертикальному валі;

- вивчити приводи машин. Звернути увагу на їх конструкцію, що забезпечує регулювання швидкості збивача (конструкцію варіатора, коробки швидкостей). Знайти планетарний механізм і вивчити його конструкцію;

3. Підготувати збивальну машину до роботи, зібравши її відповідно з інструкцією по експлуатації.

4. Після дозволу викладача виконати дослідження роботи машини на холостому ході при різній частоті збивача. Визначити частоту обертання робочого органу, вияснити як вона змінюється.

5. Ознайомитися з правилами санітарного обробітку машин.

6. Вивчити будову і правила експлуатації коктейлезбивача типу “Воронеж 2” і виконати технологічний процес приготування молочного коктейлю:

- підготувати необхідний продукт. Налити в стакан машини 240г охолодженого молока, 60г морозива і 60мл сиропу:

- встановити стакан на нижній скобі, підводячи його верхній край під видовжений кінець валу і верхню скобу з пусковим ричагом. При цьому верхній край стакана нажимає на ричаг і включає електродвигун. засікти час приготування коктейлю;

- через 30с зняти стакан і визначити густину коктейлю. В момент зняття стакану електродвигун автоматично відключається;

- не змінюючи швидкості обертання валу збивача приготувати коктейль з часом приготування відповідно 60, 90 і 120с і визначити його густину;

- визначити частоту обертання робочого органу і звернути увагу як вона впливає на якість приготованого продукту.

7. Провести санітарний обробіток коктейлезбивалки.

 

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих машин (оформлені у вигляді таблиці), розрахунок питомих показників, необхідних для проведення порівняльного аналізу; кінематичні схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; схема прив’язки; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

1. В чому відмінність машин МВ-35М від МВ-6?

2. Як регулюється частота обертання збивача в збивальних машинах?

3. Як кріпляться збивачі в збивальних машинах?

4. Який зазор повинен бути між збивачем і дном бачка?

5. Скільки швидкостей має коктейлезбивач “Воронеж”?

6. Як кріпляться стакани в коктейлезбивачі “Воронеж”?

7. Правила безпечної експлуатації збивальних машин і механізмів (підготовка до роботи, санітарний обробіток, зберігання комплектуючих робочих органів і змінних механізмів).

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №11

 

Тема: Машини для протирання продуктів

Мета роботи:

- вивчити будову і принцип роботи машин і механізмів для протирання продуктів;

- придбати навики їх експлуатації;

- провести порівняльний аналіз вивчених типів машин і механізмів для протирання продуктів

 

Матеріальне забезпечення: машина для протирання продуктів МП-800, змінні механізми МУ-1000, МС 4-7-8-20, МС 7-10-160 в комплекті із змінними робочими органами. Інструкції, паспорти, каталоги і плакати існуючих типів машин та змінних механізмів для протирання продуктів.

 

Література:

1. Л1 - с.198-207.

2. Паспорта на існуючі види машин.

 

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Яка технологічна задача була поставлена при створенні протиральних машин?

2. Вимоги до проведення процесу протирання.

3. Вимоги до сировини, яка поступає на протирання.

4. Вимоги до якості протертого продукту.

5. Машини та змінні механізми за допомогою яких виконується протирання варених продуктів. Який принцип подрібнення покладений в основу їх роботи.

6. Робочі органи протиральних машин. Особливості їх будови.

 

Порядок виконання роботи:

 

1. Ознайомитися з існуючими машинами та змінними механізмами для протирання продуктів (протиральна машина МП-800, протирально-різальна машина МУ-1000, протиральні механізми МС7-10-160 і МС4-7-8-20. Вивчити будову машин шляхом безпосереднього їх огляду, знайомства з наявними в лабораторії окремими елементами і вузлами, а також за допомогою інструкцій, паспортів і плакатів на яких представлені плани і розрізи протиральна машин.

2. Освоїти порядок підготування машин і змінних механізмів до роботи, ознайомитися із рекомендованим поєднанням змінних робочих органів в залежності від продукту, що протирається. Ознайомитися із вимогами до процесу протирання і якості протертого продукту, правилами догляду і техніки безпечної експлуатації машин і механізмів.

3. Розібрати машину МП-800, вивчити конструкцію та призначення окремих вузлів і деталей. Звернути увагу на особливості привода, який має реверсивний електродвигун. Ознайомитися із комплектом сит і їх використанням. Вивчити будову робочих органів. Розібратися із системою регулювання зазору між нерухомим ситом і ротором за допомогою стакана. Звернути увагу на особливості роботи даної машини при протиранні кісточкових плодів. Зібрати машині і дослідити її роботу на холостому ході.

4. Вивчити будову та конструктивні особливості змінних механізмів для протирання продуктів. Розглянути їх робочі органи. Зібрати протиральний механізм і опробувати його на холостому ході.

 

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих машин (оформлені у вигляді таблиці), розрахунок питомих показників, необхідних для порівняльного аналізу; кінематичні схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; схему прив’язки; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

1. Робочі органи протиральних машин. Особливості їх будови.

2. Чому робочий інструмент для протирання кісточкових плодів складається із дох частин?

3. Призначення скидача і в яких машинах він використовується.

4. Якими ситами комплектуються протиральні машини і коли вони використовуються?

5. Із яких основних вузлів і механізмів складається протиральна машина МП-800? Чому в ній використовується реверсивний електродвигун?

6. Принцип роботи машини МП-800.

7. Особливості будови змінних механізмів.

8. Правила безпечної експлуатації протиральних машин і механізмів (підготовка до роботи, санітарний обробіток, зберігання комплектуючих робочих органів і змінних механізмів).

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №12

 

Тема: Ваговимірювальне обладнання

Мета роботи:

- вивчити будову, конструктивні особливості і принцип дії різних типів вагів;

- придбати навики їх експлуатації;

 

Матеріальне забезпечення: Ваги настільні і напідложні пересувні; набір гир зразкових і загального призначення. Інструкції, каталоги і плакати існуючих типів вагів та наборів гир.

 

Література:

1. Л2 – с.217-234

2. Л3- с.3-33

3. Л4 – с.85-97

4. ГОСТ 8.453-82.Весы для статистического взвешивания. Методы и средства поверки.

5. Плакати вагів різної конструкції і призначення.

 

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Класифікація ваговимірювального обладнання.

2. Позначення вагів.

3. Класифікація гир і їх призначення.

4. Основні частини і деталі вагів.

 

Порядок виконання роботи:

На підприємствах громадського харчування найбільш часто використовуються настільні циферблатні та платформові пересувні (товарні) ваги. Крім того, зараз значно збільшується використання настільних електронних вагів.

Вивчення будови і правил експлуатації настільних

циферблатних вагів.

1.Вивчити будову настільних циферблатних вагів на прикладі вагів РН-10Ц13. Результати вивчення будови вагів слід занести до таблиці 1

 

 

Таблиця 1. Основні частини настільних циферблатних вагів.

№ п/п Назва основної частини вагів Призначення
1. Важільна система -головний важіль -вантажний і гирьовийважелі -квадранти  
2. Площадка вантажна і гирьова  
3. Заспокоювач коливань  
4. Тарувальна камера  
5. Циферблатний покажчик  
6. Гвинтові ніжки  
7. Ізолір  
8. Станина  

2. Навчитися установлювати і регулювати ваги.

2.1. Установити ваги на рівному столі чи прилавкові стандартної висоти (h=800м), щоб циферблат знаходився на рівні зору продавця і покупця.

2.2.Вивести ваги в горизонтальне положення по рідинному рівню, користуючись гвинтовими ніжками і зафіксувавши їх контргайками.

2.3.Провести тарування вагів для їх зрівноваження.

Відрегулювати кількість коливань стрілки з допомогою заспокоювача коливань. Нормальним станом заспокоювача коливань вважається такий, коли стрілка вагів, що виведена із стану спокою зупиняється після 3-5 повільних коливань.

3. Вивчити правила і прийоми перевірки вагів. Звернути увагу на проведення операцій по перевірці вагів, що можливі в умовах громадського харчування.

3.1. Провести зовнішній огляд вагів. При технічному огляді зібраних ваг перевіряють: зовнішню обробку, відповідність габаритів, розмірів, якість виготовлення деталей і покриття, відповідність вимогам технічної документації. Також установлюють наявність товарного знаку заводу-виготовлювача, позначення марки ваг і року випуску, найменшу межу зважування, клас точності, наявність пломб.

3.2. Провести випробовування. Випробовування вагів починають з перевірки взаємодії їх частин. Потім перевіряють надійність дії заспокоювача коливань. Для цього механізм заспокоювача установлюють в положення найбільшого гальмування. При цьому стрілка вагів виведена із стану спокою, повинна плавно, баз коливань вирнутися у вихідне положення. Після цього заспокоювач вертають в робочий стан (3-5коливань стрілки). Чутливість рівня перевіряють підводячи під дві ніжки (з боку довгої сторони) пластинок товщиною 1мм. При цьому повітряна кулька повинна зміститися не менше, ніж на 1мм.

4. Навчитися зважувати вантажі.

5. Ознайомитися з технічними характеристиками вагів.

 

Вивчення будови і правил експлуатації платформових пересувних (сотенних, товарних) вагів

 

1.Вивчити будову пересувних вагів за зразками з допомогою паспортів і наочних посібників, що знаходяться в лабораторії. Результати вивчення будови слід оформити у вигляді таблиці 2.

 

Таблиця 2. Основні частини платформових пересувних (сотенних) вагів.

 

№п/п Назва основної частини вагів Призначення
1. Платформа з огорожею і стійками  
2. Рама  
3. Важільний механізм: - великий підплатформовий важіль - малий підплатформовий важіль - передаточний важіль - тяга - опорні призми - вантажопідйомні призми - серга  
4. Колонка  
5. Шкально-коромисловий показчик  
6. Арретир  

 

3. Вивчити правила установки вагів на робочому місці і проведення технічної перевірки.

3.1. Зовнішній огляд провести аналогічно до настольних вагів.

3.2. Ознайомитися з правилами проведенням і провести по можливості випробовування вагів. Перевіритив взаємодію їх частин, впевнитися в працездатності арретира, таровочного пристрою.

1. Навчитися зважувати вантажі.

2. Ознайомитися з технічними характеристиками вагів.

 

Вивчення будови і правил експлуатації електронних вагів.

1. Вивчити будову електронних вагів і рееструючого пристрою по зразках за допомогою посібників по експлуатації, довідників. Ознайомитися з принципом роботи вагів.

2. Установити ваги на робочому місці і підготовити комплекс до роботи. Ваги установлюють по рівню на рівному столі чи прилавкові, що не піддаються вібрації, чи іншим діям (потік повітря від вентиляторів, струс від роботи холодильноїмашини і т.п.). Приєднують, якщо є, реєструвальний пристій РП-3

3. Навчитися зважувати на електронних вагах.

4. Вивчити правила технічнї перевірки елетронних вагів.

 

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, технічні характеристики існуючих типів вагів; схеми та ескізи окремих вузлів та деталей; висновки за результатами роботи.

Контрольні питання:

5. Будова і правила експлуатації настільних циферблатних вагів.

6. Основні частини і деталі настільних циферблатних вагів та їх призначення.

7. Будова і правила експлуатації платформових пересувних вагів.

8. Основні частини платформових пересувних (сотенних)вагів, їх призначення.

9. Будова і правила експлуатації електронних вагів.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №13

 

Тема: Касове обладнання

Мета роботи:

- вивчити будову, конструктивні особливості, принцип дії, правила експлуатації різних типів електронних контрольно-касових машин;

- придбати навики їх експлуатації.

 

Матеріальне забезпечення: Зразки касових машин. Посібники по експлуатації касових машин. Норми технічного оснащення магазинів споживчої кооперації

Література:

1. Л2 – с.254-274

2. Л3 – с.33-62

3. Л4 – с.97-111

 

 

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Яке значення має застосування електронних контрольно-касових апаратів у торгівлі?

2. Приведіть класифікацію ЕККА.

3. Які основні функції ЕККА?

4. Яка інформація зберігається у фіскальній пам’яті ЕККА?

5. Яка інформація зберігається в оперативній пам’яті ЕККА?

6. Яких правил безпечної експлуатації касових апаратів слід дотримуватися?

7. Порядок проведення роботи.

Порядок виконання роботи:

 

1. З допомогою інструкцій по експлуатації та технічного опису вивчити будову електронного контрольно-касового апарату (ЕККА). Для вияснення функціональної взаємодії основних вузлів ЕККА треба накреслити її блок-схему і ескіз блоку клавіатури з надписами призначення кожної клавіші. Результати вивчення будови і функцій основних блоків та пристроїв слід оформити у вигляді таблиці1.

 

Таблиця 1. Основні блоки і пристрої електронних контрольно-касових апаратів.

№ п/п Назва блоку чи пристрою Призначення
1. Блок управління  
2. Блок клавіатури  
3. Блок друку  
4. Блок індикації  
5. Блок фіскальної пам’яті  
6. Блок живлення  
7. Замикаючі механізми  
8. Грошовий ящик (сейф)  
9. Інше  

2. Роботу на ЕККА проводять у такій послідовності:

1. Заправляють чекову і контрольну стрічки.

2. Вмикають апарат за допомогою клавіші “мережа”.

3. Багаторазовим натискуванням клавіші “РF”заводять чекову стрічку під ніж, а контрольну натягують. Якщо під час роботи одна з стрічок закінчилася, то дія апарату блокується, а на індикаторі з’являється підказуючий символ “РF”.

4. Перевірка технічного стану апарату. Проводять як для перевірки працездатності апарату вцілому, так і окремих його вузлів. Для цього режимний перемикач з допомогою клавіші “Z” установлюють у положення “OFF”, натискають клавішу “ОО” –апарат переходить у тестовий режим.

5. Робота у режимі касира. Установлюють ключ “Р” у замок і переводять у положення “Р”. Водять пароль (напр..”ШШШ”). Друкується заголовок чеку (кліше). Можливі такі варіанти оформлення чека:

Ціну товару (блюда, напитку, покупних товарів і т.п.) набирають за допомогою цифрових клавіш. Для цього клавішами (0)-(9) реєструють покупку, потім натискують клавішу відповідного відділу \1-9\. При цьому враховують місце десяткового знаку, спостерігаючи за індикацією. Якщо покупець здійснює декілька покупок, то введення інформації повторюють необхідну кількість разів. Якщо необхідно помножити ціну на якесь певне число (з урахуванням місця десяткового знаку на індикаторі), натискують клавішу “Х”, потім набирають ціну товару і натискують клавішу необхідного відділу. Після цього підраховують загальну суму натисканням клавіші “ОПЛ”.

Якщо ж покупець вносить в касу гроші з надлишком, то після набору відділу натискують клавішу “ПСМ”(попередній підсумок), набирають внесену суму грошей і натискують клавішу “ОПЛ”. На чекові друкується вся інформація з реєстрацією суми задачі.

Якщо товар запрограмований у таблицях, то на цифровій клавіатурі набирають номер коду товару (десятковий знак на індикаторі ігнорується) і натискується клавіша “КОД ТОВ”. Коли ж реєструється покупка декількох одиниць або долей одиниць, то спочатку набирають цю інформацію (з урахуванням десяткового знаку), натискують послідовно клавіші “Х” та “ОПЛ”. Далі діють згідно пункту 5.1.

У випадку частого попиту на продукцію вузького асортименту (наприклад, сметана, пиво) можливе програмування відділу як товар. При цьому необхідно ввести інформацію про кількість продукції, натиснувши клавішу “Х” 9 за необхідність повторення суми) та клавішу реєстру відділу. Друкується чек. Якщо випадково на цифровій клавіатурі набрана невірна інформація, то корекцію здійснюють за допомогою клавіші “С”. У разі анулювання інформації у межах незакінченого чеку користуються клавішею “ ” – “Повернення товару”.

6. Режим “Вивід звітів” – ключ “Х” у замку установлюють у положення “Х” і вибирають під режим звіту.

Натиснувши клавішу “П1” вибирають під режим звіту пам’яті. На чековій стрічці друкують:

– звіт про оборот по кожному товару (номер, кількість, оборот, загальна сума);

– по відділам;

– по групах товарів;

– по налогах;

– кожного касира (прізвище), кількість покупців, що обслужені; сума обороту товару і т.п.;

– друкуються назви і ціни продуктів з номерами 0-99;

– друкуються назви і ціни продуктів з номерами, що занесені у відділи 1-9.

Натиснувши клавішу “П2” вибирають підрежим звіту фінансової пам’яті.

7. Режим “Вивід звітів з наступним обнулінням апарата”. Ключ “Z” у замку переміщують у положення ”Z”. Режим вибирається натискуванням клавіші “П1”. Звіт апарату у цьому режимі аналогіч6ний режиму звіту пам’яті. Після виводу звітів на стрічку натискуванням клавіші “ОО” відбувається обнуління сумуючих регістрів.

 

 

Вивчення послідовності роботи контролера-касира.

На діючих касових апаратах провести операції, що імітують роботу контролера- касира.

На початку роботи перевіряють наявність чекової і контрольної стрічок і отримують 2-3 нульових чеки (без позначення сум), перевіряють чіткість друкування символів, правильність встановлення дати і часу. Всі нульові чеки в кінці роботи залучаються до денного звіту (журнал використання ЕККА).

За допомогою клавіші “ВН” вносять інформацію про вкладені “розмінні гроші” (20-30 грн.)

При проведенні реєстрації операцій продажу касир зобов’язаний:

- ввести відповідні грошові суми в ЕККА;

- за показниками індикатора ЕККА визначити загальну суму продажу і назвати її покупцю;

- отримати від покупця гроші за товар;

- провести операцію закриття чека в ЕККА і роздрукувати його;

- назвати покупцю суму задачі і видати її разом з чеком і придбаним товаром.

Сума готівки за реалізовані товари (харчові продукти і покупні товари) повинна відповідати сумі, зазначеній в поточному звіті (в режимі “Х”), з урахуванням сум службового внесення або службової видачі готівки через ЕККА.

В кінці зміни касир з допомогою ключа “Z” переходить до виводу звіту НЕЕА з обнулінням.

За допомогою клавіші П2 провести операцію “інкасація”.

Оформлення звіту про проведену роботу

Звіт повинен відображати назву роботи, ціль, коротку характеристику ходу роботи, Оформлені у вигляді таблиці показники, що характеризують роботу ЕККА; висновки за результатами роботи.

 

Контрольні питання:

1. Назвіть основні блоки ЕККА.

2. Як отримати звіт оперативної пам’яті ЕККА?

3. Яка послідовність операцій при визначенні здачі покупцеві на ЕККА?

4. З якою метою і як здійснюються програмування коду і ціни продуктів в оперативній пам’яті апарату?

5. Як одержати звітну відомість на електронних контрольно-касових апаратах?

6. У якій послідовності на ЕККА проводяться операції “Початок зміни”?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №14

 

Тема: Підйомно-транспортне обладнання.

Мета роботи:

- вивчити будову, конструктивні особливості основних видів підйомно-транспортного обладнання;

- ознайомитися з техніко-експлуатаційними характеристиками, правилами експлуатації.

 

Матеріальне забезпечення: Засоби механізації вантажно-розвантажувальних робіт на оптових торгових базах. Каталог ч.І, ІІ, ІІІ. Средства механизации работ для плодоовощехранилищ и перерабатывающих предприятий плодоовощных заготовок. Торгово-технологічне обладнання та інвентар для ринків, Каталог.

Інструкції, каталоги і плакати існуючих типів підйомно-транспортного обладнання.

Література:

1. Л2- с.106-123

2. Л3- с.62-197

3. Л4-с.129-169

4. Інструкції, каталоги і плакати існуючих типів підйомно-транспортного обладнання.

 

Контрольні питання на допуск до лабораторної роботи:

1. Яке значення має підйомно-транспортне обладнання в здійсненні технологічних процесів?

2. Класифікація підйомно-транспортного обладнання.

3. Які механізми відносяться до обладнання безперервної дії?

4. Перерахуйте основні вимоги, що пред’являються до підйомно-транспортного обладнання.

5. Показники, які характеризують роботу підйомно-транспортного обладнання.

 

Порядок виконання роботи:

 

1. Ознайомитися з видами підйомно-транспортного обладнання, вивчити їх призначення та область застосування. Визначитися які види підйомно-транспортного обладнання використовуються в громадському харчуванні.

2. Ознайомитися з технічними характеристиками та будовою вантажопідйомного обладнання, що використовується на підприємствах громадського харчування. Звернути увагу на використання вантажних ліфтів.

3. Ознайомитися з основними видами вантажно-розвантажувальних і штабелювальних машин та установками, які можуть використовуватися при проведенні робіт в складських приміщеннях підприємств харчування.

4. Ознайомитися з технічною характеристикою та будовою транспортуючих машин та пристроїв, які використовуються на підприємствах громадського харчування для

- виконання складських робіт

- внутрішньо- та міжцехове переміщення продукції та сировини

- обладнання, що входить до складу ліній комплектації та видачі обідів

5. Вивчити техніко-експлуатаційні показники окремих підйомно-транспортних машин.

Результати роботи слід оформити у вигляді таблиці1.

 

Таблиця 1. Результати вивчення підйомно-траспортного

обладнання.

 

№ п/п Групи та види обладнання Призначення та область застосування техніко-експлуатаційні показники
       

 

6. Використовуючи дані таблиці 1, зробити висновки про механізми з кращими і гіршими показниками. Для цього провести розрахунки таких параметрів:

Величина роботи (Рц), що може виконати механізм, приведена до 1грн. його ціни (в кг.м/грн.):

Рц = ,

де: Вп – вантажопідйомність механізму, кг;

в – максимальна висота підйому вантажу, м;

Ц – ціна механізму, грн..;

Величина роботи (Рм), що може виконати механізм, приведена до 1кг його маси (кг.м/кг):

Рм = ,

де: М – маса механізму, кг.

Питома вантажопідйомність механізму (Впп), тобто скільки кілограм власної маси механізму приходиться на 1кг вантажу, що він може підняти:

Впп = ,






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.