Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 2. Контрольно-касове обладнання






ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ:

1. Призначення, кла­си­фі­ка­ція та ін­де­к­са­ція кон­т­ро­ль­но-­ка­со­во­го об­ла­д­нан­ня.

2. Принципова бу­до­ва та ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ос­но­в­них ву­з­лів кон­т­ро­ль­но-­ка­со­вих ма­шин.

Література: 3.с. 254-274.

Вивчаючи тему треба звернути увагу на значення механізації розрахунково-касових операцій в громадському харчуванні, та на торгово-експлуатаційні вимоги, що висуваються до касового облад­нання.

1. Призначення, кла­си­фі­ка­ція та ін­де­к­са­ція кон­т­ро­ль­но-­ка­со­во­го об­ла­д­нан­ня.

Електронні контрольно-касові апарати (ЕККА) – це електричні пристрої, які призначені для реєстрації касових операцій, збору, зберігання, видачі фінансової та іншої інформації.

Для забезпечення цих вимог ЕККА повинні відповідати наступним вимогам:

- касовий апарат повинен забезпечувати фіскальні функції;

- вся інформація, яка зберігається у фіскальній пам’яті повинні надійно захищатися;

- надійність апарата;

- електробезпечність, електромагнітна сумісність;

- екологічність.

Державний реєстр нараховує більше 120 моделей ЕККА, які розподілено на 7 груп в залежності від функціональних можливостей:

1. Автономні стаціонарні електронно-касові апарати;

2. Портативні електронні контрольно-касові апарати;

3. Системні електронні контрольно-касові апарати;

4. Електронні контрольно-касові реєстратори;

5. Компюторно-касові системи;

6. Спеціалізовані апарати для АЗС;

7. Електронні таксометри.

 

Рис. 2.1. ЕККА „SAMSUNG ЕR_350F UА”

 

Рис.2.2. ЕККА „КРОХА”

Рис. 2.3. ЕККА „ГНОМ”

 

2. Принципова бу­до­ва та ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ос­но­в­них ву­з­лів кон­т­ро­ль­но-­ка­со­вих ма­шин.

 

Функціональна схема ЕККА

Питання для самоперевірки

1. Чому на підприємствах повинні використовуватись електронні касові апарати і які?

2. Перелічіть основні вузли електронних касових апаратів.

3. Які підприємства громадського харчування можуть не використо­вувати касові апарати?

4. Послідовність роботи на касових апаратах.

Тема 3. Підйомно-транспортне обладнання

ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ:

1. Класифікація підйомно-транспортного обладнання.

2. Навантажувально-розвантажувальні машини та механізми.

3. Вантажопідйомні машини та механізми.

4. Транспортуючі машини та установки.

Література: 2. с. 62-110, 3. с. 106-122.

При вивченні теми треба звернути увагу на важливість механі­зації переміщення вантажів на підприємствах громадського харчуван­ня, а також на класифікації підйомно-транспортного обладнання. Треба засвоїти принципову будову окремих видів вантажно-розвантажувальних, вантажопідйомних та транспортуючих машин, які викорис­товуються на підприємствах громадського харчування. Звернути увагу на особливості їх використання та експлуатації.

ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ:

1. Класифікація підйомно-транспортного обладнання.

Підйомно-транспортне устаткування за принципом роботи поділяють на обладнання періодичної та безперервної дії, за напрямком переміщення вантажів – на механізми горизонтального, вертикального та змішаного переміщення.

Механізми періодичної дії поділяють на підйомники та засоби малої механізації (талі, лебідки, тельфери).

До механізмів безперервної дії відносяться транспортери (контейнери) різних систем.

2.Навантажувально-розвантажувальні машини та механізми.

Донавантажувально-розвантажувального обладнання відносять ручні теліжки, вирівнювальні площадки, самохідні теліжки. Дані машини та механізми призначені для навантаження, розвантаження та транспортування вантажів всередині виробничих та складських приміщень.

 

 

 

 

Рис.3.1. Ручні теліжки фірми Caddie (Франція)

 

3. Вантажопідйомні машини та механізми.

До вантажопідйомних машин та механізмів відносять ліфти, лебідки, талі та тельфери.

Лебідки – призначені для піднімання вантажів гнучким тяговим органом. Лебідки бувають з ручним або електричним приводом.

Талі і тельфери – використовуються для вертикального і горизонтального переміщення вантажів.

Ліфти - використовують для вертикального або сильно нахиленого переміщення вантажів на платформах або кабінах. Вони рухаються по напрямним.

4. Транспортуючі машини та установки.

Транспортери призначені для безперервного горизонтального переміщення вантажів. Розрізняють транспортери з гнучким тяговим органом, або без тягового органу.

До транспортерів з гнучким тяговим органом відносять стрічкові, пластинчасті та скребкові транспортери; до транспортерів без тягового органу відносять –роликові транспортери (рольганги), гвинтові транспортери.

Питання для самоперевірки

1. За якими ознаками класифікується підйомно-транспортне обладнання?

2. Основні представники вантажно-розвантажу вальних машин, що вико-ристовуються на підприємствах громадського харчування.

3. Особливості будови та експлуатації електроштабелерів.

4. Будова ліфтів та особливості їх використання.

5. Чим відрізняються конвеєри від транспортерів?

6. Вантажні візки, маркіровка.

 

Тема 4. Механізовані лінії обробки продуктів, торгові та технологічні автомати

ЗМІСТОВНІ МОДУЛІ:

1. Комплексна ме­ха­ні­за­ція тех­но­ло­гі­ч­них про­це­сів в гро­мад­сь­ко­му хар­чу­ван­ні.

Література: 2. с. 111-148, 5. с.4-85.

Вивчаючи тему треба звернути увагу на основні напрямки механізації приготування напівфабрикатів, а також на структурні схеми поточно-механізоааних ліній для переробки картоплі та ово­чів, м'яса, риби та ін. Звернути увагу на будову технологічних автоматів. З'ясувати місце торгових автоматів на підприємствах громадського харчування. Класифікація і їх індексація.

1. Комплексна ме­ха­ні­за­ція тех­но­ло­гі­ч­них про­це­сів в гро­мад­сь­ко­му хар­чу­ван­ні.

На підприємствах харчування широко використовують лінії комплектації та видачі продукції (рис.4.1).

 

 

 

Рис. 4.1. Лінія „Modulfree” (Італія)

Лінії комплектації та роздачі обідів класифікують за наступними ознаками: за ступенем механізації, за конструктивними особливостями та асортиментом реалізуємої продукції.

За ступенем механізації лінії комплектації та видачі ділять на немеханізовані, механізовані та автоматичні.

За конструктивними особливостями – лінії комплектації поділяють на шість груп: немеханізовані –стаціонарні, пересувні та комбіновані; механізовані - періодичної та безперервної дії а також разові.

Питання для самоперевірки

1. Дати визначення механізації, комплексної механізації та авто­матизації технологічних процесів.

2. Особливості будови технологічних ліній.

3. Будова лінії ЛСК-800.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА (обов’язкове виконання для допуску до модульного контролю).

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

На лабораторних заняттях студент повинен:

- навчитися практично застосовувати теоретичні знання;

- вивчити обладнання (будову, правила технічного і технологічного обслуговування);

- вивчити будову і принцип роботи контрольно-вимірювальних при­ладів і навчитися практично їх використовувати;

- оволодіти технікою експерименту;

- навчитися проводити аналіз питомих показників і підбирати необ­хідне для проведення технологічного процесу обладнання;

- узагальнити та чітко оформити результати роботи.

Лабораторія повинна бути забезпечена або оснащена обладнанням основних типів, що випускаються промисловістю, окремими вузлами та деталями машин, необхідними контрольно-вимірювальними приладами, необхідними наочними посібниками (проспекти, схеми, макети), комп­лектом різноманітних інструментів для розбирання та послідуючого збирання машин, для вимірювання геометричних розмірів окремих вузлів та деталей, а також відеофільмами і відповідною проекційною апаратурою. Для підвищення ефективності проведення занять у лабо­раторії необхідно, щоб кожна лабораторна робота виконувалася на окремому стенді (робочому місці), яке повинно бути виконано у від­повідності з вимогами безпечної експлуатації електроустановок і окремих видів обладнання, що входять у комплект стенду.

Перед початком першого лабораторного заняття викладач проводить інструктаж з питань охорони праці, знайомить із правилами роботи з окремими приладами та обладнанням, заходами пожежної профілактики і правилами санітарії та гігієни при роботі з харчовими продуктами. Інструктаж регіструється в спеціальному журналі, в якому студенти та викладач ставлять свої підписи.

До кожною новою заняття студенти готуються самостійно в позаурочний час. Для цього вони повинні вивчити теоретичний матеріал і методику проведення роботи та підготувати зошит для лабораторних робіт, в якому повинні бути вказані назва і мета роботи, занесені необхідні розрахункові формули, таблиці.

Допуск студентів до проведення роботи виконується викладачем після перевірки їх підготовленості до заняття та інструктажу по безпечних методах роботи на стенді.

Послідовність виконання лабораторної роботи повинна бути у відповідності з методикою проведення роботи. Включати стенд і обладнання для проведення експерименту можна після дозволу викладача і тільки в його присутності або в присутності лаборанта. Результати експерименту і необхідні розрахунки заносять до зошита, креслять необхідні діаграми та схеми, будують графіки, оформляють необхідні таблиці та висновки. Повністю оформлений звіт по виконаній лабораторній роботі студент повинен здати в день її виконання. Без оформленого звіту і здачі роботи викладачу студент не допускається до виконання наступної роботи.

Під час виконання лабораторної роботи не можна залишати без нагляду обладнання, яке працює. При виявленні несправностей у машинах і приладах необхідно їх негайно виключити і повідомити про це викладача.

Після закінчення роботи студент повинен привести своє робоче місце в належний порядок.

 

 

МОДУЛЬ 1. Розділ “Механічне обладнання”






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.