Порядок і зміст роботи командира взводу з організації наступального бою.

Організація наступу полягає в:

- з’ясуванні завдання,

-вказівках щодо підготовки взводу до його виконання,

-оцінці обстановки,

-прийнятті рішення з оформленням його на карті

-проведенні рекогносцировки;

-відданні бойового наказу,

-організації взаємодії, всебічного забезпечення дій і управління.

Під час з’ясування завдання командир взводу повинен зрозуміти мету майбутніх дій і завдання роти: (при наступі з ходу – маршрут висування, вихідний пункт, пункт розгортання в ротні та взводні колони, місця посадки особового складу десантом на танки (механізованих підрозділів на автомобілі), рубіж безпечного віддалення, рубіж спішування для механізованої роти, яка атакує в пішому порядку, рубіж переходу в атаку і час проходження пунктів; засоби посилення; найближче завдання і напрямок продовження наступу, хто підтримує; при наступі з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію і час її зайняття, засоби посилення, найближче завдання і напрямок продовження наступу, хто підтримує:

з а в д а н н я в з в о д у (місце взводу в бойовому порядку роти, вихідну позицію і час її зайняття (при наступі з безпосереднього зіткнення з противником), рубіж переходу в атаку і спішування (при атаці в пішому порядку), засоби посилення, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу);

об’єкти (цілі) на напрямку наступу взводу, які вражаються засобами старших командирів;

з а в д а н н я с у с і д і в (рубіж переходу в атаку і спішування (при наступі з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію), об’єкт атаки і напрямок продовження наступу) і порядок взаємодії з ними;

час готовності до виконання завдання, доповіді рішення і роботи на місцевості.

У результаті з’ясування завдання командир взводу робить висновки, в яких визначає зміст бойового завдання: на знищенні яких об’єктів і цілей зосередити зусилля взводу і доданих засобів; бойовий порядок під час здійснення атаки переднього краю і наступу в глибині оборони противника; час на підготовку до наступу.

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити: противника (склад, положення і можливий характер його дій, місця розташування його вогневих засобів перед фронтом наступу і на флангах і можливий їх маневр), стан, забезпеченість і можливості взводу і доданих підрозділів (вогневих засобів); склад, положення і характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні і маскувальні властивості, вигідні підступи до переднього краю противника, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню. Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, доби й їх вплив на підготовку і ведення наступу.

У рішенні командир взводу визначає: порядок і способи знищення противника в об’єкті атаки (якого противника, де і коли знищити, із вказанням порядку його ураження вогнем штатного озброєння, доданих вогневих засобів і діями взводу); побудову бойового порядку; завдання відділенням (танкам), доданим підрозділам (вогневим засобам), організація управління.

Рішення командир взводу оформляє на робочій карті, де відображається: накреслення траншей і ходів сполучення в районі оборони противника, розташування його вогневих засобів перед фронтом наступу взводу і на його флангах на глибину бойового завдання взводу, можливий характер дій противника; вихідна позиція взводу, об’єкт атаки і цілі, на знищенні яких необхідно зосередити зусилля взводу; цілі, які уражаються засобами старших командирів, місце і номер проходу в мінно-вибуховому загородженні, а під час наступу з ходу – пункт розгортання у взводні колони, рубіж переходу в атаку і рубіж спішування (при проведенні атаки в пішому порядку).

Під час рекогносцировки командир взводу вивчає місцевість, орієнтує підлеглих та уточнює: накреслення переднього краю оборони противника і розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень, перешкод, а також цілі, які уражаються засобами старшого командира; бойові завдання відділень (танків) і доданих вогневих засобів; рубіжпереходу в атаку і безпечного віддалення; місця проходів у загородженнях і переходів через перешкодий їх позначення, місця навішування на танки каткових мінних тралів. Під час наступу зходу, крім того, уточнює маршрут висування, рубежі розгортання, місця посадки десантом на танки і спішування, а під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію (ділянку траншеї, окопи) для наступу, маршрути виходу БМП (БТР) до взводу (відділення), місця для пропуску танків та їх позначення.

У рекогносцировці, як правило, беруть участь командири відділень (танків), а іноді і механіки-водії (водії) БМП (БТР), танків.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

у другому пункті – завдання роти, взводу і сусідів;

у третьому пункті – після слова “наказую” – бойові завдання відділенням (танкам, створеним групам), доданим підрозділам (вогневим засобам), безпосередньо підлеглому особовому складу;

у четвертому пункті – час готовності до наступу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

у п’ятому пункті – своє місце під час наступу і заступника.

Під час організації взаємодії командир взводу повинен:

під час наступу з ходу вказати порядок висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок, ведення вогню зі стрілецької зброї, БМП (БТР) і танків, порядок висування в атаку, пророблення проходів у загородженнях противника, у тому числі встановлених засобами дистанційного мінування, а також заходи безпеки при нанесенні вогневого ураження противнику;

під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником вказати порядок зайняття вихідної позиції (ділянки траншеї, окопів) для наступу, пропуску танків через бойовий порядок, виходу і зайняття своїх місць БМП (БТР), погодити дії відділень (танків), вогневої і маневреної груп (якщовони створюються), між собою і з доданими вогневими засобами, із сусідами, вказати порядок ведення вогню по повітряних цілях і заходи щодо захисту від високоточної зброї противника;

повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій щодо їх виконання.

Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіовідомості і порядок користування радіо і сигнальними засобами, сигнали оповіщення і взаємодії.

Наступ із положення безпосереднього зіткнення з противником взвод розпочинає після проведення вогневої підготовки атаки, що здійснюється за наказом старшого командира.

Мінне поле, що раптово встановлене засобами дистанційного мінування противника на напрямку висування взводу, як правило, обходиться або, при неможливості, долається у колоні взводу по проробленому проходу.

З підходом танків до вихідного положення для наступу командир механізованого взводу командує: “Взвод – ПРИГОТУВАТИСЯ ДО АТАКИ”, “ПОЗНАЧИТИ ПРОХОДИ ДЛЯ ТАНКІВ”.

У момент проходження танками вихідного положення командир механізованого взводу подає команду “Взвод, в атаку – ВПЕРЕД”, за якою особовий склад покидає траншею (окопи) і прискореним кроком або бігом слідом за танками атакує противника, пересуваючись у напрямку проходів в загородженнях. БМП (БТР), рухаючись за своїми відділеннями (БМП зі стабілізованим озброєнням – безпосередньо в бойовій лінії взводу), вогнем підтримують атаку танків і особового складу.

Для швидкого зближення із противником, за командою (сигналом) командира взводу, БМП (БТР) приховано підходять до своїх відділень, використовуючи складки місцевості, і роблять зупинку. З виходом їх на вихідну позицію подаються команди: “Взвод – ДО МАШИН”, “ПО МІСЦЯХ”. Особовий склад взводу робить посадку в машини, готується для ведення вогню з ходу. Посадка взводу здійснюється підчас вогневої підготовки. Взвод на БМП (БТР) на максимальній швидкості висувається до рубежу спішування, ведучи вогонь з ходу. На рубежі спішування взвод діє аналогічно наступу з ходу.

Командир взводу, група управління і вогневої підтримки діють за бойовою лінією взводу на віддаленні до 50 м.

Подолання загороджень противника перед його переднім краєм оборони здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, гранатометного і протитанкового взводів, а також при взаємній підтримці вогнем танків, БМП (БТР) і стрілецької зброї.

Танки і БМП, що оснащені мінними тралами, долають мінне поле противника в бойовому порядку за своїми напрямками, а ті, що не мають тралів і БТР – встановленим порядком, проробленими проходами. При цьому особовий склад механізованого, гранатометного і протитанкового взводів, який атакує противника в пішому порядку, долає мінне поле слідом за танками, їх коліями або проробленими проходами. З підходом особового складу до загороджень за командою командира взводу “Взвод, у напрямку предмета, в колону по два (по три), направляюче – перше відділення, у прохід, бігом – МАРШ” відділення під прикриттям вогню групи управління і вогневої підтримки, а під час наступу в дві лінії і вогню відділення, що наступає у другій лінії, у встановленому порядку на ходу займають місця в колоні взводу. БМП (БТР) у цей час вогнем із коротких зупинок знищують вогневі засоби противника, які перешкоджають танкам і особовому складу долати загородження. Вони долають загородження за колоною особового складу взводу. БМП зі стабілізованим озброєнням можуть долати загородження безпосередньо за танком. Особовий склад взводу в цьому випадку долає загородження слідом за БМП.

Після подолання загороджень механізований взвод, який атакує в пішому порядку, за командою командира взводу “Взвод, у напрямку предмета, до бою – ВПЕРЕД” або “Взвод, за мною, до бою – ВПЕРЕД” бігом, у встановленому порядку розгортається в бойову лінію, відкриває вогонь зі своєї зброї і стрімко атакує противника. Наблизившись до траншеї противника на 25-40 м, за командою командира взводу “Взвод, гранатами – ВОГОНЬ” особовий склад закидає противника гранатами і точно у встановлений час (“Ч”) з криком “Ура” слідом за танками вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул, оволодіває об’єктом атаки і безупинно продовжує наступ у вказаному напрямку, в тісній взаємодії з танками, знищуючи вогнем піхоту і обслуги протитанкових засобів.

Під час атаки на БМП (БТР) посадка в них особового складу механізованого взводу здійснюється під час вогневої підготовки наступу в початковому положенні для наступу. БМП (БТР) за командою (сигналом) командира взводу приховано висуваються до своїх відділень, використовуючи складки місцевості, і роблять зупинку. Особовий склад за командою командира взводу “Взвод – ДО МАШИН”, “ПО МІСЦЯХ” швидко проводить посадку в машини і здійснює підготовку для ведення вогню з ходу, а з переходом в атаку відкриває вогонь.

Під час наступу з ходу механізований взвод у період вогневої підготовки наступу висувається до рубежу переходу в атаку в колоні роти.

Мінні поля, що встановлені засобами дистанційного мінування противника, в період висування обходять або долають проходами. Під час застосування противником запалювальної зброї взвод швидко виходить із району пожежі, гасить вогнища на озброєнні і військовій техніці і продовжує виконувати поставлене завдання.

Під час атаки в пішому порядку командир механізованого взводу з підходом до рубежу спішування подає, а командири відділень дублюють, команду “Взвод (відділення) – ПРИГОТУВАТИСЯ ДО СПІШУВАННЯ”. За цією командою БМП (БТР) доганяють танки, особовий склад ставить зброю на запобіжник, виймає її з бійниць і готується до спішування.

З виходом взводу на рубіж спішування за командою командира взводу “Взвод – ДО МАШИН” механіки-водії (водії) БМП (БТР), а під час висування взводу десантом на танках і механіки-водії танків зменшують швидкість руху або, використовуючи наявні укриття, роблять коротку зупинку. Відділення за командою своїх командирів “Відділення – ДО МАШИНИ” швидко залишають машини, а за командою “Відділення, у напрямку – до бою, ВПЕРЕД” розгортаються в бойову лінію і, ведучи інтенсивний вогонь із ходу, прискоренимкроком абобігом продовжують рух до переднього краю оборони противника.

Атаку переднього краю оборони противника взвод здійснює в такому ж порядку, як і при наступі з положення безпосереднього зіткнення з ним.

Бій у глибині оборони противника характеризується нерівномірністю просування підрозділів і розвивається у складній і швидкозмінній обстановці. Успішне просування хоча б одного з відділень (танків) або сусідів командир взводу негайно використовує для розвитку успіху в наступі.

У разі послаблення опору противника механізований взвод, який наступає в пішому порядку, за командою (сигналом) старшого командира робить посадку в машини або десантом на танки (у випадку виходу з ладу БМП (БТР). Для цього БМП (БТР) за командою командира взводу доганяють свої відділення, сповільнюють рух або роблять коротку зупинку (танки, які виділені для дій із десантом, роблять зупинку). Особовий склад за командою командирів відділень “ДО МАШИНИ” бігом висувається до своїх БМП (БТР, танків), ставить зброю на запобіжник, потім за командою “ПО МІСЦЯХ” робить посадку і готується для ведення вогню з ходу. Навідники-оператори БМП (навідники кулеметів БТР, навідники гармат танків) під час посадки особового складу спостерігають за противником і знищують виявлені цілі. Діючи на БМП (БТР, десантом на танках), взвод продовжує виконувати завдання.

Командир механізованого взводу, який діє десантом на танках, зобов’язаний заздалегідь розподілити відділення і додані вогневі засоби по танках, вказати підлеглим командирам завдання, уточнити сигнали на посадку, спішування і способи цілевказання, вимоги безпеки. Діючи десантом на танках, взвод своїм вогнем знищує живу силу і вогневі засоби противника, в першу чергу протитанкові засоби ближньої дії. Для знищення противника, який перешкоджає просуванню танків, а також для надання їм допомоги в подоланні загороджень і перешкод особовий склад може спішуватися. З першою нагодою взвод знову робить посадку десантом на танки і продовжує рух вперед.