Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Варіант 2. 1. . Первинним елементом початкової стадії рака язика переважно є:






 

 

1.. Первинним елементом початкової стадії рака язика переважно є:

1) міхурець;

2) гіперкератоз;

3) виразка;

4) тріщина.

 

2. Рак язика метастазує в лімфовузли:

1) привушні;

2) завушні;

3) щічні;

4) шийні.

 

3. Із клінічних форм рака язика в розвинутій стадії частіше зустрічаються:

1) папілярна;

2) виразкова;

3) інфільтративно-виразкова;

4) інфільтративна;

5) підслизова.

 

4. Рак язика диференціюють переважно від:

1) кісти язика;

2) ранули;

3) специфічних уражень язика;

4) мікроглоссії;

5) абсцесса язика;

6) ксеростомії.

 

 

5. Рак верхньої щелепи розвивається переважно з:

1) слизової оболонки порожни рота;

2) епітеліальних острівців Маляссе;

3) епітеліальної вистилки одонтогенних кіст;

4) слизової оболонки верхньощелепної пазухи.

 

6. Раку верхньої щелепи частіше передує:

1) хронічний гінгівіт;

2) ксеростомія;

3) хронічний синусит;

4) радикулярна кіста, що нагноїлася;

5) хронічний риніт.

 

7. Для ранньої стадії рака верхньої щелепи характерні:

1) розлад зору;

2) рухливість зубів;

3) виражені неврологічні симптоми;

4) безсимптомний перебіг;

5) порушення носового дихання.

 

8. Інформвтивним методом допоміжного обстеження хворих раком верхньої щелепи в умовах поліклініки є:

1)патогістологічний;

2) радіоізотопний;

3) рентгенологічний;

4) ангіографічний.

 

9. Із злоякісних пухлин нижньої щелепи частіше зустрічаються:

1) остеосаркома;

2) амелобластома;

3) рак;

4) хондросаркома.

 

10. Метастатичний рак нижньої щелепи диференціюють з:

1)фіброзним епулісом;

2) одонтомою;

3) остеосаркомою;

4) ретенційною кістою.

 

  1. Квадрантектомія молочної залози передбачає видалення:
    1. Молочної залози, великого грудного м’язу, малого грудного м’язу, клітковини з лімфовузлами з підключичної, пахвової, підлопаткової ділянок
    2. Молочної залози, клітковини з лімфовузлами з підключичної, пахової, підлопаткової ділянок
    3. Квадранта молочної залози, малого грудного м’язу, клітковини з лімфовузлами з підключичної, пахвової, підлопаткової ділянок
    4. Молочної залози з підшкірною жировою клітковиною, пахвовими лімфовузлами
    5. Молочної залози з клітковиною та лімфовузлами підключичної, пахвової та підлопаткової ділянок, малим грудним м’язом

 

  1. Розрізняють наступні види гормонотерапії РМЗ:
    1. Радикальна та паліативна
    2. Паліативна та симптоматична
    3. Ад’ювантна та радикальна
    4. Аблятивна та медикаментозна
    5. Інтраопераційна та післяопераційна

 

  1. При медикаментозній гормонотерапії РМЗ застосовують:
    1. L-тироксин, естрогени, мінералокортикоїди, інсулін
    2. Естрогени, прогестини, інсулін, кортикостероїди
    3. Антагоністи прогестерону, синтетичні естрогени, тиреотропний гормон, анти андрогени
    4. Антиестрогенні засоби, прогестини, антагоністи гонадотропних гормонів
    5. Антагоністи пролактину, естрогени, антиандрогени, кортикостероїди

 

  1. До ранніх ускладнень операцій з приводу РМЗ належать:
    1. Жирова емболія, гостра серцева недостатність, набряк верхньої кінцівки
    2. Анафілактичний шок, сепсис, тромбоз плечової артерії
    3. Підшкірні сероми, лімфорея, тромбофлебіти верхньої кінцівки, ранні набряки кінцівки
    4. Контрактура верхньої кінцівки, індуративний лімфостаз, рецидивуюча бешиха
    5. Астенодепресивний синдром, трофічна виразка, судинна вертебро-базилярна недостатність

 

  1. До пізніх ускладнень операцій з приводу РМЗ належать:
    1. Жирова емболія, гостра серцева недостатність, набряк верхньої кінцівки
    2. Анафілактичний шок, сепсис, тромбоз плечової артерії
    3. Підшкірні сероми, лімфорея, тромбофлебіти верхньої кінцівки, ранні набряки кінцівки
    4. Контрактура верхньої кінцівки, індуративний лімфостаз, рецидивуюча бешиха
    5. Астенодепресивний синдром, трофічна виразка, судинна вертебро-базилярна недостатність

 

  1. Хворій 57 років, 6 років тому проведене комплексне лікування з приводу раку правої молочної залози ст. ІІ-б(Т2N1M0). Зараз післяопераційний рубець гладенький, без ознак рецидиву. Скаржиться на біль в поперековій ділянці з іррадіацією в ліву нижню кінцівку.

Які дослідження є необхідними?

    1. Рентгенографія легень та УЗД печінки
    2. Рентгенографія хребта та МРТ головного мозку
    3. Остеосцинтіграфія та МРТ хребта
    4. КТ хребта та головного мозку
    5. Визначення пухлинних маркерів

 

  1. Хвора 29 років, поступила зі скаргами на наявність пухлини в правій молочній залозі. Об’єктивно: у верхньому зовнішньому квадранті є пухлина розміром 1.5*1 см – рухома, з чіткими контурами, не спаяна з оточуючими тканинами. Периферичні лімфовузли не збільшені. Цитологічне дослідження, проведене тричі - неінформативне

Яка операція доцільна?

    1. Квадрантектомія молочної залози
    2. Радикальна мастектомія за Пейті-Дайсоном
    3. Радикальна мастектомія за Голстедом-Майєром
    4. Ампутація молочної залози
    5. Секторальна резекція молочної залози

 

  1. Хвора 22 років скаржиться на наявність ущільнень в обох молочних залозах, біль в них перед менструаціями. Вважає себе хворою з 13 років, коли почалися менструації. До лікарів не зверталась. Рік тому з’явились вузлові утворення в обох молочних залозах. Менструальний цикл не порушений. У шлюбі не була. Статевим життям не жила. Об’єктивно: обидві молочні залози пружної консистенції, більше в зовнішніх квадрантах, виявляються пухлино подібні утворення м’яко еластичної консистенції в діаметрі до 1 см. Периферичні лімфовузли не збільшені.

Попередній діагноз?

1. Дифузний рак молочної залози

2. Вузловий рак молочної залози

3. Дифузна фіброзна мастопатія

4. Хвороба Мінца

5. Гострий інфільтративний мастит

 

19. Хвора 40 років поступила зі скаргами на наявність пухлини в лівій молочній залозі. Об’єктивно: у вертикальному положенні виявляється пухлина розмірами 4*3 см, щільно-еластичної консистенції. У горизонтальному положенні пухлина менш щільна: представляє собою утворення без чітких контурів. Периферичні лімфовузли не збільшені. Хворій показано:

1. Сонографія молочних залоз та ексцизійна біопсія

2. Рентгенографія органів грудної порожнини та трепанобіопсія

3. Мамографія та пункційна біопсія

4. Сонографія молочних залоз та визначення пухлиних маркерів

5. МРТ молочних залоз

 

20. Хвора 40 років звернулась до лікаря зі скаргами на наявність кров’янистих виділень із сосків. Лікар не обстежив молочні залози, призначив хлористий кальцій та вікасол. Що потрібно було зробити для уточнення діагнозу?

1. Сонографія молочних залоз та пункційна біопсія

2. Мамографія та трепанобіопсія

3. Цитологічне дослідження виділень та дуктографія

4. Пункційна біопсія та визначення пухлиних маркерів

5. МРТ молочних залоз та мазок-відбиток

 

Вариант 3

 

  1. При фіксованих шийних метастазах рака нижньої щелепи показана:

1) операція Крайля;

2) верхнє фасціально-футлярне висічення шийної клітковини;

3) фасціально-футлярне висічення шийної клітковини;

4) операція Ковтуновича.

 

2. Із новоутворень слюнних залоз найбіль часто зустрічаються пухлини:

1) малих слюнних залоз;

2) привушних слюнних залоз;

3) піднижньощелепних слюнних залоз;

4) під′ язичної слюнної залози.

3. Кінцевий діагноз новоутвоорення слюнної залози встановлюється на основі:

1)комп’ютерної томографії;

2) ультразвукового дослідження;

3) морфологічного дослідження

4) ангіографії;

5) ортопантомографії.

 

4. З епітеліальних пухлин великих слинних залоз частіше зустрічаються:

1) мономорфна аденома;

2) плеоморфна аденома;

3) аденокарцинома;

4) аденокістозна карцинома;

5) мукоепідермальний рак.

 

5. Плеоморфна аденома частіше вражає:

1) малі слинні залози4

2) під’язикову слинну залозу;

3) піднижньощелепну слинну залозу;

4) привушну слинну залозу.

 

6. При плеоморфній аденомі привушної слинної залози, що розміщена в центральній її частині:

1) утворення вилущують;

2) видаляють пухлину разом з залозою без збереження лицьового нерва;

3) проводять екскохлеацію та перев’язують вивідний проток;

4) видаляють пухлину разом з залозою з збереженням лицьового нерва.

 

7. Важким ускладненням після паротидектомії з збереженням гілок лицьового нерва є:

1) ксеростомія;

2) анестезія шкіри лиця;

3) параліч мя’язів язика;

4) параліч мімічних м’язів.

 

8. До злоякісних пухлин слинних залоз не відносяться:

1) аденокістозна карцинома;

2) мукоепідермальний рак;

3) аденокарцинома;

4) мономорфна аденома.

 

9. аденокістозна карцинома слинних залоз метастазує переважно:

1) лімфогенним шляхом;

2) гематогенним шляхом;

3) змішаним шляхом;

 

10. Рецидиви плеоморфної аденоми слинних залоз виникають в результаті:

1) нерадикальності оперативного втручання;

2) мультицентричного росту пухлини;

3) відсутності капсули пухлини;

4) всіх перерахованих факторів.

 

11. Хвороба Мінца виявляється:

a) ущільненням тканини молочної залози

b) ущільненням тканини молочної залози з наявністю серозних виділень із соска

c) наявністю больових відчуттів в молочних залозах перед менструацією, набряком та серозними виділеннями із сосків

d) виділеннями із соска, що мають коричневий колір.

 

12. Географічно збільшення захворюваності на рак молочної залози спостерігається в напрямку:

a) із півночі на південь

b) із півдня на північ

c) із сходу на захід

d) із заходу на схід.

13. Рак молочної залози у тварин спричиняють віруси:

a) Гроса

b) Епштейна-Барра

c) Мілоні

d) Бітнера.

14. Стан жінок, найбільш небезпечний з точки зору активізації плину раку молочної залози:

a) вагітність

b) порушення функції печінки

c) порушення функції нирок

d) порушення функції підшлункової залози.

 

 

15. 60% артеріальної крові молочна залоза отримує з артерії:

a) внутрішньої грудної

b) зовнішньої грудної

c) підлопаточної

d) міжреберних.

 

 

16. Від медіальних квадрантів молочної залози лімфа прямує у лімфатичні вузли:

a) надключичні

b) підлопаточні

c) парастернальні

d) пілключичні.

 

17. При локалізації пухлини у внутрішніх квадрантах молочної залози метастази в парастернальних лімфатичних вузлах визначаються в:

a) 3, 7%

b) 8, 7%

c) 24, 7%

d) 36, 7%.

 

18. Лімфатичні вузли пахвової ямки розподіляються на ступені відносно:

a) великого грудного м‘яза

b) підключичної вени

c) підключичної артерії

d) малого грудного м‘яза.

 

19. Патогенетичних форм раку молочної залози існує:

a) дві

b) три

c) чотири

d) п‘ять.

 

20. Серед хворих групи ризику на рак молочної залози контрольна мамографія повинна виконуватися:

a) двічі на рік

b) кожні три місяця

c) раз у два роки

d) щорічно.


 

“ЗАТВЕРДЖУЮ”






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.