Відкриття свята.

Методична розробка виховного заходу

Для учнів 11-Бкласу Харківської гімназії №144

на тему:

«Найцінніший скарб людини-це її здоров`я»

Тема: здоровий спосіб життя

Мета: створити атмосферу радості, співпереживання, активного відпочинку. Залучити до участі у святі максимальну кількість дітей. Пропагувати здоровий спосіб життя, збільшувати рухливий режим дітлахів, розвивати рухливі якості - спритність, швидкість, витривалість, гнучкість. Виховання у дітей почуття колективізму, вміння вести себе в нестандартних ситуаціях і приймати швидкі рішення.

Задачі: - сприяти розвитку фізичних та морально-вольових якостей;

- підтримувати інтерес до занять фізичними вправами;

- пропагувати здоровий спосіб життя.

Інвентар: обруч, тенісні м`ячі, волейбольні м`ячі, баскетбольні м`ячі, картки «Ромашка»

Провідна ідея заходу: Щасливе життя - це гарне здоров'я.

Місце проведення: спортивний

План проведення спортивно-масового заходу:

1. Відкриття свята.

2. Візитна картка.

3. Легкоатлетичний конкурс.

4. Інтелектуальна вікторина.

5. Конкурс капітанів.

6. «Веселі старти».

7. Підведення підсумків.

Хід спортивно-виховного свята:

Відкриття свята.

Вступне слово:

Ведучий № 1: «Вітаємо всіх хто присутній на нашому глобальному заході стосовно найціннішого скарбу людини – здоров`я. Здоров’я – найбільше багатство людини. Здоров’я людини – це здоров’я всієї нації. Хвора людина страждає не тільки фізично. Ламаючи здоров’я людини, недуга “попутно” змінює і її соціальне становище, уявлення про себе, взаємовідносини з оточенням. Здоров'я - це цінний скарб, про який треба піклуватися щодня. Немає найнещаснішої людини, ніж та, яка втратила здоров'я. Кожна людина повинна дбати про своє здоров'я в першу чергу сама. Краще запобігти захворюванню, ніж лікуватися. Першим важливим елементом піклування про своє здоров'я є відсліджування власного самопочуття. Важливе місце займає й особиста гігієна, активне й здорове спілкування з іншими людьми, комфортні умови праці, фізична культура. Тому що, жити - це означає рухатись».

Ведучий №2: «Якісні ж характеристики здоров'я в значній мірі визначають образ і стиль людського життя: рівень активності, ступінь міграції насе­лення, залучення до сучасного досягнення культури, науки, мистецтва, характер проведення дозвілля і відпочинку, у той же час спостерігається і зворотня залежність. Турбота про здоров'я — не тільки показник санітарно-гігієнічної підготовленості, а й загальної культури людини. Потреба у здоров'ї носить загальний характер, тому що вона притаманна як окремій особі, так і суспільству. Виникає питання, як індивід повинен піклуватися про своє здоров'я, що означає збереження здоров'я, витрачення його? Яка поведінка людини задовольняє і людину, і суспільство, як це перегукується зі звичками, зразками поведінки та традиціями? Гіпотези довгожителів: харчова, уповільненого біологічного розвитку, природно-екологічна, господарсько-трудова, соціально-психологічна та інші. Але виникає питання — чи можна керувати цим процесом — про­довженням віку людини? Особливу роль в цьому надавали фізичним вправам. Наприклад, у давній Елладі більше 2, 5 тисяч років на скелі були вибиті слова: " Якщо хочеш бути розумним — бігай" з самого раннього дитинства — від немовляти (правило скелетних м'язів — Аршавський)».

Ведучий №3 «Стан здоров 'я людей визначається не тільки умовами життя, побуту, але і образом його життєдіяльності. Образ життя визначає, поведінку, основа якої спирається на високі моральні якості, передбача­ють свідоме поєднання особистих інтересів із суспільними, патріотиз­мом, гуманізмом. Образ життя залежить від спрямованості діяльності людини: засобів задоволення матеріальних і духовних потреб, форм участі людини в керівництві суспільством, пізнавальній діяльності, медико-педагогічній, яка спрямована на фізичний і духовний розвиток людини. Величезне значення в покращенні здоров`я населення має раціо­нальне використання природних ресурсів, їх експлуатація і охорона дов­кілля. Сьогодні особливо гостро стоїть питання боротьби з забруднен­ням середовища життєдіяльності, покращення умов проживання людей у великих містах. Все більше уваги в вирішенні загальних екологічних проблем мають регіональні заходи. За рік промислові підприємства ви­кидають у повітря, воду, грунт, декілька сот тисяч... вуглецю, хлорних, сірчаних і азотистих сполучень, аміака, толуолу — всього більше трьох­сот назв. Це серйозно впливає на здоров'я людей. Деякі проблеми вирішуються на міжнародному рівні (Генеральна Асамблея ООН). Особливе місце займає образ життя сім`і у створенні необхідних умов для покращення здоров'я дітей. Ось чому сім'я потребує система­тичного гігієнічного виховання і навчання. Особливо це стосується моло­дих сімей, які не мають ні знань, ні досвіду організації догляду за дітьми і вихованні. Останнім часом ця проблема стала ще більш актуальною, що пов'язано з пониженням віку вступу в шлюб. Чоловіки вступають у шлюб до 24 років, а жінки — до 22 років. Таким чином, доглядом за дітьми і їх вихованням досить часто займа­ються молоді батьки, які не завжди усвідомлюють відповідальність за здоров'я дітей. Профілактика здоров'я дітей повинна проводитися до за­пліднення і включати охорону здоров'я майбутніх батьків, лікування їх, забезпечення умов для фізичного розвитку. За даними досліджень, така робота дозволяє знизити ризик народження дітей зі спадковими вадами розвитку більш ніж у 12 разів. Попередня профілактична робота знижує смертність на 25-30%, ранні пологи на 15-18%, 28-30%— самовільні викидання. Значна частина факторів, які впливають на появу неінфекційних хвороб, залежить від поведінки, образу життя людини, стимулюючих розвиток деяких груп хвороб. Паління суттєво впливає на розвиток ішемічної хвороби серця, раку легенів, бронхіту, виразки шлунку. Смертність серед курців на 39-80% вища, ніж серед тих, хто не палить; рак легенів в 10 разів частіше. Незважаючи на це, ще вели­кою залишається армія курців в світі, це кожна п'ята людина. Відомо, що хворіють і люди, які знаходяться в оточенні курців — вони вди­хають до 80% диму. Незважаючи на боротьбу з палінням, реалізація табачних виробів не зменшується, а збільшується. Академік Є. Чезов зауважує, що непросто відмовитись від звичок, які закріплені роками. Ось чому так важливо формувати звички здорового способу життя з дитинства».

Ведучий № 4 «Слід підкреслити, що на одне з перших місць зміцнення здоров 'я, його довголіття, час активного життя виходить фізична активність поряд з раціональним харчуванням, стриманістю в палінні, відмовою від зловживань спиртними напоями. Фізична культура — важливий елемент здорового способу життя. Стан здоров'я людини в значній мірі залежить від рівня її рухової активності. Наукові дослідження підтверджують, що обмежена фізична активність підвищує хворобливість і смертність. Це пов'язано з тим, що малорухомий спосіб життя, відсутність достатнього фізичного навантаження викликають атрофію м'язової і кісткової ткани­ни. Зменшується життєва вмісткість легенів, а головне— порушується діяльність серцево-судинної системи, тісно пов'язаної з роботою скелетних м'язів. Ці положення людство знає давно. Давньогрецький філософ Платон вважав рух " цілющою частиною медицини". На це також звертали увагу російські вчені. Наприклад, М. Ломоносов у відомому листі " Про збереження і розмноження Російського народу" звертає увагу на необхід­ність серйозного розвитку фізичної культури і спорту, поряд з розвитком медичного обслуговування в Росії. Отже ми можемо напевно говорити, що людство розуміє необхідність активного рухового режиму, але в умовах НТР, коли все більше розвивається механізація і автоматизація виробництва, всіляких видів транспорту, зменшується доля фізичної праці, одночасно значно знижує фізичну рухову активність, збільшує гіподинамію. Щоб перебороти ці негативні тенденції, необхідно розробити і здійснити довгострокову програму розвитку фізичної культури і спорту, починаючи зі шкільного віку. Одночасно треба звернути увагу на виховання у людей потреби в здоровому способі життя. Отже, здоровий спосіб життя є загальновизнаним, надійним, дієвим засобом збереження і зміцненням здоров'я школярів. Сьогодні до компонентів здорового способу життя (ЗСЖ) дослідники відно­сять: фізичну підготовку, загартування, особисту гігієну, раціональне харчування, гігієнічно обгрунтований режим дня, аутогенне тренування, усунення шкідливих звичок. Тож давайте більш розумніше ставитись до свого життя. Не будемо завдавати шкоди самим себе, а будьмо здоровими, сильними та розумними».

Представлення журі: (представлення суддів: директора, вчителів з фізичної культури, дітей старшого шкільного віку).