Мал. 5.2. Від’ємне, нульове та додатнє заощадження

5.2. Функція заощаджень. Заощадження S -(Save)- це неспожита частина доходу. Найпростіша функція заощадження

має вигляд: S=F(Y). Кожній функції споживання відповідає єдина функція заощаджень.

S=Y-C=Y-c -c’Y=-c +(1-c’)Y. C=c +c’Y

де S - величина заощаджень домашніх господарств, c0 - автономне споживання

1-c’ =s’ - гранична схильність до заощадження, Y - доход, T - податкові

відрахування.

Гранична схильність до заощадження (Marginal propensity to save) величина додаткового заощадження з 1 додаткової грошової одиниці використовуваного доходу. Або, на скільки одиниць зміниться обсяг заощадження при зміні використовуваного доходу на 1. MPS= D S/ D Y,

де D S - приріст заощаджень, D Y -приріст використовуваного доходу

Оскільки частина кожної грошової одиниці (гривні), яка не споживається, обов’язково заощаджується, то: MPC+MPS=1. MPS= D S/ D Y

Середня схильність до заощадження, APS -це частка заощаджень в післяподатковому

доході. MPS= D S/ D Y.

С Функція споживання

C=Y C=c0+c’Y

Функція заощадження

c0 S=-c0+(1-c’)Y

45°

0 Y

-c0

Мал. 5.3. Функція споживання та функція заощадження.

В короткостроковому періоді із зростанням доходу зростають і споживання і заощадження, але при цьому середня схильність до споживання має тенденцію до зниження, а середня схильність до заощадження - до зростання. В довгостроковому періоді середні схильності стабілізуються.

“Ефект заощадження” відображає вплив заощаджень на споживання. Якщо існують заощадження, люди можуть в деякому періоді споживати більше, ніж вони одержали доходу. Найбільше цей ефект проявляється за умов макроекономічної нестабільності, коли населення збільшує поточне споживання за рахунок минулих заощаджень. Заощадження у цьому випадку математично мають знак “-”.

Чинники споживання та заощадження, які не залежать від доходу і впливають на функції споживання і заощадження, зміщуючи їх графіки. 1. Багатство. Зростання багатства (нерухомість, фінансові активи) зміщує графік споживання догори, а графік заощадження-донизу. 2. Податки. Зниження податків збільшує післяподатковий доход і тому зростають споживання і заощадження. І, навпаки. 3. Рівень цін. Зростання цін скорочує споживання і заощадження, і навпаки. 4. Відрахування на соціальне страхування. Збільшення відрахувань скорочує споживання і заощадження. 5. Очікування. Очікування зростання грошових доходів у майбутньому зумовлює збільшення поточних витрат. 6. Споживча заборгованість. Зростаюча споживча заборгованість зменшує споживання та заощадження, і, навпаки. 7. Відсоткова ставка. При зростанні відсоткової ставки, поточне споживання зменшується, а заощадження зростають.

Приклад. Функція споживання має вигляд. С=4+0.8Y. Записати функцію заощадження. Чому дорівнює заощадження при Y=400?.

Розв’язок. S=Y-C=Y-4-0.8Y=0.2Y-40. При Y=400 S=0.2 400-40=40.