Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Громадський контроль за використанням та охороною земель






Громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони навколишнього природного середовища. На сьогодні відповідне положення поки що не затверджене, а громадських інспекторів не існує.

Громадські інспектори мають право здійснювати громадський контроль за дотриманням, зокрема, земельного законодавства, проте спільно з працівниками природоохоронних органів чи інших державних органів, які здійснюють контроль за охороною, раціональним використанням та відтворенням природних ресурсів, а також органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Так, спільно з наведеними особами, громадський інспектор має право брати участь у проведенні перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами вимог земельного, як частини природоохоронного, законодавства. Право на проведення перевірок і складання актів за їх результатами може бути реалізоване за направленням органу Міністерства екології та природних ресурсів, який призначив громадського інспектора.

При виявленні порушень чинного земельного законодавства інспектор має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, з-поміж іншого у галузі земельних відносин, за які передбачена відповідальність ст. ст. 651, 77, 771, 82, 85, 91, 912, 153 КУпАП і подавати їх відповідному органу Міністерства екології та природних ресурсів для притягнення винних до відповідальності.

 

38.Поняття та призначення моніторингу земель.

Моніторинг земель є системою спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів" (ч. 1 ст. 191 ЗКУ)

Здійснення моніторингу земель, окрім ЗКУ, регламентують ЗУ " Про охорону навколишнього природного середовища", ЗУ " Про державний контроль за використанням та охороною земель" (щодо моніторингу фунтів земель сільськогосподарського призначення), ЗУ " Про охорону земель", ПКМ " Про затвердження положення про моніторинг земель", ПКМ " Про Положення про державну систему моніторингу довкілля", наказ Міністерства аграрної політики України " Про затвердження Положення про моніторинг грунтів на землях сільськогосподарського призначення".

Призначення моніторингу земель:

1)У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки.

2)Моніторинг земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля.

3)Залежно від цілей, спостережень і охоплення територій моніторинг земель може бути національним, регіональним і локальним.

4)Ведення моніторингу земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

 

39. Завдання моніторингу земель.

Основними завданнями моніторингу земель є прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів.

Ведучи мову про " завдання" (в множині), законодавець чомусь навів лише одне завдання - прогноз наслідків деградації земельних ділянок (тобто погіршення властивостей, якостей земель внаслідок негативних явищ природного чи техногенного характеру).

На наш погляд, завдання моніторингу полягають також у прогнозуванні самих негативних явищ, що можуть спричинити деградацію земель внаслідок водної чи вітрової ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення, закислення, заболочення, ущільнення ґрунтів, забруднення земель промисловими відходами та хімічними речовинами тощо.

 

40.Види земельного моніторингу.

Залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій п.2 Положення про моніторинг земель, затв. ПКМ від 20.08.1993 № 661, виділяє такі види моніторингу земель:

національний - на всіх землях у межах території України;

регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;

локальний - на окремих земельних ділянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.

Залежно від змісту -фоновий (еталонний); стандартний; кризовий; науковий (про-гностичний); залежно від категорії земель, яка підлягає спостереженню: моніторинг земель сільсько-господарського призначення; моніторинг зе­мель житлової та громадської забудови; мо­ніторинг земель природно-заповідного іі ін­шого природоохоронного призначення; мо­ніторинг земель оздоровчого призначення; мо­ніторинг земель рекреаційного призначення; моніторинг земель історико-культурного при­значення; моніторинг земель лісогосподарсь­кого призначення; моніторинг земель водно­го фонду; моніторинг земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони й ін­шого призначення; залежно від суб'єктів проведення - моні­торинг, який провадиться: Міністерством екології та природних ресурсів України, Мі­ністерством аграрної політики та продоволь­ства України, Державним науково-техноло­гічним центром охорони родючості ґрунтів, Державним агентством земельних ресурсів України, Державним агентством лісових ре­сурсів України, Державним агентством водних ресурсів України, Державним космічним агентством, Національною академією аграр­них наук України; залежно від території, яка підлягає спостереженню -суцільний моніторинг, у тому числі агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення; моніторинг проблемних територій; залежно від елементів, які підлягають мо­ніторингу - комплексний моніторинг, що здійснюється за низкою показників; моніто­ринг за станом земель за окремими показни­ками (радіоекологічний); залежно від виду забруднення - радіацій­ний, токсилогічний: залежно під місця проведення - моніто­ринг, що провадиться на стаціонарних ділян­ках, моніторинг у формі польових досліджень.

 

 

41. Види моніторингу земель

Стандартний моніторинг - це просторово-часові спостереження за ґрунтами, які здійснюються за спеціальною програмою.

Кризовий моніторинг може бути двох видів. Перший вид моніторингу визначають як оперативне спостереження за гранично допустимими рівнями викидів, скидів, концентрації, за аварійними ситуаціями та швидким реагуванням (попередження та локалізація катастрофічних явиш). Другий вид моніторингу передбачає систему оцінок стану ґрунтів, у яких істотно порушені екологічні та продуктивні функції (у порівнянні з досягнутим середнім багаторічним рівнем) і почалися процеси деградації. Систему оцінок можуть скласти: критерії, що визначають гранично допустимі межі змін властивостей ґрунтів (фізичних, хімічних, фізико-хімічних, мікробіологічних) під дією антропогенного навантаження; критерії, які визначають гранично допустимі рівні антропогенного навантаження (механічного, хімічного, меліоративного та інших видів); тощо.

Спеціальний моніторинг - це відомча та фрагментарна система спостережень за одним або декількома процесами, що відбуваються у ґрунтах. До спеціального моніторингу відносять меліоративний, радіоекологічний, урбаномоніторинг, моніторинг ґрунтів під багаторічними насадженнями тощо.

42. Порядок проведення моніторингу земель

Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:

· виконання спеціальних зйомок і обстежень земель;

· виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;

· оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.

На локальному рівні моніторинг земель проводять районні, міські відділи, управління земельних ресурсів, на регіональному - Рескомзем Автономної Республіки Крим, обласні, Київське, Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів, на національному - Держземагентство.

Інформація, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється по районах, містах, областях, Автономній Республіці Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої інформаційної системи обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів.

За результатами оцінки стану земель складаються звіти, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Держземагентства для вжиття заходів до запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів.

43. Поняття і призначення державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр – єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення чи припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі й землекористувачів.
Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного й екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

44.Принципи здійснення діяльності по веденню державного кадастру.

Державний земельний кадастр – єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення чи припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі й землекористувачів.
Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах:

· обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти;

· єдності методології ведення Державного земельного кадастру;

· об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі;

· внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону;

· відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

· безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються;

· документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

45. Склад відомостей і документів державного кадастру.

Державний земельний кадастр – єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення чи припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі й землекористувачів.
Відомості про об'єкти Державного земельного кадастру

Склад відомостей Державного земельного кадастру про державний кордон України

Склад відомостей Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць

Склад відомостей Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель

Відомості про земельні ділянки

Склад відомостей Державного земельного кадастру про кадастрове зонування земель в межах території Україниї

Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є:

· індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст;

· індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони, кадастрового кварталу;

· кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру; Поземельні книги.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.