Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розкрийте зміст боротьби «Союзу союзів» проти самодержавства в 1905-1906 рр.






До здійснення своєї ідеї по створенню Союзу союзів освобожденці приступили зразу ж 9 січня 1905 р. Було засуджено розстріл демонстрації і вибрана група осіб для вироблення питань по створенню союзу союзів.

Перший з’їзд Союзу союзів проходив у Москві 8-9 травня 1905 р. На ньому було присутні 60 делегатів від 14 союзів.

Головою Союзу союзів був обраний Мілюков аж до серпня 1905 р..

Наступні зїзди, які проходили в різних регіонах Росії, розглядалися також питання прийому в свої ряди нових членів. Так на ІІ з’їзді Союзу союзів (24-25 травня 1905 р.), що проходив у Москві, до його складу був прийнятий селянський союз і Союз вчителів середньої школи. На ІІІ з’їзді (13 липня 1905 р.), що проходив у Виборзі – Союз лісівників і техніків. На ІV з’їзді (14-16 січня 1906 р. в Іматрі (Фінляндія) – союз почтово-телеграфних службовців, службовців урядових закладів і діячів сцени. В результаті до Союзу союзів входило 20 всеросійських союзів.

Зокрема вже влітку 1905 р. Союз союзів виступив за бойкот Булигінської думи. Союз союзів підтримавВсеросійський жовтневий політичний страйк і взяв у ньому безпосередню участь, створивши свої страйкові комітети. 17 жовтня бюро Союзу союзів засудило царський Маніфест і заявило, що буде знаходитись дальше на своєму посту в боротьбі за демократичну платформу і буде вважати свою місію виконаною лише з моменту початку роботи правильно вибраних Установчих зборів. Своєю участю в жовтневому страйку дрібнобуржуазна інтелігенція і службовці, які складали основу Союзу союзів, зробили другий крок до зближення з революційним народом.

Починаючи з жовтневого страйку його центральні органи працювали в контакті з Петербурзькою Радою робітничих депутаті в, засідаючи в тому ж будинку Вільного економічного товариства, що і Рада.

На початку грудня 1905 р. до складу Петроградської Ради робітничих депутатів з дорадчим голосом прийнятіделегати самого Союзу союзів.

2 листопада 1905 р. в день початку в Петербурзі загального політичного страйку, Союз союзів повністю приєднався до нього з лозунгами, які висунула Рада робітничих депутатів без будь-яких застережень (тільки союзи академічний, вчителів середніх шкіл, адвокатів і службовців управлінських установ відмовилися).

Не залишився Союз союзів збоку збройного повстання. Ще на ІІІ з’їзді (13 липня) була створена особлива комісія, яка спеціально займалася питаннями озброєння. 26 жовтня 1905 р. було прийнято рішення про збір коштів на озброєння і самооборону по союзах. Створена спеціальна комісія по самообороні.

Зібрані гроші виділялися на озброєння бойових дружин, які організовувались в жовтні-листопаді серед різних союзів і груп інтелігенції. Так 400 крб. виділено на ці цілі союзові фармацевтів, 1 тис крб. – представникам студентських організацій.

В кінці листопадацаризм переходить в наступ на сили революції, що викликала дальше полівіння Союзу союзів. 28 листопада відбулося спільне засідання ЦБ і ЦК Петербурзького Союзу союзів приймає звернення, в якому заявляє, що політична свобода не може бути отримана інакше, як шляхом збройної боротьби за свободу. Отже збройне повстання розглядалося Союзом союзів не як неминучий етап в розвитку революцій, а як вимушений захід.

Тому нема нічого дивного в тому, що Союз союзів підтримав грудневий всезагальний політичний страйк, який став передоднем збройного повстання. 13 грудня 1905 р. в розпалі збройного повстання він приймає рішення посилити збір на озброєння. Хоча не все так просто складалося в середині Союзу союзів. В результаті прийняття такого рішення ряд діячів Союзу союзів вийшли із центральних органів управління. 15 грудня керівництво Союзу союзів не вважає можливим надавати сприяння в справі виклику негайного збройного повстання, маючи на увазі перш за все Петербург. Це свідчило про становище в стані керівництва Союзу союзів, а з іншого боку обумовлено було реальною ситуацією, яка склалася в Москві (повстання йшло на спад, а починати його в Петербурзі означало прирікати себе на поразку).

В січні 1906 р. Союз союзів продовжує активну участь в політичному житті країни. На ІV з’їзді, що проходив 16 січня, він навіть підтримує більшовицьку тактику бойкоту Першої Державної Думи. На цьому з’їзді лозунг скликання Установчих Зборів був внесений у статут організації.

Однак вже в цей час з особливою силою починають проявлятися і слабості Союзу союзів – розпливчатість його програмних і організаційних принципів, недостатнійзв'язок між союзами, які входили в нього і т.п. І як єдина організація він перестає існувати з квітня 1906 р.

Причини такого явища крилися в загальному відступі революції, який привів до відходу від революційної боротьби деякої частини демократичної інтелігенції і службовців; в широких репресіях уряду, які зачепили багато Союзів; появою на політичній арені нових політичних партій, куди вступали члени Союзу союзів; активна діяльність більшовиків по перетворенню професійно-політичних союзів в революційні профспілки.

Спроба відродити Союз союзів у наступні роки у вигляді нової організації – Комітету об’єднаних союзів, яка не приймала вже спільної політичної платформи була здійснена в жовтні 1906 р. але роль комітету звелася лише до об’єднання зусиль союзів у ході проведення виборчої компанії до Другої Думи, після завершення якої комітет перестав існувати.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.