Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Економічний розвиток США у 80-90.






Економічна криза у США, що намітилася 1979 р., тривала впродовж трьох років (1980 - 1982). Падіння промислового виробництва досягло 8, 2 % - це дещо менше, ніж під час кризи 1974 - 1975 рр. Безробіття досягло безпрецедентного рівня - 10, 17 млн осіб (9, 7 % активної робочої сили). Кризу супроводжувала помітна інфляція: у 1980 р. роздрібні ціни підскочили в середньому на 13, 5%. Незважаючи на кризу, в країні тривала хвиля масового оновлення основного капіталу, що розпочалась у 1977 - 1978 р. Цей процес, як і сприятливе діяння важелів економічної політики Рейгана, розчистили шлях для виходу з кризи, швидкого відновлення виробництва.

З 1983 р. починається економічне піднесення, яке тривало до 1989 р. Середньорічні темпи приросту ВНП та промислового виробництва становили 3, 5%. Порівняно з 70-ми роками вдвічі зросли темпи приросту продуктивності праці. Особисті доходи американців у розрахунку на душу населення збільшилися на 12, 7 %.

Найважливішим чинником економічного піднесення став дальший розвиток НТР. 80-ті роки відзначилися нечуваними темпами впровадження у виробництво найновішої техніки і технологій. Особливо помітним було масове поширення сучасної техніки обробки інформації, нових засобів зв'язку, контрольно-вимірювальної техніки. Зокрема використання комп'ютерів зросло у 18 разів. Одночасно широко впроваджувалися нові конструкційні матеріали, американська економіка переходила на нову технічну базу.

Важливою ознакою нової технологічної ери стали глибокі структурні зміни в економіці. Питома вага матеріального виробництва неухильно скорочувалася за рахунок швидкого зростання невиробничої сфери (торгівлі, фінансів, освіти, охорони здоров'я), її частка у загальній кількості зайнятих досягла 64 %.

Помітною тенденцією розвитку американської економіки у 80-ті роки стало прискорене втягування її у світогосподарські зв'язки. Це знайшло прояв у швидкому зростанні зовнішньої торгівлі та руху капіталів, розширенні участі в міжнародній виробничій кооперації та науково-технічному обміні. На цій основі відбувся перехід від історично характерного для США відносно „ автономного " до більш „ відкритого " типу економіки.

Якісно новий рівень включення американської економіки в систему світового господарства разом з тим означав і високий щабель її залежності від загальних тенденцій і суперечностей розвитку світогосподарських зв'язків. І тут рельєфно виявилися й хронічні слабкості американського народного господарства, які знайшли прояв уже в попередні десятиліття й не були подолані. Різко зріс імпорт у США. Це свідчило про загострення конкуренції на внутрішньому американському ринку, куди швидко просувалися товари з Японії та Західної Європи. Значно скоротилася частка американської промисловості на американському ж ринку у продажу автомобілів, верстатів та устаткування, побутової електроніки, товарів широкого вжитку. Це вказувало на низьку конкурентоспроможність американських товарів порівняно з іншими розвинутими країнами. Неухильне перевищення імпорту над експортом призводило до швидкого зростання дефіциту торгового балансу США.

Все ж, незважаючи на ряд нерозв'язаних проблем, 80-ті роки були сприятливим періодом в економічному розвиткові США. Збільшилося виробництво, зросли особисті доходи більшості американців, дещо поліпшилося їх пенсійне забезпечення та медичне обслуговування. Пожвавлення в економіці дозволило створити нові робочі місця і зменшити безробіття. США продовжували зберігати лідерство в світі як за рівнем розвитку продуктивних сил, так і за рівнем життя населення.

Наприкінці 1989 р. - раніше, ніж у Західній Європі та Японії піднесення американської економіки змінилося її циклічним спадом, який досяг найнижчої точки на початку 1992 р. Спад виявився неглибоким: скорочення промислового виробництва дорівнювало лише кільком відсоткам. Збільшилася кількість безробітних, перевищивши 7% усього активного населення. На відміну від рецесій 70-х і 80-х років не було інфляції. Не відбулося також зниження реальної заробітної плати робітників і службовців. Уже в 1992 р. почався млявий, більш схожий на депресію, період відновлення виробництва.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.