Кваліфікація співучасті з врахуванням її форми.

Співвідношення форми співучасті та виду співучасника розглянутий з двох сторін співучасників та стосовно того, що становить діяльність всіх співучасників, взятих у сукупності. Якщо вид спів учасника виділяється з врахуванням виконуваної ним ролі, то форма співучасті характеризує ступінь згуртованості співучасників, те, наскільки узгодженими були їх дії, на скільки стійким виявилося їх об'єднання. Врахування при кваліфікації виду співучасника передбачає визначення його індивідуальної ролі у спільному злочині. Врахувати ж фор му співучасті при кваліфікації означає дати оцінку діям всіх співучасників, визначити міру їх згуртованості.

Не стоит забывать, что важко погодитися з думкою про те, що «форма співучасті характеризує об'єктивну сторону злочину, його зовнішній прояв; вид співучасті — суб'єктивну сторону злочину, харак теристику конкретної форми, яка не тільки дає можливість виділити різновид однієї і тієї самої форми, а й впливає на ступінь зорганізованості співучасників». Адже кожна пе редбачена законом форма співучасті характеризується не лише ϲ ʙ ᴏ їм зовнішнім виразом, а й відповідними суб'єктив ними ознаками, які відображають те, що відбувається у свідо мості та волі осіб, які вчиняють посягання при відповідній формі співучасті; окремі види співучасті відрізняються, на самперед, за об'єктивною стороною — характером діянь, які вчиняє у ході посягання співучасник певного виду. Тому співвідношення понять «форма співучасті» та «вид співучас ника» не можна характеризувати категоріями, які стосують ся окремих елементів складу злочину.

Чим тісніша взаємодія між співучасниками — тим менше значення має характер дій кожного із учасників спільного злочину для оцінки суспільної небезпеки його посягання. Переважаю че значення набуває сам факт належності до певного типу об'єднання злочинців, яке вчиняє злочин. В ряді випадків закон передбачає відповідальність за дії осіб, які об'єдна лися для вчинення злочину, у інших — за саме об'єднан ня для дії. Тобто, злочином визнається або відповідна по ведінка осіб, які діють у співучасті, або ж вже саме утво рення злочинного об'єднання, навіть якщо його учасники не вчинили конкретних посягань.

При кваліфікації злочинів, вчинених при наявності певних форм співучасті, менше значення надається харак теру поведінки конкретного учасника злочину, а більше — самому факту належності до злочинного угруповання. Допускається відступ від принципу персональної відпові дальності, оскільки співучаснику інкримінується не лише результат його особистих дій, а й спільних, інколи — дій, яких він сам не виконував.

37.Спеціальні питання відповідальності за співучасть і кваліфікація вчиненого.

Крім розглянутих загальних питань виникають так звані спеціальні питання відповідальності за співучасть.

1. Співучасть у злочинах із спеціальним суб'єктом.

2. Провокація злочину.

3. Ексцес виконавця.

4. Безнаслідкова співучасть.

5. Невдале підбурювання або пособництво.

6. Добровільна відмова співучасників.

1. Співучасть у злочинах зі спеціальним суб'єктом. Насамперед, зазначимо, що згідно з ч. 2 ст. 18 КК спеціальний суб'єкт злочину має місце там, де злочин може вчинити лише певна особа. Таким чином, спеціальний суб'єкт — це суб'єкт злочину, який крім загальних ознак (осудності й віку) наділений ще і додатковими ознаками, що і визначають його відповідальність за відповідною статтею КК (наприклад, службова особа, військовослужбовець тощо). Характерною ознакою злочину із спеціальним суб'єктом є те, що їх можуть вчинити лише особи, наділені ознаками спеціального суб'єкта. Виникає питання, чи можлива співучасть у таких злочинах осіб, які не мають ознак спеціального суб'єкта? Чи можуть ці особи відповідати за ті злочини, суб'єкт вчинення яких є спеціальним?

У статтях КК про співучасть немає прямої заборони позитивно вирішувати це питання. У КК не говориться, що співучасть у злочинах зі спеціальним суб'єктом неможлива. Більше того, це питання прямо вирішене стосовно злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини). Так, у ч. З ст. 401 вказується, що співучасть у військових злочинах осіб, не згаданих у цій статті (тобто не військовослужбовців), тягне за собою відповідальність за відповідними статтями цього розділу, тобто розділу Особливої частини КК про військові злочини (розділ XIX Особливої частини КК).