Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Основні принципи взаємодії ЗМІ та громадської думки






Сучасний етап розвитку українського суспільства визначається відчутним зростанням кількості невирішених економічних, політич­них і соціальних проблем. Як наслідок в суспільстві відбувається процес поглиблення протиріч між різними соціальними системами, соціальними групами населення, між різними " центрами" влади, що віддзеркалюється у засобах масової інформації і стає предметом обговорення й аналізу широкого кола громадськості. В таких складних соціально-політичних і соціоекономічних умовах суттєво зростає роль ЗМІ як гарантів політичної і соціальної стабільності в суспільстві, як каналів вираження суспільного настрою мас і найголовніше як соціальних інститутів, що активно беруть участь у формуванні суспільної (громадської) думки по всіх актуальних питаннях.

Інформаційне поле, яке створюється сучасними мас-медіа надто багатоманітне за змістом повідомлень, формами і якістю їхньої подачі. Тому будь-яка інформаційна діяльність, зачіпаючи інтереси й потреби тієї чи іншої людини або суспільства в цілому - незалежно від того, чи стосується вона питань політики, культури, економіки чи соціальних проблем, - спрямована не тільки на інформування своєї аудиторії, але й на її формування, зміну позицій, точок зору, ціннісних орієнтацій, говорячи мовою психології - соціальних установок, по відношенню до тих чи інших явищ навколишньої дійсності, йдеться також і про вплив на різні суспільні процеси, на ті, чи інші явища суспільного життя, зокрема, у його політико-соціальній сфері.

Взаємодія масової комунікації й громадської думки в реальній практиці ЗМІ виглядає як єдиний процес соціального управління. Це, наприклад, можна довести, спираючись на таке системне уявлення: " ЗМІ (преса) - суспільство" - " суспільство - громадська думка" - " громадська думка - ЗМІ (преса)". Отже, розглядаючи усю систему ЗМІ, як важливий засіб впливу на свідомість масової аудиторії, треба враховувати, що реалізація основної внутрішньої суперечності у діяльності преси, як компоненту інформаційно-комунікативних зв'язків, призводить до висновку, що саме ЗМІ є одночасно продуктом громадської думки й силою, яка їх формує.

Як було зазначено, одне з важливих завдань ЗМІ - ефективно впливати на свою аудиторію. У теоретичній дискусії з даної проблематики існує загальне розуміння думок щодо того, що ж означає вплив ЗМІ. Під цим поняттям найчастіше розуміють зміни поведінки, уявлень, думок людини, які викликані дією засобів масової інформації.

У широкому розумінні суспільна (громадська) думка являє собою стан масової свідомості, що включає в себе відношення (таємне чи явне) людей до подій та явищ дійсності, а також до діяльності різних соціальних інститутів та груп і окремих особистостей*.

Говорячи про загальні характерні риси суспільної думки, можна сказати, що:

1) об'єктом суспільної думки виступають лише ті події і явища дійсності, які можуть викликати суспільне зацікавлення, є соціально значущими й актуальними;

2) проблеми, по яким висловлюється суспільна думка, несуть в собі більш чи менший момент дискусійності;

3) зміст суджень суспільної думки визначається соціальними умовами та об'єктом циркулюючої в суспільстві доступної для всіх інформації;

4) суспільна думка створюється і функціонує як в рамках суспільства, так і в рамках діючих в ньому різних (групових і масових) спільностей, а саме: соціальних, регіональних, професійних, політичних, культурних та інших;

5) у рамках кожної такої спільності виявляються складові час­тини, які, висловлюючись " за" чи " проти", створюють або " більшість" або " меншість". У відповідності до цього по своїй структурі суспільна думка може бути більш чи менш одностайною, моністичною і плюралістичною, яка складається з ряду несумісних одна з одною точок зору;

6) джерелом формування суспільної думки виступають багато-чисельні форми суспільного досвіду. А це досвід найближчого соціального оточення людей, наукові знання, офіційна інформація, повідомлення, що надходять від закладів освіти і культури, від ЗМІ і т.п.;

7) зважаючи на різні джерела надходження інформації, суспільна думка, яка формується на цій базі може бути в більшій чи меншій мірі істинною та ілюзорною, хибною;

8) у демократичному суспільстві звичними каналами вираження суспільної думки є: вибори органів влади, безпосередня участь мас в управлінні, преса й інші засоби масової комунікації, зібрання,

маніфестації й т. п.;

9) активність функціонування і фактичне значення суспільної думки в житті суспільства визначаються соціальними умовами - тобто соціально-економічним і культурним рівнем розвитку суспільства, а також рівнем розвитку демократичних інститутів і свобод (свободи слова, друку, зібрань і т.п.)

10) суспільна думка - це явище історичне. Таким чином, роль суспільної думки та її статус в житті суспільства, функції і сфери діяльності змінюються в залежності від розвитку людської цивілізації. Можемо також стверджувати, що суспільна думка діє в усіх сферах життя суспільства. Тому вона має властивість перетворюватися з простого судження мас в політичний інститут життя суспільства в цілому, а отже розширювати межі свого існування та впливу.

Працівники мас медіа знають, що суспільна думка може формуватися як стихійно, так і навмисно. Головним " будівним матеріалом" для неї є інформація. Тому першим етапом в становленні суспільної думки є отримання аудиторією інформації про події, факти і т.п. Другим етапом - є осмислення отриманої інформації, яка в більшій мірі є індивідуальною. На цьому етапі формуються лише перші ознаки суспільної думки. На третьому етапі - відбувається обговорення різних індивідуальних позицій, точок зору з метою прийняття якогось рішення та виявлення з приводу цього загальної думки.

В діяльності ЗМІ в цьому напрямку, тобто в процесі формування громадської думки, реалізується одна з важливих соціальних функцій - а саме участь у формуванні громадянського суспільства.

Ці аспекти в системі засобів масової інформації, включаючи й електронні комунікації, набувають особливого значення у переломні періоди життя суспільства, коли виникає необхідність у принциповій переоцінці історичних, політичних, духовних цінностей життя, кардинального оновлення суспільства.

Безперечно, що кожний вид засобів масової інформації має свою специфіку, яка визначається природою, ступеню розвиненості й технічними можливостями кожного виду, а також державною інформаційною політикою певної країни, її історичними традиціями тощо. Що ж до пресових видань, то для них є характерними порівняно глибша інтерпретація подій, сила узагальнення і теоретичного аналізу. Виходячи з цієї необхідності, пресові видання мають розкривати сутність відтворюваних явищ. Вони зацікавлені, аби ідеї, які вони обстоюють, погляди, які вони виражають, були обумовлені й доказові, щоб був зрозумілий їхній зв'язок з інтересами, ідеалами й сподіваннями людей. Коротко кажучи, вдосконалення системи аргументів й переконання - головний шлях впливу на громадську свідомість й підвищення ефективності преси. Впливаючи на соціокультурні орієнтації людей та їх менталітет, зміцнюючи особистий (чи груповий) рівень вияву самосвідомості, преса тим самим генерує громадську думку. У цьому сенсі друковане слово об'єктивізує думку, стає тим чинником, без якого неможлива самосвідомість. При цьому роль інформаційного повідомлення набуває чи не першоряд­ного значення.

Як ЗМІ можуть ефективно впливати на формування громадської думки?

По-перше, вони повинні вміти привернути увагу до нової, суспільно значимої проблеми чи нового підходу до оцінки тих чи інших явищ дійсності. На даному етапі ЗМІ акцентують свою увагу (а отже і увагу аудиторії) на визначенні предмету формування громадської думки з подальшим його аналізом і коментарем. По-друге, знати, про масштаби і можливість розповсюдження громадської думки. У зв'язку з цим ЗМІ концентруються навколо проблеми підвищення рівня компетентності громадської думки про предмет обговорення. Триває роз'яснювальна робота з викладом усіх потрібних для відповідного формування громадської думки подробиць, фактів на задану тему обговорення.

Таким чином, ефективність діяльності ЗМІ на цьому етапі визначається тим, наскільки обізнаною є аудиторія по заданій проблемі.

Ті ЗМІ, які змогли дотриматися в своїй роботі всіх цих етапів: 1)збудження інтересу до заданої проблематики через інтригу і постійне нагадування про неї; 2)подача якісного аналізу досліджуваної проблеми, а також подача коментарів та оцінок; 3)досягнення потрібного рівня інформованості населення шляхом різнобічного розгляду проблеми - такі ЗМІ зможуть не лише впливати на хід та розвиток подій суспільного життя, а й впливати на поведінку своєї аудиторії.

Зазначені методи діяльності, що сприяють підвищенню ефективності ЗМІ базуються на науково обґрунтованих даних про стан громадської думки в зв'язку з піднятими проблемами. При цьому можуть бути використані як результати конкретного соціологічного опитування, так і соціальна інформація, яка спонтанно надходить до редакцій (зокрема з пошти, відгуків і т. д.).

Окрім дослідження сучасного стану громадської думки та запитів і уподобань аудиторії ЗМІ є ще один аспект для розгляду, про який ми вже частково згадували.

Наступною складовою інформаційного процесу є зміст інформації, що розповсюджується пресою, радіо і ТБ. Ми вже маємо добре знати, що якість, характер, направленість інформації визначається перш за все тим як глибоко це інформаційне повідомлення змогло засісти в пам'яті індивіда, чи змогло воно вразити, здивувати, зрештою чимось збудити уявлення і думки у аудиторії. Сприяти дискусійному обговоренню. При цьому враховується і специфіка діяльності того чи іншого виду ЗМІ (тобто визначальним є те, якими знаковими системами користується ТБ, газета чи радіомовлення).

Одначе, будь-яка інформація має свого конкретного читача чи глядача. Тому при написанні матеріалу, журналіст повинен визначити й конкретну соціальну адресу свого інформаційного повідомлення. Тобто йдеться про інформаційні потреби тих чи інших груп населення, про їхню спроможність сприймати подану інформацію. При цьому особливо важливим є наголос на значимості рішення поставленої проблеми безпосередньо для індивіда, його сім'ю, дітей, кар'єри, освіти, здоров'я і т. п. Інформація такого роду є важливим каталізатором процесу формування громадської думки.

Отже, формування громадської думки серед членів того чи іншого суспільства - це одна з важливих функцій ЗМІ, що полягає в сприянні своїй аудиторії у виробленні таких соціополітичних орієнтацій та цінностей, котрі б відповідали об'єктивним умовам, за можливістю більш адекватно відтворюючим практичній життєдіяльності суспільства в цілому й були б ефективно працюючим інструментом для досягнення особистої мети людини в історичному процесі роз­витку даного суспільства.

З урізноманітненням політико-економічних і соціокультурних відносин у поле уваги людини потрапляє усе більше нових фактів та подій, її свідомість постійно перебуває під впливом нових ситуацій, нових знань і вражень. В період актуалізації суспільних відносин різні сюжети громадського життя зміщуються на центральні позиції у свідомості особи, стають проблемою особистісного вибору.

Відображаючи характерні соціальні почуття та настрої громадськості, її погляди і ставлення до викликаних життям проблем держави, мас-медіа виступають як арена всебічної й безперервної взаємодії між ідеологією й суспільним життям, як своєрідний ініціатор цієї взаємодії й засіб її практичного втілення. В цілому ж такий напрямок діяльності й функцій ЗМІ є стратегічним для побудови громадянського розвинутого соціально й технологічно суспільства.

Виконуючи своєрідну інформаційно-комунікативну роль у процесах формування громадянського суспільства, відбиваючи існування в суспільстві відповідних сил, що за ними стоять, такі засоби масової інформації завжди будуть виразниками актуалізованого стану громадської свідомості. У цьому напрямку ЗМІ діють як сила, що стабілізує чи модифікує той чи інший стан суспільної свідомості шляхом активізації сприйняття людиною одних потоків інформації й стримування інших.

ЗМІ стали своєрідним джерелом, у якому зацікавлений читач або глядач може знайти щось для своєї освіти та індивідуального задоволення соціокультурних потреб. Звідси й випливає питання про суспільне призначення ЗМІ (преси), а саме: чи виконують вони належно свої завдання?

Загалом практично кожний редакційний колектив постійно дбає про те, щоб матеріали їхніх публікацій доходили до читача, будили його думку і почуття, активно впливали на суспільну свідомість. Якщо, наприклад, економічні наслідки газетних публікацій можуть бути виміряні у певних економічних одиницях, то, як можна виміряти си­лу впливу газети на свідомість людини?

Для цього необхідні певні відомості про те, як розуміють й сприймають читачі зміст тієї чи іншої статті. Шляхів реалізації цієї мети, традиційних методів у практиці журналістів чимало. Але чиненайважливішим з них є зміцнення зв'язків з громадськістю, постійне спілкування із читачами, вивчення їхніх запитів, позицій, настроїв, соціокультурних потреб тощо.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.