Документ

Із «порядку шкільного» — статуту Львівської братської школи 1587 р.

Багатий над убогим у школі нічим вищий не може бути; дітей дидаскл (викладач) повинен усіх однаково — як синів багатих, так і сиріт убогих, так і тих, які на вулицях просять харчів, як того, хто має більше чи менше здібностей, — але навчаючи, не надавати переваги одному проти другого.

Учитель повинен кожного разу пильнувати: коли б котрого отрока не було,
повинен за ним послати і довідатися про причину, чому не прийшов… Зранку, відразу після молитви, кожен повинен відповідати, що він учора вивчив і показати своє письмо, яке підготував удома. Після обіду хлопці повинні самі писати на таблицях завдання, які дав їм учитель, окрім малих, для яких повинен писати сам учитель. А вивчивши у школі, повинні один одному зачитувати важкі слова, тобто диспутувати.

А йдучи додому, вірш повторити, щоб, прийшовши зі школи додому, діти могли перед своїми рідними… за звичаєм шкільної науки прочитати з поясненням те, що вивчили у школі; а що вчили того дня, повинні вдома увечері написати і зранку принести до школи, показати своєму вчителеві…

Якщо сам учитель чи хтось з учнів не дотримувався б тих правил… — то такий не тільки вчителем, а й простим жителем тут не може бути…

Запитання до документа

1. Які з наведених у Статуті правил ви вважаєте можливими для використання в сучасній школі?

Одночасно з братськими (православними) на українських землях виникають єзуїтські (католицькі), протестантські, а після Берестейської унії й греко-католицькі школи.

Усі вони надавали середню освіту і, одночасно, сприяли поширенню впливу своїх церков в Україні. Перший єзуїтський колегіум був відкритий у місті Ярославі в 1571 р.

4. Літописання. Розвиток книговидання.

У XVI ст. на українських землях продовжувалася традиція створення літописів.

У Короткому Київському літописі описуються події, що відбувалися у 862-1515 рр. Імовірно, він був створений напри кінці XV – поч.. XVI ст., оскільки опис подій цього періоду відзначається найбільшою докладністю й точністю датування.

У XVI ст. успішно розвивалося книговидання.

Значний внесок у його становлення зробив московський першодрукар Іван Федоров (Федорович), який переселився на українські землі, рятуючись
від переслідувань на батьківщині.

Переїхавши до Львова, у 1574 р. він видав на кошти Львівського братства свої перші книги в Україні — «Апостол» і «Буквар».

Призначений для навчання церковно-слов’янської грамоти, «Буквар» став першим шкільним підручником на українських землях.

Особливо плідною була діяльність І. Федорова в Острозі, куди його запросив працювати князь В.-К. Острозький.

У 1581 р. він надрукував Острозьку Біблію — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Окрім Острозької, до великих друкарень належала друкарня Львівського братства, що розпочала свою роботу 1586 р. Її було створено на основі друкарні І. Федорова, викупленої братством після смерті друкаря.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Великий вплив на умови розвитку української культури в XVI ст. мали політичні чинники.

У XVI ст. на основі писемної руської мови українців і білорусів під впливом усного мовлення формувалася українська літературна мова.

У другій половині XVI ст. на українських землях сформувався новий тип навчальних закладів — слов’яно-греко-латинська школа, що відповідала тогочасним освітнім потребам і сприяла підвищенню рівня освіти в Україні.

Розвиток книговидання на українських землях сприяв поширенню освіти, допомагав православним українцям протидіяти полонізації та окатоличенню.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. § 6

2. Випереджаюче завдання. Розповідь на тему «Замки і фортеці України».

Схема аналізу історичної події

Назва

Дата

3. Керівник

© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.