Дiя друга.

В Мумi-дол прийшло лiтo.

(Mумi- Троль i Снорк грають у схованки. 3'являється Снусмумрик).

Мумі-троль: Ти чого?

Снусмумрик: Та так. Розумiєте, ще зовсiм недавно була весна, а ось уже i лiто закiнчується. А скiльки всього незвичайного з нами трапилося i все завдяки капелюху!

Мумі-троль: Так. А скоро мама покладе капелюх до коробки i притрусить нафталiном.

Снорк: І що, капелюх вже не буде чарiвним?

Снусмумрик: Не знаю. Взагалi-то я скоро вирушу у подорож.

Мумі-троль: Ти що, хочеш зробити вiдкриття?

Снусмумрик: Та нi, я просто хочу помандрувати сам … один...

Мумі-троль: Сам один?

Снорк: Зовсім один?

(Mумi- Троль засумував, а Снорк заплакала. Снусмумрик i Mумi- Троль втiшають її.Раптом здалеку долетiли голоси: «Тофсла», «Вiфсла».)

Мумі-троль: Ви що-небудь чуєте?

Снорк i Снусмумрик: Чуємо.

Снусмумрик: Ховаймося!

(Bci ховаються. 3 'являеться Тофсла i Вiфсла. Вони ледве тягнуть великий м iшок).

Тофсла: Тудисла!

Вiфсла: Hi, сюдисла!

(Сперечаються).

Снусмумрик: Привiт! А ви хто тaкi будете? Мене звати Снусмумрик. А вас? (Тофсла i Вiфсла вiдвертаються). І якщо ви гадаєте, що нам дуже хочеться познайомитися з вами – ­помиляєтесь. Ви просто cтapi дурнi щури.

Вiфсла: Самасла ти щурсла!

Снусмумрик: Отакої! Та вони ж iноземцi. Мамо, у нас в Мумі-долi iноземцi. (Вибiгає).

Снорк: Нам що, доведеться вивчати їхню мову?

Мумі-троль: Та це ж дуже просто. Ось слухай. Добриденьсла, самсла, щyрсла. Зрозумiласла?

Снорк: Зрозумiласла.

Мумі-троль: Ласкаво просимо. Мене звати Mумi- Трольсла. А це...

Снорк: Снорксла.

Мумі-троль: А вас як зватисла?

Тофсла: Тофсла.

Вiфсла: Вiфсла.

(3 'являються Myмi-Мама i Снусмумрик).

Мумі- Мама: Снусмумрик сказав, що тут iноземцi.

Мумі-троль: Мамо, а це Тофсла i Вiфсла.

Мумі-Мама: Дуже приємно. А чи не бажають вони кави?

Мумі-троль: Ви хочетесла кависла?

Тофсла: Хочемосла.

Вiфсла: А з молокомсла можнасла?

Мумі-Мама: Про що це вони?

Мумі-троль: Вони хочуть кави з молоком.

Мумі-Мама: Чого ми тут стоїмо? Бога ради, ходiмо пити каву.

(Myмi-Мама, Мумi-Троль, Снорк, Тофсла i Вiфсла виходять. 3 'являється Снусмумрик).

Снусмумрик: Ти ба! 3овнiшнiсть моя їм не сподобалась. А caмi cтapi, облiзлi дурні щури.

(1 тодi з 'явилася Мора. Вона виникла з' темряви).

Снусмумрик: Мамо! (Bmiкaє).

(Мора вiдiйшла у mемряву. Поверmається Снус, ведучи за собою Mумi- Маму, Снорк, Мумi-Троля, Тофслу i Вiфслу).

Мумі-Мама: (Снусмумрику) І де ж твоє страховисько, любий?

Снусмумрик: Ось!

Тофсла i Вiфсла: Мора!

Тофсла: Страшнасла i жахливасла.

Мумі-Мама: Вельмишановна Моро, якщо ви прийшли до нас у гocтi - ласкаво просимо, а якщо збираєтеся напасти, то майте на увазi - ми знаходимось в cтaнi повної готовностi.

(Дiстає молоmок).

Тофсла: Мора прийшла за намисла.

Вiфсла: Вся справа у торбинiсла.

Мумі-Мама: Яке чудовисько! Вiдiбрати у бiдних крихiток останнє.

Тофсла: Торбинка нашасла.

Вiфсла: Але те, що у торбинцi, належить...

Bci: Кому?

Тофсла i Вiфсла: Mopi.

Снусмумрик: Я так i знав. Треба повернути Mopi те, що у торбинцi, а цi свинячi пики нехай залишаються зi cвоїм драним лантухом.

Мумі-троль: Для Тофсли i Вiфсли вмicт торбинки найпрекраснiше, що є у свiтi.

Снусмумрик: А для Мори вмicт торбинки - все, що у неї є. Так що ж, позбавити їївсього? Ви лишень погляньте, яка вона нещасна, самiтня і бiдолашна Мора.

Мумі-Мама: Ми дуже любимо Тофслу i Вiфслу, але вмiст торбинки треба повернути Mopi.

Мумі-троль: Стiйте, стiйте! Вельмишановна Моро. Чи не хочете ви помiняти вмiст торбинки на капелюх Чарiвника?

(Мора не погоджується).

Мумі-Мама: Це дивовижний капелюх - це найкоштовнiша рiч у Мумі - долі.

Снусмумрик: Це єдиний чарiвний капелюх у cвiтi.

(Мора зацiкавлено розглядає капелюх, прuмiряє, виходить. Bci полегшено зiтхають).

Тофсла: Ви всiсла до нас добрiсла, тому ми хочемосла порадувати вассла трішечкисла.

Вiфсла: Ми хочемосла показати вамсла вмicт торбинкисла.

(Тофсла i Вiфсла розв 'язують торбинку i виймають з неї рубiн. Мешканцi Мумi-дола в захопленнi пiдходять до тoрбuнкu).

Тофсла: Ось рубiнсла.

Вiфсла: Цей камiньсла вкраласла Морасла.

Тофсла: Biн належитьсла Чарiвникусла.

(В цей час перед зiбравшuмися з 'являється Чарiвник).

Тофсла i Вiфсла: Чарiвниксла!

(Протягують йому рубiн).

Вiфсла: Вiзьмiтьсла.

Снусмумрик: Справжнiй Чарiвник у Мумi-долi! Яке щастя.

Мумі-Мама: Пане Чарiвниче, а чи не змогли б ви трiшечки почарувати?

Bci: Ми вci Вас просимо.

(Чарiвник змахнув рубіном i з 'явився ще один капелюх).

Мумі-троль: Капелюх! Новий капелюх Чарiвника. Пiхо!

(Вибiгає, захопивши капелюх. Чарiвник знову змаxнув рубiном i з 'явuлася троянда).

Мумі-Мама: Королева троянд!

(Радiсна, з трояндою виходить. А Чарiвник продовжує чарувати, перед Тофслою i Вiфслою з 'являється рубiн).

Тофсла i Вiфсла: Рубiнсла.

(Вибiгають).

Чарівник: (Снусмумрику) А тобi чого, друже?

Снусмумрик: Я хочу, щоб Myмi-Мама не плакала, коли я залишу Мумi-дол.

Mумі-Мама: Про що це ти, любий?

Чарівник: Дiти виростають і стають дорослими. Все буде так, як ти хочеш.

Мумі-Мама: Мабуть, твоя правда, любий.

Снусмумрик: Ну що, мамо, я пiду.

Мумі-Мама: Може хоч теплi шкарпетки вiзьмеш у дорогу?

Снусмумрик: Дякую, матусю!

(Снусмумрик прощається з Мумі-Мамою, Mумi-Тролем, Снорк).

Снусмумрик: Не сумуй, Mумi. Рости велика, Снорк.

Снорк: А чому вiн пiшов вiд нас?

Мумі-Мама: Розумiєш, настає час, коли кожному хочеться побути самому. Але ти ще зовсiм маленька, щоб збагнути це. Ходiмо?

Мумі-троль: А можна я побуду тут ще трiшечки?

Мумі-Мама: Добре, але не затримуйся.

(Myмi-Мама цілує Мумi-Троля i йде разом зi Снорк).

Мумі-троль: Напевно Снусмумрик зараз щасливий. I я щасливий, якщо щасливий вiн, але вiдверто кажучи, мeнi його буде дуже бракувати.

(На землю падають першi сніжинки).

Зима прийшла... Зима прийшла! А напевно так i має бути, тому що без зими не буває нової весни. Не буває нової весни... не буває нової весни.

Кiнець