Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Утопії.






Вперше термін «утопія» у науковий обіг ввів Томас Моор, що перекладалось як «Блаженна країна», «Країна нідення».

В архітектурі утопічне мислення реалізовувалось у вигляді трактатів, пошукових проектів або у проектах ідеальних міст.

Фр. арх. Клод Ніколя Леду написав книгу під назвою «Архітектура з позицій мистецтва, нравів та законодавства». У 1804 Леду розробив проект ідеального міста Шо, різні функції якого виражалися б не тільки в напівкруглій структурі плану (зосередженого навколо заводу), але і в самій формі головних будівель, що вражають своїм стереометричних лаконізмом. Так, «Будинок садівника» набув форми кулі, поставленої прямо на землю, а «Будинок доглядача джерел» - порожнього циліндра, крізь який протікав би гірський потік. Були також передбачені будівля суду у вигляді базиліки, публічний дім (у вигляді фалоса за своїм планом), житловий будинок каретного майстра у вигляді гігант. колеса, тощо. Будівництво в Шо (1774-1779) перервалося в зв'язку з фінансовими труднощами, потім Французька революція зробила його й зовсім неможливим; найбільш же екстравагантні будівлі залишились лише на папері.

 

Дом директора источников в Шо Дом садовника в Шо

У 1829 р. ученицею фр. ф-фа і вченого Шарля Фур’є на власні кошти була опублікована його робота «Новий господарський соцієтарний світ». В роботі була викладена концепція ідеальних поселень-фаланстерів, соц. організація яких будувалась за принципами «тяжіння за пристрастю», гармонізації життя громади, її арх. і природ. отчення.

 

В 1898 р. Ебенізер Хоуард в книзі «Tomorrow» створ. теорію для розв’язку проблеми розвитку великих міст. Він розробляє концепцію ідеального міста-саду. Концепція Е. Хоуарда полягає в зупиненні безперервного припливу людей у перенаселені великі міста шляхом створення міст-садів. Він створює теорію магнітів, згідно якої 1-м магнітом є місто, в якому люди живуть і працюють, 2-м магнітом є село, оскільки люди втомлюються від великого міста, яке переповнене людьми. Але село не може бути культурним центром, тому Хоуард прагне створ. міста-сади, кінцевою метою яких є рівномірне розподілення населення по території Англії. Кожне місто-сад розраховано на 32 тис. люд. План міста - радіально-кільцевий. Від великого центрального парку розходяться радіусами шість бульварів, що перетинають кільцеві авеню і виходять у вигляді шосейних доріг у зелену зону. У парку розташовані громадські споруди, навкруги парку розташована скляна галерея. Далі іде зона, де розміщені житлові будинки, потім зона з громадськими будівлями (школи, церкви і т.д.). Найширшими зовн. кільцями є промисловість та залізнодорожна магістраль. Там же складська зона та ринки. Далі зелена зона з полями, городами, в якій розміщуються санаторії, будинки відпочинку і т.д.

Социальна направленість городів-садів заключається в тому, що жителі міста-сада в ньому ж і працюють. Зелений пояс забезпечує місто продуктами – ринок у фермерів під рукою. Міською землею жителі міста володіють колективно, головний дохід міста – арендна плата. Хоуарда соціальні проблеми цікавили в значно більшій мірі, ніж суто архітектурні. Саме через це арх.-ра села Лечворта, яке розташ. недалеко від Лондона і в якому планувалося втілення концепції міста-саду, є досить пістявою та еклектичною.

У праці Хоуарда передбачені й можливості росту населення: у цьому випадку на деякій відстані будується нове місто зі своєю власною зеленою зоною. Принцип зеленого поясу, що оточує місто, проводиться до тих пір, поки не утворюються групи міст, розташовані навколо центрального великого міста. Центральний місто представляється автору трохи більшим за розмірами (з населенням приблизно в 58 тисяч чоловік).

 

У 20-х рр. ХХ ст. представники рос. функціоналізму і конструктивізму розробили ряд пошукових проектів, у яких знайшли реалізацію ідеї «будинків-комун», «ідеальних міст» тощо.

У 1914 р. італ. арх. Сант Еліа запропонував серію утопічних теорій міста. Саме він вперше запропонував метод вертикального зонування, що дало поштовх для розробки концепцій вертикальних багатоярусних міст.

В 1922 р. Ле Корбюзье розробляє проект «Променистого міста» на з млн. жит. Променистим арх. наз. місто тому, що його центральну частину складають гігантські хмарочоси геометрично правильно розташовані у просторі. Комплекс хмарочосів оточений більш скромною, але теж багатоповерховою забудовою, що складається з безперервних стрічок будинків складної конфігурації. Будинки забудови в регулярному порядку то співпадали з червоною лінією, то відступали від неї. В цьому проекті найбільш важливим був відхід Ле Корбюзье від моделі централізованого міста до теоретично безкінечного поліса, принцип організації якого заключався, подібно до міста Мілютіна, у зонуванні паралельними стрічками.

Амер. арх. Ф. Л. Райт створ. дезурбаністичний проект «Міста широких просторів». Райт, стверджує що Америка не потребує допомоги при будівництві Міста широких просторів, оскільки вважає, що він розвинеться сам, стихійно. Райт надавав велику роль електрифікації. Керуючись напрацюваннями Фур’є він відродив теорію, згідно якої люд. 1 пол. дня повинна працювати на землі, а 2 пол. – на заводі. Саме цей принцип ліг в основу проекту його міста. Утопічні ідеї Райта ґрунтувались на max електрифікації та використанні автомобілів, зростаючу мобільність та органічність арх-ри.

Розроблялись утопічні проекти лінійних міст. Здійснив теорію Микола Мілютін.

К. Доксіадіс запропонував створення проекту світового міста-екуменополіса на 2100 р. Д. керував розробкою теорії про форми людських поселень, що отримала назву екістика. Згідно теорії передбачався ріст міст, створення міст-гігантів у вигляді смуг вздовж транспортних шляхів.

По всьому світу виникли групи, які займались пошуком нових форм штучного середовища. В Росії виникла група НЕР (нові елементи розселення), до складу якої окрім арх-ра залучили соціолога, філософа, сценаристів, художників тощо.

Утопічне проектування внесло значний внесок в розвиток арх-ри, оскільки сприяло активізації пошукового проектування в арх-рі, м/б та дизайні, де поступово зникали межі між цими галузями формування штучного середовища. Здобутки утопічного мислення та пошуково експериментального проектування стали теоретичною основою формув. нових течій, напрямків та стилів сучасної арх-ри.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.