Індивідуальна робота студентів

ТЕМА 15. Основні положення податкової та митної інформатики

Годин

Лекція (2 години). Проблемно-орієнтована, оглядова з питань визначених у навчальній програмі

Семінарське заняття (2 години). Дискусія за питаннями теми у порядку визначеному викладачем.

Консольні питання, ключові поняття:

1) Поняття податкової та митної інформатики та їх зв'язок з правовою інформатикою.

В сучасних умовах, коли використання високих технологій є вирішальним фактором підвищення ефективності у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і у державному секторі, і, як наслідок, у системах митної та податкової служб. Сучасна практика в цій сфері свідчить про позитивні перспективи процесу інформатизації в цій сфері, що дає науковцям змогу робити позитивні прогнози стосовно перспектив процесу інформатизації в даній сфері.

Ця тема у якості обьекту наукового пізнання зістається актуальною. Ця тема досліджувалась багатьма науковцями, зокрема, Калюжним Р.А., Цимбалюком В.С., Шевцем М.Я., Лавровим О.В., Брезвін А. та іншими.

Прямого закріплення поняття “податкова інформатика” або “митна інформатика” не існує, тому в аспекті теми лекції ми можемо говорити тільки про спробу визначення доктринальних понять вищевказаних термінів.

Використання комп’ютерних технологій дозволяє відслідковувати динаміку розвитку підприємства, дотримання ним податкового законодавства, виявляти порушення, нараховувати платежі в бюджет і формувати перелік підприємств для документальної перевірки. Вся інформація, що була сформована цією системою, є основою для роботи, пов’язаної з обробкою даних по платниках податків – юридичних особах. Важливим завданням в автоматизації роботи податкової служби є не тільки підтримання задач контролю, обробки та збереження інформації по нарахуванню і сплаті податків, ведення нормативно-правової бази по податковому законодавству, формування звітності по податкових органах, але і створення автоматизованого інтерфейсу з банками, митними органами та іншими зовнішніми структурами. Це дозволяє оперативно контролювати рух коштів платників податків і здійснювати операції по їх особистих рахунках.

Автоматизована інформаційна система податкової служби повинна мати можливості розподіленого зберігання і обробки інформації, нагромадження інформації в банках даних в місцях використання, надання користувачам автоматизованого, санкціонованого доступу до інформації, одноразового її вводу та багатократного і багатоцільового використання.

Таким чином ми можемо спробувати сформулювати поняття податкової інформатики — як комплексу організаційних, правових, економічних, науково-технічних процесів щодо створення, використання, експлуатації та охорони інформаційно-аналітичних, електронно-обчислювальних компьютеризованих систем в системі органів ДПС України. Основою для ведення інформатизації в органах ДПС України є створення автоматизованих систем.

Якщо ж говорити про митну інформатику, вона по своїй суті є подібною до інформатики податкової, в аспекті механізму реалізації інформатизаційного процесу в податковій та митній службах.

Митна інформатика — це система правових, економічних, науково-технічних підходів до впровадження процесу інформатизації в сфері митного регулювання в органах державної влади, з метою встановлення порядку митного контролю i митного оформлення товарiв та iнших предметiв, в рамках державної програми інформатизації.

2) Правове регулювання обліково-реєстраційної діяльності та інформатики в органах державної податкової служби.

Науково-технічний прогрес у галузі інформатики здійснювався в органах податкової служби активно, з урахуванням розвитку інфраструктури держави та у міру її трансформації. Відповідно, це було відображення на рівні законодавства. Так, у Законі Української Радянської Соціалістичної Республіки від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Українській РСР» у статті 8, у пункті 9 було зазначено, що Головна державна податкова інспекція здійснює заходи щодо створення інформаційної системи, автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації і комп'ютеризації робіт державних податкових інспекцій. У пункті 7 статті 10 Закону серед функцій державних податкових інспекцій у районах, районах у містах і містах без районного поділ було зазначено, що ці структурні підрозділи, одночасно з одержанням від підприємств, установ, організацій, фінансових органів і установ банків документів про суми податків та інших платежів, що підлягають сплаті і фактично надійшли у бюджет, також мають виключне право входити в будь-які інформаційні системи, пов'язані з підприємництвом.
У 1992 році Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про інформацію». У статті 12 цього Закону, даючи визначення інформаційній діяльності, законодавець визначив загальносистемну норму з ознаками інформатики. В ній було зазначено, що, з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави, органи державної влади створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних.
Розглядаючи у історичній ретроспективі положення статті 13 Закону України «Про інформацію» (1992 року), необхідно відзначити серед основних напрямів інформаційної діяльності зобов'язання держави постійно дбати про своєчасне створення, належне функціонування і розвиток інформаційних систем, мереж, банків і баз даних у всіх напрямах інформаційної діяльності. Так було здійснено правове забезпечення активної участі держави у впровадженні здобутків інформатики у соціально-значимі сфери суспільного життя.
У ретроспективі правового забезпечення інформатизації податкової служби необхідно згадати Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР. Цей Закон відіграв важливу роль у напрацюванні організаційно-правових механізмів подальшої інформатизації податкових органів. Пізніше положення цього Закону були консолідовані до Податкового кодексу України.
У контексті конструктивної критики доцільно зазначити, що без взаємозв' язку з правовим регулюванням в інших галузях суспільних відносин окремо цей Закон об'єктивно не міг створити належного рівня правового забезпечення ні інформатики, ні автоматизації, ні електронізації, ні комп'ютеризації податкових органів. Регуляторна функція цього Закону заклала тільки фундамент для подальшого правового забезпечення інформатизації органів податкової служби.
Особливості діяльності органів податкової служби також було розкрито у Законі України «Про податок на додану вартість» 1997 року. Основною ознакою правового регулювання інформатики в податкових органах у цьому законодавчому акті стало те, що вона спрямовувала не тільки на поліпшення інформаційних взаємовідносин органів податкової служби з платниками податків, але і на формування прогностичної інформації, як чинника забезпечення впливу держави на економіку країни через органи податкової служби у складі державної податкової політики.
З урахуванням ряду суб'єктивних та об'єктивних чинників, здебільшого під впливом іноземних структур, у нашій країні відбулося поступове знищення виробничої бази інфраструктури інформатизації. Зазначене здійснювалося через відповідне правове регулювання, що, як виявилося пізніше, стало не чинником правового забезпечення, а проявом загрози національній безпеці в економічній та інформаційній сфері суспільства. Інші країни, що також займалися виробництвом засобів електронно-обчислювальної техніки, не хотіли бачити в Україні свого конкурента. Через нав'язані Уряду України відповідні правові механізми, уряди інших країн досягли своєї мети - зруйнували українську економіку виробництва засобів електронно-обчислювальної техніки.

Для того, щоб визначити відмінності комп'ютеризації і інформатизації податкової служби, пропонується спочатку розглянути особливості податкової інформації. Зазначене питання було відображено на законодавчому рівні, у новій редакції Закону України «Про інформацію». З погляду юридико-догматичного підходу, відповідно до пункту 1 статті 16 цього Закону, під податковою інформацією розуміють «сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України».
У пункті 2 зазначеної статті визначено гіперзв' язок Закону України «Про інформацію» щодо правового режиму податкової інформації з Податковим кодексом України та іншими законами.
У 1994 році було прийнято Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах», у якому було визначено такий предмет правовідносин як автоматизована система. На нашу думку, таке визначення автоматизованої інформаційної системи в інформатиці має недоліки. До складу автоматизованої інформаційної системи входять не тільки технічні засоби обробки (засоби електронно-обчислювальної техніки і зв'язку, телекомунікації) та методи і процедури, програмне забезпечення комп'ютерів, але і відповідні суб'єкти, що формують інформаційні ресурси. Тому таке формулювання автоматизованої інформаційної системи більше підходить до визначення змісту такої категорії як «комп'ютерна інформаційна система». Тому і пропонуємо автоматизовану інформаційну систему розглядати як зміст комп'ютерної інформаційної системи, але у більш широкому розумінні інформаційної діяльності.

У контексті створення комп'ютерних інформаційних систем для податкових правовідносин необхідно зазначити, що через помилки державної політики, що знайшло відображення і в правовому регулюванні щодо розвитку інфраструктури інформатики - інформаційні технології - найбільш поширеним операційним середовищем для комп'ютерів в органах державної влади стали іноземні розробки і їх версії (спочатку MS DOS, а потім -Windows). Також в Україні і нині повільно йде переорієнтація на сучасні інструментальні засоби інформатики, системи управління електронними базами даних для створення інформаційних систем, баз даних на зразок, Oracle, Informix, Sybase тощо. При цьому не звертається увага на першооснови такого незадовільного стану: в умовах перехідної економіки, якщо держава не може достатньо фінансувати відповідні розробки, то вона повинна для сфери інформатики та виробничої її бази у промисловості створити відповідні податкові преференції. У зв'язку з цим пропонуємо звернути увагу на досвід США. У період економічної кризи країни у її Уряду і Парламенту не виникало навіть думки скорочувати бюджетне фінансування та податкові пільги для науки у сфері інформатики та промисловості у галузі інформаційних технологій.

3) Автоматизовані інформаційні системи в органах ДПС України.

Серед професійних баз даних, що можуть використовуватися в податкових органах можна віднести:

· бази даних первинних і звітних даних по податкових поступленнях в розрізі розділів та параграфів бюджетної класифікації, бюджетів, територій, часових періодів по регламентованих звітних формах;

· бази оперативних даних по податкових поступленнях;

· бази листів, прецедентів, відповідей, пропозицій по податковому законодавству;

· бази похідних та інтегрованих даних на основі звітних форм;

· бази документів внутрішнього використання різного призначення;

· бази документів внутрішнього користування різного призначення та інші.

Особливістю останніх баз даних є те, що вони активно використовуються всіма підрозділами податкової служби.

Фундаментальною основою інформатизації є створення високоорганізованого інформаційного середовища, яке повинно охоплювати у рамках усієї податкової служби інформаційне, телекомунікаційне, комп’ютерне, програмне забезпечення, інформаційні технології, мережі ПЕОМ, бази даних і знань, а також забезпечувати можливість створення і використання ефективного системно-аналітичного апарату, що дозволить на необхідному рівні інформаційного обслуговування вести повсякденну оперативну роботу, здійснювати системний аналіз стану та перспектив діяльності ДПС України у цілому і приймати науково-обґрунтовані рішення з реалізації податкової політики.

На сьогодні у ДПС розробляється та функціонує ряд автоматизованих інформаційних систем:

– АІС ДПА обласного рівня, що забезпечує комплексну автоматизацію функцій роботи з базами даних обласних апаратів;

– Автоматизована інформаційна система (АІС) “Пільги” містить інформацію про пільги та дані щодо кількості платників податків;

– АІС “Галузь” забезпечує автоматизоване створення зведених даних районного рівня про платників податків і накопичення інформації за результатами їх фінансово-економічної діяльності та мобілізації коштів у бюджет України;

– АІС “Облік податків і платежів” районного рівня забезпечує автоматизацію облікових функцій, автоматизований розрахунок податкової заборгованості та пені за порушення термінів сплати, формування довідок та звітності ДПІ районного рівня;

– системні локально-мережеві АРМи районного рівня: “Підприємці”, “Земля”, “Облік платників”, “Аудит”, “Пільги”, “Свідоцтво”, “Касові апарати”, “Банк”, “Звіт” тощо.

Велику проблему у діяльності як ДПС України, так і інших органів влади складає подолання інформаційного дефіциту щодо ефективного відстежування господарської діяльності безперервно зростаючої чисельності й ділової активності суб’єктів підприємницької.

На сьогодні обмін електронною інформацією реалізований тільки у вигляді розробленого порядку обміну інформацією з банками, відповідно до якого інформація поступає в електронному вигляді засобами електронної пошти, а також електронного обміну інформацією з митною службою.
Обмін з іншими відомствами налагоджений лише у паперовому вигляді, поштою або в електронному вигляді (на дискетах).

Такий обмін, як правило, супроводжується затримками, які не дозволяють використовувати оперативні методи щодо відвернення порушень податкового законодавства.

Зазначена система обміну інформацією не має надійних механізмів захисту інформації. Потоки інформації не охоплюють усього комплексу необхідної інформації для ефективного функціонування системи, охоплюючи проведення об’єктивного аналізу, прогнозування та формування потрібної звітності.

4) Автоматизовані інформаційні системи в органах митної служби України.

Єдина автоматизована інформаційна система Державної митної служби України (далі — ЄАІС Держмитслужби України) почала створюватися ще у 1992 p., коли служба існувала як Державний митний комітет України (до 29 листопада 1996 р.).
На першому етапі (1992—1993) поступово впроваджувалася система збирання й обробки електронних копій вантажних митних декларацій (ВМД), яка містила програмне забезпечення " Інспектор", розроблене фахівцями інформаційного обчислювального центру Державного митного комітету України (ЮЦ ДМКУ). Учасник зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) подавав до митного органу паперовий примірник вантажної митної декларації. Інспекторами спеціалізованих підрозділів (митної статистики) інформація вводилася в програму " Інспектор" і таким чином формувалась в електронному вигляді. Інформація, що вводилась до бази даних, записувалась на магнітні носії (дискети) і за допомогою фельд'єгерського зв'язку доставлялася з кожного митного органу в підрозділ статистики інформаційного обчислювального центру (ІОЦ). Після обробки цієї інформації формувалися статистичні звіти для керівництва Державного митного комітету, а також митна статистика зовнішньої торгівлі України.
На другому етапі (1994—1995) з метою вдосконалення та прискорення інформаційного обміну в межах митної системи, організації ефективного функціонування автоматизованої системи митного оформлення, поліпшення якості та забезпечення повноти збору даних митної статистики Державний митний комітет України розпочав впровадження в митних органах відомчої системи електронної пошти на базі програмного забезпечення (ПЗ) корпорації Lotus Development Corporation — Lotus cc: Mail. Одночасно в країні почали формуватися брокерські фірми, які надавали допомогу суб'єктам ЗЕД з питань декларування товарів і транспортних засобів та були посередниками між митними органами й учасниками ЗЕД. Зазначені фірми подавали вже разом із заповненим паперовим примірником ВМД її електронну копію. Спеціалізоване програмне забезпечення дало можливість значно скоротити час на перевірку декларації.

Уже на другому етапі з'явилися проблеми подальшої автоматизації митного оформлення, контролю ввезення автотранспортних засобів на територію України, контролю за доставкою в митниці призначення підакцизних товарів тощо. Приймається рішення про створення системи оперативного контролю. Надійне функціонування такої системи потребувало створення транспортної мережі супутникового зв'язку.

З січня 1996 р. розпочався третій етап упровадження ЄАІС у митних органах.

Однією з найбільших проблем від часу становлення Державної митної служби України був контроль доставки вантажів у митниці призначення. Системи електронного контролю за доставкою вантажів у митниці призначення не існувало, попередньо перевірити зазначені в деклараціях дані було практично неможливо. Цим почали користуватись " нечисті на руку" підприємці для ввезення на територію України високоліквідних товарів без сплати ввізного мита та інших податків і зборів.

За допомогою сучасних інформаційних технологій побудовано трирівневу систему клієнт-сервер з доступом користувачів до ресурсів серверів центральної бази даних через web-сервер. Почалася розробка та поетапне впровадження програмно-інформаційних комплексів (ПІК) ЄАІС Держмитслужби.

У 1998 р. почався четвертий етап розбудови ЄАІС Держмитслужби. У тому ж році, враховуючи незадовільний розвиток в Україні наземних каналів зв'язку, введено в промислову експлуатацію транспортну мережу супутникового зв'язку (ТМСЗ), яка нараховувала: 246 станцій супутникового зв'язку, 6 радіорелейних станцій, комунікаційне устаткування. Така великомасштабна робота у стислі терміни в межах усієї держави проводилася вперше не тільки в Україні, а й у Східній Європі.

Наприкінці 1998 р. наказом Держмитслужби України затверджено Положення про порядок контролю за доставкою вантажів у митниці призначення. З травня 1999 р. розпочато поетапну розробку та впровадження відповідного програмно-інформаційного комплексу, перший етап якого — контроль за ввезенням вантажів автомобільним транспортом за допомогою ВМ Д за типами АД, ПД (попередня декларація) та ПП (попереднє повідомлення).
Протягом 1998—2000 pp. Державна митна служба України ввела в дію такий важливий елемент Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, як центральна база даних. Фактично всі програмно-інформаційні комплекси (ПІК), що розроблялись Держмитслужбою, побудовані з її використанням. Це дало можливість акумулювати в одному місці практично всю інформацію щодо митного оформлення товарів і транспортних засобів та контролю за їх доставкою, ведення баз даних про порушників митних правил, спеціальних санкцій Міністерства економіки до учасників ЗЕД тощо.
За допомогою використання центральної бази даних ДМСУ будь-яка митниця в реальному часі з використанням каналів зв'язку може звірити інформацію з паперовими документами, які подаються під час митного контролю та митного оформлення.

У 2000 р. базу даних статистики зовнішньої торгівлі переведено на СУБД Oracle і вся статистична звітність почала базуватись саме на цьому, що дало можливість отримувати детальну інформацію у будь-яких розрізах, застосовуючи дані з електронних копій ВМД.

У 2005 р. почався п'ятий етап розбудови ЄАІС ДМСУ в рамках створення багатофункціональної комплексної системи " Електронна митниця".

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 208 встановлено, що одним з пріоритетних завдань розвитку інформаційного суспільства є надання громадянам та юридичним особам інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи " Електронний Уряд", яка забезпечує інформаційну взаємодію органів виконавчої влади між собою, з громадянами та юридичними особами на основі сучасних інформаційних технологій.

Держави — члени ЄС протягом 2005—2006 pp. прийняли рішення діяти в рамках структури " Електронної Європи" та затвердили Рішення Ради щодо простого та безпаперового середовища для митниці й торгівлі.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

Індивідуальна робота студентів за темою:

Пошук додаткових науково-практичних джерел та їх опрацювання щодо питань теми, доопрацювання конспекту теми.

Здійснити ініціативний пошук та додаткове опрацювання за різними джерелами альтернативних відповідей на питання теми.

Підготовка двома студентами проведення доповідей за темою як науково-навчальною роботою. Оформлення результатів самостійної роботи на комп’ютері у формі тез наукової доповіді та її презентації на семінарі.

Індивідуальна робота студентів

1. Підготовка двома студентами проведення доповідей за темою як науково-навчальною роботою для дискусії на семінарському занятті.

2. Оформлення результатів самостійної роботи на комп’ютері у формі презентації.

Контрольні запитання та завдання

1. Розкрийте поняття податкової та митної інформатики та їх зв'язок з правовою інформатикою.

2. Розкрийте правове регулювання обліково-реєстраційної діяльності та інформатики в органах державної податкової служби.

3. Які є автоматизовані інформаційні системи в органах ДПС України?

4. Які автоматизовані інформаційні системи в органах митної служби України?

Форма контролю: усне опитування студентів на семінарському занятті, перевірка виконання завдань у електронній формі та на паперовому носії.

Нормативно-правові акти:

·Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

·Податковий кодекс України. – К.: «Парламентське видавництво», 2012. – 420с.

·Митний кодекс України. Податковий кодекс України. – К.: «Парламентське видавництво», 2012. – 210с.

·Про утворення Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2000 р. № 1454.

·Про утворення Наглядової ради з питань реалізації проекту «Модернізація державної податкової служби України - 1», який підтримується Міжнародним банком реконструкції та розвитку: Постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 697 (697-2004-п).

·Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків: Наказ Державної податкової адміністрації України від 03.05.2006 р. № 242.

·Про затвердження нової редакції Порядку приймання та комп’ютерної обробки звітних документів платників податків у ДПІ районного рівня та СДПІ по роботі з ВПП: Наказ Державної податкової адміністрації України від 02.12.2004 р. № 691.

Рекомендована література

·Правова інформатика: Підручник. 2-ге вид., доп.та перероб. /За ред. В.Дурденця, Є.Моісеєва та М.Швеця. – К.: ТОВ «Панот» 2007. – 524с.

·Цимбалюк В. Питання організаційно-правового забезпечення інформатизації як провідного напрямку модернізації державної податкової служби України /В.С. Цимбалюк // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України – 2004. – №2 (24). – С. 135-141.

·Цимбалюк В. Інформаційна культура як чинник модернізації державної податкової служби України /В.С.Цимбалюк // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України – 2004. – №3 (25). – С. 58-64.

·Скоромцева Т. Цимбалюк В. Проблеми інформатизації адміністрування податкових правовідносин в Україні як напрямок фінансово-правової інформатики //Правова інформатика. – 2005. – № 3 (7). – С. 48-59.

·Касянюк Т.С. Правове забезпечення інформатизації податкової служби України /Т.С.Касянюк //Право та управління. – 2012. – № 1. – С. 277-291. Режим доступу https://www.nbuv.gov.ua/e-journals/prtup/2012_1/kasyan.pdf

·Стаценко-Сургучова І. С. Концепція модернізації інформаційно-аналітичної служби податкових органів України шляхом інформатизації оперативної діяльності. / І. С. Стаценко-Сургучова // Підприємництво, господарство і право. – 2006 (132). – № 12. – С. 21– 22.

·Попович В. Проблеми інформатизації адміністрування податкових правовідносин в Україні як напрямок фінансово-правової інформатики / В. М. Попович, Т.А.Скоромцева, В. С. Цимбалюк. // Правова інформатика. – 2005. – № 3 (7). – С. 48 - 59.

·Куняев Н.Н. Развитие системы документационного обеспечения управления в налоговых органах Российской Федерации на основе новых информационных технологий: Дис. … канд. ист. наук: 05.25.02. – М., 2003.

·Грановский Г.Л. Алгоритмические и эвристические методы решения экспертных задач // Экспертные задачи и пути их решения в свете НТР. – М. 1980.

·Марков А.А. Теория алгоритмов. //Труды Математического ин-та им. В.А. Стеклова. Т. 42. – М. 1954.

·Орлова В.М., Смирнов А.В. Принципы алгоритмизации процесса решения задач экспертами //Проблемы информационного и математического обеспечения экспертных исследований в целях решения задач судебной экспертизи. – М. 1984.

·Пантелеев И.Ф. О пределах использования теории вероятности т математической статистики в области права. // Применение теории вероятности и математической статистьики в судебной експертизе (материалы к теоретической конференции). – М. 1963.

·Айламазян А.К. Информация и информационные системы. – М. 1982.

·Афанасьев В.Г. Социальная информация и управление обществом. – М. 1975.

·Ладенко И.С. Интеллектуальные системы и логика. – Новосибирск, 1973.

·Овчаров Л.А., Селетков С.М. Автоматизированные банки данных. – М. 1982.

·Пашкявичус В.С. Применение математических и логических средств в правовых следованиях. – Вмльнюс. 1974.

·Экспертные системы. Принципы работы и примеры. Пер. с англ. – М. 1987.

·Ланкастер В.И. Информационно-поисковыек системы. – М. 1972.

·Никитин П.И. Автоматизированные систекмы обработки и поиска документальной обработки информации. – М. 1977.

·Прянишников Е.А. К построению автоматизированных систем информации о законодательстве //Правоведение. – 1985. – №3.

·Язык закона. – М. 1990.

Модульний контроль: перевірка конспекту тем зі спеціальної частини навчальної дисциплини, виконання індивідуальних завдань, презентацій.