Роберт Шеклі. Біографія

Анкета письменника

Роберт Шеклі (1928-2005) американський письменник, класик світової фантастики, загальновизнаний майстер гумористичної і сатиричної фантастики.

Освіта. Закінчив технологічний коледж, здобув ступінь бакалавра мистецтв у Нью-Йоркському університеті

Робота. Працював розсильним, буфетником, садівником, на металургійному заводі; служив у армії США в Кореї, де був редактором армійської газети

Нагороджений усіма літературними преміями, якими нагороджують фантастів

В останні роки життя через стан здоров'я жив на курорті Ібіца в Іспанії, мріяв оселитися на узбережжі Чорного моря в Україні; у 2005 року відвідав літературний фестиваль фантастики у Києві

Помер у 77 років в лікарні міста Покіпсі, штат Нью-Йорк.

Творча спадщина. Усього за своє життя він написав 15 романів і понад 400 оповідань і повістей, що склали 65 книг. «Обмін розумів», «Координати чудес», «Квиток на планету Транай», «Корпорація " Безсмертя"», «Цивілізація Статусу», «Подорож в післязавтра

Роберт Шеклі. Біографія

Ро́ берт Ше́ клі (англ. Robert Sheckley; 16 липня 1928, Нью-Йорк, США — 9 грудня 2005, Поукіпсі, США) — американський письменник й класик світової фантастики, загальновизнаний майстер гумористичної і сатиричної фантастики.

Роберт Шеклі народився 16 липня 1928 року в нью-йоркському Брукліні, а виріс у містечку Мейплвуд, штат Нью-Джерсі.

Після закінчення середньої школи їде в Каліфорнію: він пробує свої сили в якості розсильного, буфетника, садівника.

З 1946 по 1948 рік Шеклі служив в армії США в Кореї, де був редактором полкової газети.

Демобілізувавшись, повернувся до Нью-Йорку, де поступив до Нью-Йоркського університету, у Він також прослухав факультативний курс літературної творчості у Ірвіна Шоу.

По закінченні університету працював на металургійному заводі.

1951 році одержав ступінь бакалавра мистецтв.

З початку 50-х років Шеклі почав писати перші оповідання і, пропонуючи їх у науково-фантастичні журнали, зустрів дуже теплий прийом редакторів і читачів. За наступні десять років написав кілька сотень коротких, дотепних фантастичних оповідань.

В цей час він знімав однокімнатну квартиру в тихому центрі Нью-Йорка, писав по кілька оповідань на тиждень, друкуючи їх на друкарській машинці, і на своєму скутері «Ламбретта» розвозив їх по редакціях. Телефон його розривався від дзвінків редакторів.

Якось один відомий редактор науково-фантастичного журналу, ознайомившись з кількома оповіданнями початківця автора, сказав молодому Шеклі: «Я куплю кожне ваше слово, все, що ви не напишете, бо я продам все, що ви не напишете». Шеклі говорив, що це були одні з найприємніших слів для нього. Але зі скромності рідко згадував цей випадок. (З автобіографічних спогадів, переклад, з оф. Сайту Р. Шеклі)

«Чому саме фантастика?» - Часто запитували його згодом. Відповідь була незмінним: «Тільки вона дарує творцеві повну свободу». (Відео-інтерв'ю з Р. Шеклі, переклад, з оф. Сайту)

Молодий талановитий автор не залишається непоміченим редакцією самого популярного в ті роки в США нового щомісячного н-ф журналу «Galaxy» (вих. регулярно 1950-1978гг., останній випуск - березень 1995р.), і починає постійно друкуватися в ньому, одержуючи вже не по 1, а по 3-4 центи за одне слово і з кожним новим випуском - все більшої популярності. Таким чином, гонорари за одну розповідь в 5000 слів становили до 200 $, що в перерахунку цін на сьогодні приблизно 2000 $.

У 60-і роки він активно друкує свої фантастичні оповідання у найвідоміших журналах.

Шеклі швидко завойовує визнання і популярність саме як майстер короткого оповідання. Однак продовження зоряного часу журнальної прози в США в 60-е завадило поява і масове поширення телебачення. З появою телевізорів в кожному будинку тиражі журналів впали, багато журналів взагалі закрилися, і письменники короткої форми в більшості залишилися не при справах. Настає важкий період для авторів короткої прози.

Шеклі пробує себе і в великих літературних формах, йдучи на це через вимоги літературного ринку - не так успішно в не настільки улюбленому для себе жанрі. Його перу належать також декілька детективних оповідань, написані, в основному, під псевдонімами.

Хоча твори Шеклі і публікувалися постійно, його популярність на батьківщині не була особливо широка. Коротка форма, сюрреалістичні сюжети і незв'язаність звичайними прийомами наукової фантастики утрудняли сприйняття читачем. Додатково до цього - вільний ринок, велика кількість авторів, що працюють в цьому жанрі, достатнє число видань та їх дорожнеча і занепад популярності журнальної прози в США в 60-е. Проте його твори, перекладені в 70-80ті рр.. на російську мову і видаються великими тиражами, миттєво принесли Шеклі унікальну популярність і любов у СРСР, навіть більшу, ніж у себе на батьківщині.

У 70-і багато подорожував, ходив під вітрилом, був редактором журналу " Омні".

Шеклі співпрацював з такими фантастами, як Роджер Желязни, Гаррі Гаррісон, Харлан Еллісон і ін. Був близьким другом фантаста-сатирика Вільяма Тенна. У 90-ті роки Роберт Шеклі працював над сценарієм комп'ютерної гри «Netrunner».

Усього за своє життя Роберт Шеклі написав 15 романів і більше 400 оповідань і повістей, що склали 9 авторських збірок, які були переведені на багато мов.

Твори Шеклі склали авторські збірки «Де не ступала нога людини»(1954), «Громадянин в космосі»(1955), «Паломництво на Землю» (1957), «Ідеї: Без обмежень» (1960), «Лавка нескінченності» (1960), «Осколки космосу» (1963), «Пастка на людину» (1967), «Ви що-небудь відчуваєте, коли я роблю це?» (1971), «Робот, який був схожий на мене» (1978), «Дивовижні світи Роберта Шеклі» (1979) та інші.

Найбільш відомі романи «Корпорація " Безсмертя"» (1958), «Цивілізація Статусу» (1960) і «Подорож в післязавтра»(інший переклад назви - «Ходіння Джоеніса», 1962), повісті «Обмін розумів», «Координати чудес», «Квиток на планету Транай». Спільно з Роджером Желязни їм була написана серія з трьох книгРудий Демон-«Принеси мені голову прекрасного принца», «Якщо з Фаустом вам не пощастило» і «П'єса повинна продовжуватися».

Їм написані також три гумористичних детективних романи про приватного сищика Хобе Драконіане: «Детективне агентство" Альтернатива "», «Між Сциллою і Харибдою» і «Сома-блюз».

Шеклі написав сценарії 15-ти епізодів для телесеріалу «Капітан Відео» і 60 п'ятихвилинних новел циклу «По той бік зеленої двері», які були прочитані по радіо відомим актором Безіл Ретбоном, що зіграв знаменитого сищика в американському серіалі«Шерлок Холмс».

За його творами знято 4 кінофільми: «Десята жертва»(1965, в гол. Ролі Марчелло Мастроянні), «Втікач» (1992, ін. назва «Корпорація " Безсмертя"», в гол. ролях Еміліо Естевес і Мік Джаггер), «Втеча з Пекельного Острова» (1963), «Ціна ризику» (1983). Також, в 2007 році була екранізована повість «Страж-птиця» в серіалі " Хроніки майбутнього".

У середовищі аматорського кінематографа також знайшлися шанувальники творчості Шеклі. Так, в Україні був знятий аматорський короткометражний фільм «Премія за ризик» (2009) за однойменним оповіданням.

Найбільшою популярністю користувався його гумористичний цикл 7 оповідань про невдалих бізнесменів Грегора і Арнольді, що заснували фірму ААА-попси і намагаються заробити на наданні послуг За Оздоровленню Природного Середовища в інших світах.

Твори Роберта Шеклі відрізняють парадоксальний погляд, він показує звичайні обставини і предмети з незвичайного боку. У відео-інтерв'ю письменникові Р. Квалі Роберт Шеклі на питання того «Яке питання ви ненавидите найбільше?», з притаманним йому м'яким гумором, відповів: «Звідки ви берете свої ідеї? Це питання мені ставлять найчастіше. Якби я знав, звідки, я б пішов туди і взяв би їх більше!». А на питання того " Яке питання вам сподобалося найбільше? ", Відповів: " Мені його, на жаль, ніколи так і не поставили. Воно звучить так: " Чи не вважаєте ви, що письменник - немов той спритний шахрай і брехун з відомої легенди? ". Я б відповів" Так. Думаю, так ".

Його твори були настільки непередбачувані, настільки дотепно вивернуті навиворіт, а ідеї настільки численні й оригінальні, що йому часто ставили питання про прийом наркотиків і користь наркотичного сп'яніння для творчості. Шеклі визнав: був час, коли він брав подібні засоби, проте це ніяк не було пов'язано з його творчістю. Він приймав їх у важкий період життя, тільки щоб відчувати себе краще. Для творчості ж завжди потрібна ясна свідомість і чистий мозок.