Поняття Я-концепції.

Психологи визначають " Я-концепцію" як відносно стійку, неповторну систему уявлень індивіда про самого себе, на підставі якої він здійснює взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе. " Я-конценція" - цілісний, хоч і не позбавлений внутрішніх протиріч образ власного " я", що виступає як установка стосовно себе самого і включає компоненти: когнітивний - образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значущості та ін., /самосвідомість/; емоційний - самоповага, себелюбство, самоприниження та ін. оцінно-вольовий - прагнення підвищити самооцінку, завоювати повагу та ін. " Я-концепція" – передумова і наслідок соціальної взаємодії - визначається соціальним досвідом. Її складовими є: реальне " Я" /уявлення про себе сьогодні/, ідеальне " Я" /те, яким суб'єкт, на його думку, мав би стати, орієнтуючись на моральні норми/, динамічне " Я" /те, яким суб'єкт мав намір стати/, фантастичне " Я" /те, яким суб'єкт бажав би стати, якби це було можливим.../.

Таким чином, як бачимо, " Я- концепція" - це сукупність усіх уявлень людини про себе, яка пов'язана з їхньою оцінкою. Установки, спрямовані на самого себе, створюють " образ -" Я" - уявлення про самого себе; самооцінку - емоційно забарвлену оцінку цього уявлення, потенційну поведінкову реакцію, ті конкретні дії, які можуть спричинитися " образом -" Я" і самооцінкою. " Я-концепція виконує трояку роль: вона сприяє внутрішній узгодженості особистості, визначає інтерпретацію набутого досвіду і є основою очікувань стосовно самого себе.

" Я-концепція" може мати як позитивне, так і негативне забарвлення. Позитивна " Я-Концепція" - це, по суті, позитивне ставлення людини до себе; синонімом негативної " Я-концепції" є негативне ставлення до себе. Негативне ставлення до себе з часом може перетворитися на комплекс неповноцінності, що порушує процес збалансованості між " Я-концепцією" та реальною поведінкою, і в такому разі досягнення узгодженості стає неможливим.

Коли ж ми говоримо про низьку самооцінку особистості, то під цим розуміємо те, що неузгодженість є настільки сильною, що людина втрачає будь-яку можливість досягти злагоди з собою. Людина постійно прагне досягти максимальної внутрішньої узгодженості, гармонії, психологічного комфорту. " Я-концепція" виступає як своєрідний внутрішній рушій, що визначає можливість досягнення такої узгодженості. Завдяки їй людина здійснює різні дії щоб відновити втрачену рівновагу.