БК 83ю390)

УДК 82 (091)

ББК 83.3(0)

1-90

Друкується за рішенням ради факультету культурології (протокол № від 2009р.)

Рекомендовано кафедрою мистецтвознавства, літературознавства та мовознавства (протокол № 9. 05.2009р.)

Рецензенти: Мітіна Л.С., канд..філол.наук, доцент кафедри літературознавства, мистецтвознавства та мовознавства ХДАК; Ващенко Ю.А., канд.філол..наук, доцент ХНУ ім. В.Н.Каразіна

Укладач: Сімейкіна Н.М., канд..філол.наук, доцент

Історія світової літератури середньовіччя, доби Відродження, ХУ11-ХУ111ст.: Прогр. та навч.-методич. матеріали до курсу для студентів напряму «Культурологія» /Харк.держ.акад.культури; Укладач: Н.М.Сімейкіна.-Х.: ХДАК, 2009.- 50с.

«Історія світової літератури середньовіччя, доби Відродження, ХУ11-ХУ111ст.» - є складова частина великого курсу «Історії світової літератури», у якій розглядаються основні літературні напрями, тенденції та методи визнаних літературно-культурних епох, а також творчість видатних постатей цього етапу літератури.

УДК 82(091)

БК 83ю390)

Харківська державна академія культури, 2009.

Сімейкіна Н.М., 2009

Опис предмета навчальної дисципліни

Предмет: Історія світової літератури(Середньовіччя, доби Відродження, ХУ11-ХУ111ст.)

11. Мета і завдання навчальної дисципліни

«Історія світової літератури Середньовіччя, доби Відродження, ХУ11-ХУ111ст». – є наступним етапом після «Античної літератури» в курсі «Історії світової літератури», який викладається як одна з обов’язкових гуманітарних дисциплін на відділенні «Культурологія».

Мета навчальної дисципліни - ознайомити студентів з основними жанрами та стилями, авторами та літературними пам’ятниками доби Середньовіччя, Відродження, ХУ11-ХУ111с. (Просвітительства), продемонструвати значення художнього тексту як важливого та особистого мовного знаку культури кожного історичного періоду.

Завдання навчальної дисципліни:

- конкретно - історичний аналіз основних етапів розвитку та еволюції світової літератури означених часів;

- розкриття своєрідності кожного з етапів літератури, що розглядаються в контексті розвитку культури, філософської та еститичної думки;

- розкриття походження та розвитку нових літературних жанрів та модифікацій;

- вивчення творчості видатних представників літератури, визначених у програмі;

- з’ясування впливи літературних епох, що розглядаються, на подальший розвиток світової літератури та культури;

111. Вимоги до знань, умінь та навичок

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

Знати:

- загальні тенденції розвитку кожної з літературних епох, що розглядаються;

- основні літературні тексти означених періодів;

- основні літературні напрями та методи в літературі ХУ11 – ХУ111ст;

- творчість видатних поетів та письменників культурно-історичних епох, що розглядаються в курсі;

- імена значних учених - літературознавців та їх дослідження з літератури Середньовіччя, доби Відродження, ХУ11-ХУ111ст.

- основні літературознавчі терміни та соціально-історичні поняття цього курсу, які надаються в тезаурусі.

Уміти:

- аналізувати епічні твори;

- аналізувати драматичні твори;

- оволодіти основними літературознавчими термінами та поняттями;

- пов’язувати літературні явища з історичними та культурними,

- користуватися Інтернет ресурсами

Мати навички:

- самостійного читання творів та їх коментування;

- порівняльного аналізу творів одного жанру (епос, лірика, трагедія, комедія);

- роботи з літературознавчими джерелами, словниками, енциклопедіями тощо;

- аналізу структури твору, належного до одного жанру (конфлікт, композиція, характери).

1V. Зміст і структура дисципліни

Навчальна дисципліна складається із чотирьох змістових модулів, які містять 17 тем, зв’язаних між собою змістовими складовими.

1 МОДУЛЬ: Література раннього та зрілого Середньовіччя містить 2 теми: 1)Загальна характеристика літератури раннього Середньовіччя. 2)Основні тенденції розвитку літератури Середньовіччя доби феодалізму.

2 МОДУЛЬ: Література доби Відродження містить 6 тем: 3)Література доби Ренесансу. Творчість А.Данте. 4)Література Відродження в Італії. Основні етапи. Творчість Ф.Петрарки та Дж.Бокаччо.5) Література Німеччини, Нідерландів та Франції доби Відродження. Роман «Гаргантюа та Пантагрюель» Ф.Рабле. 6) Література Іспанії доби Відродження. Творчість Сервантеса.7) Література Англії доби Відродження. Світове значення творчості Шекспіра. 8) Особливості розвитку давньоруської літератури (Х –ХУ11ст.)

3 МОДУЛЬ: Література ХУ11ст містить 3 теми: 9) Загальна характеристика літератури ХУ11ст. Бароко, класицизм. 10)Англійська література ХУ11с. Творчість Дж.Мільтона11) Театр французького класицизму. Трагедії П.Корнеля, Ж.Расіна. Комедії Ж-Б. Мольєра

4 МОДУЛЬ: Література ХУ111с. доби Просвітительства: 12)Загальна характеристика епохи Просвітительства та її літератури.13) Англійська література ХУ111ст.14)Французька література ХУ111с. 15)Німецька література ХУ111ст. 16) Творчість В.Гете. Трагедія «Фауст».17) Російська література ХУ111ст.

Підсумковий контроль засвоєння знань здійснюється у формі іспиту. Передбачено рубіжні етапи контролю у формі усного опитування, перевірки конспектів, рефератів, якості виконання завдань самостійної роботи студентів, тестування.

V. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

V1. ЗМІСТ КУРСУ

Заліковий модуль 1.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Література раннього та зрілого Середньовіччя

ТЕМА 1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРИ РАННЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

Поняття «Середньовіччя», «Середньовічної літератури» у культурі та історії літератури. Феодальна формація. Християнська релігія та католицька церква в середньовічній Європі. Християнство та антична спадщина. Значення народної творчості в становленні та розвитку культури середньовіччя. М.М.Бахтін про народну сміхову та карнавальну культуру, її вплив на літературу. Дуалістичність та алегоризм середньовічної літератури.

Література раннього середньовіччя. Література латинською мовою. «Батьки церкви». «Сповідь» Августина як перший попит розвитку такого жанру. Каролінгське відродження, основні імена. Героїчний епос, міфологічний епос та богатирська казка як основні етапи розвитку епічної творчості північних народів Європи. Кельтський (ірландський) епос, цикли, тематика. «Уладський» цикл про Кухуліна. Скандинавський епос, ісландські саги.«Старша Едда», «Молодша Едда» як джерело знань про народну скандинавську міфологію та поезію, форма та структура. Поема про Вельсунгів, образ Сігурда, англосаксонський епос («Пісня про Беовульфа»). Риси культурного герою.

ТЕМА 2. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ ЗРІЛОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

Література епохи феодалізму. Взаємодія та протиставлення в літературі цього часу різних тенденцій. Церковна або клерикальна література, її функцюювання на латинській та на локальних мовах. Жанри. Поезія вагантів та голіардів. Особливості розвитку героїчного епосу. «Пісня про Роланда» - героїчний епос Франції. Поєднання в поемі різних тем «шансон де жест». Роланд як носій народного ідеалу. Німецький героїчний епос «Пісня про Нібелунгів». Своєрідність її історичної основи. «Пісня про Сіда» - іспанський епос. Порівняльний аналіз змісту та особливостей

Лицарська (куртуазна) література, становлення нових лицарських ідеалів. Хрестові походи, посилення культурних зв’язків зі Сходом. Культ дами в лицарській культурі, лицарський етикет. Поезія трубадурів та міннізінгеров. Прованс та його роль у розвитку куртуазної лірики. Основні жанри. Значення творчості трубадурів для виникнення європейської лірики на народних мовах. Лицарський (куртуазний) роман як самостійний жанр (пов'язаний сюжет, ознаки побуту, нові риси героя-лицаря). Основні цикли романів (античний («Роман про Трою», «Роман про Енея»), східно-візантійський («Окассен та Николет»), бретонський). «Бретонський» цикл про короля Артура та лицарів «круглого столу». Кретьєн де Труа як фундатор класичного канону лицарського роману. «Роман про Трістана та Ізольду». Зв'язок з кельтськими джерелами. Романи про святого Грааля. «Парцифаль» В. фон Ешенбаха. Розвиток цієї теми у світовій літературі та творчості Лесі Українки. Міська література. Розвиток міст-комун, укріплення єдності міст з королівською владою, особливості ідеології мешканців міст. Вплив ідей Фоми Аквінського (поєднання віри та раціонального знання). Основні риси міської літератури, показ повсякденного життя, антифеодальна та антицерковна спрямованість, сатиричність та дидактизм, уславлення героя з народу. Жанри міської літератури.Фабліо, ідейно-тематичні групи, сатиричні фабліо Рютбефа, шванки, новелети. «Роман про Лиса»., зв'язок із «тваринним епосом». «Роман про Троянду» - крок до літератури Відродження.

Розвиток драматичних жанрів: фарс, мораліте, соті, основні теми. Значення цих жанрів для розвитку світової комедії (Шекспір, Лопе де Вега, Мольєр, Філдінг та ін..)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Література доби Відродження.

Тема 3. ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ. ТВОРЧІСТЬ ДАНТЕ.

Хронологічні межі епохи Відродження. Особливість її розвитку, суперечливість культури епохи Відродження. Ренесансний гуманізм як пануючий світогляд епохи. Учення гуманістів про суть людини. Ренесансний антропоцентризм. Історична доля гуманізму. Поняття про Реформацію. Вплив Реформації на духовне життя епохи.

Данте Алігієрі – останній поет Середньовіччя та перший поет епохи Відродження. Життя та творчість Данте в контексті розвитку Італії Х111-Х1Уст. Та її культури. Світогляд, політична діяльність та доля поета. «Нове життя» Данте як перший психологічний роман в Європі та поезія «нового солодкого стилю». Образ Беатріче. Трактат «Пір» та «Про народну мову». «Божественна комедія», її зміст, структура, художні риси. Ставлення до поеми в середньовіччі та наступні віки. Відбиття в поемі наукових, політичних, етичних поглядів Данте. Розуміння поетом гріха, ставлення до церкви, до політичних друзів та ворогів. Світове значення поеми. Переклади Данте російською та українською мовами. Данте у світовій культурі, мистецтві прерафаелітів, російській поезії «золотого» та «срібного віку»

Семінар: «Божественна комедія» Данте як синтез двох епох.

ТЕМА 4. ЛІТЕРАТУРА ВІДРОДЖЕННЯ В ІТАЛІЇ. ОСНОВНІ ЕТАПИ. ТВОРЧІСТЬ Ф.ПЕТРАРКИ ТА Дж.БОКАЧЧО

Життя та творчість Франческа Петрарки – першого європейського гуманіста. Поема «Африка». Поетичне новаторство Петрарки в «Книзі пісень» («Канцон’єре»). Образ Лаури. Образ ліричного героя. Стиль Петрарки та його вплив на розвиток європейської поезії. Життя та творчість Дж.Бокаччо. «Декамерон», його зміст, художні особливості. Класифікація новел. Ренесансна утопія та гурток оповідачів. Жанрові особливості класичної новели. Вплив Бокаччо на розвиток італійської та світової новелістики. Література зрілого та пізнього Від­родження. Гурток Лоренцо Медичі. Тема Роланда в італійській літературі (Пульчі, Боярдо, Л.Ариосто, Т.Тассо). «Шалений Роланд» Л.Аріосто. «Звільнений Єрусалим» Т.Тассо як зразок релігійно - героїчного епосу. Трактат «Государ» Н.Маккіавелі та його рецепція в європейської літературі Відродження.

ТЕМА 5. ЛІТЕРАТУРА НІ­МЕЧЧИНІ, НІДЕРЛАНДІВ ТА ФРАНЦІЇ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ. РОМАН «ГАРГАНТЮА ТА ПАНТАГРЮЕЛЬ» Ф.РАБЛЕ.

Соціально – історичні умови розвитку Німеччини та Нідерландів у другій половині XV-XVI ст. Сатира Брандта «Корабель дуралієв». Діяльність Еразма Ротердамського – гуманіста. «Шанування глупства» як філософська сатира. Вплив Еразма на філо­софську та літературну думку XVI-XVII ст.

Соціально – історична ситуація у Франції на рубежі XV-XVI cт. Вплив італійського Відродження на французьку куль­туру. Поезії Франсуа Війона («Малий заповіт», «Великий заповіт»). Гурток Маргарити Наваррської, збірка її новел «Гептамерон». Життя та творчість Франсуа Рабле. Жанрові джерела та літературний генезис роману «Гаргантюа та Пантагрюель». Місце роману в літературному житті епохи. Основні проблеми роману та художні особливості. Енциклопедизм Рабле. Сміхова стихія в романі. М.Бахтін про амбівалентність раблезіанського сміху.

Розвиток гуманістичної поезії II половини XVI ст. Гурток «Плеяди», літературний маніфест гуртка. Творчість П.Ронсара. Жанр сонету в його творчості.(«Любов до Кассандри»).

Семінар: Еволюція жанру сонета в поезії доби Ренесансу.

ТЕМА 6. ЛІТЕРАТУРА ІСПАНІЇ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ. ТВОРЧІСТЬ СЕРВАНТЕСА.

Особливості соціально-політичного розвитку Іспанії в кінці XV-XVI ст. Специфіка духовного життя Іспанії. Життя та творчість Сервантеса. «Дон-Кіхот», особливості жанру, сюжет, композиція. Образи Дон-Кіхота та Санчо Панси. Доля «Дон-Кіхота» у світовій культурі Нового часу. «Золоте століття» іспанського театру. Тема Дон Хуана у творчості Тирсо де Моліна. Життя та творчість Лопе де Вега. Естетичні погляди драматурга. Класифікація його п’єс за жанрами. П’єси «Фуента Овехуна» як героїчна драма. Образ Лоуренсії. Комедії «плаща та шпаги», ауто. Комедія «Собака на сіні», конфлікт, розвиток характерів. Видатні театральні постанови та кіно версії творів Лопе де Вега.

ТЕМА 7. ЛІТЕРАТУРА АНГЛІЇ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ. СВІТОВЕ ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ В.ШЕКСПІРА

Соціально-історичні умови розвитку нової епохи в Англії. Виникнення гуманістичного руху. Сатиричні тенденції поеми Дж.Чосера «Кентерберійські колоколи». Оксфордський гурток гу­маністів. Розвиток драми, «університетські уми» (Т.Кід, Р.Грін, Т.Неш, К. Марло).Тема Фауста та Тамерлана в трагедіях К.Марло.

Світове значення спадщини У.Шекспіра, дискусії про його особистість. Шекспірознавство зарубіжне та вітчизняне. Періодизація творчості. Філо­софські та політичні погляди. Театр «Глобус». Сонети («смугла» дама сонетів). Переклади сонетів. Жанр хронік (історичних драм) у творчості Шекспіра, магістральний сюжет, проблема людини та історії, королі-злодії та ідеальні. «Ричард ІІІ» - король - «маккіавеліст». Виховання ідеального короля в хроніці «Генріх ДУ». Образ Фальстафа та «фальстафівський фон». Особливості шекспірівських комедій («Багато галасу даремно», «Дванадцята ніч», «Приборкання норовливої»). Карна­вальна-святкова стихія в комедіях. Трагедії Шекспіра. Конфлікт у ранній трагедії «Ромео та Джульєтта» та його розв’язка. Сонет 66 як епіграф до «мрячних трагедій» Шекспіра. Трагедія «Гамлет», конфлікт, система образів, проблема гамлетизму. Різні трактовки образу в минулому та сучасності. Конфлікт людини та суспільства в трагедіях «Отелло», «Король Лір», «Макбет». Антична тема в трагедіях «Юлій Цезар», «Антоній та Клеопатра», «Коріолан». Романтична драма «Буря» як заповіт Шекспіра. Інтерпретація шекспірівських тем та образів у світовій літературі (Пушкін, Тургєнєв, Лєсков та ін..) Шекспірівський «бум» наприкінці ХХ ст. Шекспір в Інтернеті.

Семінар: Трагедія Шекспіра «Гамлет».

ТЕМА 8. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Х – ХУ11ст.

Давньоруська література в контексті розвитку світової культури та літератури. Етапи розвитку давньоруської літератури. Головні види усної словесності: пісні, казки, прислів’я. Ліричні та епічні народні пісні. Народний епос: биліни та історічні пісні. Культура Київської Русі Х-ХІІ ст. Культурні зв’язки з Візантією. Перекладна літе­ратура: духовні книги. Історичне значення та ідейний зміст «Повести временных лет». Дві концепції походження слов’ян у «Повести». «Слово о полку Игореве» (ідея твору, образи, художні особливості). «Задонщина» – поетичний відгук на Куликівську битву. «Домострой» – книга родинного життя, зміст трьох частин.

Книгодрукування. Просвітницька діяльність Максима Грека.

Піднесення російської культури в другій половині XVII ст. Розповсюдження освіти. Діяльність Симеона Полоцького, поета і драматурга. Поява придворного театру.

Заліковий модуль 2.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Література ХУ11ст.

Тема 9. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРИ ХУ11ст. БАРОКО, КЛАСИЦИЗМ.

ХVII ст. як особлива історична та культурна епоха. Її хронологічні межі в окремих країнах Європи. Роль буржуазії у ХVII ст. Суперечки між народом та буржуазією. Утопічна література як відображення цих суперечностей (Кампанелла). Нова концепція світу та людини у філософських теоріях ХVII ст. Основні напрями в літературі ХVII ст.

Бароко як стиль та художня система. Маньєризм та бароко. Неостоїцизм як філософська підстава бароко. Національні варіанти бароко (драми Кальдерона, роман Гриммельсгаузена «Симплісіус Симпліцісімус»). «Марінизм» в італійській поезії, «гонгоризм» - в іспанській, англійська метафізична поезія, поети німецького бароко.

Класицизм як художня система, традиція античності та Відродження, філософська основа класицизму – раціоналізм Р.Декарта. Високі та низькі жанри. Вимоги до трагедії. Класицизм в національних літературах. Класицизм та сучасність. Прозаїчні жанри: «Максіми» Ларошфуко, «Принцеса Клевська» М.Лафайет як аналітичний роман, байки Лафонтена.

Тема 10. АНГЛІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХУ11 ст. ТВОРЧІСТЬ Дж. МІЛЬТОНА

Загальна характеристика літературного процесу. Маньєризм, бароко, класицизм в англійській літературі ХVII ст. Шекспірівська традиція (Бен Джонс). Поезія Дж. Донна.

Джон Мільтон – найвидатніший поет і публіцист доби анг­лійської буржуазної революції. Політичні ідеали та особ­ливості світогляду поета. Поема «Загублений рай». Біблійні образи поеми, їх трактування поетом. Тираноборчі настрої.. Художні риси бароко в поемі. Поема «Повернутий рай». Доля творів поета в літературі ХУ111-ХХ ст..

Тема 11. ТЕАТР ФРАНЦУЗЬКОГО КЛАСИЦИЗМУ. ТРАГЕДІЇ П.КОРНЕЛЯ ТА Ж.РАСІНА. КОМЕДІЇ Ж-Б.МОЛЬЄРА

Загальна характеристика розвитку французької літера­тури XVII ст. Класицизм як провідний напрямок у французькій літературі XУII ст. Н.Буало – теоретик класицизму та його твір «Поетичне мистецтво».

Творчість П.Корнеля. Ранні твори Корнеля. «Сід», трагічні колізії трагедії. Суперечки щодо «Сіда» та їх значення для становлення концепції класицистичної драматургії. П’єси Корнеля на античні сюжети («Горацій», «Цінна»). Корнелівська традиція у французькому театрі XVII-XX ст.

Творчість Ж.Расіна. Трагедії Расіна та новий етап фран­цузького класицизму. Пушкін і Герцен про Расіна. Ідейно-філософська концепція трагедії «Андромаха». Античні сюжети та образи в трагедії Расіна. Трагедія «Федра». Янсенізм та його втілення в основну колізію твору. Сценічна доля трагедії.

Творчість Ж.Б.Мольєра. Матеріалістичні, атеїстичні та демократичні риси світогляду Мольєра. Естетичні погляди. «Високі» комедії Мольєра. «Тартюф» як антиклерикальна сатира. «Дон Жуан» – сатира на «золоту молодь». «Мізантроп» – сатира на існуючу суспільно-політичну систему. Пушкін про Мольєра. Вплив театру Мольєра на літературу наступних епох. (Гольдоні, Шерідан, Грібоєдов, М..Гоголь, О.Островський, М.Булгаков)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. Література ХУ111 ст. - доби Просвітительства.

ТЕМА 12. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПОХИ ПРОСВІТИТЕЛЬСТВА ТА ЇЇ ЛІТЕРАТУРИ.

ХVШ ст. – новий історичний етап, відзначений поглибленням протиріч між буржуазією та феодалами. Філософські, політичні та естетичні погляди діячів Просвітительства. Літературні напрями цього періоду (просвітительський класицизм, реалізм, сентименталізм, рококо). Розвиток жанрів роману та поява драми.

Основні етапи розвитку літератури в країнах Європи. Рух Просвітительства в США.

ТЕМА 13. АНГЛІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХVIII СТ.

Особливості англійського просвітительства. Періодизація. Творчість Д.Дефо. Шлях Дефо від журналістики до ху­дожньої творчості. Роман «Робінзон Крузо», його проблематика. Творчість Дж.Свіфта. «Казка діжки» – антицерковний памфлет. «Мандрівки Гуллівера» як сатира. на сучасну європейську дійсність. Ідеал Свіфта та образ Гуллівера. Особливості дидактики Свіфта.

Творчість Г.Фільдінга. Еволюція Фільдінга – романіста. Роман «Історія Тома Джонса, знайди». Герой роману. Гумор Філдінга. Романи С.Річардсона («Памелла», «Клариса Гарлоу»). Значення творчості Смолетта в розвитку англійського реалістичного роману. «Пригоди Родеріка Рендома». Англійський сентименталізм. Лірична поезія (Томпсон, Грей, Юнг) та роман Л.Стерна «Сентиментальна подорож». Передромантизм. «Готичні» романи (Уолполл, Радкліф). Творчий шлях Р.Бернса. Народний характер його лірики. Жанр балади в його творчості («Джон - ячмінне зерно»). Кантата «Веселі жебраки». Шевченко про Бернса.

ТЕМА 14. ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА ХVIII СТ.

Особливості літератури французького Просвітительства. Основні етапи. Монтеск’є і його «Персидські листи». Світогляд, естетичні погляди та творчість Вольтера. Філософські повісті («Кандід»). Пушкін про Вольтера. Д.Дідро та енциклопедисти (Гельвецій, Гольбах, Даламбер). Дідро – критик та літератор. Естетичні погляди Дідро. Філософські повісті Дідро «Чорниця», «Племінник Рамо». Дідро та російська культура XVIIІ ст.

Ж.-Ж.Руссо як видатний представник сентименталізму. Соці­ально – політичні та естетичні погляди Руссо. «Юлія, або Нова Елоїза» як втілення сентименталізму. Руссо. «Спо­відь» Руссо як новий літературний жанр, його вплив на світову літературу. Руссоїзм як система поглядів, її протиріччя. Розповсюдження ідей руссоізму в Європі. Творчість П.Бомарше. Трилогія про Фігаро. Місце Бомарше в розвитку реалістичної комедії ХVШ ст.

Семінар: Філософська повість Вольтера та Дідро.

ТЕМА 15. НІМЕЦЬКА ЛІТЕРАТУРА ХVIII ст.

Німеччина в ХVШ ст. Піднесення національної культури в середині сторіччя, розвиток естетики класицизму. Г.Е. Лессінг – великий німецький діяч ХVШ ст. Роль Лессінга в створенні єдиної національної літератури, мови та театру. Естетичні погляди Лессінга («Лаокоон», «Гамбурзька драматургія»). Драматургія Лессінга («Емілія Галотті»). Рух «бурі та натиску». Штюрмери та сентименталізм. Літературна програма штюрмерів. Гердер – теоретик штюрмерського руху («Голоси народів у піснях»). Творчість Ф.Шіллера. Штюрмерський період творчості: «Розбійники», «Підступність та кохання». Гете та Шіллер. Балади Шіллера. «Веймарський» період у творчості Шіллера. Історична драматургія. Шіллер кінця 90-х рр. XVIII ст. Трилогія про Валленштейна. «Вільгельм Тель».

Семінар: Жанр балади в поезії епохи Просвітительства.

ТЕМА 16. ТВОРЧІСТЬ І.В.ГЕТЕ. ТРАГЕДІЯ «ФАУСТ»

Творчий шлях І.Ф.Гете. Німецька та вітчизняна критика про Гете. Періодизація творчості. Штюрмерський період («Гец фон Берліхінген», «Страждання юного Вертера»). Балади Гете(«Лісний цар»). Відхід Гете від штюрмерів. Проблема «веймарського» класицизму у творчості Гете. Трагедія «Фауст». Історія створення, проблематика, образи. Фауст і Мефістофель. Фауст і Маргарита. Художні особливості тра­гедії. Тема Фауста у світовій літературі (Байрон, Тургенєв, Т.Манн та ін.) Значення творчості Гете для світової культури. Інтеренет ресурс з творчості Гете.

Семінар: Просвітительська концепція особистості та світу в трагедії Гете «Фауст».

ТЕМА 17. РОСІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХVIII СТ.

Історично-політичний стан у Росії та особливості розвитку її культури та літератури. Петровські реформи. Розвиток освіти, науки і літератури. Поява театру і розвиток драматургії. Проблема бароко в російській літературі ХVII ст..

Літературна діяльність О.Д. Кантемира. Україна в житті і творчості Кантемира. Кантемир – засновник сатиричного напряму в російській літературі ХVII ст. Перекладницька діяльність. Літературна діяльність В.К. Тредіаковського. «Телемахида», її освітні ідеї. Творча діяльність М.В. Ломоносова. Філософсько-полі­тичні погляди та наукова діяльність. Ломоносов – рефор­матор літературної мови, віршування, («Разговор с Анакреоном»). Урочисті оди, їх тематика і стиль. Поема «Петр Великий». А.П. Сумароков – теоретик російського класицизму («О русском языке», «О стихотворстве»). Трагедії та комедії Сумарокова. Сатира письменника.

Історичні обставини в Росії. Розвиток науки, культури, літератури, освіти, журналістики. Діяльність М.І. Новікова.

Творчість Д.І. Фонвізіна. Фонвізін-драматург. Комедія «Недоросль». Творчий метод Фонвізіна, його мова і стиль. Фонвізін – публіцист. Творчість В.В. Капніста. Комедія-са­тира «Ябеда». І.Франко про Капніста. Творчість Г.Р.Державіна. Викривально - сатиричні та переможно-патріотичні оди Державіна, філософська і пейзажна лірика Державииа. Державін і класицизм. Поетична майстерність. Державін на Україні. Літературна діяльність О.М.Радищєва. «Дневник одной недели». Творча історія і художні особливості «Путешествие из Петербурга в Москву». Радищев і сентименталізм. Творчість І.О. Крилова. Байки Крилова в європейській традиції.

Літературна та журнально-видавнича діяльність М.М.Карамзіна. Карамзін і російській сентименталізм. «Письма русского путешественника», жанр, стиль. Повісті Карамзіна «Бедная Лиза», «Наталья – боярская дочь» та ін. Художні особливості прози Карамзіна.

Суспільна та перекладацька діяльність В.Жуковського.. Жанр балади у творчості Жуковського. «Светлана», «Людмила».

У11. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Література Середньовіччя.

Тема 2. Семінар 1. «ПІСНЯ ПРО РОЛАНДА» та «СЛОВО О ПОЛКУ ИГОРЕВЕ» (порівняльний аналіз поем).

Мета семінару – з’ясувати природу середньовічного епосу, його зв'язок з фольклором, знайти спільні риси в образах героїв та зображення історичних подій в епосі французькому та руському.

План.

1. Історія та час складання французького та руського епосу. Наукові версії походження епосу (Ж. Бедьє, Г.Паріс, О.Вєсєловський).

2.Відбиття в поемі «Пісня про Роланда» феодальних відносин, побуту, матеріальної культури, релігійних поглядів.

3.Епічний світ поем та засоби його утворення.

4.Риси епічного героя, прийоми створення образів. Роланд та князь Ігор.

5. Паралелі та відокремленості в двох поемах.

Література: [1], [13], [37], [38], [39], [43], [46].

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Література доби Відродження.

ТЕМА 3. Семінар 2. «БОЖЕСТВЕННА КОМЕДІЯ» ДАНТЕ ЯК СИНТЕЗ ДВОХ ЕПОХ.

Мета семінару - показати перехідний характер поеми, геніальність Данте в усвідомленні свого часу та пророче бачення майбутніх змін у суспільстві; за допомогою коментарів та додаткової літератури розібратися в біографічному, політичному, етичному підтексті поеми, порівняти розуміння світу в Данте та середньовічних схоластів, розкрити художні якості твору, ставлення до нього поетів наступних часів.

План

1. Особистість Данте та історія створення його поеми.

2. Різні підходи до аналізу поеми та розуміння її струк­тури (характеризувати).

3. Архітектоніка поеми та її співвідношення із загальною концепцію твору.

4. Поема як учений, політичний, етичний та суттєво осо­бистий твір. Розкрити це більш обґрунтовано на аналізі «Пекла» (загально середньовічні уявлення про світ та саме в Данте, ієрархія пороків, ліричний герой).

5. Гуманізм Данте. Ставлення до античних поетів. Образ Вергілія. Розуміння людини та людського щастя.

6. Алегоризм середньовічного мислення та роль алегорії в Данте.

7. Світове значення поеми Данте. Рецепції твору у творчості митців світу (Бальзак, Гоголь, прерафаеліти та ін..)

Література: [4], [37], [38], [39], [52], [53], [55], [59], [65], [72].

ТЕМА 4, 5, 7. Семінар 3. ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРУ СОНЕТУ В ПОЕЗІЇ ДОБИ РЕНЕСАНСУ.

Мета семінару – розглянути історію появи такого ліричного жанру як сонет, роль Петрарки в створенні його класичної форми, тематику, образи, форму сонетів Шекспіра, Ронсара, назвати відомі приклади сонетів у сучасній поезії.

План

1.Історія виникнення жанру сонету.

2.Петрарка як утворювач класичного сонету. Образ коханої та ліричного героя в «Книзі пісень».

3.Сонети Шекспира. Образ «Смуглої дами», друга та ліричного героя.

4.Сонет у творчості поетів «Плеяди». Сонети П.Ронсара, присвячені коханкам.

5.Бачення світу в сонетах поетів - гуманістів, час та вічність, дійсне та ідеальне в них.

6.Переклади сонетів Шекспіра російською та українською мовами.

7. Розвиток жанру сонету в наступні віки.

Література: [37], [38], [39], [43], [61], [73].

ТЕМА 7. Семінар 4. КОМЕДІЇ ШЕКСПІРА

Мета семінару – розглянути комедії драматурга в їх тісному зв’язку з комедіями античності та середньовіччя, визначити їх оригінальність та несхожість з іншими.

План.

1.Розвиток жанру комедії епохи Відродження (італійська «вчена» комедія, комедія масок, іспанська комедія «плаща та шпаги».

2.Місце комедій у творчої спадщині Шекспіра та їх оригінальність. Проблематика, використання відомих сюжетів, прийоми створення комічних ситуацій та характерів.

«Приборкання строптивої». Фарсова основа, та елементи «вченої комедії», новий зміст цих жанрів. система образів, особливості рішення конфлікту.

4.Комедія «Багато галасу з нічого». Природа конфлікту, система образів. Прийоми комічного.

5.Жіночі образи в комедіях Шекспіра (Катаріна, Беатріче та ін..)

6.Комедія «Венеціанський купець». Нові мотиви, образ Шейлока як концентрація негативних проявів часу.

6.Комедії Шекспіра на російській та українській сценах. Відомі кіноверсії.

Література: [12], [13], [37], [38], [39], [51], [56], [58], [66], [67][74].

ТЕМА 7. Семінар 5. ТРАГЕДІЯ ШЕКСПІРА «ГАМЛЕТ»

Мета семінару - зробити огляд літературознавчих концепцій трагедії Шекспіра, визначити вузлові проблеми та детальніше їх розглянути, спираючись на текст твору, порівняти розвиток дії трагедії з каноном єлизаветинської «трагедії помсти», із сюжетом легенди Саксона Граматика про принца Амлета, розглянути образ Гамлета, природу його божевілля, нерішучості, стосунки з іншими персонажами.

План.

1. Місце трагедії «Гамлет» у творчості Шекспіра. Зміна світогляду драматурга на початку 1600-х р.р.

2. Літературознавчі концепції та критичні оцінки траге­дії Шекспіра (виявити вузлові проблеми, які пов’язані із цим твором).

3. Різні інтерпретації образу Гамлета письменниками та літературознавцями (І.Тургенєв, А.Анікст, Л.Виготський, Л.Пінський, А. Мердок «Чорний принц», Т.Еліот ін.).

4. Еволюція образу Гамлета від першого акту до останнього, роз­виток конфлікту в душі героя. Природа божевілля Гам­лета. Різні трактування цього стану героя.

5. Система образів у трагедії (Клавдій, Полоній, Лаерт, Гертруда, Офелія, Розенкранц та Гільденстерн).

6. «Гамлет» як поетична драма (античні образи, метафори, символи, прозаїчні місця в тексті, вживання сцени в сцені та ін.).

7. «Гамлет» як драма філософська. Проблема «гамле­тиз­му». Трагедія Шекспіра та сучасність.

8. «Гамлет» у світовому мистецтві (видатні театральні вистави та кіноверсії ХХ – ХХ1ст.)

Література: [12], [13], [37], [38], [39], [51], [56], [58], [66], [67], [74].

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. Література ХУ11ст.

ТЕМА 10. Семінар 6. ПОЕМА «ЗАГУБЛЕНИЙ РАЙ» ЯК ВЕРШИНА АНГЛІЙСЬКОГО БАРОКО.

Мета семінару – розглянути особливість соціально-політичного та культурного розвитку Англії в ХУ11 ст, світогляду Мільтона, розглянути зміст та художні риси поеми «Загублений рай», дати інтерпретацію біблійного сюжету та біблійних образів Люцифера, Бога, Адама, Єви.

План.

1.Джон Мільтон як представник християнського гуманізму ХУ11 в.

2.Історія створення поеми «Загублений рай», оцінки світової критики твору.

3.Своєрідність мільтоновскої інтерпретації біблійного сюжету.

4.Образи Бога та Сатани, природа їх конфлікту, наслідки його для історії людства.

5. Відворення людей з Раю. Образи Адама та Єви. Рай как втілення утопії.

6. Епічне та ліричне в поемі.

7.Риси бароко в поемі: метафоричність, антитеза, експресивність. Навести приклади з тексту.

8.Значення поеми для англійської та світової літератури.

Література: [18], [41], [71].

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4.Література ХУ111ст.-доби Просвітительства.

ТЕМА 13. Семінар 7. ФІЛОСОФСЬКА ПОВІСТЬ ВОЛЬТЕРА ТА ДІДРО

Мета семінару – визначити місце філософської повісті у творчості Вольтера та Дідро, знайти спільні та відмінні риси в проблематиці та формі творів, що розглядаються, пояснити їх вплив на суспільну думку того часу, а також значення цього жанру для розвитку літератури наступної доби.

План

1. Жанр філософської повісті в літературі французького Просвітительства.

2. Філософські повісті у творчості Вольтера.

3. «Кандид» Вольтера. Полеміка з філософією оптимізму Лейбница. Проблематика, художні особливості. Образи твору. Панглос та Мартен. Утопічна мрія - Ельдорадо. Ідея, закладена у фіналі твору.

4. Місце повістей у творчості Дідро.

5. Проблематика, художні риси повісті Дідро «Чернетка», її соціальне значення.

6. «Племінник Рамо» Дідро. Позиція автора та героя. Художня форма твору.

7. Значення творчості Вольтера та Дідро в розвитку світової культури.

Література: [27], [28], [42], [44], [62].

. ТЕМА 12, 15. Семінар 8. ЖАНР БАЛАДИ В ПОЕЗІЇ ЕПОХИ ПРОСВІТИТЕЛЬСТВА.

Мета семінару – розглянути історію виникнення жанру балади у світовій літературі, пояснити її популярність у ХУ111ст. у творчості різних національних поетів (Бернса, Гете, Шіллера, Жуковського). Знайти спільні риси та відмінності в тематиці та художніх особливостях балад цих поетів.

План.

1. Історія виникнення жанру балади, відродження жанру в літературі ХУ111ст.

2.Балади у творчості Р.Бернса, їх тематика, зв'язок з фольклором, значення рефренів у баладах Бернса для англійської поезії Х1Хст. («Джон, ячмінне зерно», «Чесна бідність», «Макферсон перед стратою»)

3.Штюрмерський період у житті Шіллера та Гете. Місце балад в їх творчості.

4.Тематика, художні риси балад Шіллера «Івікови журавлі», «Рукавичка», «Кубок».

5.Балади Гете «Лісовий цар», «Рибалка».

6.Балади В.Жуковського «Светлана», «Людмила».

Література: [31]], [32], [42], [44], [49].

ТЕМА 16. Семінар9, 10. ПРОСВІТИТЕЛЬСЬКА КОНЦЕПЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ТА СВІТУ, ЇЇ ХУДОЖНЄ ВІДБИТТЯ У ТРАГЕДІЇ ГЕТЕ «ФАУСТ». (4години)

Мета семінару - уважно прочитати першу частину трагедії Гете «Фауст» та розкрити історію її виникнення, розглянути наукові, релігійні, етичні та естетичні погляди поета, образ Фауста в контексті бінарних протистоянь Фауст - Вагнер, Фауст - Мефістофель, Фауст - Маргарита, пояснити специфіку жанрової форми, структуру твору.

План

1. Етапи творчості Гете.

2. Історія створення «Фаусту».

3. Архітектоніка трагедії та її співвіднесеність із загальною концепцією твору. (Присвячення, Пролог у театрі, Пролог на Небі).

4. Кохання, красота, гармонія – магістральний сюжет трагедії.

5. Діалектика головних образів твору (Фауст - Вагнер, Фауст - Мефістофель, Фауст - Маргарита).

6. Художні особливості трагедії (композиція, фантастика та реальність, вродливе та безобразне, алегорія, символіка).

7. Розв’язання конфлікту трагедії в другій частині твору.

8. Тема Фауста та Мефістофеля у світовій літературі та культурі.

Література: [32], [42], [44], [50], [60].

ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

Мета самостійної роботи - перш за все сумлінне читання художніх творів, які вказані у переліку текстів, ведення «щоденника читача», у який належно вносити імена головних героїв, цікаві цитати, що характеризують героїв, розкривають ідею твору, афоризми, тощо. Вдруге – самостійне вивчення окремих питань курсу, які коротко або зовсім не розкриваються у лекціях.