Способи визначення дирекційних кутів. Суть визначення дирекційного кута за допомогою гірокомпаса

Для орієнтування приладів та гармат потрібно знати дирекційні кути орієнтирних напрямків.

Орієнтирний напрямок – це напрямок, що використовується при виконанні топогеодезичних робіт, вивірки приладів, наведенні ракет, пускових установок, гармат, а також при орієнтуванні приладів та станцій.

Орієнтирний напрямок на місцевості позначається двома точками: точкою, з якої визначається дирекційний кут (початкова точка), і точкою, на яку визначається дирекційний кут (орієнтирна точка).

Дирекційний кут орієнтирного напрямку може визначатися:

– геодезичним способом;

– гіроскопічним способом;

– з астрономічних спостережень;

– за допомогою магнітної стрілки бусолі.

Крім того, дирекційний кут орієнтирного напрямку може бути визначений шляхом передачі від другого орієнтирного напрямку з відомим дирекційним кутом:

- за допомогою гірокурсовказівника апаратури топоприв’язки;

- одночасним відмічанням по небесному світилу;

- кутовим ходом.

При визначенні дирекційного кута орієнтирного напрямку гіроскопічним способом застосовують спеціальні прилади – артилерійські гірокомпаси. Артилерійські гірокомпаси призначені для визначення істинних азимутів орієнтирних напрямків. Принцип роботи гірокомпаса заснований на використанні властивостей важкого гіроскопу. Важким гіроскопом називають гіроскоп, у якого центр мас знаходиться нижче точки підвісу Такий гіроскоп, розташований на землі, яка обертається, здійснює періодичні коливання відносно площини меридіану

Якщо виміряти кути між положенням головної вісі гіроскопу у першої (N₁) та другої (N₂) точках реверсії та напрямком на орієнтир, то можна розрахувати середній відлік за формулою

.

Середній відлік визначає положення осі динамічної рівновагі відносно напрямку на орієнтир. У ідеального гірокомпасу вісь динамічної рівноваги буде співпадати з напрямком істинного меридіану, а N_СР и буде істинним азимутом напрямку. Але виготовити ідеальний гірокомпас практично неможливо і, в зв’язку з дебалансом мас ротору гіроскопа, тертям гіроскопу об повітря, закруткою торсіону, на якому підвішується гіроскоп та помилок встановлення лімбу гіроскопу, вісь динамічної рівноваги не буде співпадати з напрямком істинного меридіану, а N_СР не буде істинним азимутом напрямку.

У цьому випадку істинний азимут розраховують за формулою:

А = N_СР + d_ф,

де d_ф – формулярна поправка гірокомпасу.

Формулярну поправку гірокомпасу вперше визначають на заводі, який виготовляє гірокомпаси, а потім у військах її періодично перевіряють.

До дирекційного кута переходять за формулою

a = А – g,

де g - зближення меридіанів.

Гіроскопічний спосіб є основним способом визначення дирекційних кутів так як він є одним з високоточних способів та незалежним від зовнішніх