Виховання через працю і в праці.

У формуванні свідомості людини педагог значне місце відводив праці. Інколи його методи виховання колоністів виходили за рамки педагогічних у класичному сприйнятті, але даючи певні результати — ставали складовою педагогічної системи Макаренка. Відносно праці він любив говорити: “Хто не працює, той не їсть.” І на початках своїх колоністів він майже примушував працювати, та згодом праця ставала дійсно засобом виховання. Бо в процесі трудового виховання можна виховувати не лише професіонала, майстра, а виховувати почуття товариськості, взаємоповаги, поваги людей праці, їх праці, поваги до результатів праці. Педагог дуже активно виступав за викорінення із суспільства “безтурботного дитинства”.

Виховання суспільної особи (в колективі).

Головним органом самоуправління дітей є колектив. Для того, щоб дитина розвивала свої позитивні якості і середовище, в якому вона знаходиться повинно бути позитивним. Усім, хто колись гортав книги з психології відомий такий термін як конформізм, і тому вихователь, що хоче виховати дитину із сучасним світобаченням повинен дуже обережно діяти на межі “користі і шкоди виховання в колективі”.

З цього приводу згадаємо ще такі положення як:

² Актив.

² Самоврядування.

² Стиль і тон колективу.

² Принцип паралельної дії.

Родинне виховання і виховання у сім’ї.

Методика індивідуального впливу, як основа формування індивідуального світогляду.

Традиції. (звичаї і традиції як основа народного світогляду).

Дисципліна і режим.

Довести те, що дисципліна, на думку Макаренка є методом і засобом формування світогляду можна із такого моменту:

“Дисципліна — це насамперед не засіб виховання а його результат і вже потім вона стає засобом.”

Дисципліну, в старому суспільстві, використовували як засіб пригнічення, гноблення, а педагог вважав, що свідома дисципліна сприяє:

² Досягненню цілей колективу,

² Захисту і удосконаленню однієї людини,

² Дисципліна колективу вище інтересів однієї людини, окремих його членів,

² Вона прикрашає колектив,

² А найбільша її особливість в тому, що вона проявляється не тільки в приємних речах.

Дисципліна йде паралельно із свідомістю але не витікає з неї, її основою є досвід.

“Величина дисципліни є прямопропорійною до організованості. … тому дисципліна є, насамперед, виховання громадянина.” Тобто сприяє формуванню поглядів і відповідно переконань особистості, як складових компонентів світогляду.