Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Барабанними зерносушарками СЗСБ-8






У верхній частині колони розташований горизонтальний шнек 12 для подачі і розрівнювання зерна. Зайве зерно при завантаженні колони попадає в зернозлив 14, на кінці якого закріплений клапан 15 з контактним датчиком. Від контактного датчика і датчика верхнього рівня зерна вмикається шлюзовий затвор 16, що випускає порцію зерна. Випуск зерна припиняється в момент спрацьовування датчика мінімального рівня, встановленого у нижній частині охолоджувальної колони.

Теплоносій готують у топці 1 шляхом спалювання рідкого палива (суміш 75% гасу і 25% моторного палива) і нагрівання топковими газами повітря, подаваного в топку. Побічні гази видаляються через трубу, відпрацьований теплоносій викидається в атмосферу вентилятором 6.

Принципова електрична схема керування двома зерносушар­ками СЗБ-8, що входять у комплект КЗС-20Б, показана на рисунку 4.8. Вона складається з ланцюгів дистанційного пуску й зупинки агрегатів, керування топкою, світлової і звукової сигналізації.

Автоматами QF1 і QF2 і перемикачем SA1 вибирають заданий варіант роботи обладнання: робота тільки першої чи другої зерносушарки або їхня спільна робота (положення перемикача SA1 буде відповідно в 1, 2 чи 3).

Перед пуском зерносушарки вмикають автомати SF1 і SF2, які подають напругу в схему керування, і кнопкою SB2 вмикають магнітний пускач КМ16.

Блоки-контакти KM16: 3 через реле KV3 вмикають попереджу­вальний звуковий сигнал НА, що після пуску агрегатів знімають кнопкою SB21 через реле KV1...KV3.

Розглянемо роботу схеми (рис. 4.8) при пуску першої зерносушарки. Кнопками SB4 і SB6 вмикаються електроприводи вентилятора 6 сушильного барабана 4 і топки 1. Від блоків-контактів КМ2: 3 спрацьовує реле витримки часу КТ1, що через 150 с своїм контактом КТ1: 1 вмикає трансформатор запалювання TV1 і електромагнітний клапан YА1 подачі палива. З появою полум’я в топці спрацьовує фотореле KV5, що вмикає реле KV4.

Останнє стає на самопідживлення через свій контакт KV4 і вимикає реле КТ1.

Якщо протягом 15 с у топці полум’я при пуску не виникає, то реле КТ1 на 165 с з моменту пуску шунтує ланцюг R і цим викликає спрацьовування реле KV5, а потім реле KV4. Реле KV4 одним контактом вимикає реле часу КТ1, а другим контактом розриває одну з двох ланцюгів живлення магнітного пускача КМ2. Реле КТ1, розшунтовує ланцюг R, вимикає фотореле KV5, а останнє розриває ланцюг живлення KV4, а потім КМ2, і вентилятор топки вимикається. Блоки-контакти КМ2: 3 знімають напругу з автомата контролю полум’я і вимикають через контакти реле KV1: 2 звуковий сигнал НА. Аналогічним чином працює схема при загасанні полум’я в топці з будь-яких причин. Повторний пуск оператором можливий тільки після усунення причин загасання полум’я.

При успішному пуску топки кнопками SB12 і SB14 вмикають магнітні пускачі КМ5 і КМ6 електродвигунів сушильного барабана 4 і вентилятора 11 охолоджувальної колони 10.

Магнітні пускачі КМ13...КМ15 за допомогою кнопок SB16...SB20 вмикають відповідно електроприводи двохпоточної норій, охолоджувальної колони, розвантаження сушарок і проміжних норій. Потужність кожного електродвигуна норії дорівнює 2, 2 кВт.

Тільки після вмикання розвантажувальної норії сушарок можна ввімкнути кнопкою SB8 електропривод розвантажувального пристрою 8 сушарки.

Аналогічно вмикаються і вимикаються електродвигуни другої зерносушарки.

Електроприводом розвантажувального пристрою 16 охолоджу­валь­ної колони 10 можна керувати вручну за допомогою кнопок SB9 і SB10 чи автоматично за допомогою датчиків рівня зерна (перемикач SA2 у другому випадку ставлять у положення 2).

Величини нижнього і верхнього рівнів зерна в охолоджувальній колоні контролюються датчиками рівня SL1 і SL2. Якщо рівень зерна досягне граничного нижнього значення, то розмикаються контакти SL1 і розвантаження охолоджувальної колони припиняється. Коли зерно досягає граничного верхнього рівня, то замикаються контакти спочатку SL1, а потім SL2 і починається розвантаження колони.

Зупиняє зерносушарку оператор, по черзі вимикаючи обладнання в послідовності, зворотного пуску, за допомогою кнопок “Стоп” SB1...SB19. В екстрених випадках одночасно всі машини зупиняють кнопкою SB чи SB1.

Питання для самоконтролю

1. Яке обладнання використовується для сушіння зерна після його збирання та попереднього очищення?

2. Які недоліки барабанних зерносушарок?

3. Які недоліки обладнання активного вентилювання зерна?

4. Які переваги шахтних зерносушарок?

5. Чим керуються датчики мінімального і максимального рівня зерна в шахтній зерносушарці?

6. Для чого призначені барабанні зерносушарки?

7. Поясніть роботу барабанної зерносушарки по технологічній схемі.

8. Поясніть роботу барабанної зерносушарки по принциповій електричній схемі.

ТЕСТИ

1. Які пристрої використовуються для контролю рівня зерна в шахтній зерносушарці?

A. Датчиками мінімального рівня зерна.

B. Датчиками максимального рівня зерна.

C. Датчиками мінімального і максимального рівня зерна.

2. Де розміщуються датчики мінімального і максимального рівня зерна в шахтній зерносушарці?

A. Встановлені в шахті.

B. Встановлені в надсушильних бункерах шахт.

C. Встановлені в повітропроводі шахт.

3. Які автоматичні пристрої використовуються для керу­вання кількістю зерна в охолоджувальній колоні шахтної зерно­сушарки?

A. Датчики рівня зерна та виконавчий механізм шлюзового затвора.

B. Датчики рівня зерна.

C. Виконавчий механізм шлюзового затвора.

4. Для чого використовуються виконавчий механізм шлюзо­вого затвора в охолоджувальній колоні шахтної зерносушарки?

A. Для періодичного завантаження колони.

B. Для періодичного порційного розвантаження шахти.

C. Для періодичного порційного розвантаження колони.


5. Для чого використовуються датчики рівня в барабанній зерносушарці СЗБ-8?

A. Для контролю верхнього рівня зерна в охолоджувальній колоні.

B. Для контролю нижнього і верхнього рівнів зерна в охолоджувальній колоні.

C. Для контролю нижнього рівня зерна в охолоджувальній колоні.

6. Де розміщується фотодатчик в барабанній зерносушарці СЗБ-8?

A. В топці теплогенератора барабанної зерносушарки.

B. В охолоджувальній колоні.

C. В барабані зерносушарки.

7. Де розміщуються датчики рівня в барабанній зерносушарці СЗБ-8?

А. В барабані зерносушарки.

В. В охолоджувальній колоні.

С. В теплогенераторі барабанної зерносушарки.

 

4.3. АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ АКТИВНОГО ВЕНТИЛЮВАННЯ ЗЕРНА

 

Активне вентилювання зерна застосовують для сушіння насіннєвого зерна, для тимчасової консервації зерна охолодженням та аерації насіння при тривалому зберіганні.

Активне вентилювання – це різновид конвективного способу сушіння продукту. Особливість такого способу полягає в досить низьких температурах агенту сушіння, що не призводить до теплового травмування зерна. При цьому нерухомий достатньо товстий шар зерна продувається потоком повітря, який поглинає вологу із зерна доти, поки не настане гігроскопічна рівновага зерна та повітря. Наприклад, при температурі 200С для вологості зерна 14% відповідає відносна вологість повітря 65%.

Обладнання для активного вентилювання зерна може функціо­ну­вати залежно від ефективності процесу сушіння трьома різними способами.

Перший спосіб полягає в продуванні звичайного повітря навко-лишнього середовища через шар зерна. У цьому випадку тривалість сушіння значно збільшується. Відомо, що зберігання вологого зерна досить обмежене. Наприклад, при зберіганні зерна вологістю понад 18% протягом 6…8 діб починається його псування. Ось чому такий спосіб функціонування обладнання для активного вентилювання зерна не знаходить широкого застосування.

Другий спосіб полягає у використанні устаткування для вентилювання зерна як сушарок періодичної дії. Агент сушіння попередньо підігрівається до 45…50С. У цьому випадку відносна вологість повітря, що продувається становить 15…30%, що відповідає 5…8% зрівноваженої вологості зерна. Так при висушуванні зерна початковою вологістю 25% нерівномірність вологості становить 12%, а прошарки зерна, що прилягає до внутрішнього циліндра, висушується до вологості 3…4%. Тому для підвищення рівномірності сушіння зерна його необхідно перемішувати під час сушіння. Це здійснюється шляхом пересипання зерна з одного бункера в інший один два рази за період сушіння залежно від початкової вологості зерна.

Найдоцільнішим способом сушіння зерна активним венти­лю­ванням є третій спосіб, який передбачає продувати шар зерна повітрям з відносною вологістю, яка відповідає або трохи нижча за зрівноважену вологість зерна. Відомо, що нагрівання повітря на 1оС знижує його відносну вологість приблизно на 5%, то достатньо нагріти повітря навіть вологістю 100% на 7оС, щоб вологість агрегата сушіння становить 65%. При такому способі функціонування обладнання для активного вентилювання зерна нерівність сушіння майже відсутня, а тривалість сушіння не досягає допустимих строків зберігання вологого зерна. Така схема реалізована у вітчизняному устаткуванні для активного вентилювання зерна бункерами БВ-6, БВ-12, 5, БВ-25, БВ-50 та бункерами К-878 фірми “Пектус” (НДР). Бункер активного вентилювання зерна типу БВ – 25 має місткість (насіннєва пшениця) 25 тонн. Встановлена потужність електроспо­живачів бункера БВ-25 становить 41, 5 кВт, зокрема підігрівників повітря 36 кВт при подачі повітря – 5600 м/год.

Розглянемо технологічну схему проведення активного вентилю­вання зерна бункером БВ-25. Робота здійснюється таким чином. Норія 1 (рис. 4.9) завантажує зерно у бункер 2, який має циліндричну форму і виконаний із штампованих перфорованих секцій. Зерно засипається між внутрішнім і зовнішнім циліндрами, де здійснюється вертикальне і горизонтальне (радіальне) повітророзпо­ділення. У центрі бункера встановлена перфорована повітро­розподільча труба 3, в середині якої переміщується поршень – заслінка 4. Розвантажується бункер самопливом через люк 5. Вентилятор 6 проганяє повітря через електрокалорифер 7 і подає його в масу зерна. Повітря пронизує шар зерна від внутрішнього циліндра до зовнішнього і відбирає надлишкову вологість. Електрокалорифер 7 вмикається в роботу при вологості зовнішнього повітря більше 65% і підігріває повітря лише на 5…6 оС.

 

Рис. 4.9. Технологічна схема бункера активного вентилювання

зерна на базі бункера БВ–25:

1 – завантажувальна норія; 2 – зовнішній перфорований циліндр;

3 – внутрішній перфорований циліндр; 4 – поршень – заслінка;

5 – вивантажувальний люк; 6 – центробіжний вентилятор;

7 – нагрівна система; 8 – трос лебідки приводу поршня;

9 – приводна станція лебідки; 10 – задатчик

положення поршня;

 

Схема живлення і захисту електроспоживачів бункера активного вентилювання зерна зображена на рисунку 4.10.

 

Рис. 4.10. Принципова електрична схема живлення і захисту

електроспоживачів бункера БВ–25

Живиться система активного вентилювання зерна бункера БВ – 25 від стандартного джерела живлення змінного струму частотою 50 Гц на напругу 0, 4 кВ по чотирипровідній системі. В якості ввідного апарата використовується роз’єднувач QS типу Р16–3СВ2000У3, який призначений для створення видимого розриву в електричному колі при обслуговуванні установки.

Для захисту електродвигунів від коротких замикань ми використовуємо автоматичні вимикачі QF1…QF3 типу ВА51Г25 із комбінованими розчіплювачами. Для захисту нагрівної системи ЕК від коротких замикань автоматичний вимикач QF4 типу ВА51–31 із електромагнітними розчіплювачами. Для захисту кола керування від коротких замикань автоматичний вимикач SF типу ВА51–10. Для дистанційного керування електроспоживачами установки та захисту від надмірного зниження напруги джерела живлення використо­вуються електромагнітні пускачі КМ1…КМ5 типу ПМЛ.

Принципова електрична схема керування бункером БВ–25 представлена на рисунку 4.11. Дана схема керування передбачає роботу установки по двох взаємозв’язаних підсистемах.

Причому система завантаження зерна в бункер та руху поршня – заслінки є задаючою і без її впливів неможлива робота другої підсистеми керування мікрокліматом в масі зерна бункера.

Рис. 4.11. Принципова електрична схема керування бункером

активного вентилювання зерна БВ–25

 

Так як бункер активного вентилювання зерна може виконувати дві функції переробки зерна то перемикачем SA2 ми вибираємо їх почерговість. Положення SA2 “С” – сушіння вологого зерна до необхід­них кондицій та “К” – консервація зерна, тобто зберігання зерна після його пересушування. Перемикачем SA1 ми вибираємо режим роботи схеми керування (“ Р ” ручне керування установкою оператором із постійним візуальним контролем та “ А ” – автоматичне керування без участі оператора). У ручному режимі керування, оператор натискує кнопки SB1…SB2 та контролює роботу завантажувальної норії та поршня-заслінки за допомогою SB7…SB8. Після заповнення бункера зерном він зупиняє електропривід M1 завантажувальної норії натиснувши SB1 і обезживши КМ1. А за допомогою кнопки SB7 піднімає до верху поршень – заслінку на рівень зерна у бункері. Процес підготовки бункера до початку сушки зерна завершено.

Для початку сушки зерна оператор натискує кнопку SB4 і заживлює через кнопку КМ2 електродвигун М2 приводу центро­біжного вентилятора. Вентилятор продуває повітря через зерно, а оператор слідкує за показами вологомірів В1 та В2. Якщо вологість повітря, яке проходить через зерно не зменшується (в бункер подається вологе повітря) оператор натискає кнопку SB6 і заживлює через кнопку КМ5 електронагрівну систему ЕК. У масу зерна вже буде подаватися лише сухе повітря за рахунок його нагріву, а оператор слідкує за показами вологомірів В1 та В2. При необхідності він відключає нагрівну систему ЕК натиснувши SB5. Після закінчення сушки зерна оператор або звільняє бункер від висушеного зерна через вивантажувальний нижній люк або переводить за допомогою SA2 бункер в режим консервації. При цьому режимі роботи оператор слідкує за температурою зерна по показах датчика – регулятора SK, і за допомогою вентилятора та нагрівної системи підтримує цю температуру в нормі.

В автоматичному режимі роботи установки (перемикач SA1 в “А” – автоматичне) всі функції оператора беруть на себе відповідні технічні засоби автоматики. Коли бункер не завантажений зерном на сушку чи консервацію датчик SL1 верхнього рівня зерна в бункері замкнутий і пускач КМ1 заживлює електродвигун М1 приводу завантажувальної норії та контактом КМ1.4 пускач КМ3 приводу поршня – заслінки М2, а контактом КМ1.3 унеможливлює роботу схеми керування вентиляційної установки.

Йде процес завантаження зерном бункера до встановленого верхнього рівня SL1 і при його досягнені датчик – реле SL1 розмикає свій контакт і обезживлює КМ1, який в свою чергу зупиняє лебідку приводу поршня – заслінки та запускає в роботу систему підтримання мікроклімату в масі зерна (замикається КМ1.3).

У режимі сушка зерна (положення SA1 –“С” – сушка) контакт КМ1.3 заживлює програмне реле часу КТ, яке своїм контактом КТ1 через замкнутий контакт датчика нижнього рівня SL2 заживлює магнітний пускач КМ2, який в свою чергу заживлює своїми силовими контактами електродвигун М2 приводу центробіжного вентилятора та контактом КМ2.4 підготовлює до роботи коло керування електро­нагрівною секцією ЕК. Вентилятор продуває зовнішнє повітря через зернову масу бункера. Контакт КТ буде замкнутий 120 с, цього часу достатньо, щоб зовнішнє повітря пройшло зернову масу і вийшовши із бункера попало на датчик вологомір В2. Якщо вологість повітря вища ніж 65% то вологість В2 заживить реле напруги КМ2 і через його контакт КМ2 навіть по виходу 120 с часу вентилятор буде продувати повітря через зерно поки винесення вологості із зерна не стане меншим 65%. Одночасно із вище описаним процесом контролю вологи із зерна проходить контроль вологості повітря яке вноситься в зерно за допомогою датчика – вологоміра В1. Якщо зовнішнє повітря, яке подається в бункер вентилятором стане вологим більше 65% то В1 заживить реле КV1, яке своїм контактом КV1 подасть живлення на магнітний пускач КМ5. Пускач КМ5 своїми силовими контактами КМ5.1 заживить електронагрівну систему ЕК електрокалорифера. Зовнішнє повітря проходячи через нагрівну систему почне підігрі­ватися і знижувати відносну вологість нижче 64%. Електрокалорифер підігріває зовнішнє повітря на 5…6 0С, що відповідає зниженню вологості зерна на 25…30%. Таким чином проводиться сушка зерна до тих пір поки його вологість не стане нижчою заданої 13…15%. Після закінчення сушки, оператор, переводить бункер в режим збері­гання (консервації). При цьому режимі роботи керування системного мікроклімату проводиться по двох параметрах: температурі зерна, яке контролюється датчиком – регулятором SK та його вологість зовнішнього повітря вологоміром В1.

 

Рис. 4.12. Принципова електрична схема системи

автоматичного контролю і роботи БВ–25

 

Принципова схема регулятора відносної вологості агента сушіння в устаткуванні для активного вентилювання зерна показана на рисунку. 4.13.

Вимірювання вологості зовнішнього повітря здійснюється за допомогою напівпровідникового вологочутливого опору – гігристора Rг.. Гігристор зашунтований опором Rш і включений до мостової схеми електронного моста, плечами якого є резистори R1...R4, а також опір реохорда Rр. Контакти SQ1–SQ3 трипозиційного пристрою моста, що настроюються на задані значення відносної вологості повітря φ 1...φ 3, через проміжні реле К1–К3 управляють включенням магнітних пускачів 1ЕК1–1ЕК3 трьох секцій підігрівання повітря в бункерах.

 

Рис. 4.13. Принципова схема автоматичного регулятора

відносної вологості агента сушіння в бункері для






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.