Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Приклади побудови умовних позначень окремих 1 страница






приладів і засобів автоматизації

 

№ з/п Характеристика приладу Позначення
     
  Прилад, який виконує функцію сигналізації верхньої та нижньої межі температури, встановлений на щиті
  Прилад для вимірювання струму (амперметр) встановлений на щиті
  Прилад для вимірювання температури та вологості
  Прилад ручного дистанційного управління, який встановлений на щиті (кнопковий пост, тумблер)
  Прилад керування, який призначений для вибору керування, встановлений на щиті (перемикач)
  Первиний перетворювач температури, встановлений по місцю (термопара, терморезитор)
  Прилад для виміру температури показуючий, встановлений на щиті
  Первиний перетворювач тиску, встановлений по місцю (манометр, вакуумметр)
  Прилад для виміру тиску показую­чий з контактним пристроєм (мано­метр, реле тиску) встановлений по місцю
  Первиний перетворювач для виміру рівня верхнього, встановлений по місцю (ємнісний датчик, п’єзоелек­тричний)

Продовження таблиці 1.7

 

     
  Прилад, який спрацьовує від рівня, встановлений по місцю (реле рівня нижнього)
  Перетворювач сигналу, встановле­ний на щиті (вхідний сигнал елек­трич­ний – вихідний пневматичний)
  Прилад для керування процесом по часовій програмі, встановлений на щиті (реле часу)
  Прилад для контролю загасання факелу в печі безканальний, з кон­тактним пристроєм, встановлений на місці
  Прилад для вимірювання швидкості обертання приводу, з реєстрацією, встановлений на щиті
  Первиний перетворювач для виміру рівня верхнього, встановлений по місцю (ємнісний датчик, п’єзоелектричний)
  Прилад, що реагує на зміну тиску з дистанційною передачею сигналу  
  Перетворювач сигналу, встановлений на щиті. Вхідний та вихідний сигнали електричні  
  Пускова апаратура для керування електродвигуном (увімкнення, вимкнення, закривання засувки тощо)  
  Перетворювач інформації про темпе­ратуру з аналогового сигналу на дискретний
  Перетворювач інформації про вологість із сигналу електричного на пневматичний
           

Продовження таблиці 1.7

 

     
  Перетворювач інформації про тиск з пневматичного сигналу на електричний
  Прилад для вимірювання вологості з реєструванням, встановлений на щиті
       

 

Таблиця 1.8

Додаткові позначення для перетворювачів сигналів

 

Назва Позначення
Рід сигналу: електричний пневматичний гідравлічний Вид сигналу: аналоговий дискретний Е Р С А Д

 

Схеми автоматизації можуть виконуватись як спрощено, так і розгорнуто. У першому випадку не показують первинних перетворю­вачів, а також усю допоміжну апаратуру. Прилади і засоби автомати­зації, що виконують складні функції і виконані у вигляді окремих блоків, показують одним умовним графічним позначенням (рис. 1.11, а). Розгорнутий спосіб (рис. 1.11, б) використовують у тих випадках, коли необхідно конкретизувати функцію кожного приладу і засобу автоматизації, що входять до єдиного вимірювального, регулюючого або управляючого комплекту.

Рис.1.11. Спрощений (а) та розгорнутий (б) способи

виконання схем автоматизації

 

Схеми автоматизації можуть виконуватись як з умовним зображенням щитів або пультіа управління (рис. 1.12, а), так і без них (рис. 1.12, б). У першому випадку побудова схем дещо ускладнена, але вони більш наочні, у другому – навпаки, спрощується підготовка схем, але наочність погіршується.

 

 

Рис. 1.12. Зображення схем автоматизації:

а – iз зображенням щита керування; б – без зображення щита керування

 

Якщо схеми автоматизації складні, то лінії зв’язку допускається розривати. При цьому обидва кінці ліній у місцях розриву нумерують однією і тією ж арабською цифрою. Для нижнього ряду (рис. 1.12, а) номери повинні йти у порядку зростання зліва направо; для верхнього ряду подібна умова не є обов’язковою.

Зразок виконання функціонально-технологічної схеми показано на рисунку 1.13.

 

Рис. 1.13. Функціонально-технологічна схема автоматизації керування температурним режимом овочесховища

Питання для самоконтролю

1. Як зображують елементи функціональної схеми?

2. Що відображають на функціонально-технологічній схемі?

3. Де розміщують зображення приладів і засобів автоматизації на функціонально-технологічних схемах автоматизації?

4. Що показується в прямокутниках щитів функціонально-технологічних схем автоматизації?

 

ТЕСТИ

1. Для чого використовують структурні схеми?

A. Щоб показати вхідні параметри та параметри, що викликають збурення.

B. Щоб показати вхідні, вихідні параметри та параметри, що викликають збурення.

C. Щоб показати вихідні параметри та параметри, що викликають збурення.

2. Як показують об’єкт автоматизації на структурній схемі?

A. У вигляді кола, напрямок дії параметрів позначають стрілками.

B. У вигляді прямокутника, напрямок дії параметрів позначають лініями.

C. У вигляді прямокутника, напрямок дії параметрів позначають стрілками.

3. Як направляють напрямок дії керуючого сигналу на функці­ональ­ній схемі?

A. Відповідно до послідовності спрацювання елементів

B. Відповідно до напрямку проходження сигналу.

C. Відповідно до послідовності спрацювання елементів або пристроїв на установці.

4. Як зображують датчики та вторинні прилади на функціонально-технологічних схемах автоматизації?

A. Колом діаметром 10мм.

B. Колом діаметром 10мм з рискою посередині.

C. Колом, діаметр якого 5мм.

5. Як зображують виконавчі механізми на функціонально-технологічних схемах автоматизації?

A. Колом, діаметр якого 5мм

B. Колом діаметром 10мм з рискою посередині.

C. Колом діаметром 10мм

6. Як зображують прилади, розміщені на щиті управління на функціонально-технологічних схемах автоматизації?

A. Колом діаметром 10мм.

B. Колом діаметром 10мм з рискою посередині.

C. Колом, діаметр якого 5мм.

7. Що проставляють на нижній частині кола на функці­ональ­но-технологічних схемах автоматизації?

A. Літерне позначення вимірювальної величини.

B. Літерне позначення вимірювальної величини і функції.

C. Позиційне позначення.

8. З чого складаються позиційні позначення на функціональ­но-технологічних схемах автоматизації?

A. Порядкового номера об’єкта або комплекту і малої літери.

B. Порядкового номера об’єкта.

C. Малої літери.

При позначенні основної величини, що вимірюється, літери А, В, С, I, J, N, О, Y, Е, Z є резервними і можуть бути використані у випадках, не передбачених стандартом. Для.уточнення призначення першої літери використовується літери D, F, J та Q, три з них допускається записувати малими d, f, q.

1.3.4. Принципові та монтажні схеми

Принципові електричні схеми – це проектний документ, розроблений на основі схем автоматизації, який визначає повний склад електричних елементів та зв’язків між ними, а також дає детальне уявлення про принципи роботи схеми.

Приклади умовних графічних зображеннь елементів електричних принципових схем подані в таблиці 1.9.

При виконанні принципових електричних схем керуються в пер­шу чергу такими нормативними документами: ГОСТ 2.701-84 “Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению”; ГОСТ 2.702-75 “Правила выполнения электрических схем”; ГOCT 2. 708-81 “Правила выполнения электрических схем цифровой вычислительной техники”.

У загальному випадку принципові електричні схеми склада­ються з умовних зображень елементів і зв’язків між ними; пояснюючих написів; окремих елементів даної схеми, що використовуються в інших схемах, а також елементів із інших схем; діаграми перемикань контактів багатопозиційних пристроїв; переліку пристроїв, засобів автоматизації та апаратури, що використовуються в даній схемі; переліку креслень, що належать до даної схеми, загальних пояснень та примітки.

Для доповнення умовного графічного позначення елементів на принципових електричних схемах за ГОСТ 2.710-81 застосовують літерно-цифрові позначення (табл. 1.10 і 1.11). Їх називають позиційними.

Позиційне позначення згідно з ГОСТ 2. 710-81 складаються із трьох частин. У першій частині записують одну або дві літери латинського алфавіту (вид елемента), у другій – одну або кілька цифр (номер), у третій – одну або кілька латинських літер (функція елемента). Слід пам’ятати, що вид та номер елемента – обов’язкова частина умовного позначення. Показувати функцію елемента необов’язково.

Наприклад, конденсатор, що використовується як інтегруючий, на принциповій електричній схемі позначається С4І (4 – його порядковий номер), а цифрова мікросхема, що виконує функцію запам’ятовування – DD7S (7 – її порядковий номер) і т.д.

При виконанні принципових електричних схем рекомендується дотримуватись певних правил. Аркуш із схемами заповнюють так: у лівій частині розміщують основну схему, потім графічний матеріал, що пояснює дію схеми (циклограми, діаграми замикань контактів і т. д.), а в правій частині – текстовий матеріал.

Принципові схеми виконують рядковим методом. При цьому графічні позначення елементів або їх складові частини, що входять в один ланцюг, зображують послідовно один за іншим по прямій, а окремі ланцюги – поряд, створюючи паралельні (горизонтальні або вертикальні) рядки.

Усі апарати (реле, контакти, кнопки та ключі управління, автоматичні вимикачі, перемикачі ланцюгів тощо) на електричних схемах необхідно зображувати у вимкненому положенні, тобто при відсутності напруги у всіх ланцюгах схеми та зовнішніх механічних діях на апарати.


Таблиця 1.9

Графічні позначення на принципових електричних схемах

Елемент Умовне графічне позначення Елемент Умовне графічне позначення
Обмотка трансформа-тора, дроселя Діодний оптрон
Плавкий запобіжник Замикаючий контакт
Постійний резистор Котушка електро-магнітного пристрою
Змінний резистор Перемикач із складною комутацією
Конденсатор постійної ємності Інвертор
Діод Логічний елемент 2 “Або – ні”
Стабілітрон Логічний елемент “І”
Світлодіод Підсилювач
Біполярний транзистор Тригер
Тиристор    

 

Контакти реле, контакторів, кнопкових перемикачів показують таким чином, щоб сила, необхідна для спрацювання, діяла на рухомий контакт зверху вниз при горизонтальному зображенні ланцюгів схеми та зліва направо – при вертикальному.

Для позиційного позначення елементів рекомендується застосовувати дволітерні коди (табл. 1.11). Але залежно від конкретного змісту схеми елемент будь-якого виду може бути позначений і однією літерою – загальним кодом виду елемента. Наприклад, якщо в схемі є магнітний пускач і відсутні інші реле, то цей пускач можна позначити літерою К, хоч він має дволітерний код KM.

 

Таблиця 1.10

Літерні коди для показу функціонального призначення елементів

 

Літерний код Функціональне призначення Літерний код Функціональне призначення
A Допоміжний Р Пропорційний
B Напрямок руху Q Стан (стоп, старт, обмеження)
C Зчитуючий    
D Дифереціюючий R Поворот, скидання
F Захисний S Запам’ятовування, запис
G Випробовуючий Т Синхронізація, затримка
H Сигнальний V Швидкість, прискорення
I Інтегруючий W Додавання
K Штовхаючий Х Перемноження
M Головний Y Аналоговий
N Вимірювальний Z Цифровий

 

Позиційне позначення на схемі проставляють біля умовного графічного зображення елементів (пристроїв) з правого боку або над ними.

Щоб полегшити сприйняття принципових електричних схем їх іноді розбивають на функціональні ділянки і збоку (справа) роблять надписи, що пояснюють функціональне призначення ланцюга, або вказують, до якої схеми технологічного обладнання належить цей ланцюг.

Лінії зв’язку між елементами повинні складатись із горизонта­льних та вертикальних відрізків і мати найменше число зломів та перетинів. У деяких випадках допускається застосовувати нахилені лінії зв’язку, довжину яких необхідно обмежувати.

Таблиця 1.11

Літерні коди найпоширеніших видів елементів

Одно­літер­ний Група видів елементів Приклади видів елементів Дво­літер­ний код
       
А   Пристрій (загальне позн.) – Гучномовець – ВА
В   Перетворювачі неелектричних величин на електричні або навпаки (крім генераторів та джерел живлення); аналогові або багаторозрядні перетворювачі або датчики, що використовуються для показу або вимірювання     Магнітострокційний елемент Детектор іонізуючого випромінювання Сельсин-приймач Сельсин-датчик Телефон Термопара, тепловий датчик Фотоелемент Мікрофон Датчик тиску П’єзоелемент Датчик швидкості Звукознімач Датчик частоти обертання ВВ   ВD ВЕ ВG BF ВK BL ВМ ВР BQ BV BS BR
С Конденсатори
D   Логічні елементи, мікросхеми     Пристрої зберігання інформації Пристрої затримки Інтегральна аналогова мікросхема Інтегральна цифрова мікросхема DS DT DA DD
Е     Елементи різні (освітлювальні, нагрівальні) Нагрівальний елемент Освітлювальна лампа Піропатрон ЕК EL ЕТ
F     Розрядники, запобіжники, пристрої захисту     Елементи захисту від перенапруги Елементи захисту від струму миттєвої дії Плавкий запобіжник Розрядний елемент FV   FP FU FR
G     Генератори, джерела живлення, кварцеві осцилятори Батарея     GB    
Н     Індикатори та сигнальні елементи   Прилад звукової сигналізації Символьний індикатор Прилад світлової сигналізації НА HG HL

Продовження таблиці 1.11

 

       
К     Реле, контактори, пускачі   Вказівне реле Струмове реле Електротеплове реле Контактор, магнітний пускач Поляризоване реле Реле часу Реле напруги КН КА КК КМ KP KT KV
L   Котушки індуктивності, дроселі Дросель люмінесцентного освітлення LL  
М   Двигуни постійного та змінного струму   –   –
Р   Прилади, вимірювальне обладнання (поєднання РЕ недопустиме)   Амперметр Лічильник імпульсів Частотомір Лічильник активної енергії Лічильник реактивної енергії Омметр Інструмент, що записує Годинник, вимірювач часу Вольтметр Ватметр РА РС РF РІ РК РR PS РТ РV РW
Q     Вимикачі та роз’єднувачі в силових ланцюгах   Автоматичний вимикач Короткозамикач Роз’єднувач QF QK QS
R   Резистори   Терморезистор Потенціометр Шунт для вимірювання Варистор RK RP RS RU
S     Комутаційні пристрої в ланцюгах управління сигналізації, вимірювання     Вимикач або перемикач Кнопковий вимикач Автоматичний вимикач Вимикач, що спрацьовує від різних дій: рівня тиску положення (шляховий) кутової швидкості температури SA SB SF     SL SP   SQ SK

 


Продовження таблиці 1.11

 

       
Т   Трансформатори, автотрансформатори Трансформатор струму Трансформатор напруги TA TV
U     Пристрої зв’язку та перетворювачі електричних величин на електричні     Модулятор Демодулятор Дискримінатор Частотний перетворювач, інвертор, випрямляч UB UR UI   UZ
V   Електровакуумні, напівпровідникові прилади Лінії та елементи ЗВЧ   Діод, стабілітрон Електровакуумний прилад Транзистор Антени VD   VL VT
W   Контактні з’єднання   Струмознімач, ковзаючий контакт WA XA
X       Роз’ємне з’єднання: штир гніздо гніздо для досліджень XP XS XG
Y Механічні пристрої з електромагнітним приводом Електромагніт Гальмо з електромагнітним приводом Муфта з електромагнітним приводом Електромагнітний патрон або плита YA   YB   YC   YH

 

На принципових електричних схемах лінії зв’язку потрібно показувати повністю, але якщо це утруднює читання схем, тоді допускається їх обривати. У таких випадках обриви слід закінчувати стрілками, біля яких показують місце підключення та характеристику ланцюгів (полярність, потенціал). Лінії зв’язку, що переходять з одного аркуша на інший, необхідно обривати за межами зображення схеми.

Товщина ліній зв’язку допускається 0, 2–1, 0 мм, а рекомен­дується – 0, 3–0, 4 мм. На одній схемі бажано використовувати не більше трьох різних за товщиною розмірів ліній зв’язку.

На принципових електричних схемах графічні умовні зобра­ження елементів можуть бути виконані двома способами: суміщеним та рознесеним (рис.1.14).

Рис.1.14. Способи зображення умовних графічних

зображень елементів на електричних схемах:

а) – суміщений; б) – рознесений

 

При використанні суміщеного способу частини кожного приладу, засобу автоматизації або електричного апарату розміщують у безпосередній близькості один від одного та окреслюють їх прямокутником, квадратом або колом. Недолік цього способу – недостатня наочність.

При використанні рознесеного способу складові частини приладів, апаратів, засобів автоматизації розміщують у різних місцях схеми, але таким чином, щоб окремі ланцюги були зображені найбільш наочно. Належність елементів до одного і того ж пристрою встановлюють за позиційним позначенням.

Система позначення і правила нанесення позначення кіл (силових, керування, захисту, сигналізації, автоматики, виміру) в електричних схемах виробів усіх галузей промисловості й енергетичних споруд встановлена стандартом ГОСТ 2.709-83 “Система обозначения цепей в электрических схемах”.

У силових колах змінного струму використовують позначення L1, L2, L3 і N та послідовні числа (рис. 1.15 та рис. 1.16). Наприклад:

· ділянки кіл першої фази L1 – Ll.l, L1.2, L1.3 і т.д.;

· ділянки кіл другої фази L2 – L2.1, L2.2, L2.3 і т.д.;

· ділянки кіл третьої фази L3 – L3.1, L3.2, L3.3 і т.д.

Допускається, якщо це не викличе помилкового підключення, позначати фази відповідно літерами А, В, С.

Силові кола постійного струму позначають:

а) ділянки кіл позитивної полярності – непарними числами;

б) ділянки кіл негативної полярності – парними числами

в) вхідні та вихідні ділянки ланцюгів – з показом полярності “+” та “–”, а середній провідник – літерою N та М.

 

Рис.1.15. Позначення кіл змінного струму літерами і послідовними числами

 

Позначення ділянок кола служить для їх розпізнавання і може вказувати їх функціональне призначення в електричній схемі (рис. 1.16).

Ділянки кола, розділені контактами апаратів, обмотками реле, приладів, машин, резисторами й іншими елементами, повинні мати різне позначення.

Ділянки кола, що проходять через рознімні, розбірні чи нерозбірні контактні з’єднання, повинні мати однакове позначення.

Допускається для розпізнавання ділянок кола додавати до позначення послідовні числа або позначення пристроїв (агрегатів), відокремлюючиїхзнаком дефіс.

 

Рис. 1.16. Позначення кіл з урахуванням їх функціонального призначення

 

Ділянкам ланцюга, що проходять через рознімні контактні з’єднання, допускається присвоювати різне позначення.

Кола в схемах позначають незалежно від нумерації вхідних і вихідних елементів (затискачів) машин, апаратів, приладів.

Послідовність позначення повинна бути від вводу джерела живлення до споживача, а ділянки кола, що розгалужуються, позначають зверху донизу у напрямку зліва направо.

При позначенні кіл допускається залишати резервні номери або пропускати номери для забезпечення зручності користування схемою.

При позначенні застосовують арабські цифри і великі літери латинського алфавіту.

Цифри і літери, що входять у позначення, слід виконувати одним розміром шрифту.

Для комутації електричних ланцюгів часто використовують багатопозиційні апарати (ключі, перемикачі, програмні пристрої). У цьому випадку на схемі необхідно розмістити діаграми та таблиці перемикання їх контактів. У таблицях наводять відомості, що відображають тип апарата, вид рукоятки, номер контактів і режим роботи.

Дані про елементи схем, що зображуються на кресленнях принципових електричних схем, повинні бути занесені до переліку елементів, які оформляють у вигляді таблиці.

Схеми з’єднань – це схеми, на яких зображують з’єднання складових частин установки або виробу, що автоматизуються, а також проводи, кабелі або трубопроводи. Указані схеми розробляються на основі схем автоматизації, принципових схем живлення, а також загальних виглядів щитів і пультів.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.