Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Стандарти для оформлення креслень






Для того щоб креслення були зрозумілими для всіх, хто ними користується, прийнято державні стандарти Єдиної системи конструкторської документації. Стандарти ЄСКД це нормативні документи, які встановлюють єдині правила виконання та оформлення конструкторських документів у всіх галузях промисловості. Сьогодні ми користуємося стандартами СРСР – ГОСТами (Государственный стандарт).

Поступово замість ГОСТів вводяться державні стандарти України – ДСТУ.

1.3. Формати креслень, основні написи

Креслення виконують на аркушах паперу певних розмірів, що називаються форматами. Державним стандартом (ГОСТ 2.301–68) встановлено п’ять основних форматів. Їх розміри і позначення наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Основні формати

Позначення формату А0 А1 А2 A3 А4
Розміри сторін, мм 1189× 841 841× 594 594 × 420 420× 297 297× 210

 

Кожен формат повинен мати рамку, яка обмежує поле креслення і виконується товстою суцільною лінією. Ліва сторона цієї рамки проводиться на відстані 20 мм від межі формату, а три інші сторони – на відстані 5 мм. У правому нижньому куті рамки креслення розташовується основний напис (штамп). Форма, зміст і розміри граф основного напису повинні відповідати ГОСТ 2.104-68.

На форматі А4 основний напис розташовується тільки вздовж короткої сторони, на інших – довгої або короткої сторони.

Оформлення формату А3 і таблиці основного напису показано на рис. 1, а і б відповідно.

а)
б)

Рис.1. Оформлення формату A3 і таблиці основного напису.

1.4. Типи ліній

Під час виконання креслень застосовуються лінії різної товщини і накреслення. Їх є три типи: суцільні, штрихові і штрих-пунктирні. Враховуючи те, що кожен тип має декілька різновидів, ГОСТ 2.303-68 передбачає дев’ять різновидів ліній: суцільна основна, суцільна тонка, суцільна хвиляста, штрихова, штрих-пунктирна тонка, штрих-пунктирна потовщена, розімкнута, суцільна тонка із зломами, штрих-пунктирна з двома точками.

Розглянемо докладніше найуживаніші різновиди ліній, що використані у кресленні деталі, зображеної на рис. 2.

Рис. 2.

Суцільна основна – її використовують для зображення видимих кон­турів предмету, рамки креслення, тощо. Вона може мати товщину S у межах 0, 5... 1, 4 мм і від неї залежить товщина інших ліній.

Суцільна тонка – використовується для проведення виносних і розмірних ліній, графічного позначення матеріалу в розрізах. Товщина – S/3...S/2.

Суцільна хвиляста – використовується як лінія обриву, коли зобра­ження неповне. Їїтовщина - S/3...S/2.

Штрихова – застосовується для зображення невидимих контурів предмету. Довжина штриха 2...8 мм, відстань між штрихами – 1...2 мм. Довжина штрихів і відстань між ними має бути однаковою на всьому кресленні. Товщина – S/3...S/2.

Штрих-пунктирна тонка лінія використовується для проведення осей симетрії. Вона складається з двох штрихів довжиною 5...30 мм і коротких штрихів (точок) між ними. Відстань між довгими штрихами 3...5 мм Товщина – S/3...S/2.

Розімкнена лінія призначена для позначення слідів січних площин при виконанні розрізів і перерізів. Довжина – 8...20 мм, товщина – S...1, 5S.

Товщина ліній одного різновиду має бути однаковою на всіх зображеннях даного креслення.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.